Календарні свята та обряди українського народу

КАЛЕНДАРНІ СВЯТА І ОБРЯДИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Мета: дослідити календарні свята і обряди, що з ними пов`язано. Виконала: Учениця 4Б класу Клесівського ліцею Берташ Іванна Володимирівна

РІЗДВО РІЗДВО. Різдвяні свята розпочиналися Святим вечором. СВЯТ-ВЕЧІР (багата куття, вілія, коляда) – вечір 24 грудня за старим стилем (6 січня – за новим) напередодні Різдва.

ДІДУХ Широко побутував звичай ставити на покутті сніп із жита, пшениці чи вівса (дідух, колідник, коляду). Іноді в нього встромляли косу, серп, граблі, що символізувало успішну працю в наступному аграрному сезоні.

СВЯТ-ВЕЧІР До Свят-вечора готували чітко визначену кількість страв (7, 9, чи 12), використовуючи майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком скоромних. Сама трапеза проходила з додержанням певних правил і нагадувала розгорнуте обрядове дійство. Обов'язково запалювали воскову свічку.

КОЛЯДУВАННЯ Давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок).

Де коза ходить, там жито родить, Де не буває, там вилягає Де коза ногою, там жито копою, Де коза рогом, там жито стогом.

ВЕРТЕП (шопка, стаєнка, каплиця) – популярний у 18-19 столітті пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках, міських та сільських майданах, а частіше ходили по хатах у святкові дні. Вертеп, з яким ходили колядувати по Західній Україні, був невеликий за розмірами і нескладний за виконанням. Своєю формою він нагадував селянську хату або церкву.

СТРІТЕННЯ

ВЕЛИКДЕНЬ (Паска) – найзначніше християнське свято на честь Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця.

ПИСАНКИ (Крашанки, галунки) – фарбовані або орнаментовані курячі яйця. Здавна використовувались, як обрядові атрибути, оскільки яйце вважалося символом життя. Писанки – яскравий взірець традиційної художньої творчості.

ОСВЯЧЕННЯ ПАСОК І КРАШАНОК Відстоявши у церві всеношну службу і освятивши заздалегідь зібрані продукти, люди сідали за святковий стіл. Великодню передував найсуворіший піст (пам'ять про Ісуса Христа)

ПАСХАЛЬНИЙ КОШИК Пасхальній трапезі надавалося особливого значення. Чим багатший буде стіл, тим ряснішим буде урожай. Важливе місце на столі займали, як правило, паски і писанки.

ІВАНА-КУПАЛА КУПАЛА- давньослов'янське свято літнього сонцестояння. Відзначалося 24 червня за старим стилем, 7 липня – за новим у період підготовки до збору врожаю.

НА ІВАНА-КУПАЛА В КЛЕСОВІ

НА СПАСА Свято православної церкви на честь Преображення Господнього (19 серпня). Цей день був, немовби вершиною радості селянина від плодів своєї діяльності. За традицією святили яблука, груші, калачі з пшениці нового врожаю.

ПОКРОВА Християнське свято Покрова Святої Богородиці, запроваджене у Візантії на згадку про визволення Константинополя від саранинців. Серед українців, які постійно страждали від постійних чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу Матір (її називали Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. В наш час Покрова є Днем захисників та захисниць

Дякую за увагу Я впевнена, що наша українська нація, в такий нелегкий для нашої країни час, час війни і епідемій, вистоїть, отримає таку бажану Перемогу і надалі шануватиме свята і традиції своїх предків. Бо, хто забуває минуле – не буде мати майбутнього. Бо, хто як не ми, підростаюче покоління, нестимемо в майбутнє, передані нашими прабабусями, бабусями, мамами величезний досвід вшанування традицій нашого народу. Слава Україні! Слава українській нації! Героям слава!