календарні з іт=нтегрованого курсу всесвітня історія 6 клас

№

Дата

Зміст

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема 1 (    г.)Вступ.  КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА Тема2  (    год.)   ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Предмет і завдання історії. Теорії походження людини. Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична). Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України) для учнів/учениць 6 класу

Знаю: час появи людини на теренах України;

послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

предмет і завдання історії;

сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

періодизацію як спосіб упорядкування історії;

давню історію України як складову світової історії;

критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;

поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію: співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);

розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома. Знаю: час появи людини на теренах України;

послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію: предмет і завдання історії;

сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

періодизацію як спосіб упорядкування історії;

давню історію України як складову світової історії;

критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;

поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома

Орієнтовна тема практичної роботи:

Лічба часу в історії стародавнього світу [завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (з допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (з допомогою археологічної та історичної часових шкал)].

 Як працюють археологи.

Знаю: назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

•      винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України). Розумію:сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);
•      сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;
•      риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;
•      поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію: співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;

•      показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;
•      описати спосіб життя первісних людей;

розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

Природні умови, спосіб життя, суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей

Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України.

Трипільська археологічна культура

Практичне заняття

позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (за переліком учителя), межі поширення і протоміста трипільської культури;

описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ  Вікторина.

Тема 3(     год.) СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Що в історії називають цивілізацією.

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації..

Знаю: хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства; час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі; роки правління царів Давида і Соломона;  назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розумію цивілізацію як історично-культурний феномен;

•      вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;
•      причини виникнення міст, соціальних верств і держави;
•      поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;
•      вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;
•      причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;
•      організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;
•      значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

•      позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;
•      охарактеризувати давні суспільства і держави;
•      описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;
•      осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);

зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

 Повсякдення й господарське життя.

Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону.

Повсякдення і господарське життя. Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя

Закони Хаммурапі. Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша

 Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство . Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя

 Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт.

Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим.

Біблія як історичне джерело

 Біблія як історичне джерело.

Практичне заняття: позначити на контурній карті річки Ніл, Тигр і Євфрат, розташування Мемфісу, Шумеру, Вавилону, Карфагену, Єрусалиму, територіальні межі давніх цивілізацій Азії та Африки;

•                  охарактеризувати структуру суспільств і держав (Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств, міст-держав Шумеру та Фінікії);
•                  оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії;
•                  зіставити умови розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого; підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавніх суспільствах.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ, Тести

Тема 4.1  (         год)  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Періодизація історії давніх Греції та Риму.

Природно-географічні умови Балканського півострова й

Знаю:часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

•                   хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
•                   часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;
•                   хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;
•                   час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);
•                   пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);
•                   час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
•                   самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

•                   ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
•                   особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;
•                   причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;
•                   передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
•                   внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
•                   виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;
•                   історичне значення християнства;
•                   поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

•                   охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;
•                   охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);
•                   визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
•                   охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;
•                   визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів таін.).

Археологічне відкриття Мінойської цивілізацій..

 Археологічне відкриття Ахейської палацових цивілізацій..

Давньогрецьке суспільство

. Афіни і Спарта

 Греко-перські війни.

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ .Тести

Практичне заняття. позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес);

охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);

Практичне заняття. позначити на контурній карті: б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій); зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;

•      порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі;

31

Практичне заняття. позначити на контурній карті: в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;

•      укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);

сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).

Тема 4.2  (         год)  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

Знаю:

•     часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;
•     хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
•     часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;
•     хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;
•     час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);
•     пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);
•     час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
•     самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію: ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

•     особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;
•     причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;
•     передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
•     внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
•     виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;
•     історичне значення християнства;
•     поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції.

Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри.

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

 Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський.

 Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.

Велика грецька колонізація

 Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї).

Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України

 Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни

Практичне заняття. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•     позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій);
•     зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;
•     порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі;
•     укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);

сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ .Тести

Тема 4.2  (         год)  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Природно-географічні умови Апеннінського півострова.. Виникнення міста Рима.

Умію:

•     охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;
•     охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);
•     визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;
•     пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
•     охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;
•     визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади

Військова експансія Риму. Диктатура Цезаря. Римська імперія. Октавіан Август.

Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

Кризові явища в Римській імперії

Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.

Походження (витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян Суспільне та господарське життя і духовний світ. Передумови розселення слов’ян.

Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України.

•      Практичне заняття. позначити на контурній карті в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;

охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);

Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ .Тести

Тема 5. (   год.)  ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя

Знаю: хронологічні межі Великого переселення народів;час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій; пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклик сучасності;поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».Умію: визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українц;показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;изначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

Китайська, індійська, ісламська та інші цивілізації. Цивілізаційні взаємодії

Греко-перські війни. Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції

Урок узагальнення і систематизації навчальних досягнень з тем: «Антична   грецька цивілізація класичної доби»,  «Доба еллінізму» (Вікторина).

Практичне заняття.

Практичне заняття.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•      добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян;

зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.

Антична   грецька цивілізація класичної доби.