Календарно - тематичне планування біологія 6 клас

№

Дата

Тема уроку

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

Примітки

Вступ   ( 3 години  )

Біологія — наука про життя. Основні властивості живого.

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент) оперує термінами:

- біологія, спостереження, експеримент усвідомлює:

взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:

про пізнаванність природи

оцінює значення:

біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо

• 1.

Різноманітність життя (на прикладах представників основних груп живої природи). Поняття про віруси.

• 2.

Науки, що вивчають життя.

Методи біологічних досліджень організмів.

• 3-4.

Тема 1. Клітина ( 10 год)

 Історія вивчення клітини . Основні положення клітинної теорії.

розпізнає:

- на моделях, фотографія рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:рослинну і тваринну клітину

 робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

• 5.

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи).

• 6.

Практична робота

Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

стор.39

Практична  робота

 Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

стор.41

Загальний план будови рослинної клітини.

конспект

Будова тваринної клітини. Основні речовини з яких складається клітина.

• 7.

Загальні риси  будови  рослинної  та  тваринної  клітини

• 8.

Відмінні риси  будови  рослинної  та  тваринної  клітини

• 9.

Основні властивості клітини ( поділ).

• 10.

Узагальнення  знань  з  теми.

• 1-10
• повт.

                                                  Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності ( 10 год  )

Бактерії — найменші одноклітинні організми.

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання: - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:- роботи з мікроскопом

 оперує термінами:- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальнихта багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух) оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

• 11.

Паразитичні одноклітинні організми. Шкідливі бактерії.

• 12.

Корисні  бактерії

• 13.

Підгот.

проект

Різноманітність і значення бактерій в природі.. Міні-проект:

1. Чому  скисає  молоко?
2. Живі фільтри

• 14.

Різноманітність одноклітинних .Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови.

• 15.

Тваринні  одноклітинні  організми (амеба, інфузорія , малярійний плазмодій)

• 16.

Одноклітинні  водорості .

• 17.

Губка – багатоклітинний  організм . Колоніальні організми перехід до багатоклітинності.

• 18.

Багатоклітинні  водорості : ульва, хара .

• 19.

Узагальнення  знань  з  теми.

• 11-19  повт.

                                                                                                     Тема 3. Рослини ( 22 год )

Рослина — живий організм. Будова рослини Органи рослин.

оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і

насінин (3-4);

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин описує:- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує: результати власних спостережень; практикує: - дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

• 20.

Фотосинтез як характерна особливість рослин.

• 21.

Дихання, живлення, та  рухи рослин.

• 21.

Тканини рослин.

• 22.

Основні групи постійних тканин.

• 23.

Корінь,: будова та основні функції. Кореневі системи. Практична робота

будови кореня.

• 24.

Внутрішня будова кореня. Видозміни кореня.

• 25.

Пагін: будова та основні функції.

Лабораторне дослідження

будови  пагона та бруньки

• 26.

Стебло- осьова  частина  пагона

• 27.

Листок- бічний  орган  пагона.

• 28.

Внутрішня будова листка.

• 29.

Узагальнення  знань  з  теми.

• 20-29

повт.

Видозміни пагона та його частин.

• 30.

Вегетативне розмноження рослин.

• 31.

Квітка

 Лабораторне  дослідження . Будови квітки;

• 32

Суцвіття.

• 34

Запилення.

• 33

Запліднення

• 33

Насінина. Умови  проростання  насінини.

Лабораторне  дослідження. Будова насінини.

• 35.

Плід. Способи поширення плодів.

Лабораторне  дослідження. Будова плоду.

• 36

Рухи рослин. Міні -проект :

« Рослини мандрівники»,«Листопад»,

« Квітковий годинник»« Рослини  хижаки»

• 37

Узагальнення  знань  з  теми.

• 30-37 повт.

                                                                                        Тема 4. Різноманітність рослин (14 год)

Водорості (зелені, бурі, червоні)

 Лабораторне дослідження: будови зелених нитчастих водоростей;

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

• 38

Мохи.

Лабораторне дослідження: будови моху;

• 39

Хвощі, плауни.

• 40

Папороті Лабораторне дослідження: будови папоротей;

• 41.

Голонасінні. Лабораторне дослідження: будови пагонів і шишок хвойних рослин.

• 42

Покритонасінні (Квіткові).

• 43

Дводольні

конспект

Однодольні

конспект

Практична робота:

 Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

стор.209

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

• 44.

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).Життєві форми рослин

• 45

Рослинні угруповання.

• 46

стор.210

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини

 Практична робота:. Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах.

конспект

Узагальнення знань з теми .

• 38-46  повт.

                                                                                     Тема 5. Гриби (8 год )

Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів.

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

порівнює за визначними ознаками:гриби і рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

• 47-48

Групи грибів: симбіотичні  -

мікоризоутворюючі шапкові гриби;

Лабораторні дослідження

будови шапинкових грибів.

• 49

Отруйні та їстівні  гриби.

  Практична робота  Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

• 50-51

стор.247

Сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі;

• 52

Паразитичні  гриби  (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини).

• 53

Лишайники

• 54

Значення грибів у природі та житті людини.

Міні-проект: «Вирощування  грибів у спеціальних господарствах»

конспект

Узагальнення  знань  з  теми

• 47-54 повт.

                                                                                      Узагальнення (  1год)

Будова та життєдіяльність організмів. Повторення.

робить висновок:

- будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

Віртуальна екскурсія «Різноманітність рослин своєї місцевості»