Загальна характеристика бактерій

             Загальна характеристика бактерій.

      Мета. Продовжити формувати знання учнів про царства живої природи; ознайомити з царством Дроб’янки, будовою та процесами життєдіяльності його представників;  звернути увагу на особливість їхнього існування у природі,

розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою,  розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.

     Тип уроку. Засвоєння нових знань.

     Обладнання: схеми, таблиці, технічні засоби: мульмедійний проектор, екран,презентація, олівці, фломастери.

     Ключові поняття та терміни: прокаріоти, еукаріоти, циста, коки, бацили, вібріони, спірили, стрептокок, стафілокок.

     Міжпредметні зв ́язки: фізика, історія, мікробіологія.

     ХІД УРОКУ:

     1. Організація класу до уроку.

     2. Актуалізація опорних знань учнів.

     Повторити :

- царства живої природи;

- різноманітність рослин (відділи), грибів, лишайників;

- що таке автотрофи та гетеротрофи.

     В  процесі бесіди з’ясувати, що учні  знають про існування  бактерій та відповідають на  питання вчителя: «Чи бачив хто-небудь із вас бактерії?».

      3. Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.

     ПЛАН.

1. Історія відкриття бактерій.
2. Визначення поняття «бактерії».
3. Будова бактерій.
4. Існування бактерій у природі.
5. Поширення бактерій .
6. Роль бактерій у природі та житті людини.

     3.1. Історія відкриття бактерій.

     Випереджальне завдання.

     Повідомлення учнів про вчених, які внесли вклад у науку:

- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;

- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;

- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);

- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.

     3.2. Визначення поняття „бактерії”.

     Лекція з елементами бесіди.

     Розповідь про нове царство живих організмів – Дроб’янки:

про особливості будови і життєдіяльності бактерій; Бактерії (від слова bacterion — паличка) — це найбільше широко розповсюджена в природі група мікроорганізмів, що представляють собою великий і надзвичайно різноманітний мир мікроскопічних істот.

     Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел вперше бактерії спостерігав Антоні Левенгук в 1674 році, використовуючи мікроскоп, сконструйований ним самим.      Назва «бактерія» з'явилася пізніше, вона була запропонована Крістіаном Ернбергом в 1828.

     Розміри бактерій значною мірою залежать від зовнішніх умов і коливаються в межах від часток мікрометра до кількох мікрометрів. Довжина їх становить 1-10 мкм (рідко більше), ширина — 0,2—1 мкм. Більшість з них одноклітинні, але є й нитчасті багатоклітинні види.

     3.3.Будова бактерій.

     Демонстрація презентації.

  Функції клітинної стінки бактерій:

- механічний захист;

- підтримка форми;

- транспорт речовин;

- перешкода на шляху токсичних речовин;

- імунітет;

- клітинна стінка не являється життєво необхідною структурою прокаріот.

     Цитоплазматична мембрана бактерій за хімічном складом подібна до мембран еукаріотичних клітин.

    Цитоплазма – це вміст клітини, оточений цитоплазматичною мембраною.

    Внутрішньоцитоплазматичні включення діляться на активно функціонуючі структури та продукти клітинного метаболізму, що запасаються в середині клітини.

     3.4. Існування бактерій у природі.

     - Рух.

   Більшість бактерій рухається за допомогою джгутиків.

     По кількості та числу джгутиків на поверхні клітини бактерії підрозділяються на:

Монотрихи – мають один джгутик , лофотрихи – мають мають на одному або обох полюсах пучок джгутиків, амфітрихи – мають по одному джгутику на обох полюсах, перетрихи – велика кількість джгутиків по всій поверхні клітини.

     - Форма тіла.

      Більшість бактерій мають або сферичну форму — так звані коки (від грецького слова kókkos — зерно або ягода), або паличковидну — так звані бацили (від латинського слова bacillus — паличка). Деякі паличковидні бактерії (вібріони)  форма коми, а інші спіральні (спірохети). Ці форми важливі для функціонування бактерій, оскільки вони можуть впливати на здатність бактерій отримувати поживні речовини, прикріплятися до поверхонь

      - Живлення.

     Частина з них може синтезувати всі необхідні їм органічні молекули з неорганічних речовин (автотрофи), інші ж вимагають готових органічних сполук, які вони здатні лише трансформувати (гетеротрофи).

     - Дихання.

     - Розмноження.

     - Утворення цисти.

     3.5. Поширення бактерій.

Скрізь у всіх середовищах.

     В 1 грамі грунту – 40 млн бактерій, на гибині 5 метрів; повітря до 20 км може їх відносити вітер; витримують температуру від плюс  93 і до мінус 253 градуси; в організмі людини їх в 10 раз більше ніж людських клітин (на шкірі та в травному тракті); в закритому прміщенні в 1 мм кубічному 300 тисяч.

     За даними південнокорейського Бюро захисту прав споживачів, кількість бактерій на ручках (без антибактеріального покриття) візків великих магазинів сягає 1100 колоній на 10 см². Друге місце займають комп'ютерні «мишки» в інтернет-кафе (690 колоній на ту ж площу). Ручки кабінок громадських вбиралень містять лише 340 колоній шкідливих мікроорганізмів.

     3.6. Роль бактерій у природі та житті людини.

     Профілактика бактеріальних хвороб.

     4. Узагальнення та систематизація знань.

     Вправа «Снігова куля».

     Дати відповіді на запитання:

1. Хто і коли першим відкрив бактерії?

2. Коли виникли бактерії?

3. Яку будову має бактеріальна клітина?

4. Чому бактерії – прокаріоти?

5 Яка роль бактерій в природі?

    Робота в групах.  Представлення реклами боротьби з бактеріями. Учні створюють рекламні плакати.

    Міні-твір на тему:»Якби я був бактерією».

     5. Підведення підсумків уроку.

     6. Надання та пояснення домашнього завдання.