Календарно - тематичне планування з біології 10 клас, Нова програма 2018 рік

Про матеріал

Календарно - тематичне планування з біології 10 клас Нова програма 2018 рік рівень стандарту складено відповідно підручника "Біологія і екологія" автор В. І. Соболь


Перегляд файлу

1

 

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

біологія і екологія

10 клас

Рівень стандарту

(70 годин, 2 години на тижденьі)

Планування складено вчителем Некрасовою А. В.  згідно підручника Біологія і екологія 10 клас В.І. Соболь

 (Нова програма 2018, рівень стандарту)

Дата проведення уроку

Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати навчання учня/учениці

Домашнє завдання

Вступ. . Біорізноманіття (16 годин)

1

 

Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;

називає:

- основні галузі застосування біологічних досліджень;

наводить приклади:

  • біосистем різних рівнів;

характеризує:

  • властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

Діяльнісний компонент

розрізняє:

  • - біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент

оцінює:

  • важливість біологічних знань  для розвитку людства.

 

П.1

2

 

Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.

 

П. 2

3

 

Фундаментальні  властивості живого. Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. 

 

П. 3,4

4

 

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів. 

 

оперує термінами та поняттями:

систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;

називає:

- сучасні принципи наукової систематики;

  • гіпотези походження вірусів;
  • шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:

- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;

характеризує:

- критерії виду;

- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.

Діяльнісний компонент:

складає:

- характеристику виду за видовими критеріями;

- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;

класифікує: 

- певні види грибів, рослин, тварин;

- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

  • Ціннісний компонент

оцінює:

- важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

П.5

5

 

 Сучасні критерії виду. Лабораторні роботи

1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

 

 

П. 6

6

 

Навчальний проект

1. Складання характеристики виду за видовими критеріями

 

7

 

Віруси, віроїди та пріони. Особливості їхньої організації та функціонування. Гіпотези походження вірусів.

П. 7

8

 

Роль вірусів в еволюції організмів.

П. 8

9

 

Прокаріотичні організми: археї. Особливості їхньої організації та функціонування

П. 9

10

 

Прокаріотичні організми: бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування

П. 10

11

 

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів.

П. 11

12

 

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.

Гриби. Різноманітність грибів.

П. 12, 13

13

 

Рослини. Водорослі.

П. 14

14

 

Вищі рослини.

П.15

15

 

Справжні тварини.

П. 16

16

 

Контрольна робота  № 1

 

 

 

Обмін речовин і перетворення енергії (16 годин)

17

 

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;  

називає:

- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;

- критерії якості питної води;

наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком
надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин
автотрофних та гетеротрофних організмів;

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

  • нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

-  роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

Діяльнісний компонент

складає схеми:

  • - обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

Ціннісний компонент

висловлює судження:

  • - щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);
  • оцінює:

- важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

П. 18

18

 

Біоелементи. Біоенергетичні елементи: огляд будови й біологічна роль.

П. 19

19

 

Білки, нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.

П. 20

20

 

Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

 

П. 21

21

 

Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму

П. 22

22

 

Способи отримання енергії в різних груп автотрофних організмів.

П. 23

23

 

Способи отримання енергії в різних груп  гетеротрофних організмів.

П.24

24

 

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.

П. 25

25

 

Вітаміни, їх роль в обміні речовин

П. 26

26

 

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

П. 27

27

 

Обмін речовин в організмі людини. Практичні роботи

1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

 

П. 28

28

 

Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин.

П.29

29

 

Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.

П. 30

30

 

Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини. 

П. 31

31

 

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

 

 

П. 32

32

 

Узагальнення матеріалів теми: Обмін речовин і перетворення енергії

 

 

Закономірності спадковості (13 годин)

33

 

Основні поняття генетики.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

  •    ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; називає:

- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

характеризує:

  • типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);

пояснює:

-  застосування генетичних маркерів;

  •  явище зчепленого успадкування у людини;

Діяльнісний компонент

порівнює:

- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

-  за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:

- схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

П. 33

34

 

Закономірності спадковості. І та ІІ закони Г. Мнделя.

П. 34

35

 

Закономірності спадковості. Закон чистоти гамет. ІІІ закон Г. Менделя. Практична роботи

2. Розв’язування типових генетичних задач.

 

 

П. 35

36

 

Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки

П. 36

37

 

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

 

П.  37

38

 

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація

П. 38

39

 

Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.

 

П. 39

40

 

Каріотип людини та його особливості. Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.

П. 40

41

 

Сучасний стан досліджень геному людини.

П.41

42

 

Генетика людини

 Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо за темою:

Скринінг-програми для новонароджених

П. 42

43

 

Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.

П. 43

44

 

Зчеплене успадкування. Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.

 

П. 44

45

 

Узагальнення матеріалів теми: Закономірності спадковості

 

 

Закономірності мінливості (9 годин)

46

 

Закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) людини. Лабораторна робота

2. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:

 - типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

  •  модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

  • закономірності модифікаційної мінливості людини;
  • типи мутацій людини;
  • мутагенні фактори;

пояснює:

  • молекулярні механізми мінливості у людини; 
  •  біологічні антимутаційні механізми;

Діяльнісний компонент

порівнює:

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження:

- щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до:

  • профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

П. 45

47

 

Мутації та їхні властивості.

П. 46

48

 

Біологічні антимутаційні механізми. Захист геному людини від шкідливих мутагенних впливів.

 

П. 47

49

 

Генетичний моніторинг в людських спільнотах. Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо за темою:

Генетичний моніторинг в людських спільнотах

 

П. 48

50

 

Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування.

П. 49

51

 

Закономірності розподілу алелів в популяціях

П. 50

52

 

Сучасні завдання медичної генетики. Медико-генетичне консультування та його організація.

 Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо за темою:

Генотерапія та її перспективи. 

П. 51

53

 

Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.

П. 52

54

 

Контрольна робота № 2

 

 

Репродукція та розвиток  ( 16 годин)

55

 

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:

- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.

П. 53

56

 

Особливості процесів регенерації організму людини.

П. 54

57

 

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. 

П. 55

58

 

Репродукція клітин

П. 56

59

 

Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають.

П. 57

60

 

Старіння та смерть клітин.

П. 58

61

 

Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання. Профілактика онкологічних захворювань.

 

П. 59

62

 

Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини

Лабораторна робота

3. Вивчення будови статевих клітин людини.

П. 60

63

 

Суть та біологічне значення запліднення.

П. 61

64

 

Причини порушення процесів запліднення у людини. Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини.

П. 61

65

 

Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

П. 62

66

 

Ембріогенез людини. Лабораторна робота

4. Вивчення етапів ембріогенезу.

 

П. 63

67

 

Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).

 

68

 

Постембріональний розвиток людини

П. 64

69

 

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

 

70

 

Узагальнення матеріалів курсу

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Лісова Ольга
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Холодар Людмила Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Біологія, 10 клас, Планування
Додано
5 вересня 2018
Переглядів
2690
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку