Розробка уроку "Рівні організації життя"

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ. ЗНАЧЕННЯ ДОСЯГНЕНЬ . БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Й СУСПІЛЬСТВА

Мета: дати сучасне визначення поняттю «життя», визначити принципи функціонування

й структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого, показати

значення біологічної науки в житті людини й суспільства.

Обладнання й матеріали: фотографії, малюнки, таблиці, що ілюструють різні галузі біологічних

знань, значення досягнень біології в житті людини й суспільства.

Базові поняття й терміни: рівні організації життя, основні властивості живого.

Тип уроку: комбінований.

Структура та  хід уроку

I. Організаційний етап

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Учитель об’єднує клас у групи, кожна група обирає капітана.

Капітани команд роздають підготовлені учнями на окремих аркушах запитання вікторини учасникам інших груп за схемою І → ІІ → ІІІ → I. Упродовж 10 хвилин учні відповідають на запитання, потім капітани збирають аркуші й повертають їх учням, які їх підготували (аркуші із запитаннями мають бути підписані). «Автори» запитань перевіряють відповіді. Капітани здають перевірені завдання  вчителеві.

Приклади запитань вікторини

1. Назвіть імена вчених, які незалежно один від одного запропонували  термін «біологія». У якому році з’явився цей термін?

(Ж. Б. Ламарк і Г. Р. Тревіранус, у 1802 р.)

2. Англійський учений, який уперше описав клітинну будову  рослинних тканин. (Р. Гук.)

3. Ім’я голландського торговця сукном, який уперше побачив  живі одноклітинні організми під мікроскопом. (А. ван Левенгук.)

4.Німецькі вчені, які сформулювали положення клітинної теорії. (Т. Шванн, М. Шлейден.)

5.Учений, який тривалий час працював в Україні й відкрив існування вірусів. (Д. Й. Івановський.)

6.Чеський учений, який відкрив основні закономірності спадковості. (Г. Мендель.)

7. Український учений, засновник імунології та мікробіології, Нобелівський лауреат. (І. І. Мечников.)

8. Учений, який створив учення про ноосферу як новий стан біосфери. (В. І. Вернадський.)

9. Видатний хірург, який заклав основи топографічної анатомії. (М. І. Пирогов.)

10. Учений, який у XVIII ст. уперше запропонував наукову систематику живих організмів.                      (К. Лінней.)

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учитель пропонує скласти запитання до теми уроку, визначивши в такий спосіб його завдання.

Приклади запитань:

— Що таке життя?

— Які властивості притаманні живим організмам?

— Які є рівні організації життя?

— Яке значення мають досягнення біології в житті людини й суспільства?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Основні властивості живого. Розповідь учителя з елементами бесіди

Запитання до учнів:

— Чим живий організм відрізняється від неживого?

Живий організм відрізняється від неживого рядом ознак:

y рух (але рухається й автомобіль);

y ріст (але ростуть і кристали);

y самовідтворення (але ця властивість притаманна й роботам,

запрограмованим на самоскладання);

y обмін речовин (але неможливо на око визначити, у якому з двох чорних ящиків горить свічка (поглинає кисень, виділяє вуглекислий газ), а в якому дихає миша).

Життя дуже різноманітне, і жодна з названих властивостей не може бути критерієм живого. Життя настільки багатогранне, що дати вичерпне визначення цьому явищу складно навіть у ХХІ ст.

«Мозковий штурм»

 Учитель пропонує учням самостійно дати визначення поняттю «життя». Учні доповнюють відповіді один одного. У підсумку учні під керівництвом учителя записують колективно складене визначення.

Розповідь учителя з елементами бесіди Життя — це одна з форм існування матерії, спосіб існування організмів, відкритих систем, властивостями яких є обмін речовин, ріст і розвиток, самовідтворення, спадковість і мінливість, подразливість, старіння й смерть. Тільки в комплексі всі ці властивості характеризують життя. Живі системи взаємодіють за принципом ієрархічності.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, що таке ієрархія?

Ієрархія — це підпорядкованість одних систем іншим. (Учитель

наводить приклад з народною дитячою іграшкою мотрійкою, коли одна

лялька вкладається в іншу.)

2. Рівні організації живої матерії

Розвиток уміння складати конспект

Учитель пропонує під час розповіді скласти план-конспект.

 Розповідь учителя

Уся сукупність органічного світу Землі разом з навколишнім середовищем утворює біосферу, що становить біосферний рівень організації живої матерії. Вчення про біосферу створив відомий український учений В. І. Вернадський.

Біосфера складається з біогеоценозів, що характеризують біогеоценотичний рівень; особини, які здатні до вільного схрещування й належать до одного виду, утворюють популяції — популяційно-видовий рівень організації живої матерії. Особини, з яких складаються популяції, належать до організменого рівня організації життя. Багатоклітинні організми складаються з органів і тканин, що характеризують органотканинний рівень. Органи й тканини утворені різноманітними за формою, будовою й функціями клітинами, які вивчають на клітинному рівні організації

життя. Клітини й одноклітинні організми складаються із внутрішньоклітинних

структур, які, у свою чергу, складаються з молекул, що характеризує

молекулярний рівень організації життя.

Отже, життя — це складне, ієрархічне підпорядкування рівнів організації його структур.

Розподіл живої матерії за рівнями організації досить умовно

відображає об’єктивну реальність, оскільки всі конкретні завдання

біології стосуються одночасно кількох рівнів, а нерідко й усіх одразу.

Наприклад, проблеми онтогенезу або еволюції не можуть бути розв’язані

тільки на організменому рівні без молекулярного, клітинного, органотканинного,

популяційно-видового й біогеоценотичного рівнів. Проблема регуляції чисельності особин екосистем може бути розглянута лише з позицій усіх рівнів організації життя.

3. Значення досягнень біологічної науки в житті людини й суспільства

 Перевірка складання конспекту

Запитання до учнів:

— Хто з відомих українських учених створив учення про біосферу?

(В. І. Вернадський.)

Запитання до учнів:

— Які проблеми постали перед людством у ХХІ ст.?

Найважливішими проблемами людства у XXI ст. є:

y голод;

y хвороби;

y охорона навколишнього середовища;

y раціональне використання природних ресурсів;

y пошук нових джерел енергії.

Запитання до учнів:

— Як за допомогою біології можна розв’язати проблеми людства?

Шляхами розв’язання цих проблем є:

y створення нових, більш продуктивних сортів рослин і порід

тварин;

y створення безпечних ГМО;

y дослідження взаємозв’язків живих організмів з факторами

навколишнього середовища з метою запобігання порушенню

рівноваги в живій природі;

y створення нових препаратів на натуральній основі для профілактики

й лікування захворювань;

y відкриття нових джерел енергії;

y розв’язання проблем старіння людини;

y розвиток біологічних знань з метою запобігання спадковим хворобам.

Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни

людина отримує головним чином від культурних рослин і сільськогосподарських

тварин. Знання законів генетики й селекції, а також

фізіологічних особливостей культурних і домашніх видів дозволяє

вдосконалювати агротехніку й зоотехніку, виводити більш продуктивні

сорти рослин і породи тварин. Рівень знань у ділянці біогеографії та екології

визначає можливість й ефективність інтродукції та акліматизації

нових сортів рослин і порід тварин. Біохімічні дослідження дозволяють

більш повно використовувати отримані органічні речовини рослинного

й тваринного походження, а також розширюють можливості їхнього

промислового й лабораторного синтезу. Розвиток в останні роки генної

інженерії відкриває широкі перспективи для біотехнології біологічно

активних і лікарських речовин. Надзвичайно важливе значення має

біологія як теоретична основа ведення сільського, лісового, промислового

господарства. Знання закономірностей розмноження й поширення

хвороботворних вірусів і бактерій, а також паразитичних організмів

необхідне для успішної боротьби з інфекційними та паразитарними

хворобами людини й тварин.

Прогрес біології у ХХІ ст., її велике значення серед інших наук

і для існування людства визначають її місце в житті людини. Біологія

стає реальною продуктивною силою, а також раціональною науковою

основою взаємозв’язків між людиною та природою. Тільки на основі

біологічних досліджень можливе розв’язання одного з найважливіших

та найбільш актуальних завдань, що постають перед людством,— керування

еволюцією біосфери з метою збереження й підтримання умов

існування й розвитку людства.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань учнів

Дати письмову відповідь на запитання:

— Які наукові дослідження дозволяють стверджувати, що біологія є наукою ХХІ століття?

VI. Самостійна робота учнів

Скласти схему «Значення біології в житті людини й суспільства».

VII. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, відповідаючи

на запитання, сформульовані до теми на початку уроку.

VIIІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника.