Календарно- тематичне планування

Про матеріал
Календарно- тематичне планування 7 клас біологія НУШ, на основі модельної програми Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. Прописані очікувані результати, види діяльності, обов'язкові практичні, лабораторні роботи, лабораторні дослідження.
Перегляд файлу

ДАТА

ЗМІСТ ПРОГРАМОВОГО МАТЕРІАЛУ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРИМІТКА

ВСТУП (3 години)

1

 

Біорізноманіття нашої планети та рівні його організації (генетичне, видове, екосистемне).

 

Знаннєвий:

Учень/учениця:

Опановує терміни:біорізноманіття,

екосистема, методи дослідження біорізноманіття; наводить приклади:

представників основних груп організмів; основні методи досліджень організмів; розпізнає:

- рівні організації живої матерії

Діяльнісний:

Учень/учениця

самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження; ), аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження;

Ціннісний:

Критично оцінює біологічну інформацію, отриману з різних джерел використовує біологічні знання у практичній діяльності  (медицині, сільському господарстві,у справі охорони природи тощо)

 

 

Розв’язання проблемних питань, задач — з теми: Яким є твій вплив на біорізноманіття нашої планети?

Ігровий проєкт: -«Хто (що?) я за об’єкт?, розкажи про мене»

Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання основних груп організмів та їх класифікації;

Творчий проєкт: -написання есе (твору, розповіді) про роль біології в природі та житті людини;-застосування біологічних знань у професії моїх батьків

 

 

2

 

Cистематика –наука, що вивчає різноманітність організмів. Основні методи  дослідження біорізноманіття.

 

3

 

Основні методи дослідження біорізноманіття. Планування біологічного дослідження. Збереження біорізноманіття – запорука стабільного існування біосфери

Розділ 1. Клітина. Прокаріоти. Одноклітинні евкаріоти (10 годин)

Тема 1. Клітина – структурно-функціональна одиниця (6 годин)

4

 

Типи організації клітин

 

Знаннєвий:

Учень/учениця

опановує терміни: прокаріоти, евкаріоти, клітина, оптичний (світловий) мікроскоп, оболонка клітини, цитоплазма, органели, включення, інфекційні захворювання, мікробіологія;

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах,моделях, фотографіях прокаріотичні та евкаріотичні клітини та їхні складові;

 Діяльнісний:

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження;

порівнює та аналізує:

-типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини. установлює зв’язки:

між органелами клітини;

Ціннісний:

Учень/учениця

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;

про клітину – одиницю будови організмів

аргументує:

-зв’язок органел клітини між собою; -взасмозв'язок між будовою та функціями складових клітини;

-необхідність застосовувати правила гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини;

 

 

Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації):

-  про будову та основні властивості клітин;- про різноманітність прокаріотичних організмів;   функціональні ділянки (компартменти) клітини евкаріотів

Інформаційно-пошуковий проєкт:

“Історія відкриття клітини”;“Бактерії – збудники захворювань людини”

Науково-дослідницький:

“Дослідження швидкості утворення йогурту залежно від жирності молока;“Дослідження впливу температури на швидкість розмноження бактерій йогуртової культури”

 

 

5

 

Методи дослідження клітин. Збільшувальні прилади і правила роботи з ними.

6

 

Будова клітини евкаріотів. Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозв’язок органел клітини між собою.

7

 

Практична робота 1

“Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та їхнє дослідження за допомогою оптичного мікроскопа

8

 

Особливості будови клітини прокаріотів та їх процесів життєдіяльності.

9

 

Різноманітність прокаріотичних організмів. Роль прокаріотів у природі.

Тема 2. Одноклітинні евкаріоти – цілісні організми (4 години)

10

 

Особливості організації клітин одноклітинних евкаріотів. Одноклітинні евкаріоти – мешканці прісних водойм

Лабораторне дослідження 1.

“Спостереження за інфузоріями”.

 

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

протозої, віǔки, джгутики, несправжні ніжки (псевдоподії), паразитарні (інвазіǔні) захворювання, носії збудників захворювань

називає:

- органели одноклітинних евкаріотів

наводить приклади:

одноклітинних евкаріотів – мешканців прісних водоǔм і морів, паразитичних одноклітинних

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах,моделях, фотографіях евкаріотичні організми та їхні складові;

характеризує та пояснює:

-особливості будови органел одноклітинних евкаріотів залежно від виконуваної функції

класифікує:

-одноклітинні евкаріоти за способом живлення, середовищем існування

порівнює та аналізує:

-процеси життсдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів

установлює зв’язки: - між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування

моделює / створює моделі:

-будови одноклітинного евкаріотичного організму;

Ціннісний:

про ускладнення організації евкаріотичної клітини як цілісного організму;

аргументує:

-значення спеціальних органел евкаріотичних одноклітинних організмів

-необхідність застосовувати правила особистої гігієни щодо запобігання протозойним інфекціям

усвідомлює значення застосування:

-знань про евкаріотичні одноклітинні організми у природі та житті людини.

Робота з інформацією

-   про будову та різноманітність одноклітинних евкаріотів;

- демонстрування тимчасових і постійних мікропрепаратів одноклітинних евкаріотів відеоматеріалів, анімацій евкаріотів прісних водойм, морів, паразитичних тощо

Практико-орієнтований проєкт:

створення буклета «Профілактика захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми

 

11

 

Паразитичні одноклітинні евкаріоти (на прикладі дизентерійної амеби, малярійного плазмодія). Профілактика паразитарних (інвазійних) захворювань людини.

 

12

 

 

 

Одноклітинні евкаріоти – предки багатоклітинних видів. Поняття про колоніальні та багатоклітинні організми.

 

13

 

Урок узагальнення знань

Розділ 2. Різноманітність евкаріотичних організмів (70 годин)

Тема 3. Водорості (3 години)

14

 

Водорості одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. Різноманітність зелених водоростей.

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, автотрофне,гетеротрофне таміксотрофне живлення називає:середовища існування водоростеǔ наводить приклади:водоростеǔ

Діяльнісний:

характеризує: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості

класифікує: різні групи водоростеǔ

порівнює та аналізує: будову водоростеǔ та їхнс середовище існування

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про визначальну роль водоростей в існуванні життя на нашій планеті

Розв’язання проблемних питань, задач, завдань «Якби усі водорості одночасно зникли, то …»

- Робота з інформацією

-  про будову та різноманітність водоростей-  демонстрування  відео- та фотоматеріалів водоростей, мешканців прісних водойм, морів, ґрунті

Творчий проєкт:  “Значення водоростей в житті людини”створення колажів, лепбуків

 

 

15

 

Різноманітність бурих, червоних, діатомових водоростей.

16

 

Роль водоростей у природних екосистемах та житті людин Лабораторне дослідження 2. Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростей (на прикладі спірогіри або улотрикса)”.

Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин (8 годин)

17

 

Формування різних типів тканин та диференційованих органів

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

транспірація (випаровування води), вегетативні та репродуктивні органи рослини, брунька, пагін, корінь

називає: типи тканин; частини пагону;

середовища мешкання вищих рослин.

наводить приклади:

-адаптації вищих рослин до різних умов зростання;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення;

класифікує:

-типи тканин

порівнює та аналізує:

-статеве та нестатеве розмноження

установлює зв’язки:

між будовою вегетативного органа та його функціями

Ціннісний:

робить висновок:

-про основні процеси життсдіяльності вищих рослин (ріст, мінеральне (tрунтове) живлення, фотосинтез, дихання, транспірація, транспорт речовин по рослині, рухи);

-про основні життсві форми рослин як адаптацію  до  середовища  існування

 Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації

-про будову, процеси життєдіяльності, адаптації вищих рослин до умов зростання;

-демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин), відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін, процесів життєдіяльності;

- демонстрування розвитку пагона з бруньки; поглинання води коренями та кореневого тиску; випаровування води листками; реакція рослин-хижаків на подразнення здобиччю; рухів рослин тощо

Моделювання

процесу транспорту речовин;

транспірації;

рухів рослин.

Практико-орієнтований проєкт створення буклету“Дослідження впливу добрив на ріст рослин”“Способи вегетативного розмноження рослин”“Особливості вирощування мікрозелені в домашніх умовах ”

 

 

 

18

 

Середовища мешкання вищих рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання.

19

 

 

 

 

 

 

 

Вегетативні органи рослин - корінь, будова, функції та видозміни.

Лабораторна робота 1.

Дослідження кореня та видозмін кореня

20

 

Вегетативні органи рослин - пагін, будова, функції та видозміни. Лабораторна робота 2. Дослідження пагонів та бруньок різних рослин

21

 

 Вегетативні органи рослин - листок,  будова, функції та видозміни.

 

22

 

Взаємозв’язки між різними органами рослини. Рухи рослин. Лабораторне дослідження 3.

Дослідження транспорту речовин  по рослині за допомогою барвників

23

 

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Життєві цикли вищих рослин.

24

 

Урок узагальнення знань

 

 

 

Тема 5. Різноманітність вищих рослин (13 годин)

25

 

Вищі спорові рослини - мохи.

Знаннєвий:

опановує терміни:

квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід, мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні (квіткові).

називає:

-репродуктивні органи рослин;

-частини квітки;

-частини плоду;

-ознаки вищих спорових, голонасінних, покритонасінних

наводить приклади:

-вищих спорових рослин;

-типів суцвіть;

типів плодів (сухих та соковитих)

-голонасінних рослин;

-покритонасінних рослин (дводольних та однодольних)

розрізняє та розпізнає їх.

Діяльнісний

характеризує та пояснює:

-цикли розвитку вищих рослин;

-процеси запилення та запліднення у насінних рослин;

класифікує:

вищі спорові та насінні рослини

порівнює та аналізує:

-типи плодів;

-способи запилення рослин;

-ознаки спорових рослин

-ознаки насінних рослин

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті

-про особливості будови та поширення груп вищих спорових. усвідомлює значення:

-рідкісних, лікарських та отруйних рослин своєї місцевості.

 

Розв’язання проблемних питань, задач —

Як особливості будови репродуктивних органів рослини (квітка, суцвіття, плоди) пов'язані з адаптацією до конкретних  умов існування?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації  щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи Моделювання

будови квітки та процесу запилення;

процесу подвійного  запліднення.

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження)  

  - Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

“ Голонасінні в житті людини”;

“Роль квіткових рослин у житті та господарській діяльності людини”;

 

 

26

 

Вищі спорові рослини -  плауни, хвощі

27

 

Вищі спорові рослини - папороті.

28

 

Практична робота 2.Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин

29

 

Насінні рослини - голонасінні. Лабораторне дослідження 4.

Дослідження шишок та хвої (сосни або ялини)

30

 

Насінні рослини. окритонасінні. Квітка. Суцвіття Лабораторне дослідження 5. Дослідження будови квітки та суцвіття

31

 

Особливості розмноження насінних рослин

32

 

Насінина. Лабораторне  дослідження 6. Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці)

33

 

Плід. Способи поширення насіння та плодів. Лабораторне дослідження 7. Дослідження різноманітності плодів.

 

 

34

 

Різноманітність покритонасінних (дводольні та однодольні).

35

 

Практична  робота 3. Порівняння будови різних представників насінних рослин (голонасінних та покритонасінних (квіткових)).

36

 

Урок узагальнення знань

37

 

Контрольна робота 1

Тема 6. Характерні риси тварин (8 годин)

38

 

Характерні риси тварин. Гетеротрофний тип живлення. Середовища мешкання та пристосування до них тварин.

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

подразливість, рефлекси безумовні та умовні, інстинкт, запліднення зовнішнє та внутрішнє, розвиток зародковий (ембріональний) та післязародковий (постембріональний): прямий та непрямий), міграції тварин, тварини сапротрофи, рослиноїдні (фітофаги), хижаки, паразити, кровосисні види (гематофаги)

називає:

-способи живлення тварин;

-тканини тварин;

-середовища існування тварин

наводить приклади:

-функції різних систем органів;

-різних форм поведінки тварин;

-тварин, що мігрують;

-тварин з різним типом розвитку

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

ознаки тварин;

формування тканин, органів та систем. органів у тварин

класифікує:

тварин за способом добування їжі за типом розвитку

порівнює та аналізує:

зовнішнс та внутрішнс запліднення у тварин

-вроджені та набуті форми поведінки

установлює зв’язки:

-між рівнями організації тваринного організму (клітина–тканина–орган– система органів)

-між нервовою та гуморальною регуляціями функцій у тварин

моделює / створює моделі:

етапи типів розвитку тварин 

Ціннісний:

висловлює судження про взасмозв'язок органів у організмі тварини

-про пристосувальне значення поведінки тварин

аргументує:

-відповідність пристосування тварини до середовища існування

-переваги та недоліки прямого і непрямого типів розвитку

-необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я

усвідомлює ціннісне ставлення до тварин.

 Розв'язання проблемних питань, задач —

«Чому і для чого  тварини мігрують?».

Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації

Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

“Способи комунікації тварин (птахи, ссавці тощо)”

“Пристосування до полювання у хижих тварин”

Практико-орієнтований проєкт:

«Мій домашній улюбленець: утримання та догляд»

 

 

39

 

Диференціація клітин, формування тканин, органів та їхніх систем. Функції різних систем органів.

40

 

Нейрогуморальна регуляція життєвих функцій.

41

 

Типи розмноження тварин. Способи запліднення (зовнішнє та внутрішнє). Типи розвитку (прямий та непрямий). Лабораторне дослідження 8.  Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі яєць свійських птахів)

42

 

Форми поведінки тварин (рефлекси безумовні та умовні, інстинкти). Лабораторне дослідження 9. Спостереження за поведінкою тварин

43

 

Способи комунікації тварин. Міграції тварин та методи їх вивчення.

44

 

Практична робота 4

Визначення різних форм поведінки тварин

 

45

 

Урок узагальнення знань

Тема 7. Різноманітність тварин (24 години)

46

 

Губки – примітивні водні тварини, що не мають сформованих тканин.

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність

називає: - групи хордових та безхребетних тварин

наводить приклади:

-тварин різних груп

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин;

Діяльнісний:

 характеризує та пояснює:

особливості зовнішньої будови тварин у зв'язку з пристосуванням до умов мешкання;

-характеризус та пояснюс особливості внутрішньої будови тварин; класифікує:

-тварини за певними ознаками відповідно до групової належності

порівнює та аналізує:

-особливості будови тварин що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:

між особливостями зовнішньої будови тварини та її середовищем існування

Ціннісний:

 висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу

-про біорізноманіття тварин України, рідного краю

аргументує:

-відповідність будови тварин середовищу існування

усвідомлює значення тварин у природі та зв'язок їх з рослинами та грибами

 

Моделювання —

Зовнішньої будови тіла безхребетної тварини (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)-Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження)

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

- комахи рідного краю;- риби рідного краю;- амфібії рідного краю;- рептилії рідного краю;- птахи рідного краю;

Науково-дослідницький:

Дослідження видового різноманіття тварин (безхребетних) природної або штучної екосистеми.

Ігровий (рольовий) проєкт:

Гра «Вгадай тварину за ознаками»;

Практико-орієнтований проєкт:

“Безпечна поведінка людини з отруйними безхребетними тваринами”

Творчий проєкт:

-«Як пов’язані тварини з рослинами та грибами»

 

 

47

 

Жалкі – двошарові тварини. Небезпека жалких для здоров’я людини.

48

 

Плоскі черви – паразити людини і тварин.

49

 

Круглі черви (нематоди) – паразити людини, тварин і рослин.

50

 

Кільчасті черви, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторне дослідження 10.

Дослідження зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника)

51

 

Молюски: двостулкові, черевоногі та головоногі, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторне дослідження 11. Дослідження  зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків

52

 

Членистоногі – безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні. Промислові види ракоподібних. Лабораторне дослідження 12. Дослідження зовнішньої будови комах

53

 

Павукоподібні: отруйні види (павуки), кровосисні види (кліщі) – переносники збудників захворювань людини і тварин, шкідники харчових продуктів.

54

 

Комахи

55

 

Практична робота 5

Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах”

Моделювання —

Зовнішньої будови тіла хребетної тварини (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)

-Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження)

 Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

- ссавці рідного краю;- особливості будови зубного апарату ссавців залежно від характеру живлення;.

Науково-дослідницький:

Дослідження чисельності популяції птахів-синантропів у населеному пункті (на прикладі  голуба сизого, кільчастої горлиці, ворони сірої тощо )

Ігровий (рольовий) проєкт:

-Квест «Дивовижні тварини».

Практико-орієнтований проєкт:

“Безпечна поведінка людини з отруйними хребетними тваринами”

Творчий проєкт:

-написання есе (твору, розповіді) «Тварини в моєму житті»;

 

 

56

 

Роль комах у природі та житті людини.

57

 

Урок узагальнення знань з теми «Безхребетні»

58

 

Хордові – тварини із внутрішнім скелетом. Головохордові – примітивні хордові тварини. Хрящові риби.

59

 

Променепері та лопатепері риби, пристосування до мешкання у водоймах.

 Лабораторне дослідження 13. Дослідження зовнішньої будови та руху риб

60

 

Четвероногі хордові тварини. Амфібії, їхня роль у природі та житті людини.

61

 

Рептилії, їхня роль у природі та житті людини.

62

 

Птахи.

 

63

 

Практична робота 6

“Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів”

64

 

Роль птахів у природі та житті людини

65

 

Ссавці.

66

 

Практична робота 7 “Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування”.

67

 

Роль ссавців у природі та житті людини

 

68

 

Урок узагальнення знань з теми “Хордові тварини”

 

 

69

 

Контрольна робота 2

Тема 8. Середовища існування тварин (3 години)

70

 

Зв’язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах.

 

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

ланцюги живлення, трофічна сітка, продуценти, консументи, редуценти називає:

-трофічні рівні ланцюгів живлення

-екосистеми України (свосї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади:

-тварин-запилювачів;

-тварин-сапротрофів;

-тварин-хижаків;

-тварин-фітофагів; тварин-паразитів

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,

роль тварин у біосфері

порівнює та аналізує:

різні середовища існування тварин та їх ознаки

установлює зв’язки:

між середовищем існування та пристосуванням до нього тварини

моделює / створює моделі:

трофічних сіток

розв’язує проблемні запитання:

-про підтримання рівноваги в екосистемах

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про роль тварин у природі та житті людини

- зв'язки тварин між собою та іншими складовими екосистем

аргументує:

- необхідність застосовувати знання про зв'язки тварин із середовищем існування та іншими організмами для збереження біорізноманіття

Розв’язання проблемних питань, задач 

Якими способами підтримується рівновага кількості  тварин в екосистемах?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) — про екосистеми, ланцюги живлення, - тварин-запилювачів; - тварин-сапротрофів;-тварин-хижаків; -тварин-фітофагів;тварин-паразитів.

- Моделювання — Моделювання трофічної сітки природної  екосистеми (на вибір вчителя\вчительки)

 - Проєктна діяльність

Інформаційно-пошукові проєкти:

Основні напрями тваринництва та птахівництва рідного краю”;“

 

71

 

Роль тварин у біосфері .

 

 

72

 

Роль тварин у житті людини.

Тема 9. Гриби – гетеротрофні організми (11 годин)

73

 

Способи живлення грибів: гриби-сапротрофи, паразити, симбіотрофи. Поняття про справжні гриби та грибоподібні організми. Гриби багатоклітинні та одноклітинні.

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни: гриби, лишайники, гіфи, грибниця (міцелій), мікориза, симбіоз

називає:

різні способи живлення грибів; складові грибниці;

складові слані лишайників

наводить приклади:

-багатоклітинних та одноклітинних грибів;

-отруйних та їстівних грибів;

-грибів – паразитів рослин;

-грибів – паразитів людини і тварин;

-лишайників

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото та відеоматеріалах представників різних груп грибів;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

- особливості гетеротрофного живлення грибів (симбіотрофне, сапротрофне, паразитичне);

-особливості життсдіяльності (живлення, розмноження) лишайників класифікує:

-гриби за різними ознаками

порівнює та аналізує:

-особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів установлює зв’язки:

-між будовою гриба та способом живлення

-між грибами та рослинами

/застосовує:

-методику проведення спостереження;

-послідовність виконання науково- дослідницького проєкту

-збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності

дотримується правил:

-роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним

обладнанням- збирання грибів;

поведінки у природі;

-правила надання долікарської допомоги у разі отруєння грибами

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про роль грибів у природних екосистемах та житті людини;

-про роль лишайників у природі та житті людини

-про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній

аргументує:

-роль грибів-сапротрофів у природі для процесів грунтоутворення

-необхідність дотримання правил збирання грибів

 

 

Розв'язання проблемних питань, задач Чи можливе життя на Землі без грибів?

Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації

- про різноманітність грибів, їхню будову та  процеси життєдіяльності;

-   про біорізноманіття грибів в Україні та світі;

- про особливості життєдіяльності лишайників та їхню різноманітність

- Моделювання —

предметне моделювання плодового тіла гриба та мікоризи; слані  лишайнику;

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи)

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

“Гриби – паразити рослин”;

«Лишайники – біоіндикатори чистоти повітря”

Ігровий ( рольовий ) проєкт:

“Віртуальна подорож по гриби”

Практико-орієнтований проєкт:

“Ознаки харчового отруєння грибами та долікарська допомога”;

“Різноманіття лишайників»

 

 

74

 

Будова та процеси життєдіяльності  одноклітинних (дріжджів) грибів. Лабораторне  дослідження 14. Дослідження  мікроскопічних грибів (на прикладі дріжджів)

75

 

Гриби-сапротрофи. Цвілеві гриби. Лабораторне  дослідження 15. Дослідження цвілевих грибів (на прикладі мукора)

76

 

Будова та процеси життєдіяльності багатоклітинних Лабораторне  дослідження 16. Дослідження  будови шапинкових грибів

77

 

Гриби їстівні та отруйні.

78

 

Практична робота 8 “Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

79

 

Гриби – паразити рослин

80

 

Значення грибів у природі та житті людини. Шкода, якої завдають гриби здоров’ю та господарству людині.

81

 

Лишайники – асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами.

82

 

Значення лишайників у природі та житті людини.

83

 

Урок узагальнення знань з теми “Гриби - гетеротрофні організми”

УЗАГАЛЬНЕННЯ (4 години)

84

 

Сучасні уявлення про систему органічного світу

Знаннєвий:

Учень/учениця:опановує терміни:

систематика, систематичні одиниці (таксони)

називає:

-назви основних таксонів

наводить приклади:

-класифікації різних груп живих організмів

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото-та відеоматеріалах представників різних організмів;

Діяльнісний:

характеризує та пояснює:

-ознаки різних груп живих організмів

класифікує:

живі організми

порівнює та аналізує:

групи живих організмів за різними ознаками

установлює зв’язки:

між живими організмами

моделює / створює моделі:

сучасної системи органічного світу

Ціннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

-про сучасну систему органічного світу

усвідомлює значення застосування:

-необхідність застосовувати набуті знання впродовж навчального року в своєму житті.

Розв’язання проблемних питань, задач

«Чому вчені час від часу вносять зміни у систему різних груп організмів нашої планети?»

Робота з інформацією/- про різноманітність прокаріотичних та евкаріотичних організмів

Моделювання — графічної моделі “Сучасна система органічного світу”.

Проєктна діяльність Ігровий проєкт: Гра “Хто я?”

Практико-орієнтований проєкт: “Охорона біорізноманіття нашої планети”.

 

Творчий проєкт: Створення колажу, буклету: -різноманітність рослин, тварин, грибів рідного краю

 

85

 

Сучасні уявлення про систему органічного світу

86

 

Узагальнення вивченого матеріалу

87

 

Узагальнення вивченого матеріалу

Практичні роботи – 8

Лабораторні роботи – 2

Лабораторні дослідження – 16

Контрольні роботи - 2

 

РОЗРОБЛЕНО: Людмила Іващук

docx
Пов’язані теми
Біологія, 7 клас, Планування
Додано
8 серпня
Переглядів
3123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку