Календарно- тематичне планування «Історія України», 7 клас

№

№

уроку

Дз

Тема уроку

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

І семестр

Вступ.  (1 год)

1.

№ 1

Вступ. Мандрівка історією середньовічної України.

Повторення тем «Склавини та анти на території України», «Походження українського народу».

Розділ 1. Виникнення і становлення Русі-України

(6 годин)

2.

№ 2

Розселення слов’янських племен на території України в V – VІІ ст.

Базові знання: Учень/учениця

• знає хронологічні межі Середньовіччя, час Великого розселення слов’ян, утворення Русі-України, діяльності перших князів/княгинь Русі-України;

• знає факти діяльності князів Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги;

• розуміє зміст термінів, понять і назв «Велике розселення слов’ян», «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «хозари», «печеніги», «Імперія ромеїв (Візантія)»;

• розуміє зміст термінів, понять і назв «Велике розселення слов’ян»,

«Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя»,

«данина», «хозари», «печеніги», «Імперія ромеїв (Візантія)».

Уміння: Учень/учениця

• співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів на українських теренах (V–IX ст.) — з добою раннього європейського Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) — з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період руських князівств XIII–XVI ст.) — з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.);

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу;

● виявляє чинники, що впливали на державотворчі процеси доби становлення Русі-України, піднесення Києва, та історичні, природні умови розвитку держави;

● визначає та зіставляє наміри та результати діяльності перших князів Русі-України; висловлює обґрунтовані судження щодо їх ролі в минулому;

● коректно використовуючи відповідні поняття і терміни визначає причини і приводи, сутність, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів в межах розділу;

● використовує історичну карту як джерело історичної інформації; позначає на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, зміни території Русі-України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

● наводить приклади тривалості і змінності географічних та історичних назв (топонімів, етнонімів тощо) на прикладі Русі-України;

● аналізує різновидові історичні джерела з історії Великого розселення слов’ян та періоду утворення Русі-України за запропонованим вчителем алгоритмом;

● за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, побудови текстової відповіді, аргументує свій вибір;

● співставляє особливості виникнення і розвитку держави Русі-України та ранньосередньовічних держав Європи.

Ставлення: Учень/учениця

● обґрунтовує історичне значення виникнення Русі-України як важливого етапу української історії;

● докладно описує проблеми, з якими стикаються різні спільноти (на прикладі Русі-України) та шляхи і способи їх подолання;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

 Види навчальної діяльності: навчально-пізнавальна, дослідницька, творча.

Приклади навчальної діяльності: діагностування з метою виявлення рівня сформованості компетентностей за курсом 6 класу, робота (фронтальна або групова) з навчальним текстом, пошук відповідей на питання та конструювання власних питань до навчального матеріалу, історичною/контурною картами, складання синхронізованої таблиці «Русь-Україна та і світ за доби Середньовіччя», аналіз історичних джерел (документів) за запропонованою вчителем пам’яткою для роботи, дослідницький проєкт «Давньоруські назви в топонімах рідного краю», підготовка творчих проєктів (історичний портрет діяча/діячки, міністаття до історичного блогу, лепбук, віртуальна екскурсія та ін.)

3.

№ 3

Виникнення східнослов’янської держави (VІІІ – середина ІХ ст)

4.

№ 4

Становлення Русі-України за Олега та Ігоря (кінець ІХ – перша половина Х ст.)

5.

№ 5

Русь-Україна за Ольги та Святослава

6.

№ 6

Практичне заняття

«Русь-Україна від літописних антів до Святослава»

7.

№ 7

Узагальнення до розділу 1.

Розділ 2. Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. (7 год)

8.

№ 8

Русь-Україна за Володимира Святославовича (Великого)

Базові знання: Учень/учениця

●знає час хрещення Русі-України;

 ●знає факти діяльності Володимира Великого, Ярослава Мудрого;

●розуміє зміст термінів, понять і назв «князь», «вотчина», «графіті», «ікона», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «язичництво», «християнство», «реформа», «шлюбна дипломатія», «Руська правда», «митрополія», «централізована монархія– імперія».

Уміння: Учень/учениця

●упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу;

● порівнює діяльність та висловлює обґрунтовані судження щодо ролі князів Володимира Святославича та Ярослава Володимировича та перших князів/княгинь Русі-України, інших історичних діячів доби Середньовіччя (за вибором);

● визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів у межах розділу;

● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів часів Русі-України до географічних, етнографічних та історичних регіонів;

● характеризує чинники, що впливали на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій, визначає тенденції економічного розвитку, зіставляє господарський і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств.

Ставлення: Учень/учениця

● оцінює місце періоду розквіту Русі-України як важливого етапу в історії українського народу;

● пропонує заходи щодо збереження культурно-історичної спадщини Русі-України;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності: Репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: створення за навчальним текстом та історичними джерелами графічних проєктів «Русь-Україна за доби розквіту» (блок-схем, порівняльних таблиць тощо), словникова робота, складання синхронізованої таблиці «Русь-Україна та і світ за доби Середньовіччя», вправи на впорядкування хронологічної інформації, укладання за картою (за допомогою легенди) розповіді про діяльність історичних діячів/діячок, підготовка і презентація творчих проєктів з історії культури Русі-України (віртуальних екскурсій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо), дослідницький проєкт «Пам’ятки культури Русі-України в сучасному просторі».

9.

№ 9

Русь-Україна за Володимира Святославовича

10.

№ 10

Русь-Україна за Ярослава Володимировича (Мудрого)

11.

№ 11

Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі – України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

12.

№ 12

Культура Русі-України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

13.

№ 13

Практичне заняття «Розквіт Русі-України»

14.

№ 14

Узагальнення до розділу 2.

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. (7 год)

15.

№  15

Передумови та причини політичної роздробленості Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів

Базові знання: Учень/учениця

●знає дату Любецького з’їзду князів, правління тріумвірату Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла, першої писемної згадки назви «Україна» в писемних джерелах.

Уміння: Учень/учениця

●упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі;

● визначає чинники, прояви та наслідки політичної роздробленості Русі-України;

● характеризує відносини Русі-України з сусідніми народами і державами;

● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів (на прикладі Ізяслава, Святослава, Всеволодовича Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла);

● пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів, використовуючи відповідні поняття і терміни (в межах розділу);

описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає території князівств у період роздробленості Русі-України, земель сусідніх з Руссю-Україною народів і держав;

● характеризує відносини руських князівств із сусідніми народами/державами;

● визначає чинники, особливості розвитку культури Русі-України та сусідніх спільнот у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

● презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот періоду другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

● розпізнає культурно-історичні пам’ятки та характеризує їх художні і мистецькі особливості.

 Ставлення: Учень/учениця

 ● наводить приклади, як особистість може впливати на політичні і суспільні процеси (на прикладі Русі-України та руських князівств на українських землях);

● визнає потребу та пропонує шляхи збереження історико-культурних пам’яток на теренах України;

● визначає історичне значення періоду історії українських земель у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. в історії українського державотворення.

Види навчальної діяльності: репродуктивна,дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами систематичної таблиці діяльності правителів Русі-України (у межах розділу), робота синхронізованою таблицею «Русь-Україна та і світ за доби Середньовіччя», робота (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними/контурними картами, словникова робота, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, підготовка і презентація творчих проєктів з історії культури «Русі-України» (віртуальних екскурсій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо), написання міністатті на визначену тему, дискусія «Політична роздробленість Русі-України: збіг обставин чи історична закономірність».

16.

№ 16

Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого

17.

№ 17

Роздробленість Русі-України (середина ХІІ – середина ХІІІ ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

18.

№ 18

Галицьке і Волинське князівства в середині ХІІ – середині ХІІІ ст. Кочові народи та Крим у Х – ХІІІ ст.

19.

№ 19

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

20.

№ 20

Практичне заняття «Русь-Україна від Ярославичів до політичного роздроблення»

21.

№ 21

Узагальнення до розділу 3.

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) ( 7 год.)

22.

№ 22

Утворення Галицько-Волинської держави. Правління Романа Мстиславича (кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.)

Базові знання: Учень/учениця знає час утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), діяльності Романа Мстиславича, короля Данила, Юрія І, походів походи монголів на українські землі, боротьби за землі Волинсько-Галицького князівства між Угорщиною та Польщею, дати битви на р. Калка, коронації Данила Романовича; розуміє зміст термінів, понять і назв «король», «хан», «ярлик», «баскак», «Золота Орда», «монгольська навала».

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі;

● визначає передумови, причини і приводи, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі монгольської навали на Русь та подій історії Волинсько-Галицького князівства);

● співставляє історичні умови, особливості розвитку Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав;

● характеризує чинники розвитку, політичний устрій, економічний розвиток Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

● зіставляє наміри, способи та результати діяльності правителів Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав;

● описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає територію Волинсько-Галицького князівства та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь, подій, пов’язаних із діяльністю правителів «держави Романовичів»;

● визначає чинники розвитку та особливості розвитку культури Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

● визначає вплив монгольської навали на політичний, економічний та культурний розвиток українських земель; вплив сусідніх держав на політичний, економічний та культурний розвиток земель Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

 Ставлення: Учень/учениця

 ● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання;

 ● дає оцінку діяльності видатних історичних діячів Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

● оцінює якість виконання навчальної роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: навчально-пізнавальна робота з навчальним текстом, словникова робота, складання карти пам’яті «Волинсько-Галицьке князівство в системі міжнародних відносин», складання хронологічної/синхронізованої таблиці «Русь-Україна та і світ за доби Середньовіччя», розповідь за історичною картою про історичні події, робота (позначення об’єктів) контурними картами, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, складання карт-пам’яті за результатами дослідницької діяльності, підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичного портрета короля Данила тощо), дискусія, дебати.

23.

№ 23

Монгольська навала на українські землі. Утворення Золотої Орди

24.

№ 24

Королівство Руське за Данила Романовича (Галицького)

25.

№ 25

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) у періоди стабільності та поступового занепаду

26.

№ 26

Культура Галицько-Волинської держави

27.

№ 27

Практичне заняття «Королівство Руське (*Галицько-Волинська держава) та монгольська навала»

28

№ 28

Узагальнення до розділу 4.

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство (6 год)

29.

№ 29

Українські землі у складі Великого Князівства Литовського (середина ХІV – ХV ст.)

Базові знання: Учень/учениця

 ● знає час входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Угорщини, Польщі, Молдови, Османської імперії, створення Кримського ханства, існування держави Феодоро, поширення магдебурзького права на українських теренах; дати битви на р. Сині Води, Кревської унії, Городельської унії, Грюнвальдської битви;

● знає факти діяльності Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака (Дрогобича), Хаджі І Герая;

 ● розуміє зміст термінів, понять і назв «еліта», «шляхта», «магнат», «султан», «унія», «магдебурзьке право», «самоврядування», «інкорпорація».

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі;

● розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства на українських теренах залежно від особливостей устрою та соціально-економічного розвитку держав, до складу яких входили українські землі в XIV-XV ст.;

● визначає механізми інкорпорації (включення) українських земель до складу сусідніх держав;

● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому та сучасному (на прикладах історичних постатей в межах теми); ролі руських еліт у державотворчих процесах на східноєвропейських теренах у XIV-XV ст.;

● визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на матеріалі розділу);

● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-історичних пам’яток XIV-XV ст. до географічних, етнографічних та історичних регіонів;

● виявляє і характеризує особливості становища різних соціальних верств і груп українського суспільства (залежно від держави, до складу якої входили українські землі);

● пояснює вплив поширення магдебурзького права на становлення демократичних традицій управління;

● простежує впливи культури сусідніх народів/держав на розвиток культури українського народу;

● визначає за наданим алгоритмом достовірність історичної інформації в рамках теми.

Ставлення: Учень/учениця

● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання;

● презентує здобутки української та інших соціокультурних спільнот в хронологічних межах теми;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна.

Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами карт пам’яті, порівняльної таблиці «Статус українських земель у складі іноземних держав», словникова робота, складання хронологічної/синхронізованої таблиці, розповідь за історичною картою, позначення історико-географічних об’єктів на контурній карті, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, дослідницький проєкт «Роль української шляхти у державотворчих процесах Великого князівства Литовського», підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, спільних мультимедійних презентацій, історичних портретів діячів/діячок тощо), написання навчального історичного есе.

30.

№ 30

Українські землі у складі Угорщини, Молдавії, Московії, Османської імперії. Князівство Феодоро. Кримське ханство.

31.

№ 31

Господарство українських земель у ХІV – ХV ст. Українське суспільство. Магдебурзьке право

32.

№ 32

Культура українських земель у ХІV – ХV ст.

33.

№ 33

Практичне заняття «Українські землі в середині  ХІV – ХV ст. Кримське ханство»

34.

№ 34

Узагальнення до розділу 5

Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків (1 год.)

35.

№ 35

Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків. Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Базові знання: Учень/учениця

● знає час створення та існування та територіальне розташування держав на теренах українських земель за доби Середньовіччя, дати вирішальних подій української історії (в межах курсу), час діяльності визначних історичних особистостей на українських теренах;

● пам’ятки культурної спадщини українських земель періоду Середньовіччя.

Уміння: Учень/учениця

● простежує тяглість історичного процесу доби Русі-України;

● співставляє особливості суспільного розвитку на українських теренах та у Європі, наводить приклади спільного й відмінного в історичних подіях, явищах і процесах;

 ● за визначеними критеріями визначає зміни у житті українського суспільства та наводить приклади цих змін протягом середньовічної історії (з допомогою вчителя);

 ● спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів та оцінює можливі зміни в розвитку суспільства в наступний історичний період;

● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах;

● використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів.

Ставлення: Учень/учениця

● аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків українського суспільства та сусідніх народів доби Русі-України для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: узагальнююча гра-вікторина, виконання навчальних завдань з метою узагальнення і корекції знаннєвого компоненту, складання узагальнюючих блок-схем, карт-пам’яті, ілюстрованих ліній часу тощо; підготовка і презентація узагальнюючих творчих проєктів.