Ключова

компетентність

Уміння та ставлення

1. Вільне володіння

державною мовою

Уміння:

читати і розуміти перекладені та адаптовані державною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні та актуальні для суспільства теми

шукати інформацію та використовувати різні види джерел, формулювати та наводити обґрунтовані аргументи володіти термінологією в межах громадянської та історичної освітньої галузі

створювати висловлення різних стилів в усній і письмовій формі на історичні та актуальні для суспільства теми

вести аргументовану дискусію

розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції

Ставлення:

повага до української мови як державної, зацікавленість у її розвитку, розуміння цінності кожної мови критичне сприйняття інформації історичного та суспільно-політичного характеру

розуміння та використання мови в позитивний та соціально відповідальний спосіб

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

Уміння:

створювати висловлення в усній і письмовій формі стосовно історії і сучасності національної (етнічної, мовної)

спільноти в Україні

створювати інформаційні продукти щодо історії, культури і розвитку суспільства регіону та/або країни, з якою пов’язане походження родини

вести дискусію щодо основ розвитку держави та суспільства, засад демократії, прав і свобод людини володіти основною термінологією рідної мови в межах громадянської та історичної галузі Ставлення: повага до рідної мови, розуміння її цінності

Здатність спілкуватися іноземними мовами

Уміння:

читати і розуміти науково-популярні публікації, публіцистичні та художні твори іноземними мовами здійснювати пошук потрібної інформації іноземними мовами

висловлюватися в усній і письмовій формі іноземною мовою стосовно актуальних тем історії та суспільства спілкуватися з носіями інших мов для обміну історичною, правовою та іншою актуальною для суспільства

інформацією

Ставлення:

інтерес до історії та сучасності інших країн

розуміння важливості вивчення іноземних мов для розширення кола спілкування та отримання інформації про світ цінування культурної різноманітності, інтерес до різних мов і міжкультурного спілкування

Ключова

компетентність

Уміння та ставлення

Математична компетентність

Уміння:

правильно оперувати цифровими даними, математичними поняттями для глибокого пізнання, пояснення минулого та сучасних суспільних подій

перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо) та використовувати її в поясненнях

встановлювати зв’язки між фрагментами даних і джерелами різних видів використовувати математичні методи та дані, розуміти способи маніпулювання ними Ставлення:

прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин та можливих способів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем

розуміння важливості математичного опрацювання даних для створення науково обґрунтованих висновків

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

Уміння:

оцінювати та пояснювати взаємодію людини та довкілля в різні історичні періоди

розкривати зміст, значення, вплив технологій, технічних винаходів та наукових досягнень на перебіг історичних подій, явищ і процесів

Ставлення:

сталий інтерес до наукових досягнень і здобутків природничих наук

визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь і раціональне використання їх у повсякденному житті

Інноваційність

Уміння:

генерувати нові ідеї, оцінювати їх переваги і ризики

наводити історичні приклади впливу інновацій на суспільне життя

Ставлення:

готовність ініціювати, критично оцінювати та впроваджувати нові знання, способи діяльності, норми, що забезпечують сталий розвиток громади та суспільства

Екологічна компетентність

Уміння:

визначати ризики та наслідки впливу людини на довкілля, передбачати можливості екологічних загроз моделювати свою поведінку на основі розуміння наявних екологічних загроз

критично оцінювати роль людини та держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН

Ставлення:

готовність реагувати на ризики екологічних загроз

усвідомлення важливості захисту природи, сприяння сталому розвитку суспільства

Інформаційно-

Уміння:

Ключова

компетентність

Уміння та ставлення

комунікаційна компетентність

використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її добору, перевірки, впорядкування і поширення

критично оцінювати, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією у процесі аналізу електронних медіа

дотримуватися авторського права та етичних норм у роботі з інформацією та під час онлайн-спілкування

створювати вербальні та візуальні (графіки, діаграми, фільми) повідомлення, мультимедійні презентації соціального та

історичного змісту, поширювати їх

Ставлення:

критичне ставлення до інформації з різних джерел відповідальне використання засобів масової інформації

Навчання впродовж життя

Уміння:

визначати власні навчальні цілі

аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації

знаходити та опрацьовувати джерела суспільно важливої інформації із застосуванням доцільних для цього методів розуміти роль освіти, навчання для людини та суспільства сьогодні та в історичній ретроспективі

аналізувати та узагальнювати здобуту інформацію

Ставлення:

відкритість до постійного самонавчання та взаємонавчання, бажання ділитися здобутими знаннями з іншими особами

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

Уміння:

моделювати свою поведінку як активного і відповідального члена громадянського суспільства, який знає основи права, добре обізнаний із змістом прав людини та вміє їх захищати у правовий спосіб

формувати та обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань утримуватися від можливостей зловживати своїми правами

виявляти відповідальність, уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі в обговоренні суспільних проблем і різних соціальних груп

брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, зважаючи на інтереси їх представників

конструктивно співпрацювати з іншими особами, ініціювати або брати участь у реалізації проектів, громадських заходів

критично оцінювати ідейні платформи та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та розуміти їх роль у розвитку демократичного суспільства

Ставлення:

усвідомлення себе відповідальним громадянином України, розуміння своїх прав і обов’язків як громадянина України та готовність їх виконувати; самоповага та повага до прав та гідності інших осіб

Ключова

компетентність

Уміння та ставлення

громадянська поведінка, що ґрунтується на почутті власної гідності та внутрішньої свободи, розвинутій правосвідомості та обстоюванні демократичних цінностей

плекання нетерпимості до корупції в усіх її проявах, розуміння неприпустимості толерування нерівності та недоброчесності

готовність відмовитися від нечесних практик під час розвʼязання проблем визнання цінності іншої особи та повага до її приватності

толерантність і готовність до взаємовигідного розв’язання соціально-політичних суперечностей

Соціальні компетентності

Уміння:

ідентифікувати себе як члена різних спільнот, громадянина України

формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання, конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства

знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів

працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю з іншими особами з відмінними ідеями та цінностями, використовуючи власний досвід та досвід інших осіб, зокрема взятий з історії

Ставлення:

усвідомлення цінності людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки повага до законів і традицій, досвіду інших народів, релігій та культур

толерантне ставлення до життєвої позиції іншої особи, громадської думки, особливостей соціальної поведінки, способу життя та форм самовираження інших осіб

керування власними емоціями, готовність до пошуку компромісів

волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив, спрямованих на розв’язання актуальних суспільних проблем

Культурна компетентність

Уміння:

образно мислити та уявляти

характеризувати основні тенденції розвитку культури в минулому та сучасності

використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті співставляти різні культури, їх цінності, традиції тощо

виявляти вплив належності до різних спільнот і зовнішніх чинників на формування поглядів та переконань особи визначати та пояснювати значення належності до соціокультурної спільноти

Ставлення:

повага до людини, протидія і запобігання проявам дискримінації та нерівного ставлення

цінування соціального та культурного різноманіття, пояснення його переваг і викликів у сучасному суспільстві свідоме збереження та розвиток власної культури, повага до культур інших народів

Ключова

компетентність

Уміння та ставлення

відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки культурної спадщини відкритість до міжкультурного діалогу

Підприємливість та фінансова грамотність

Уміння:

використовувати досвід пізнання історії для обрання дієвих життєвих стратегій

брати до уваги зміни в історії та суспільстві, оцінювати їх ризики та переваги для власного життя і життя спільноти

виявляти інтереси різних спільнот/груп і шукати способи їх узгодження для розв’язання проблем

планувати, організовувати, реалізувати індивідуальні чи командні проекти, оцінювати їх ефективність, представляти результати

характеризувати економічну політику і розвиток торгівлі, визначати їх вплив на суспільне життя

пояснювати спосіб організації національних економік та вплив економічних і фінансових процесів на функціонування суспільства

Ставлення:

готовність використовувати досвід історії для самопізнання та досягнення цілей сталого розвитку суспільства зважене прийняття рішень на основі досвіду минулого та сучасного соціального життя

здатність брати на себе відповідальність за результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей

усвідомлення економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими стикається суспільство здатність приймати фінансові рішення з урахуванням можливих ризиків

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Вступ. Середньовіччя як історична епоха (1 год.)

Базові знання:

• знає хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя.

Розуміння:

• ознаки культурно-історичної епохи Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою історією;
• співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні.

Ставлення:

• формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно ціннісних основ локальних цивілізацій Європи доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

Базові знання:

• основні джерела з історії Середньовіччя (пам’ятки матеріальної культури, писемні та усні джерела);
• жанрові особливості «Літопису  руського».

Розуміння:

• види джерел з історії Середньовіччя;
• смислові зв’язки між джерелами різних видів;
• вплив економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію авторів джерел.

Вміння:

• порівняти зміст різних джерел за самостійно визначеними критеріями;
• досліджувати і використовувати історичні джерела для аналізу історичних процесів доби Середньовіччя.

Ставлення:

критично ставиться до оцінки історичних джерел, розуміє проблему їх достовірності.

Періодизація всесвітньої історії. Поняття «середні віки» та періодизація Середньовіччя. Співвідношення періодизації з перебігом подій на теренах України. Регіональні варіанти Середньовіччя. Внесок Середньовіччя в світову культуру. Середньовіччя і сучасність. Джерела вивчення історії Середніх віків.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

«Міні дискусія» на тему «Середньовіччя – «темні віки» чи романтична епоха рицарства?».  «Синхронізація». Початок роботи над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя». Групова робота — співвідношення періодизації з перебігом подій на теренах України.

Розділ 1. Народження середньовічної Європи (19 год.)

Базові знання:

• передумови, причини і наслідки Великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії;
• періодизація Великого переселення народів.

Розуміння:

• перебігу та сутності міграційних процесів під час Великого переселення народів;
• особливості вірувань та релігій варварських народів;
• поняття «міграція», «варвари», «вандалізм», «варварські королівства».

Вміння:

• показувати на карті територію Римської імперії напередодні падіння, напрямки Великого переселення народів;
• визначати періоди Великого переселення народів та їхні

наслідки;

• визначати особливості/відмінності розвитку варварських народів.

Ставлення:

аргументує та усвідомлює відмінність/несумісність між розвитком середньовічних держав/народів, їхніх прагнень та світогляду.

Занепад античного світу. Передумови падіння Західної Римської імперії.

Особливості взаємин варварського та римського «світів». Велике переселення народів та падіння Риму

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, опитування). 

Групова робота визначення особливості/відмінності розвитку варварських народів.

Індивідуальна робота — робота з картою, робота з поняттями. 

Вправа «Маркування тексту».

Створення (під керівництвом учителя) схеми/інфографіки з визначенням періодизація Великого переселення народів. 

Написання есе на тему «Вплив кліматичних змін на міграційні процеси у середні віки».

Базові знання:

• концепції походження слов’ян;
• терени та хронологічні межі розселення слов’ян;
• слов’янські племінні союзи на теренах України.

Розуміння:

• передумови та наслідки розселення слов’ян, передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• групи слов’ян (південні, західні, східні) та народи, які до них належать;
• поняття «етногенез», «племінний союз», «язичництво», «монотеїзм».

Вміння:

• показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України;
• охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
• пояснювати передумови та наслідки розселення слов’ян на теренах України;
• назвати та охарактеризувати джерела історії давніх слов’ян.

Ставлення:

усвідомлювати значення географічного чинника в історії людства, зв’язок людини і природи.

Слов’яни: етногенез та розселення. Питання «прабатьківщини слов’ян». Слов’янські племена і племінні союзи на теренах України. Спосіб життя слов’ян. Джерела історії давніх слов’ян.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснення, бесіда з елементами дискусії, ілюстрування, перегляд відеофайлів).

 Групова робота — обговорення теорій (концепцій) походження слов’ян, наведення тез «за» та «проти». 

Проведення учнівського круглого столу «Як відбувалася генеза слов’янських етносів?». Індивідуальна робота — робота з картою: створення малюнку-схеми розселення слов’янських племен на теренах України 

STEM-завдання «Створення презентації «Життя і побут давніх слов’ян»».

Базові знання:

• назви варварських королівств в Європі;
• дати створення варварських королівств.

Розуміння:

• поняття «політичний устрій», «варварське королівство»,

«середньовічне королівство»;

• поняття «звичаєве право», «варварські  Правди»;
• роль особи у створенні й розбудові середньовічних держав.

Вміння:

• окреслити з використанням географічних термінів і показати на карті напрямки Великого переселення народів та розселення варварських племен;
• узагальнено сформулювати передумови та наслідки Великого переселення народів IV–VII ст.;
• окреслити з використанням географічних термінів і показати на карті «варварські» королівства;
• схарактеризувати політичний устрій (організацію влади) середньовічних держав.

Ставлення:

усвідомлювати значення міжцивілізаційних контактів і конфліктів у Середньовіччі та сучасному світі.

Варварські королівства в Європі. Карта Європи у ранньому Середньовіччі. «Варварські Правди».

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Групова робота — фор- мулювання передумов та наслідків Великого переселення народів IV–VII ст.

 Індивідуальна робота — робота з історичними джерелами, вправа «Маркування тексту», робота з картою. Скласти порівняльну таблицю «Політичний устрій (організацію влади) середньовічних держав».

Базові знання:

• обставини утворення Візантійської імперії, правління Юстиніана І, повстання «Ніка»;
• територія Візантійської імперії.

Розуміння:

• поняття «василевс», «іконоборство»;
• особливості системи влади Візантійської імперії;
• причини і наслідки прийняття, зміст «Кодексу Юстиніана»;
• передумови і наслідки повстання «Ніка»;
• причини початку іконоборства, наслідки руху іконоборців;
• особливості правління македонської династії;
• особливості правління династії Комнінів.

Вміння:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Візантійську імперію;

• показати на карті Візантію та її сусідів;
• охарактеризувати організацію влади у Візантійській імперії, особливості економіки, соціальної структури, культури і побуту;
• визначати основні положення та наслідки прийняття «Кодексу Юстиніана».

Ставлення:

усвідомлює значення візантійської культури, як такої, що увібрала у себе багато культурних традицій народів, які її населяли.

Візантійська імперія —наступниця Риму. Територія та населення Візантії. Імператор і система влади. Міста і міське життя. Особливості економіки, соціальної структури, культури та побуту. «Кодекс Юстиніана». «Священна імперія». Іконоборство. Візантія між Сходом і Заходом.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу, робота з поняттями). Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань, вправа «Питання — відповідь»).

Конференція з елементами дебатів «Візантія — наступниця Риму».

Базові знання:

• особливості правління Карла Мартела, Піпіна Короткого, Карла Великого, битви при Пуатьє;
• територіальні та хронологічні межі існування імперії Карла Великого.

Розуміння:

• поняття «бенефіцій», «майордом», «графство», «Каролінзьке відродження»;
• наслідки походів та завоювань Карла Великого, їх значення для утворення імперії;
• причини піднесення культури в період правління Карла Великого;
• причини і наслідки розпаду імперії Карла Великого.

Вміння:

• показати на карті територіальні межі імперії Карла Великого;
• пояснити причини і визначити наслідки походів та завоювань Карла Великого, причини піднесення культури.

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості мешканців середньовічних імперій, мати особисте ставлення до такого типу держави.

Імперія Карла Великого та її розпад. Ідея імперії на Заході. Завоювання Карла Великого. Виникнення імперії та її устрій. «Каролінгське відродження». Розпад імперії.

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Карла Великого, робота з поняттями. Групова робота — робота з пам’ятками культури «Каролінзького відродження». Визначення причини піднесення культури в період правління Карла Великого.

Базові знання:

• хронологічні межі та напрямки норманських завоювань в Європі;
• дата та обставини завершення Великого переселення народів.

Розуміння:

• поняття «вікінги», «норманські завоювання»;
• «норманська» теорія походження Руської держави;
• поняття «епос», особливості норманської міфології.

Вміння:

• показати на карті напрямки норманських та походів;
• визначати особливості норманських держав.

Ставлення:

усвідомлювати значення географічного і кліматичного чинників у житті суспільства, їх впливи на історію людства.

Завершення Великого переселення народів. Нормани–вікінгі. Походи норманів та виникнення норманських держав. «Ісландське народоправство». Нормани та слов’яни. Релігія і вірування норманів. Норманський епос. Переселення угорців та утворення Угорського королівства.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

 Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з термінами, укладення словничка ключових понять теми). Вправа «Екскурсоводи» — провести словесну/уявну/ віртуальну екскурсію поселенням вікінгів.

Групова робота — робота з історичною картою.

Базові знання:

• процес утворення Великоморавської та Болгарської держав, Давньоруської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, хронологічну послідовність правління перших київських князів;
• території розселення слов’янських племен в Європі, напрямки походів перших київських князів.

Розуміння:

• термін «Руська Земля» як самоназва держави, а терміни «Давня Русь» та «Русь-Україна» як умовні вживані істориками;
•  роль особи у створенні й розбудові середньовічних держав;
• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• роль міста Києва в утворенні Русі;
• поняття «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «хозари», «печеніги», «язичництво».

Вміння:

• виявити мотиви, керуючись якими східні слов’яни прийняли володарювання варязьких князів;
• схарактеризувати політичний устрій (організацію влади) середньовічних держав слов’ян;
• визначити особливості політичного устрою Руської Землі (у зіставленні з варварськими королівствами, імперією Карла Великого, Візантією);
• розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Давньоруської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
•  охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
•  визначити напрями внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
•  укласти історичний портрет руського князя.

Ставлення:

усвідомлювати давньоруське суспільство як складову суспільства середньовічної Європи.

Перші держави слов’ян. Великоморавська держава. Перше Болгарське царство. Походження назви «Русь». Теорії походження Давньоруської держави. Створення Давньоруської держави. Легендарні перекази про перших київських князів (від Аскольда до Святослава). Візантія і слов’яни.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, робота з поняттями. Групова робота —складання порівняльної таблиці «Особливості політичного устрою Руської Землі (у зіставленні з варварськими королівствами, імперією Карла Великого, Візантією)».

Базові знання:

• причини та наслідки розколу християнської церкви;
• межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміння:

• основні відмінності між католицизмом і православ’ям;
• роль вчення Аврелія Августина у християнській  церкві;
• поняття «церковний собор», «церковна ієрархія», «Папа Римський», «патріарх», «митрополит»,  «єпископ»,  «чорне»  та «біле» духівництво;
• особливості функціювання теократичної Папської держави;

заснування та особливості церкви Ірландії.

Вміння:

• визначати відмінності між католицизмом і православ’ям, порівнювати їх, визначати межі впливу католицької та православної церков;
• характеризувати особливості функціювання теократичної Папської держави, церкви Ірландії.

Ставлення:

формулює та аргументовано висловлює власні судження стосовно ролі християнської церкви для середньовічної Європи

Християнська церква в ІV–ХІ століттях. Припинення гонінь на християн. Біблія. Вселенські собори. Організація християнської церкви на Сході та на Заході. Ієрархія небесна і земна. Аврелій Августін. Папська держава. Ірландська церква. Християнство та язичництво. «Великий розкол» 1054 року. Католицтво та православ’я

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда, обговорення). Індивідуальна робота — складання історичного портрета Аврелія Августина, робота з поняттями. Групова робота — складання порівняльної таблиці «Основні відмінності між католицизмом і православ’ям».

Базові знання:

• правління князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха;
• дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом;
• час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди», тріумвірату Ярославичів;
• територію Давньоруської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

Розуміння:

• особливості політики та реформ Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха;
• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Давньоруської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
• місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
• поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «тріумвірат»;
• передумови роздробленості Русі-України.

Вміння:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
• показати на карті територію Давньоруської держави (Русі України) за правління Володимира Святославовича, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;
• охарактеризувати особливості господарського та суспільного життя населення Русі в Х–ХІ ст., внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;
• визначити причини впровадження християнства як державної релігії Давньоруської держави (Русі-України).

Ставлення:

усвідомлювати давньоруське суспільство як складову суспільства середньовічної Європи

Давньоруська держава — раньофеодальна імперія.

Володимир Великий та його реформи. Прийняття християнства. Ярослав Мудрий. «Руська правда». Тріумвірат Ярославичів. Володимир Мономах. Причини та початок роздробленості.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота — робота з картою, робота з поняттями, складання історичного портрету Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха. Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань).

Урок узагальнення

Розділ 2. Середньовіччя за межами Європи (7 год.)

Базові знання:

• історія та період виникнення ісламу;
• основні особливості ісламської релігії та культури;
• напрямки арабських завоювань;
• територіальні межі Арабського халіфату;
• халіфат Омеядів та Абсасидів.

Розуміння:

• поняття «іслам», «пророк», «Коран», «хіджра», «рамадан», «халіфат», «експансія».
• місце арабської культури у світовій культурній традиції;

• причини швидкого поширення ісламу;
• причини і наслідки арабських завоювань;
• особливості внутрішньої та зовнішньої політики перших халіфів;
• причини розколу в ісламі;
• взаємозв’язки християнської та арабо-мусульманської культур.

Вміння:

• обґрунтовано оцінити вплив арабської культури на культуру народів Європи;
• визначати особливості ісламської культури, основні положення ісламу;
• показати на карті територіальні межі Арабського халіфату, визначати напрями арабських завойовницьких походів;
• характеризувати політику перших халіфів, особливості розвитку халіфату за Омеядів та Абассидів;
• визначати передумови початку розпаду Халіфату.

Ставлення:

усвідомлювати особливості цінностей та світогляду людини ісламської цивілізації.

Араби та народження ісламського світу. Стародавня Аравія. Пророк Мухаммед та виникнення ісламу. Основи віри та обрядовість ісламу: спільне з християнсько- юдейським світоглядом. Арабські завоювання та утворення Халіфату. Перші халіфи і розкол в ісламі. Халіфат Омейядів та завоювання в Європі. Аббасиди та початок розпаду Халіфату. Культура країн ісламу. Вплив античної культури на арабів. Взаємовпливи християнської та арабо-мусульманської культур.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота — скласти «пам’ятку мусульманина» на основі опрацювання витягів з Корану. 

Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань).

Базові знання:

• як і де виникли середньовічні держави кочовиків;
• час утворення Хазарського каганату, Золотої Орди;
• які особливості розвитку мали середньовічні держави кочовиків;
• території розселення половців і хозар.

Розуміння:

• наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;
• поняття «каганат», «Золота Орда», «ярлик», «баскак»;
• зв’язок середньовічних держав кочовиків з історією Русі- України.

Вміння:

• показати на карті території Золотої Орди, Хозарського і Аварського каганату, напрямки походів монголів;
• визначати особливості розвитку середньовічних держав кочовиків;
• охарактеризувати зовнішньополітичні стосунки між кочовими середньовічними державами та Руссю-Україною.

Ставлення:

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні й світоглядні особливості мешканців держав кочовиків, цивілізаційні особливості такого типу держави.

Середньовічні держави кочовиків. Етнічна мозаїка Великого Степу. Гуни, авари, обри, угорці. Хазарський каганат. Печеніги. Половецький союз. Відносини кочовиків з Руссю. Створення держави у монголів. Завоювання монголів в Азії. Походи монголів на Русь а в Центральну Європу. Золота Орда. Етногенез кримських татар.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

 Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, перегляд навчального відео, вправи «Займи позицію», «Снігова куля»).

Групова робота (робота з документами та джерелами, укладання таблиці, виконання синхронологічних завдань). 

Індивідуальна робота (виконання тестових завдань, складання словника термінів, робота з картою, встановлення відповідності, складання історичного портрету/сторінки в соціальних мережах політичних діячів).

Базові знання:

• території середньовічних Китаю, Японії;
•  хронологічні межі перебування Китаю під владою монголів.

Розуміння:

• значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Японії для формування європейського культурного простору;
• поняття «Піднебесна імперія», «клани», «сьогун», «самурай», «конфуціанство», «даосизм», «буддизм, «каліграфія»;
•  середньовічне японське суспільство, причини виникнення самурайства.

Вміння:

• показати на карті території середньовічних Китаю та Японії;
• розповісти про пам’ятки культури Китаю та Японії епохи Середньовіччя;
• визначати особливості релігії Китаю та Японії у середні віки.

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні й світоглядні особливості держав Китаю та Японії, виявляти толерантне ставлення до різних народів, культур, релігій.

Китай та Японія в Середньовіччі. «Серединна імперія». Китай під владою монголів. Китайська держава у Середньовіччі. Релігії та культура Китаю. Японська держава. Самураї та сьогуни. Релігії та культура Японії.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальнаробота (історичний диктант, розповідь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (робота з поняттями, укладання історичного словника, робота з текстом — маркування («зрозумів» — «зацікавило» — «потрібно повторити»). Групова робота (робота в парах «Взаємні запитання», «Щоденник подвійних нотаток» — сформулюв ати основні поняття уроку, підсумок уроку).Робота в групах — порівняння особливості релігії Китаю та Японії у середні віки

Базові знання: 

• територія середньовічної Індії;
• хронологічні межі існування Делійського султанату.

Розуміння:

• значення культурних досягнень середньовічної Індії для формування європейського культурного простору;
•  поняття «варна», «каста», «недоторкані», «брахманізм».

Уміння:

• показати на карті територію середньовічної Індії;
• розповісти про пам’ятки культури Індії епохи Середньовіччя;
• визначати особливості соціальної структури та релігії Індії у середні віки.

Ставлення:

усвідомлення самобутності та особливості середньовічної Індії, виявлення толерантного ставлення до різних народів, культур, релігій.

Середньовічна Індія. Природа та населення. Індійські князівства. Делійський султанат. Варни і касти. Релігії та культура Індії.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (розповідь з елементами бесіди, обговорення). Групова робота (аналіз документів та джерел, робота з історичною картою, укладання хронологічної таблиці). Індивідуальна робота (робота зі шкалою часу, укладання термінологічного словника, есе — «Культурні досягнення середньовічної Індії»).

Базові знання:

• формування й розвиток ранньоцивілізаційних систем та їх вплив на культуру доколумбової Америки (міста-держави мая, держава інків, держава ацтеків).

Розуміння:

• система державної влади та суспільного устрою мая, інків та ацтеків;
• особливості релігії та культури доколумбових цивілізацій Америки;
• досягненнями мая, ацтеків, інків в архітектурі, скульптурі та живописі.

Вміння:

• проаналізувати релігійно-міфологічний зміст культури мая, ацтеків, інків;
• характеризувати особливості побуту, державної влади та суспільного устрою мая, інків та ацтеків;
• показати на карті території, які населяли мая, інки та ацтеки.

Ставлення:

усвідомлення самобутності культурних досягнень мая, інків, ацтеків та їх вираження у контексті цивілізаційного розвитку доколумбової Америки.

Держави доколумбової Америки. Заселення Американського континенту. Міста- держави майя. Держава ацтеків. Держава інків. Релігія та культура середньовічної Америки.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Практична робота — учнівські проєкти. Індивідуальна робота — підготувати есе на тему «Самобутність культури держав доколумбової Америки»

Урок узагальнення.

Розділ 3. Середньовічні суспільства

Базові знання:

• основи світогляду середньовічної людини;
• особливості сімейних стосунків середньовічної людини;
• взаємозв’язок індивіду та суспільства у Середньовіччі.

Розуміння:

• поняття «чистилище», «чорна смерть», «анафема»;
• особливості залежності середньовічної людини від природи;
• причини та наслідки розповсюдження хвороб та епідемій у Середньовіччі;
•  особливості та причини панування релігійного світогляду у Середньовіччі.

Вміння:

• обґрунтувати сутність зв’язку людини і природи/людини і релігії у Середньовіччі;
•  визначати, яке місце в житті середньовічної людини посідали діти та родина;
• охарактеризувати, як в Середньовіччі людина ставилася до власності й влади;
•  визначати, які права та обов’язки мала середньовічна людина.

Ставлення:

усвідомлювати відмінності у світогляді та цінностях середньовічної та сучасної людини.

Світогляд середньовічної людини. Панування релігійного світогляду. Бог і диявол. Рай, пекло, чистилище. Тіло та душа. Індивід та суспільство. Родина і кохання. Діти в Середньовіччі. Хвороби, вік, смерть. Уява про час і простір. Власність, право і влада в уяві середньовічної людини. Світ фантазії та символів.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Практична робота — учнівські проєкти. Індивідуальна робота — підготувати есе на тему «Європа та епідемії: боротьба чи співіснування?».

Базові знання:

• відношення середньовічної людини до природи.

Розуміння:

• поняття «внутрішня колонізація»;
•  особливості залежності середньовічної людини від природи;
• причини та наслідки розповсюдження хвороб та епідемій у Середньовіччі;
•  причини демографічних проблем у Середньовіччі.

Вміння:

• обґрунтувати сутність зв’язку людини і природи у Середньовіччі;
• визначати, як змінювалася кількість населення та рівень життя людини у середні віки.

Ставлення:

усвідомлювати значення географічного і кліматичного чинників у житті суспільства, їх впливи на історію людства.

Людина і природа в Середньовіччі. Кліматичний фактор в житті суспільства. Географічний фактор в житті суспільства. Відношення до природи. Демографічні процеси. Хвороби та епідемії.

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Практична робота. Фронтальна робота — обговорення термінів і понять, висловлення власних суджень, аналіз тексту. Групова робота — дослідження у групах. Обговорення. Індивідуальна робота — складання мапи думок. Вправа «Лабіринт» — тема «Як подолати хвороби та епідемії?».

Базові знання:

• стани середньовічного суспільства;
• форми землеволодіння у Середньовіччі.

Розуміння:

• поняття «феодалізм», «васалітет», «феод», «сеньйорія», «манор»,«рента», «внутрішня колонізація»;
• як відбувалося ускладнення соціальної структури суспільства, з чим були пов’язані ці процеси;
• причини внутрішньої колонізації.

Вміння:

• назвати та охарактеризувати стани середньовічного суспільства;
• пояснити відмінності й особливості різних форм середньовічного землеволодіння;
• вказати наслідки внутрішньої колонізації.

Ставлення:

усвідомлювати залежність структури суспільства від конкретних історичних умов його існування.

Стани середньовічного суспільства. Поступове ускладнення соціальної структури. Форми землеволодіння у середні віки. Внутрішня колонізація.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (історичний диктант, розповідь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (робота з поняттями, укладання історичного словника, робота з текстом — маркування («зрозумів» — «зацікавило» — «потрібно повторити»). Групова робота (робота в парах «Взаємні запитання», «Щоденник подвійних нотаток» — сформулювати основні поняття уроку, підсумок уроку). Робота в групах — визначення особливості різних форм середньовічного землеволодіння.

Базові знання:

• особливості становища стану духівництва у середньовічному суспільстві;
• поняття, час виникнення та сутність інвеститури;
• сутність, дати проведення та наслідки клюнійської та григоріанської реформ;
• дати заснування та особливості діяльності середньовічних чернечих орденів (бенедиктинці, францисканці, домініканці).

Розуміння:

• поняття «духівництво», «ченці», «чернецький орден», «інвеститура», «парафія»;
• станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві.

Вміння:

• охарактеризувати соціальне становище і роль духівництва в середньовічному суспільстві;
• пояснити, чому духівництво було «першим станом» у часи Середньовіччя;
• охарактеризувати особливості життя та суспільного становища ченців;
• назвати основні чернечі ордени Середньовіччя;
• пояснювати причини й наслідки клюнійської та григоріанської реформ.

Ставлення:

Ставлення:

усвідомлювати роль і місце церкви у житті середньовічної людини.

Духівництво: ті, хто молиться. Християнська церква в житті середньовічного суспільства. Духівництво — «перший стан». Собор та церковна парафія. Боротьба за інвеституру. Монастирі та ченці. Чернецькі ордени. Клюнійська та григоріанська реформи.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (евристична бесіда).

Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда). 

Групова робота (робота над єдиним завданням у малих групах керованих лідерами — робота з історичними категоріями, презентація результатів роботи). «Мозковий штурм», фронтальна бесіда, обговорення. Вправи «Пропущене слово», «Виправ помилку». Дебати «Чи мала християнська церква провідну роль у житті середньовічної людини?».

Базові знання:

• феодалізм як політико-правова система;
• яке місце займали у суспільстві лицарі, особливості їхнього побуту та культури.

Розуміння:

• походження та суспільне становище родової аристократії;
• особливості взаємовідносин «сеньйор–васал»;
• в чому сутність та особливості феодальної системи;
• поняття «бенефіцій», «феод», «феодальна ієрархія».

Вміння:

• охарактеризувати повсякденне і культурне життя лицарського стану;
• пояснити причини і наслідки формування принципу васалітету у середньовічному суспільстві;
• пояснити сутність феодалізму як політико-правової системи.

Ставлення:

усвідомлювати систему правових відносин у суспільстві як ознаку цивілізації.

Лицарство: ті, хто воює. Родова аристократія. Бенефіцій і феод. Сеньйори і васали. Феодальна драбина. Феодалізм як політико- правова система. Замок феодала. Озброєння та військове мистецтво. Повсякденне життя феодала. Лицарська культура та етика.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (історичний диктант, розповідь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (робота з поняттями, укладання історичного словника, робота з текстом — маркування («зрозумів» — «зацікавило» — «потрібно повторити»). Групова робота (робота в парах «Взаємні запитання». Підготовка есе на тему «Рицарська культура і епоха».

Базові знання:

• особливості становища стану селянства у середньовічному суспільстві;
• які риси мало господарство середньовічного селянина;
• поняття та основні причини виникнення селянської громади.

Розуміння:

• поняття «селянська громада», «невільництво», «вілани»;
• причини труднощів у житті селянина, його залежне становище;
• з якою метою селяни об’єднувалися в громади, яку роль відігравала селянська община;
• причини неоднорідності селянського стану.

Вміння:

• описати повсякденне життя у селянській господі;
• охарактеризувати особливості соціального становища селянина у середньовічному суспільстві;
• порівнювати три стани (селянство, рицарство і духівництво) застосовуючи для порівняння різноманітні критерії.

Ставлення:

усвідомлювати особливості цінностей і світогляду середньовічного селянина.

Селяни: ті, хто працює. Господарство та спосіб життя селянина. Вільні та залежні селяни. Невільництво. Селянська громада. Повсякденне життя селянина: житло, їжа, одяг, розваги.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (обговорення, порівняння, оцінка, перегляд відео- та фотодокументів). Практична робота «Особливості повсякденного життя селянина» (укладання довідки для Енциклопедії за рубриками житло, їжа, одяг, розваги; складання порівняльної таблиці (селянство, рицарство і духівництво). Індивідуальна робота — написання есе на тему «Повсякденне життя у сільській господі».

Базові знання:

• найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя;
• систему міського управління при магдебурзькому праві.

Розуміння:

• поняття «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія»,

«лихварство», «міська комуна», «магдебурзьке право»;

• як виникали і розвивалися середньовічні міста;
• причини та наслідки боротьби середньовічних міст за самоврядування;
• особливості світогляду та повсякденного життя жителів міст;
• взаємозв’язок між містом і селом.

Вміння:

• показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя;
• охарактеризувати та графічно зобразити систему міського управління при магдебурзькому праві;
• пояснити, як виникли цехи, особливості праці цехових робітників;
• охарактеризувати зміни у повсякденному житті, світогляді, картині світу мешканців міста.

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості мешканця середньовічного міста

Середньовічне місто та його мешканці. Теорії виникнення середньовічних міст. Антична традиція. Вигляд середньовічного міста. Ремісники та цехи. Торговці і банкіри. Натуральний обмін та гроші. Середземноморська і балтійська торгівля. Транспорт і шляхи сполучення. Боротьба міст за самоврядування. Комуни і магдебурзьке право. Особливості світогляду та повсякденного життя містян. Зміни в картині світу мешканців міста. Відносини між містом і селом.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (евристична бесіда). Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда, складання схеми міського управління, робота з картою). Групова робота — робота з описом середньовічного міста — підготовка виступів груп за заданою темою.

Базові знання:

• стани суспільства Давньої Русі;
• найбільші міста Давньої Русі, торговельні шляхи, що проходили по території Давньої Русі;
• форми залежності у Давній Русі.

Розуміння:

• поняття «бояри», «боярське землеволодіння», «смерд», «дружина», «холопи», «закупи», «рядовичі»;

• особливості становища православного духівництва та роль християнства у Давній Русі;
• схожість та відмінність між західноєвропейськими феодалами та руськими дружинниками;
• неоднорідність селянського стану у Давній Русі.

Вміння:

• охарактеризувати стани суспільства Давньої Русі;
• описати побут та заняття селянства, духівництва, дружинників, бояр, князів;
• охарактеризувати особливості давньоруських міст.

Ставлення:

усвідомлювати давньоруське суспільство як складову суспільства середньовічної Європи.

Давньоруське суспільство. Впливи візантійської традиції. Особливості православного духівництва. Родова аристократія: князі та бояри. Князівське та боярське землеволодіння. Дружинники — військово-феодальний стан. Вільні люди — смерди та містяни. Особливості давньоруських міст. Невільництво та форми залежності. Основні заняття та повсякденне життя населення Давньої Русі. Особливості середньовічного суспільства Давньої Русі.

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Індивідуальна робота (маркування тексту за допомогою позначок — використовувати позначки «+», «–», «?». Вправа «Естафета»). Групова робота —порівняння побуту селянства, духівництва, дружинників, бояр, князів. Створення соціальної піраміди. Написання есе «Один день з життя середньовічного селянина/священника/ воїна/ боярина».

Базові знання:

• маршрути руху кочовиків.

Розуміння:

• особливості суспільної організації кочових народів;
• яку роль відігравали торгівля та ремесла у житті кочовиків;
• особливості повсякденного життя, побуту та культури кочівників.

Вміння:

• показати на карті маршрути руху кочовиків;
• охарактеризувати соціальну структуру та побут кочових народів;
• порівнювати кочові та землеробські народи за різними критеріями.

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості суспільств середньовічних кочовиків.

Суспільство кочовиків. Кочове скотарство. Маршрути руху кочовиків. Роль ремесла і торгівлі в житті кочовиків. Особливості повсякденного життя. Набіги: економічний аспект. Особливості соціальної структури. Родинне життя.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу). Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань, вправа «Питання — відповідь»). Дебати «Східна Європа — зона контакту кочових та осілих цивілізацій?»

Базові знання:

• які соціальні конфлікти виникали у період Середньовіччя;
• форми соціальних конфліктів.

Розуміння:

• поняття «конфлікт», «конфронтація», «сторона конфлікту»;
• відмінності між різними формами соціальних конфліктів, їх причинами та наслідками (соціально-економічні, політичні, ідеологічні, релігійні, військові).

Вміння:

• наводити приклади різних форм конфліктів у середні віки;
• пояснювати різницю між різними формами соціальних конфліктів;

охарактеризувати наслідки соціальних конфліктів для суспільства;

запропонувати власні варіанти шляхів для подолання соціальних конфліктів.

Ставлення:

усвідомлювати невідворотність соціальних конфліктів у суспільстві, мати особисте ставлення до них.

Соціальні конфлікти в середні віки. Форми та прояви соціальних конфліктів. Аристократи і феодали. Селяни і землевласники. Містяни і землевласники. Місто і село.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (лекція з елементами бесіди, робота з поняттями). Групова робота — вправа «Занурення» (створення ситуації соціального конфлікту і занурення учнів у проблему, пошук шляхів її вирішення). Індивідуальна робота — укладання пам’ятки «Як не допустити соціальних конфліктів?».

Урок узагальнення

Розділ 4. Середньовічні держави (21 год.)

Базові знання:

• хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, Арабського халіфату;

Розуміння:

• поняття «ранньофеодальна держава, «імперія», «роздробленість», «централізована держава», «станово-представницька монархія»; 
•  як сформувалися середньовічні імперії та їхні особливості; 
• причини політичного роздроблення держав Західної Європи; 
• значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації.

Вміння:

• охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;
• встановити передумови державності германських, слов’янських та тюркських народів; 
• розкрити роль міст (Києва, Кракова, Парижа, Лондона чи інших, на вибір) у творенні централізованих держав; 
•  порівняти типові процеси і явища європейського та українського державотворення доби Середньовіччя

Ставлення:

усвідомлювати ціннісні та світоглядні особливості мешканців середньовічних імперій, мати особисте ставлення до такого типу держави.

Етапи державотворення в середні віки. Ранньофеодальні держави — Франкська, Візантійська імперії, Хозарський каганат, Давньоруська держава. Процес політичної роздробленості — причини, наслідки, особливості у різних регіонах. Утворення централізованих держав. Станово-представницькі монархії.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна (евристична бесіда, інтерактивні вправи «Ажурна пилка», «Займи позицію», перегляд навчального відео). Групова (робота з джерелами та документами, складання іконографіки «Перші ранньофеодальні держави», складання піраміди станово-представницької ієрархії). Індивідуальна (робота з підручником, укладення порівняльної таблиці, схеми, робота з термінологічним словником, віртуальна мандрівка ранньосередньовічними містами).

Базові знання: 

• причини хрестових походів, Реконкісти, німецького «наступу на Схід»; 
•  напрямки та перебіг хрестових походів, Реконкісти, німецького «наступу на Схід».

Розуміння: 

• мотиви хрестових походів; 
• роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; 
• особливості економічного та політичного розвитку окремих королівств на Піренеях, утворення єдиного Іспанського королівства; 
• поняття «зовнішня колонізація», «Реконкіста», «духовно-рицарські ордени», «хрестові походи», «теократія». 

Вміння: 

• визначити наслідки хрестових походів, Реконкісти; 
• обґрунтувати думку щодо взаємозв’язку зовнішньої колонізації та розв’язання цивілізаційних конфліктів; 
• показати на карті території Королівства Іспанія, італійських торговельних республік, напрямки хрестових походів і держави хрестоносців, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави.

Ставлення: 

усвідомлювати значення міжцивілізаційних контактів і конфліктів у Середньовіччі та сучасному світі.

Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти. Причини та цілі хрестових походів. Перший хрестовий похід. Держави хрестоносців. Духовно- лицарські ордени. Другий та третій хрестові походи. Четвертий хрестовий похід та його наслідки. Результати та значення хрестових походів. Держави Піренейського півострову. Реконкіста. Німецька експансія на Схід. Тевтонський та Лівонський ордени.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, колективне читання тексту, перегляд навчального відео). 

Групова робота (робота з підручником, джерелами, документами, складання іконографіки «Хрестові походи», складання хронологічної таблиці «Хрестові походи»). Індивідуальна робота (робота з історичними картами, складання термінологічного словника, укладання блок-схеми «Наслідки хрестових походів для різних суспільних станів: лицарі, духівництво, селяни).

Політична карта Європи ХІ–ХІІІ. Держави західноєвропейського типу.

Базові знання: 

• процеси норманського завоювання Англії, прийняття Великої Хартії вольностей, скликання англійського парламенту.

 Розуміння: 

• значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації; 
• поняття «парламент»; 
• особливості внутрішньої та зовнішньої політики Англії у середні віки (зміна еліти та системи державного управління); 
• наслідки норманського завоювання. 

Вміння: 

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік); 
• показати на карті території Королівства Англія, напрямки походів вікінгів; 
• охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Вільгельма Завойовника, Генріха ІІ Плантагенета, Річарда Левове Серце та Іоанна Безземельного. 

Ставлення: 

• усвідомлювати значення прийняття Великої Хартії вольностей як документа, який першим у Європі підтвердив основні права людини.

Особливості розвитку Англії в середні віки. Норманське завоювання та його наслідки, особливості держави, Велика Хартія вольностей, народження парламенту.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

 Фронтальна робота (перегляд навчального відео, колективне обговорення, евристична бесіда). 

Групова робота — опрацювання в групах документів, визначення ієрархії соціальних станів суспільства). Індивідуальна робота (робота з історичною картою, документами, укладання порівняльної таблиці «Політика перших правителів Англії у питанні зміцнення централізації королівської влади», есе — «Суд присяжних як форма демократичного судочинства»).

Базові знання: 

•     обставини скликання Генеральних штатів у Франції, «Авіньйонського полону» Папства;
•     події Столітньої війни, Війни Червоної та Білої Троянд, дату Жакерії; 
•      місця визначних битв Столітньої війни.

Розуміння: 

•     причини і передумови посилення королівської влади і об’єднання країни; 
•     особливості внутрішньої і зовнішньої політики Філіпа ІІ Августа, Людовика ІХ Святого, причини економічного розквіту Франції; 
•     особливості станового суспільства Франції, передумови скликання Генеральних штатів; 
•     поняття «станова монархія», «Генеральні штати», «Авіньйонський полон»;
•     суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;
•      причини, перебіг і наслідки Столітньої війни, війни Червоної та Білої Троянд; 
•     чинники, які сприяли процесу об’єднання Англії/Франції.

 Вміння: 

• показати на карті території Королівства Франція;
• описати формування станово-представницької монархії у Франції; 
• охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Філіпа ІІ Августа, Людовика ІХ Святого, Філіпа V; 
• встановити причини й наслідки послаблення папства та його залежності від французьких королів;
• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік); 
• розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;
• описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в Англії; 
• охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Карла VІ, Карла VІІ, Людовика ХІ.

Ставлення: 

усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства

Особливості розвитку Франції в середні віки. Поступова централізація держави та її особливості, Генеральні Штати, «Авіньйонський полон» Папства.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

Фронтальна робота (розповідь з елементами бесіди, обговорення, евристична бесіда, виконання інтерактивних вправ: «Снігова куля», «Займи позицію», перегляд навчального відео).

Групова робота (аналіз документів та джерел, робота з історичною картою, укладання хронологічної таблиці, виконання творчого проєкту про одного із суспільно-політичних діячів, порівняння правового статусу Генеральних штатів у Франції та парламенту в Англії). 

Індивідуальна робота (робота зі шкалою часу, укладання термінологічного словника, есе — «Формування станово-представницької монархії у Франції», «Роль Великої хартії вольностей у становленні демократії в Західній Європі»).

Базові знання:

• місце розташування італійських торгівельних республік (Генуя, Венеція);
•  італійські торгівельні міста на українських землях.

Розуміння:

• поняття «гвельфи», «гібелліни», «тиранія», «теократія»;
• особливості правління Лоренцо Медичі у Фроленції;
• причини розвитку і занепаду Сицилійського королівства;
• особливості розвитку держав Південної Італії.

Вміння:

• показати на карті торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;
• охарактеризувати організацію влади в торговельних містахдержавах (Генуї, Венеції та ін.).

Ставлення:

усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства, особливості розвитку міст-республік.

Італійські міста- республіки та їх особливості. Папська область — теократична держава. Держави Південної Італії. Італійські торгівельні міста у Північному Причорномор’ї та в Криму.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, перегляд навчального відео). Групова робота (робота з картами, ілюстраціями, документами, складання порівняльної таблиці). Індивідуальна робота (укладання схеми самоуправління комунами, відповіді на проблемне запитання — «Роль торгівлі колоній Венеції та Генуї у Північному Причорномор’ї та на території сучасної України», складання словника).

Базові знання:

• виникнення християнських держав Кастилія, Наварра, Португалія, Арагон;
• виникнення Кордовського халіфату.

Розуміння:

• причини війн з маврами, наслідки Реконкісти;
• особливості системи управління та внутрішньої політики у Піренейських державах;
• поняття «Реконкіста», «кортеси», «мавр».

Вміння:

• визначати причини і наслідки Реконкісти;
• охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Ізабелли I і Фернандо II.

Ставлення:

усвідомлення значення міжцивілізаційних контактів і конфліктів у Середньовіччі та сучасному світі.

Завершення Реконкісти та утворення централізованої держави в Іспанії. Наслідки Реконкісти. Політика Ізабели І і Фернандо ІІ. Міжцивілізаційні конфлікти у Середньовіччі.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (евристична, бесіда, колективне читання тексту, обговорення проблемних питань, перегляд навчального відео). Групова (робота з картою, документами, складання порівняльної таблиці «Позитивні й негативні результати й наслідки правління Іспанських королів»). Індивідуальна робота (тестові завдання на встановлення відповідності, послідовності, вибір правильного варіанту відповіді, робота з проблемними запитаннями, складання словника).

Держави центральноєвропейського типу

Базові знання: 

• особливості утворення Священної Римської імперії, час гуситських війн, утворення Угорського, Чеського королівств. 

Розуміння: 

• феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; 
• особливості внутрішнього та зовнішньополітичного становища Чехії, Угорщини у ХІV–ХV століттях. 

Вміння:

•     показати на карті територію Священної Римської імперії; 
•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Угорського, Чеського королівств; 
•     показати на карті території Угорського, Чеського королівств; 
•     охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Угорщини, Чехії.

Ставлення: 

усвідомлення прагнення народів та держав до національного, релігійного та соціального звільнення, проблеми феодальних відносин.

Священна Римська імперія. Чехія в ХІV– ХV століттях. Угорщина в ХІV–ХV століттях. Закарпаття у складі Угорщини. Феодально-теократична держава

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда з елементами обговорення, перегляд навчального відео, вправи «Займи позицію», «Снігова куля»). 

Групова робота (робота з документами та джерелами, укладання таблиці, виконання синхронологічних завдань). Індивідуальна робота (виконання тестових завдань, складання Словника термінів, робота з картою, встановлення відповідності, складання історичного портрету/сторінки в соціальних мережах політичних діячів).

Базові знання: 

• особливості утворення Польського королівства, Великого князівства Литовського, обставини Грюнвальдської битви; 
•  території Польського королівства, Великого князівства Литовського.

 Розуміння: 

• сутність та наслідки політики Болеслава І Хороброго, Казимира ІІІ Великого, Міндовга, Гедиміна, Ольгерда, Вітовта, Ягайла; 
•  причини та наслідки підписання Кревської унії;
• значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи. 

Вміння: 

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування середньовічних держав Польського королівства, Великого князівства Литовського; 
•  показати на карті території Польського, Великого князівства Литовського, місце Грюнвальдської битви; 
• визначити причини й наслідки підписання Кревської унії; 
• описати і порівняти політику Болеслава І Хороброго, Казимира ІІІ Великого, Міндовга, Гедиміна, Ольгерда, Вітовта, Ягайла. 

Ставлення: 

усвідомлювати роль і місце держави в історії європейського суспільства

Польське королівство в ХІV– ХV століттях. Утворення Великого князівства Литовського. Процес християнізації. Кревська унія. Грюнвальдська битва.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (обговорення, порівняння, оцінка, перегляд відео- та фотодокументів).

 Групова робота («Ажурна пилка»), вправа «Естафета». 

Індивідуальна робота — створення порівняльної таблиці, укладання історичного словника

Базові знання:

• причини та обставини утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, монгольської навали на Русь, коронування Данила Романовича;
• території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розуміння:

• особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
• передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
• особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Вміння:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу;
• походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
• показати на карті територію Королівства Руського, території держав–сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
• охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
• встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;
•  укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Ставлення:

усвідомлювати історію Королівства Руського як частину історії європейського Середньовіччя, ціннісні і світоглядні особливості його мешканців.

Удільні князівства на теренах Давньої Русі. Королівство Руське. Утворення Галицько Волинського князівства. Данило Романович та Королівство Руське. Королівство Руське в системі міжнародних відносин. Держава за нащадків короля Данила. Розпад держави та інкорпорація її частин у сусідні держави.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (евристична бесіда, колективне читання тексту, вправи «Ажурна пилка», «Займи позицію»). Групова робота (робота з ілюстраціями, укладання порівняльної таблиці, складання хронологічних задач, робота зі шкалою часу). Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда, складання схеми «Правління Галицько-Волинських князів», робота з картою).

Базові знання:

• процес входження українських земель до складу Польського королівства;
• територія русько-українських земель у складі Польського королівства.

Розуміння:

• інкорпорації (включення) руських земель до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
• поняття «унія», «шляхта», «магдебурзьке право», «шляхетська демократія».

Вміння:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав;
• показати на карті територію українських земель у складі сусідніх держав; місця подій, що визначали процес інкорпорації південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
• визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських землях, що входили до складу Королівства Польського;
• визначити наслідки Кревської унії для української спільноти;
•  укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Ставлення:

усвідомити нерозривність історії України з історією європейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Українські землі у складі Польського королівства. Адміністративний поділ та система управління. Шляхта та шляхетська демократія. Магдебурзьке право. Культурно-цивілізаційні впливи.

Навчально- пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, обговорення, порівняння, аналіз). Індивідуальна робота (маркування тексту за допомогою позначок — використовувати позначки «+», «–», «?». Вправа «Естафета»).

Групова робота — порівняння статусу провідних станів суспільства: селянства, духівництва, дружинників, шляхта. Створення соціальної піраміди. Написання есе «Один день з життя середньовічного селянина/священника/боярина».

Базові знання:

• процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського;
• територія русько-українських земель у складі Великого князівства Литовського;
• дата битви на Синіх Водах та її значення.

Розуміння:

• інкорпорації (включення) руських земель до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
• поняття «козацтво».

Вміння:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав;
• показати на карті територію українських земель у складі сусідніх держав; місця подій, що визначали процес інкорпорації земель південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
• визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Великого князівства Литовського;
• визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;
• укласти історичний портрет Костянтина Острозького.

Ставлення:

усвідомити нерозривність історії України з історією європейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Українські землі в складі ВКЛ. Статус та система управління. Формування привілейованих станів. Міста. Селяни. Православна церква та релігійна ситуація. Кревська унія та  українські землі. Зародження козацтва.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу). Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань, вправа «Питання — відповідь»). Дебати «Східна Європа — зона контакту кочових та осілих цивілізацій?».

Базові знання:

• особливості утворення Московського князівства, Новгородської республіки та Кримського ханства;
• території середньовічних Московської держави, Новгородської республіки та Кримського ханства.

Розуміння:

• поняття «боярська республіка», «васалітет», «султан», «хан», «ханство», «курултай», «східна деспотія»;
• особливості держав східного типу;
• зовнішньополітична експансія Московської держави.

Вміння:

• показати на карті територію Московського князівства, Новгородської республіки та Кримського ханства;
• охарактеризувати напрями внутрішньої й зовнішньої політики Івана ІІІ, Хаджи Герая;
• визначити особливості розвитку Московської держави, Новгородської республіки та Кримського ханства;
• охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Новгородської республіки, Московського князівства та Кримського ханства, повсякденне життя їх населення.

Ставлення:

усвідомлювати особливості цінностей та світогляду мешканців держав східного типу та їх вплив на їх подальший розвиток.

Держави східноєвропейського типу. Новгородська республіка — спроба створення європейської держави. Володимиро- Суздальське князівство. Московське князівство. Створення централізованої держави по типу східної деспотії. Зовнішньополітичні претензії Московської держави. Українські землі в складі Московії. Крим в середні віки. Князівство Феодоро та його особливості. Розпад Золотої Орди. Особливості державного устрою, соціальної структури та економіки Кримського ханства. Участь у міжнародних відносинах. Вплив на українські землі.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. Фронтальна робота (історичний диктант, розповідь, пояснення, ілюстрування тощо). Індивідуальна робота (графічна робота, опис історичного джерела, робота з картою). Групова робота (робота в парах «Взаємні запитання», «Щоденник подвійних нотаток» — сформулювати основні по няття уроку. Складання графічного зображення внутрішньої й зовнішньої політики Івана ІІІ Хаджи Герая). Робота в групах — опрацювання понять. Робота з текстом — маркування («зрозумів»— «зацікавило» — «потрібно повторити»).

Урок узагальнення

Розділ 5. Духовний світ Середньовіччя

Базові знання: 

• межі поширення впливу католицької та православної церков; середньовічні єресі (Д. Віклеф, Я. Гус, Д. Савонарола).

 Розуміння: 

• поняття «єретик», «інквізиція», «анафема», «альбігойці», «Альбігойські війни», «богомили», «народне християнство»; 
• основні відмінності між католицизмом і православ’ям; 
• роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; 
• причини формування та основні постулати вчень Д. Віклефа, Я. Гуса, Д. Савонароли;
•  як були пов’язані у Середньовіччі держава і церква;
•  причини кризових явищ всередині церкви.

Вміння: 

• показати на карті межі поширення впливу католицької і православної церков; 
• обґрунтовано оцінити вплив середньовічної церкви на культуру й освіту; 
• охарактеризувати основні положення вчень Д. Віклефа, Я. Гуса, Д. Савонароли. 

Ставлення: 

• усвідомлювати постійні зміни у світогляді людини протягом історії та невідворотність ціннісних змін з плином часу.

Католицька та православна церкви в середні віки. Відмінності шляхів розвитку. Накопичення кризових явищ та спроби подолати їх. Середньовічні єресі. Інквізиція. Жебрущі ордени. «Нові єресі»: Д. Віклеф, Я. Гус, Д. Савонарола. Єресі в православній церкві. «Народне християнство». Церква і держава.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

 Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з картою, створення хронологічної таблиці або шкали часу, складання історичного портрету Д. Віклефа, Я. Гуса, Д. Савонароли). Групова робота — опрацювання в групах документів, визначення впливу середньовічної церкви на культуру й освіту.

Базові знання: 

• виникнення, розповсюдження та основи вчення середньовічної філософії (П. Абеляр, Б. Клеровський, Т. Аквінський, аверроес, Ф. Асизький, Д. Гусман); 
• схоластика як синтез філософії та раціоналізму;
•  особливості богословської думки у православному світі. 

Розуміння: 

• поняття «схоластика», «богослов’я», «теологія», «томізм»; 
• основні напрями філософської та богословської думки періоду Середньовіччя;
• вплив середньовічної філософії на людину і суспільство; формування уявлень про світ;
• роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; 
• історичне значення наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, П’єра Абеляра.

Вміння: 

• визначати основні напрями філософської і богословської думки доби Середньовіччя; 
• характеризувати вчення філософів (П. Абеляр, Б. Клеровський, Т. Аквінський, Аверроес, Ф. Асизький, Д. Гусман). 

Ставлення: 

• усвідомлювати постійні зміни у світогляді людини протягом історії та невідворотність ціннісних змін з плином часу.

Середньовічна філософія. Схоластика. П’єр Абеляр. Бернар Клервоський. Роджер Бекон. Тома Аквинський. Аверроес. Франциск Асизький та Домінік Гусман. Богословська думка в православному світі. Василь Великий, Григорій Палама, Іларіон Київський.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтально-колективна робота (обговорення, порівняння, вирішення проблемних питань, евристична бесіда). Індивідуальна робота (робота з поняттями, складання історичного портрету П. Абеляр, Б. Клер воський, Т. Аквінський, Аверроес, Ф. Асизький, Д. Гусман, Іларіон Київський). 

Групова робота (робота з критичного опрацювання історичних джерел різних типів у групах). Робота з підручником, читання вголос, відповіді на запитання. Вправа «Правда —неправда».

Базові знання: 

• університетські центри Середньовіччя; 
• основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; 
• діяльність Юрія Дрогобича.
• час та наслідки винайдення книгодрукування.

Розуміння: 

• поняття «університет», «сім вільних мистецтв»;
•  значення книгодрукування для розвитку європейської культури; 
• історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; 
• відкриття і винаходи Йоганна Гутенберга;
• відмінності та схожі риси у європейській та неєвропейській науці та освіті.

 Вміння: 

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про появу університетів, книгодрукування; 
• показати на карті університетські центри; 
• визначити причини і наслідки виникнення університетів. 

Ставлення: 

усвідомлювати цінність освіти, науки та мистецтва у житті суспільства та їх впливи на його розвиток.

Середньовічні школи та університети. «Світ неписьменних». Монастирські та міські школи. Школи в Давній Русі та Королівстві Руському. Середньовічні університети. «Сім вільних мистецтв». Життя середньовічних школярів і студентів. Розповсюдження знань та поява книгодрукування. Освіта і наука поза європейським світом.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснювально-ілюстративний виклад матеріалу). 

Групова робота («Коло ідей».) 

Індивідуальна робота — робота з картою, робота з поняттями, укладання хронологічної таблиці

Базові знання: 

• хронологічні межі та особливості появи архітектурних стилів (романська, готична, хрестово-купольна архітектура); 
• особливості середньовічної літератури, мистецтва, живопису та скульптури.

Розуміння: 

•     поняття «вітраж», «фреска», «мозаїка», «романський стиль», «готичний стиль», «візантійський хрестово-купольний стиль», «інкунабула», «літопис», «хроніка»; 
•     особливості арабо-мусульманської архітектури та мистецтва; 
•     особливості мистецьких та літературних традицій Русі; 
•     зв’язки західних та східних традицій у культурі, освіті, побуті. 

Вміння:  

• розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів; 
• розташувати в хронологічній послідовності відомості про поширення романського і готичного мистецьких стилів;
• визначати особливості середньовічної літератури, мистецтва, живопису та скульптури; 
•  порівнювати західні та східні взірці культури.

Ставлення: 

усвідомлювати цінність освіти, науки та мистецтва у житті суспільства та їх впливи на його розвиток.

Архітектура і мистецтво у Середньовіччі. Романська архітектура та скульптура. Готична архітектура. Візантійська архітектура та її вплив на слов’янські архітектурні традиції. Живопис та скульптура. Арабо-мусульманська архітектура, мистецтво. Середньовічна література. Рицарська та міська літератури. Менестрелі, ваганти, трубадури. Музика і театр. Особливості мистецьких та літературних традицій Русі. Переплетення західних східних взірців у культурі, освіті, побуті.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна.

 Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (робота з пам’ятками архітектури романського і готичного стилів). Вправа «Екскурсоводи» — провести словесну/уявну/ віртуальну екскурсію архітектурною пам’яткою Середньовіччя (на вибір учня). 

Групова робота — робота з документами (пам’ятками середньовічної літератури).

Базові знання: 

• хронологічні межі Раннього Відродження; 
• передумови та особливості епохи Раннього Відродження.

Розуміння: 

• поняття «Раннє Відродження», «Ренесанс», «гуманізм»; 
• історичне значення художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.; 
• особливості культури Відродження та її вплив на українські землі. 

Вміння: 

• показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження;
• визначити причини і наслідки поширення ідей гуманізму і культури раннього Відродження.

Ставлення: 

усвідомити сутність гуманістичних цінностей та їх вплив на розвиток європейської цивілізації.

Раннє Відродження. Передумови та початок епохи Відродження. Гуманізм. Література та мистецтво раннього Відродження. Протиріччя нової культури. Вплив Відродження на українські землі. Ю. Дрогобич.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (бесіда, пояснення, обговорення). Індивідуальна робота — укладання хронологічної таблиці, робота з картою, пам’ятками культури Відродження.

Групова робота — робота з художніми творами Данте, Петрарки, Ботічеллі, Донателло — створення стислих повідомлень і представлення результатів роботи. Обговорення

Урок узагальнення

Розділ 6. Узагальнення (3 год.)

Базові знання: 

• як утворилися світові релігії; 
• як сформувалися сучасні європейські народи та держави; 
• основні риси формування європейських політико-правових традицій. 

Розуміння: 

• взаємовпливи культур та релігій в історії середньовічної Європи (фронтири);
• особливості розвитку міст, міського врядування;
•  процеси, які призвели до розширення кругозору середньовічної людини, розширили загальну картину світу. 

Вміння: 

• характеризувати основні світові релігії, їхні вчення;
•  пояснювати основні події/процеси, що призвели до формування сучасних європейських народів і держав;
•  встановлювати хронологічну послідовність основних подій середньовічної історії; 
• відслідковувати та пояснювати зміни, що відбулися у світогляді, культурі та побуті людини Середньовіччя. 

Ставлення: 

усвідомити сутність європейської цивілізації та її цінностей, значення демократичних і правових ідей в свідомості європейця.

Здобутки середньовічної Європи. Формування сучасних європейських народів та держав. Утворення світових релігій. Виникнення і розвиток міст та міської культури. Утворення парламентських установ та підвалин європейських політичних і правових традицій. Розвиток освіти, науки і техніки. Розширення картини світу.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (евристична бесіда). Індивідуальна робота (робота з поняттями, бесіда). 

Групова робота (робота над єдиним завданням у малих групах керованих лідерами — робота з історичними категоріями, презентація результатів роботи), «Мозковий штурм», фронтальна бесіда, обговорення. Вправи «Пропущене слово», «Виправ помилку». Учнівський міні-проєкт «Здобутки Середньовічної Європи».

 Дебати «Середньовіччя — Темні віки чи період слави і рицарства?».

Базові знання: 

• особливості суспільного і культурного життя Русі-України та українських земель у Середньовіччі.

 Розуміння: 

• взаємозв’язки українських земель з середньовічними державами Європи; 
• особливості економічного та політичного розвитку українських земель; 
• особливості розвитку культури Русі-України.

Вміння: 

• пояснити взаємозв’язок між культурними, соціальними, політичними процесами Русі-України та державами середньовічної Європи.

Ставлення: 

усвідомити нерозривність історії Русі-України з історією європейських країн, її роль і місце у європейському світі.

Особливості суспільного та культурного життя Русі-України та українських земель у середні віки. Місце в економічному, політичному та культурному житті середньовічної Європи. Особливості українського Середньовіччя.

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна. 

Фронтальна робота (пояснення, відеофайли, обговорення). Індивідуальна робота (створення синхронізованої хронологічної таблиці). Групова робота (ланкова робота — учні об’єднані у постійні групи для розв’язання конкретних навчальних завдань).