Календарно _ тематичне планування з всесвітньої історії 7 клас за підручником І. Васильків

Про матеріал
Календарно - тематичне планування уроків всесвітньої історії у 7 класі за підручником І. Васильків,
Перегляд файлу

 

                                                                                                    

 

 

   

Календарно-тематичний план

з всесвітньої історії на

2023 – 2024 навчальний рік  для  7 класу

 

 

 

 

 

 

Оновлена навчальна програма для всесвітньої історії 7 класу згідно наказу Міністерства освіти і науки України

від 03 серпня 2022 року № 698

 

 

Кількість годин – 35 годин на рік, 1 година на тиждень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата

Тема уроку

Ключові компетентності

Очікувані результати

  1.  

 

Повторення. Велике переселення народів. Розселення слов’ян.  Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів( зразок табл. у програмі)

-  Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами - використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

- Соціальна та громадянська

- Математична

-Інформаційна

Знати:

– хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; – види джерел з історії Середньовіччя;

– напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розуміти:

– Середні віки (Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

– Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.)

– з добою раннього Середньовіччя (середина V ст.

– кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.)

 – з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.);

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома. Уміти:

– охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

– перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

– назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

– укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

  1.  

 

Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

РОЗДІЛ 1.  ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

  1.  

 

Утворення варварських королівств. Франкська держава. Хлодвіг.  

- Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

- Соціальна та громадянська

- Математична

-Інформаційна

-Загальнокультурна.

Знати:

– хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;

– територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розуміти:

– поняття «варварське королівство», «експансія», «іслам», «Коран», «халіфат».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);

– показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

– схарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

– визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

  1.  

 

Імперія франків. Карл Великий та його завоювання. Розподіл імперії.

  1.  

 

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів.

  1.  

 

Культура Візантії.

  1.  

 

Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммед.

  1.  

 

Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

  1.  

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

  1.  

 

Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

-  Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

-Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна.

Знати:

– основні стани середньовічного суспільства; – найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розуміти:

– станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;

– причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;

– роль християнської церкви в Середньовіччі; – поняття «васалітет», «внутрішня колонізація», «Ганза», «гільдія», «єпархія», «зовнішня колонізація», «лихварство», «майстер», «міська комуна», «підмайстер», «суспільний стан», «учень», «феод», «феодалізм», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «цех».

Уміти:

 – показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

– описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

– схарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

  1.  

 

Середньовічне європейське суспільство. Організація християнської церкви. Практична робота:  зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.

 

Середньовічне місто. Повсякденне життя Практична робота: підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя/учениця або учнів/учениць);

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

13.

 

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський. Середньовічні єресі й боротьба з ними. Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про  розкол християнської церкви; позначити на контурній карті межі поширення впливу католицької і православної церков.

- Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

– основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

– університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміти:

– основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

 – роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

– значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

– історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

– поняття «Альбігойські війни», «вітраж», «готичний стиль», «гуманізм», «єретик», «інквізиція», «Раннє Відродження», «романський стиль», «університет».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, Раннє Відродження;

– показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

– обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

– визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

– розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів.

 

 

 

14.

 

Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.» Практична робота.  Повсякденне життя середньовічного студента/учня описати (на основі доступних джерел)

 

 

 

15.

 

Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження. Гуманізм. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про час поширення романського і готичного мистецьких стилів, раннє Відродження;

 

 

 

16.

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

 

 

РОЗДІЛ 4. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В X – XV СТОЛІТТЯХ

17.

 

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії; позначити на контурній карті напрямки походів вікінгів,

 

-  Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

- Соціальна та громадянська

- Математична;

- Інформаційна

-Загальнокультурна.

Знати:

– час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд»; – дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення «Великої хартії вольностей»;

– території походів вікінгів, «Хрестових походів».

Розуміти:

– причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви «Хрестових походів»;

– суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;

– значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;

– феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;

– поняття «вікінги», «Генеральні штати», «династична унія», «духовно-рицарські ордени», «парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста», «станово-представницька монархія», «теократія», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), «Хрестові походи» і держави хрестоносців;

– показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, «Хрестових походів», торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;

– розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;

– описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;

– схарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.); напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

– визначити наслідки «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд».

18.

 

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Хрестові походи, позначити на контурній карті територію поширення християнства, Хрестових походів

19.

 

Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реконкісту, утворення королівства Іспанія, позначити на контурній карті кордони Королівства Іспанія.

20.

 

Франція у ХІ–ХV ст. Початок Столітньої  війни. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Столітню війну, перше скликання Генеральних штатів у Франції позначити на контурній карті кордони Королівства Франція

21.

 

Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Людовік ХІ.

22.

 

Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет.

23.

 

«Велика хартія вольностей». Війна троянд. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про перше скликання англійського парламенту позначити на контурній карті кордони Королівства Англія

24.

 

Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Священної Римської імперії, позначити на контурній карті кордони  Священної Римської імперії,

25.

 

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про позначити на контурній карті кордони  італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя

26.

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

РОЗДІЛ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В X – XV СТ.

27.

 

Чернечі лицарські ордени

( Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи.

 

- Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна.

Знати:

 – час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;

 – території Польщі, Угорщини, Чехії, Великого князівства Московського та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розуміти:

– наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;

– особливості підпорядкування Московського князівства Монгольській імперії (Золотій Орді);

– роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; – значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;

– поняття «боярська республіка», «гусити», «гуситські війни».

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;

– показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

– схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; діяльність Яна Гуса;

 – обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

28.

 

Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ.  Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості проутворення Польського королівства, правління володарів держав Східної та Центральної Європи   позначити на контурній карті територію Польського королівства

29.

 

Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Угорського, Чеського королівств, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; позначити на контурній карті території Угорського, Чеського королівств, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн.

30.

 

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського XIV – на початку XVІ ст. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, Грюнвальдську битву, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; позначити на контурній карті території Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви.

31.

 

 Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Османської імперії, падіння Константинополя; позначити на контурній карті території Османської імперії, напрямки завойовницьких походів турків-османів.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

32.

 

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури.

- Спілкування державною мовою

- Спілкування іноземними мовами

- Соціальна та громадянська

- Математична

- Інформаційна

-Загальнокультурна

Знати:

– території середньовічних Індії та Китаю. Розуміти:

– значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

– поняття «індуїзм», «каста», «Піднебесна імперія».

Уміти:

– показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

– розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

33.

 

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

34.

 

Середньовічна Японія.

35.

 

Узагальнення. Тематичне оцінювання

                                                                                                                                  

 

                                                                                                                                                                            Схвалено педагогічною радою

                                                                                                                                                                              Глиницького ЗЗСО І – ІІІ ст.

                                                                                                                                                                        Протокол №     від      

 

docx
Додано
22 листопада 2023
Переглядів
889
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку