КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНЦІВ ТА БОЛГАР

УДК

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНЦІВ ТА БОЛГАР

Автор :

Пармакова Марина Дмитрівна

вчитель початкових класів Болградського ліцею №2

вчитель вищої категорії «вчитель  методист»

Анотація

У розбудові української суверенної держави неабияке значення має вивчення культури різних народів, які живуть на території України. Одним із складових чинників етнокультури сьогодні залишається фольклор, який безпосередньо пов’язаний з традицією народів.

Саме фольклор разом із мовою та історією в сучасних умовах становить собою основу збереження національних традицій.

Мета роботи  полягає в тому, щоб повніше і глибше зібрати та узагальнити багатовікові культурні традиції українців та болгар на прикладі календарно-обрядового фольклору. Показати на цій основі глибину та багатство духовної культури цих народів.

Новизна роботи. Запропонована робота є спробою дослідження фольклористики на основі порівняння календарно  - обрядових обрядів зимового циклу болгар та українців.

Об’єктом дослідження є вивчення усної народної творчості українців та болгар на прикладі календарної обрядовості.

Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані учнями та вчителями для глибших теоретичних опрацювань з питань традиційної обрядовості та фольклорної особливості різних етнографічних зон.

Ключові слова: фольклор, календарна  обрядовість, традиції українців та болгар, складові чинники етнокультури.

Abstract

As a Ukrainian sovereign state, the adoption of the cultures of different peoples who live on the territory of Ukraine is not necessarily important. One of the main sources of ethnoculture today is losing folklore, which is closely related to the traditions of peoples.

Folklore itself, together with my history, in today's minds becomes the basis for preserving national traditions.

The aim of the work is to better and more deeply collect and consolidate the rich cultural traditions of Ukrainians and Bulgarians in the context of calendar and ritual folklore. Show on this basis the depth and richness of the spiritual culture of these peoples.

The novelty of robots. The work was based on the research of folkloristics based on the alignment of the calendar ritual rituals of the winter cycle of the Bulgarians and Ukrainians.

The object of the investigation is the application of the teachings of folk creativity of Ukrainians and Bulgarians calendar rituals.

More practical. The results of the research can be used by students and readers for deeper theoretical studies of the traditional rituals and folklore characteristics of different ethnographic zones.

Key words: folklore, calendar rituals, traditions of Ukrainians and Bulgarians, warehouses officials of ethnoculture.

Земну кулю населяють люди багатьох національностей. Кожен народ, кожна нація має своєрідний і неповторний характер, своє національне обличчя, систему поглядів та уявлень, свою творчість. У характері народних традицій людей, що проживають на різних, часто віддалених територіях, є багато спільних рис та елементів, хоча зустрічається чимало відмінностей, навіть у культурних традиціях народів, що довгий час перебувають поряд. Тому постає питання: чим зумовлені ці особливості, що відрізняють національне обличчя одного народу від іншого?

Як відомо, історичний розвиток національностей є складним довготривалим процесом, пов’язаним із територіальним розміщенням, міграційними розселеннями, міжетнічними зв’язками та впливами, культурно-світоглядною взаємодією та ще цілим рядом факторів, які відіграють важливу роль при зародженні, виникненні, формуванні та розвитку етнічних спільнот. Оскільки вивчення цих проблем входить у завдання історії, а не фольклористики, то ми зупинимось лише на тих основних факторах, які стосуються національних особливостей у безпосередньому їх зв’язку з народною творчістю чи фольклором.

У наш час проблеми фольклору стають все більше актуальними. Жодна гуманітарна наука ні етнографія, ні історія, ні лінгвістика, ні літературознавство не можуть обходитись без фольклорних матеріалів. Дослідники поступово усвідомлюють, що розгадки та пояснення багатьох явищ духовної культури криються у творчості народу.

Тому зараз перед сучасними творцями і носіями народної традиції стоїть нелегке завдання вибору шляху подальшого розвитку фольклору, який би збагачував скарбницю української та болгарської духовності, а не спотворював її, був обґрунтований потребами часу, відповідно збалансований у всіх вимірах. Не менш важливе завдання постає перед дослідниками усної народної творчості: збору цієї невичерпної скарбниці, систематизації, класифікації текстів, їх наукового аналізу, пояснення причин виникнення чи занепаду певних явищ, шляхів розвитку фольклорних жанрів та багато інших аспектів дослідження.

Обрядові пісні небезпідставно вважають давнішими, в них збереглися архаїчні риси і в мові, і в мелосі, і в ритміці, і в поетиці. Кожну виконували виключно в контексті певного обряду чи навіть обрядової дії і нерідко лише один раз на рік чи впродовж кількох днів року (якщо це стосувалося календарної обрядовості), або ж лише під час урочистої сімейної події (хрестин, весілля, похорон). Відповідно до своєї функціональності, обрядові пісні мають вужчу класифікацію: на календарно-обрядові і родинно-обрядові.

Календарно-обрядові пісні супроводжували народний календар. Пісні зимового циклу свят прив’язані, по-перше, до звичаїв колядування, що, залежно від локальних традицій, припадали на 7 січня і кілька днів по тому. Вони мали назву колядок і їх виконували колядники, які обходили хати з побажаннями доброго року, звертаючись у пісенній формі до кожного (або, принаймні, майже до кожного члена сім’ї (є колядки господарю, господині, парубку, дівчині тощо).

13 січня – це був час для щедрівок, виконавці обряду щедрування і цих пісень звалися щедрувальниками. Пісні зимового циклу супроводжували ігрові дійства з перевдяганнями та бутафорією (вертеп, коза,Маланка).

Люди співають старовинні колядки  і складають нові. А різдвяні пісні тепер присвячують Христу і теж називають колядками.  Найвідомішими в Україні  є «Нова радість стала» та «Ой радуйся, земле!», «Добрий вечір, пане Господарю». У деяких різдвяних піснях лишились відголоски прадавнього святкування Різдва Всесвіту. Це образи природних стихій, що приходять у гості, та космічних сил. Вірогідно, пізніше їх замінили християнські образи, які показано у піснях : «Пане господарю, вставайте рано», «Під явором зеленим три престоли стояли».

На Щедрий вечір, співались щедрівки з побажанням щедрого врожаю, а саме: « Щедрий вечір на святий вечір». Новорічні пісні про Маланку посідають одне з найбільших місць у фольклорній традиції українців. Ці пісні розповсюджені у всіх селах, тобто покривають суцільно всю карту місцевості, зберігаються та досі побутують в широкому репертуарному розмаїтті.

14 січня зранку (у давнину – в березні) діти обходили хати з ритуальним посіванням на майбутній урожай і співали посівалки « Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!».

Цикл новорічних свят, по-народному Святки, завершується в ніч з 19 на 20 січня Водохреща.

Хочеться зазначити, що календарно – обрядовий фольклор починають розглядати вже у початкових класах, а саме: в 1 класі на уроках ЯДС діти знайомляться із зимовими святами, вчать колядки, щедрівки, пишуть листи Святому Миколаю.

У 2 класі при вивченні розділу «Моє відкриття: Зимові свята», діти продовжують знайомитися із зимовими святами, зокрема розглядають як святкують Різдво в Україні та в інших країнах. На уроках читання у 2 класі при вивченні теми: «Зимові дива. Зимові свята»  діти також знайомляться із календарно-обрядовим фольклором, вчать народні прикмети, на уроках Розвитку зв’язного мовлення складають розповіді за картинами на Різдвяну тематику.

Говорячи про 3 клас, ми також можемо сказати, що діти продовжують знайомитися із календаро- обрядовим фольклором, тільки вже в творах письменниках, а також дивляться мультфільм «Щедрик», який записав та наспівував Олег Скрипка.

Так, переходячи із класу в клас, діти все глибше і глибше пізнають глибину та красу народної творчості, а кого  більше цікавить цей матеріал то в старших класах є можливість займатися дослідницькою роботою, приймаючи участь у конкурсі  МАН.

Учениця  9-го класу зробила порівняльний аналіз святкування зимових свят у болгар та українців на основі народного фольклору. Вона дійшла до висновку, що культура болгар та українців тісно пов’язана, адже це слов’янські народи і мають багато спільного, навіть у деяких назвах, наприклад: колядники(укр. сл), кулидари (болг. сл). В цьому конкурсі вона посіла 3 місце на районному рівні серед учнів 9-11 класів.

Далі стисло хочемо розповісти про свята зимового циклу у болгар, де покажемо схожість та відмінність із святкуванням зимових свят в українців та болгар.

Початком зимового періоду традиційного календаря болгар можна вважати декілька дат. Подібна варіативність пояснюється багатошаровістю та багатогранністю їх культури, складним і неоднозначним сплетінням різнорідних культурних традицій, що ми і намагаємося показати на прикладі розгляду календарної обрядовості.

Початковий  відлік зими можна вважати наступні свята :

Дмитрієв день 8 листопада - кінець всіх сільськогосподарських робіт, початок зимового відпочинку селянина, переведення худоби на зимове стійлове утримання, широко  відома приказка : «Св. Гергі ляту носи, а Димитър – зима».

День архангела Михаїла 21 листопада - останнє жетвоприношення (курбан) у році, кінець осіннього періоду весіль, останній поминальний день у році, кінець осіннього періоду забою худоби і заготівель на зиму.

Андрєєв день 13 грудня - самі болгари схильні вважати цей день, який за старим стилем відзначалося 30 листопада, першим зимовим святом. Саме це свято протиставляється річному святу Йеньовден (7 липня).   Саме цей день протиставляється літньому святу Йеньовден (7.VII, за ст. ст. 24.VI). У багатьох болгарських селах розповсюджена приказка,  що від цього дня «дяду Йеньо утива за сняк”» («дід Йеньо йде за снігом»), при цьому добавляють: «Той ще дойде на Андрейев ден»(«він прийде в Андріїв день»). У цих приказках вказується початок скорочення світлового дня і пов’язаних із ним уявлень про те, що рік схиляється до зими, а також власне початок зими.

Відносно незначне місце в народному календарі займають свята, які безперервно відмічаються такі святкові дні, – Варвара, Сава, зимовий Микола. У свідомості селян ці свята зливаються в одне, а обряди, які спрямовані на захист від хвороб, можна вважати загальними для цієї череди свят.

Різдво Христове - Коледа (7-9 січня). Святкування Різдва у селі триває протягом трьох днів. Фактично свято починалося вже вдень , 6січня, (Малка коледа). Подібна особлива назва для передодня свята збереглася у зв’язку з властивістю цьому дню пісної кухні, оскільки до півночі тривав Різдвяний піст, який жителі села неухильно дотримувалися.

Після обіду 6 січня зранку починали колядувати хлопчики 7-12 років (кулидари). Вони обходили хати у своїй махалі по двоє. З собою вони носили (зірку), яка представляла собою ікону Богоматері, наклеєну на тонке  коло. Коло зміцнювалося на жердині, до якого іноді господині прив’язували рушник (пишкиръ) або хустку.

 Колядники підходили до двору і замість того, щоб кликати господаря будинку, починали відразу ж виконувати обрядову пісню, яка має назву за першими словами «Стані, ніні».

 Почувши цю обрядову пісню, господар будинку повинен вийти до гостей і радо запросити всіх  в будинок, зі словами : «Флявайте , добрі гості – кулидари».  Старшому обов’язково вручали обрядовий хліб (кравай).  

Новий рік, день св. Василя Великого - Сурваки, Нова гудина, Святи Васил -14 січня. Зустріч нового року - найбільш насичений і багатий обрядами свято в році.

Рано вранці на Новий рік знову починали ходити сурваки. Вони носили із собою гілки верби, іноді прикрашені мішурою або штучними квітами. Назва гілки пов’язана з функцією в обряді сурвакуване.  Хлопець підходив спочатку до господаря, а потім і до всіх домочадців і, злегка б’ючи їх гілкою, бажав:

Сурва , сурва гудина,

Чернвена абълка в градина,

Зелен клас на нива,

Пу живу, пу здраву,

 Пак ду гудина.

Треба зазначити, що цей варіант побажання - один з найпоширеніших серед болгар України.

Хрещення Господнє, Богоявлення - Йурдан, йурданув ден - 19 січня. Собор Хрестителя Господнього Іоанна – Иванув ден 20 січня. Це свято вважалося головними іменинами всіх Іванов, враховуючи, що в році відзначається кілька свят, пов’язаних з Іоанном Хрестителем. Кожен гість прагнув прийти до іменинника першим, оскільки гість - знайомий або друг Івана, не родич - користувався привілеєм умити винуватця торжества очі і отримати за це подарунок. Перший гість приносив з собою в глечику воду для вмивання, привітав іменинника, потім у двір поливав йому на руки воду,  якої Іван символічно вмивав обличчя. Після цього гості заходили в будинок, Івану вручався подарунок - сорочку чи рушник.

Досліджуючи матеріал про стан календарно-обрядових звичаїв та обрядів, а також фольклор, зокрема пісенний репертуар українців і болгар,  ми зробили висновки, що теоретичні здобутки та надбання ні в якому разі не повинні бути відірвані від практики. Тобто, потрібно проводити широку агітацію серед населення України, зокрема, серед молоді, про перевагу проведення календарно-обрядових   свят із застосуванням найкращих традиційних звичаїв. А засобами масової інформації, установам освіти та культури треба показувати глибину та багатство українських та болгарських обрядів, які були накопичені не одним поколінням українців та болгар і повинні передаватися та розвиватися далі, тому що в іншому випадку їх чекає забуття.

Календарна обрядовість українців та болгар становить синкретичну єдність,цілісну систему, в якій споконвіку взаємодіяли народне мистецтво: пісні, танці, народні вірування, а також  магічні засоби, церемонії по відведенню зла і забезпеченню добробуту й щастя.

В результаті  здійсненого дослідження, ми обгрунтували думку про те , що незнання своєї культури породжує збайдужіння, низький рівень національної  свідомості, а це призводить до серйозних проблем економічного й духовного рівнів. Позбавлені національного коріння, не можуть продуктивно розвиватися і професійні види мистецтва.

Список використаних джерел.

1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. - К., 1993.-414 с.
2.  Воропай О. Звичаї нашого народу. – К.: «Оберіг», - 1993. – 496 с.
3. Диханов В. Традиційна система календарних дат болгар та гагаузів // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. – Одесса, 2000.
4. Гаєвська Т.І. Обряд – як соціокультурний феномен // Питання культурології: Збірник наукових статей. Вип. 20 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2004. –– С. 26-30.
5. Календарні свята та обряди на Україні. Сімейна обрядовість [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10433/ (28.02.2017)
6. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. – К.: «Оберіг», 1978. – 96 с.
7. Культура і побут населення України; Навчальний посібник для вузів / [ред. Кол.: В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко та ін]. - Київ: Либідь, 1991. - 230 с.
8. Народні звичаї [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https ;//mala.storinka.org (01.03.2017)
9. Обрядовість зимового циклу // Українське народознавство : навч. посібник / за ред. С.П. Павлюка. - К., 2006. - С. 122-132.
10. Петренко, Микола. Великоднє причастя : вірші, пісні : для дітей дошк. та мол. шк. в. / М. Петренко. — Львів : Сполом, 2006. — 51 с.
11. Скуратівський В.  Дідух : свята укр. народу . – Київ: Освіта, 1995. – 271 c.
12. Скуратівський В. Український народний календар / В.Скуратівський. - Київ: Техніка, 2005. - 384 с

References.

1. Bulashev H. The Ukrainian people in their legends, religious views and beliefs: Cosmogonic Ukrainian folk views and beliefs. - K., 1993.-414 p.
2. Voropai O. Customs of our people. - K.: "Oberig", - 1993. - 496 p.
3. Dykhanov V. Traditional system of calendar dates of Bulgarians and Gagauz // Archeology and ethnology of Eastern Europe: materials and research. - Odessa, 2000.
4. Gaevska T.I. Ritual as a socio-cultural phenomenon // Issues of cultural science: Collection of scientific articles. Vol. 20 / Kyiv National University of Culture and Arts. - K., 2004. -– P. 26-30.
5. Calendar holidays and ceremonies in Ukraine. Family rituals [Electronic resource]. - Access mode: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10433/ (28.02.2017) 
6. Kurochkin O.V. New Year holidays of Ukrainians: traditions and modernity. - K.: "Oberig", 1978. - 96 p.
7.  Culture and lifestyle of the population of Ukraine; Study guide for universities / [ed. Col.: V. I. Naulko, L. F. Artyukh, V. F. Horlenko and others]. - Kyiv: Lybid, 1991. - 230 p.
8.  Folk customs [Electronic resource]. - Access mode: https ;//mala.storinka.org (03.01.2017)
9. Rituals of the winter cycle // Ukrainian folklore: study. manual / edited by S.P. Pavlyuk - K., 2006. - P. 122-132.
10. Petrenko, Mykola. Easter communion: poems, songs: boards for children. and minor sh. in. / M. Petrenko. — Lviv: Spolom, 2006. — 51 p.
11. Skurativskyi V. Didukh: Ukrainian holidays. people - Kyiv: Osvita, 1995. - 271 c.
12. Skurativskyi. V.  Ukrainian folk calendar / V. Skurativskyi. - Kyiv: Technika, 2005. - 384 p