ГЕОГРАФІЯ 9 КЛАС
Згідно навчальної програми для учнів 8 - 9 класів закладів загальної середньої освіти
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(Лист МОН від 25.08.2020 № 1/11-5718)
та відповідно до підручника Масляк П. О., Капіруліна С. Л. «Географія»
підручник для 9 класу з поглибленим вивченням географії закладів загальної середньої освіти 2-ге видання, перероблене
ТОВ Видавництво «Ранок»
105 годин, 3 години на тиждень
|
№ З/П |
ДАТА |
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
ТЕМА УРОКУ |
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ |
Д/З |
|
|
Вступ (2 год.) |
||||||
|
1 |
|
Знаннєвий компонент: називає об’єкт і предмет вивчення економічної географії, основні методи географічних економічних досліджень; обґрунтовує значення й роль економічної географії у розв’язанні багатьох суспільних проблем; розуміє зміст поняття «економіка», «географічне середовище»; наводить приклади зв’язків економічної географії з іншими науками; пояснює актуальність і необхідність вивчення економічної географії. Діяльнісний компонент: визначає роль економічної географії в системі географічних наук, пояснює її міжпредметні зв’язки. Ціннісний компонент: оцінює можливості застосування знань з економічної географії у повсякденні. |
Об’єкт і предмет вивчення економічної географії. Мета курсу географії 9 класу. Основні методи географічних економічних досліджень. |
|
§1 |
|
|
2 |
|
Взаємодія господарства й природи в географічному середовищі. Економічна географія в системі географічних наук. Міжпредметні зв’язки економічної географії. Значення знань з економічної географії |
|
§2 |
||
|
Розділ І. Національна економіка та світове господарство (14 год.) |
||||||
|
Тема 1. Національна економіка (5 год.) |
||||||
|
3 |
|
Знаннєвий компонент: називає ознаки понять «національна економіка», «економічний розвиток», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку», «сектор економіки», «кластер»; розуміє вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва (природних умов, сировинний, паливно-енергетичний, водний, працересурсний, споживчий, транспортний, науковий, екологічний, військово-стратегічний). Діяльнісний компонент: розрізняє сектори національної економіки (первинний, вторинний, третинний), форми просторової організації господарства (економічні райони, елементи територіальної структури промисловості, сільського господарства тощо); аналізує секторальну модель економіки України та порівнює її з іншими державами. Ціннісний компонент: уміє аналізувати й оцінювати власні здібності та уподобання й співвідносити їх із ринком праці в Україні; усвідомлює значення форм суспільної організації виробництва та їх використання у різних видах людської діяльності. |
Національна економіка. (Національне господарство). Поняття «економічний розвиток» та його показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР). |
|
§3 |
|
|
4 |
|
Секторальна модель економіки країни. Трисекторна, чотирьох та п’ятисекторна моделі економіки. Кластерна модель економіки: світовий досвід та перспективи України. |
|
§4 |
||
|
5 |
|
|
Практична робота 1. Аналіз секторальної моделі економіки. |
|
||
|
6 |
|
Форми суспільної організації виробництва. Форми просторової організації національної економіки. |
|
§5 |
||
|
7 |
|
|
Чинники розміщення виробництва. |
|
§ 6 |
|
|
Тема 2. Світове господарство (світова економіка), світовий ринок (9 год.) |
||||||
|
8 |
|
Знаннєвий компонент: називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», «типи економічних систем», «ТНК», «глобалізація», «міжнародна організація»; наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН); називає та характеризує діяльність ТНК в Україні та світі; знає і розуміє роль міжнародних організацій у світовій економіці; розуміє сутність тенденцій розвитку світового господарства (інтернаціоналізації виробництва, інформатизації, глобалізації, регіональної економічної інтеграції), багаторівневість світового господарства; пояснює вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на карті країни «Великої сімки» (G-7) та «Великої двадцятки» (G-20); добирає та аналізує статистичну та іншу інформацію щодо типізації країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Ціннісний компонент оцінює вплив глобалізації на діяльність населення (на прикладі свого регіону); оцінює роль ТНК та міжнародних організацій у світовій економіці та економіці України. |
Поняття «світове господарство». Типи економічних систем. Типізація країн світу (за типізацією ООН) за рівнем економічного розвитку, місце України в ній. |
|
§ 7 |
|
|
9 |
|
|
Практична робота 2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) й визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку. |
|
||
|
10 |
|
Поняття «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці». |
|
§ 8 |
||
|
11 |
|
Багаторівневість світового господарства, його просторова структура за концепцією «Центр ― периферія». |
|
§ 9 |
||
|
12 |
|
Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. |
|
§ 10 |
||
|
13 |
|
Транснаціональні корпорації (ТНК), їх формування, трансформація та вплив на функціонування міжнародної економіки. |
Дослідження Світові ТНК в Україні. |
§ 11 |
||
|
14 |
|
|
Практична робота 3. Аналіз статистичних даних економічної діяльності найбільших промислових ТНК світу. |
|
||
|
15 |
|
Міжнародні економічні організації. |
|
§ 12 |
||
|
16 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Розділ ІІ. Первинний сектор господарства (24 год.) |
||||||
|
Тема 1. Сільське господарство (10 год.) -1 |
||||||
|
17 |
|
Знаннєвий компонент: називає ознаки понять «землезабезпеченість», «аграрні відносини», «агрокліматичні ресурси», «зональна спеціалізація»; називає види діяльності в сільському господарстві, види сільськогосподарських угідь; наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в регіонах світу, країні; називає країни з аграрною міжнародною спеціалізацією; пояснює поширення в Україні та світі рослинництва (районів зернового господарства, вирощування технічних, овочевих, баштанних культур, садів, виноградників, картоплярства) свинарства, птахівництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчарства. Діяльнісний компонент: характеризує особливості розміщення рослинництва й тваринництва в Україні; аналізує карти сільськогосподарських культур і тваринництва; показує на карті світу зони (райони) вирощування пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунцю, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряку, картоплі, чаю, кави, какао- бобів, на карті України — сільськогосподарські зони, гірські та приміські райони; визначає місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції. Ціннісний компонент аргументує свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в Україні. |
Сільське господарство, його складники й значення в сучасному світі. Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини. |
|
§ 13 |
|
|
18 |
|
Роль природних чинників (земельних та агрокліматичних ресурсів) у розвитку й розміщенні аграрного виробництва. Землезабезпеченість. |
|
§ 14 |
||
|
19 |
|
|
Дослідження Ринок земельних ресурсів в Україні та світі. |
|
||
|
20 |
|
Сільське господарство України. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Рослинництво: структура, розміщення в Україні виробництва зернових і технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства. |
|
§ 15 |
||
|
21 |
|
Розвиток кормової бази тваринництва. Структура та розміщення тваринництва. |
|
§ 16 |
||
|
22 |
|
Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Сільське господарство у своєму регіоні. |
|
§ 17 |
||
|
23 |
|
Сільське господарство світу. Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Зональність світового сільського господарства. Найбільші країни-виробники та країни-експортери сільськогосподарської продукції. |
|
§ 18 |
||
|
24 |
|
|
Практична робота 4. Визначення основних зернових і технічних культур, які вирощують у помірному й тропічному кліматичних поясах, та обґрунтування становлених відмінностей. |
|
||
|
25 |
|
Роль та місце України на світовому ринку сільськогосподарських продуктів та продовольства. |
|
§ 19 |
||
|
Тема 2. Лісове господарство (3 год.) +1 |
||||||
|
26 |
|
Знаннєвий компонент: називає основні лісові пояси світу; пояснює розміщення лісових поясів світу, лісових масивів в Україні; називає види продукції лісового господарства, що є сировиною для харчової та фармацевтичної промисловості. Діяльнісний компонент: показує на карті світу ліси помірного поясу, вологі екваторіальні й тропічні ліси, райони лісового господарства у світі та в Україні; порівнює лісозабезпеченість України, світу й окремих його регіонів. Ціннісний компонент: усвідомлює відповідальність кожного громадянина, місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів. |
Лісове господарство та основні лісові пояси світу. Лісові ресурси світу. Лісозабезпеченість країн світу. |
|
§ 20 |
|
|
27 |
|
Лісове господарство в Україні. Основні райони. Продукція лісового господарства як сировина для харчової та фармацевтичної промисловості. |
|
§ 21 |
||
|
28 |
|
|
Дослідження Проблема незаконної вирубки лісів в Україні та світі. |
|
||
|
29 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Тема 3. Добувна промисловість (11 год.) |
||||||
|
30 |
|
Знаннєвий компонент: називає види мінеральних ресурсів за використанням; розуміє закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин; наводить приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля, рудної сировини; пояснює лідерство окремих країн на світових ринках мінеральної сировини за сукупністю природних і суспільних чинників, зміщення добувної промисловості до районів зі складними природними умовами, на шельф Світового океану. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: найбільші басейни нафти і природного газу: Перська, Гвінейська, Мексиканська затоки, Зондський, Західносибірський, Сахарський, Техаський, Західноканадський, Північноморський басейни; основні райони видобування нафти і природного газу в Україні; найбільші басейни та райони видобування вугілля: Верхньосілезький (Польща), Тунгуський, Ленський, Кансько-Ачинський, Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Рурський (Німеччина), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна); країни з найбільшими обсягами видобування залізних руд: Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Україна; басейни та райони видобування залізних та марганцевих руд в Україні; найбільші райони видобування руд кольорових металів: Кордильєри-Анди, «вольфрамово-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки; основні родовища руд кольорових металів, що розробляються в Україні; основні центри видобування кам’яної солі в Україні. Ціннісний компонент: оцінює місце України на світових ринках мінеральної сировини; усвідомлює суспільну значущість раціонального використання паливно- енергетичних ресурсів в Україні. |
Мінеральні ресурси світу та їх класифікація за використанням. Показники ресурсозабезпеченості країн мінеральними ресурсами. |
|
§ 22 |
|
|
31 |
|
Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу. Видобування вугілля, нафти й природного газу. Найбільші басейни й країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу світу. Найбільші країни-імпортери світу. |
|
§ 23 |
||
|
32 |
|
Видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні, основні й перспективні райони. Рентабельність видобування вугілля в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні. |
|
§ 24 |
||
|
33 |
|
|
Практична робота 5. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти й природного газу в Україні та світі. |
|
||
|
34 |
|
Основні закономірності розміщення родовищ металічних руд та їх видобування на материках і шельфі Світового океану. |
|
§ 25 |
||
|
35 |
|
|
Практична робота 6. Позначення на контурній карті світу районів видобування мінеральних ресурсів на шельфі Світового океану |
|
||
|
36 |
|
|
Дослідження (на вибір) Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти й природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів. Екологічні проблеми видобування природних ресурсів в Україні та в світі. |
|
||
|
37 |
|
Найбільші басейни та країни з найбільшими обсягами видобування залізних, марганцевих руд, руд кольорових, рідкісноземельних і благородних металів. |
|
§ 26 |
||
|
38 |
|
Розвиток і розміщення виробництв із видобування залізних і марганцевих руд в Україні. Розробка родовищ руд кольорових, коштовних та рідкоземельних металів в Україні. |
|
§ 27 |
||
|
39 |
|
Видобування інших видів природної сировини в Україні та країнах світу. Підприємства добувної промисловості свого регіону. |
|
§ 28 |
||
|
40 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства (32 год.) |
||||||
|
Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії (7 год.) |
||||||
|
41 |
|
Знаннєвий компонент: називає типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів; характеризує альтернативні екологічно-чисті способи виробництва електроенергії; пояснює способи енергозбереження; пояснює розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні; наводить приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн, у яких домінує виробництво електроенергії на ТЕС, ГЕС або АЕС; називає країни та компанії джерела вуглеводневого та атомного палива для української енергетики. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: ГЕС (ГАЕС): каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровська, Ташлицька; АЕС: Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька (Чорнобильська — закрита, Кримська, Одеська, Чигиринська — недобудовані); ТЕС: Запорізька, Придніпровська, Трипільська, Зміївська, Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська; порівнює структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу. Ціннісний компонент: виявляє переваги й недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій; оцінює перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів у світі, Україні та своєму регіоні. |
Значення електроенергетики. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення. |
|
§ 29 |
|
|
42 |
|
Паливно-енергетичний баланс України та світу. Використання відновлюваних джерел енергії. |
|
§ 30 |
||
|
43 |
|
Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС(ГАЕС), ЛЕП. Джерела вуглеводневого та атомного палива для української енергетики – країни та компанії. Підприємства електроенергетики свого регіону. |
|
§ 31 |
||
|
44 |
|
|
Практична робота 8. Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення. |
|
||
|
45 |
|
Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі електроенергії в світі. |
|
§ 32 |
||
|
46 |
|
|
Практична робота 9. Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні, країнах Європи та світу. |
|
||
|
47 |
|
Відмінності в структурі виробництва електроенергії на електростанціях різних типів у країнах світу. |
|
§ 32 |
||
|
Тема 2. Металургійне виробництво (7 год.) |
||||||
|
48 |
|
Знаннєвий компонент: називає види чорних і кольорових металів; розуміє вплив сировинного, паливного, електроенергетичного, транспортного, споживчого, екологічного чинників на розміщення металургійних комбінатів, місце України у світовому виробництві алюмінію з природної сировини; наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну, сталі, що забезпечені сировиною або орієнтуються на значні обсяги споживання, країн, що виплавляють найбільше в Європі та світі алюмінію, титану, міді; пояснює розміщення підприємств чорної і кольорової металургії в Україні. Діяльнісний компонент: аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва, експорту та імпорту металургійної продукції в Україні та світі; знаходить і показує на картах різного масштабу: центри чорної металургії в Україні: Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ; центри кольорової металургії в Україні: Миколаїв, Запоріжжя, Іршанськ, Київ, Побузьке, Бахмут, Кам’янське; Ціннісний компонент: оцінює наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля та здоров’я населення; оцінює вплив приватного капіталу на розвиток металургійного виробництва в Україні. |
Значення металургійного виробництва для розвитку господарства. Комбінування в чорній металургії. Металургійне виробництво світу. |
|
§ 33 |
|
|
49 |
|
Чорна металургія світу. Сучасні технології виробництва чавуну й сталі. Сучасні чинники розміщення підприємств чорної металургії в Україні та світі. |
|
§ 34 |
||
|
50 |
|
Найбільші країни-виробники та країни-споживачі чорних металів. Сучасні тенденції розміщення виробництв чавуну, сталі, прокату. |
|
§ 35 |
||
|
51 |
|
|
Практична робота 10. Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні. |
|
||
|
52 |
|
Кольорова металургія. Особливості технології виробництва та чинники розміщення підприємств із виплавки міді, алюмінію, титану. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі. |
|
§ 36 |
||
|
53 |
|
|
Практична робота 11. Складання картосхеми з нанесенням найбільших у світі країн-експортерів та імпортерів продукції чорної та кольорової металургії. |
|
||
|
54 |
|
Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології, сукупність чинників розміщення підприємств, основні центри. |
|
§ 37 |
||
|
55 |
|
Основні центри виробництва кольорових металів в Україні. Місце України на світовому ринку чорних та кольорових металів. |
|
§ 38 |
||
|
56 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Тема 3. Хімічне виробництво. Виробництво деревини, паперу. Промисловість будівельних матеріалів (5 год.) |
||||||
|
57 |
|
Знаннєвий компонент: називає чинники розміщення виробництв хімічної продукції, деревини й паперу та пояснює їх вплив; наводить приклади найбільших у світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу; називає види мінеральних добрив, види хімічної продукції. Діяльнісний компонент: характеризує сировинну базу виробництва хімічної продукції, паперу, будівельних матеріалів та конструкцій; аналізує зв’язки між виробництвом будівельних матеріалів та конструкцій з хімічними, металургійними та іншими видами виробництв; показує на карті найбільші центри виробництва мінеральних добрив, виробів із гуми, побутової хімії, ліків в Україні: Костянтинівка, Сєверодонецьк, Кам’янське, Черкаси, Суми, Запоріжжя, Одеса, Яни Капу (Красноперекопськ), Біла Церква, Харків, Київ, Умань, центри виробництва деревини й паперу в Україні, особливості розміщення підприємств з виробництва будівельних матеріалів та конструкцій. Ціннісний компонент оцінює вплив виробництва хімічної продукції й паперу на довкілля та здоров’я населення; оцінює вплив хімічного виробництва на рівень соціально-економічного розвитку країни. |
Хімічне виробництво: значення, особливості технологій, чинники розміщення основних виробництв хімічних речовин і хімічної продукції, фармацевтичної продукції, гумових і пластмасових виробів. |
|
§ 39 |
|
|
58 |
|
|
Дослідження Світовий ринок фармацевтичної продукції: географія виробництва і споживання. |
|
||
|
59 |
|
Хімічне виробництво в Україні. Основні центри виробництва хімічної продукції та чинники їх формування. |
|
§ 40 |
||
|
60 |
|
Найбільші країни-виробники полімерів мінеральних добрив, фармацевтичної продукції. |
|
§ 41 |
||
|
61 |
|
Виробництво деревини й паперу в світі: значення, особливості технологій, чинники розміщення підприємств, географія розвитку. Виробництво деревини й паперу в Україні. Промисловість будівельних матеріалів. Найбільші в світі країни-виробники деревини та паперу. |
|
§ 42 |
||
|
62 |
|
Промисловість будівельних матеріалів у різних країнах світу. |
|
|
||
|
Тема 4. Виробництво машин та устаткування (7 год.) |
||||||
|
63 |
|
Знаннєвий компонент: називає види продукції підприємств машинобудування, чинники розміщення окремих виробництв машин та устаткування; наводить приклади найбільших країн-виробників легкових автомобілів, літаків, морських суден, верстатів, електроніки; пояснює розміщення виробництв транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення; розуміє причини виникнення проблем у виробництві машин та устаткування в Україні. Діяльнісний компонент: характеризує сучасні тенденції розвитку й розміщення виробництва машин та устаткування; показує на карті найбільші країни-виробники машин та устаткування: США, Канада, країни ЄС, Японія, Китай, Нові індустріальні країни (Малайзія, Філіппіни, Індонезія, Таїланд, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд, Південна Корея, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Туреччина), найбільші центри машинобудування в Україні. Ціннісний компонент оцінює роль машинобудування в розвитку світового господарства та господарства України. |
Машинобудування та його роль у сучасному світі. Різноманітність підприємств та чинники їх розміщення. |
|
§ 43 |
|
|
64 |
|
Спеціалізація та кооперування у машинобудуванні. |
|
§ 44 |
||
|
65 |
|
Машинобудування світу. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни та рівнем розвитку машинобудування. |
|
§ 45 |
||
|
66 |
|
Машинобудування в Україні. Найбільші центри виробництва транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, побутової електротехнічної та електронної продукції. Підприємства машинобудування свого регіону. |
|
§ 46 |
||
|
67 |
|
|
Практична робота 12. Позначення на контурній карті України (із поясненням чинників їх розміщення) центрів виробництва транспортних засобів та підприємств сільськогосподарського машинобудування. |
|
||
|
68 |
|
Найбільші країни-виробники та імпортери літаків, легкових автомобілів, морських суден, верстатів, комп’ютерів, робототехніки. |
|
§ 47 |
||
|
69 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття (4 год.) |
||||||
|
70 |
|
Знаннєвий компонент: називає чинники, що впливають на розвиток текстильного, швейного та взуттєвого виробництва, розуміє та пояснює їх вплив (працересурсний, сировинний та споживчий чинники); називає види тканин та сировини для їх виробництва; наводить приклади найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-експортерів тканин, одягу, взуття; називає та характеризує традиційні ремесла України. Діяльнісний компонент: показує на карті найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні; показує на карті найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-експортерів тканин, одягу, взуття знаходить на карті України та світу центри найвідоміших народних промислів; аналізує карту легкої промисловості України. Ціннісний компонент: оцінює перспективи розвитку виробництва тканин, одягу та взуття в Україні; усвідомлює значення розвитку традиційних ремесел в Україні як національної спадщини. |
Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, які виробляють тканини різних видів, одяг та взуттєво-шкіряну продукцію. Найбільші на світовому ринку країни-виробники та країни-експортери тканин, одягу та взуття. |
|
§ 48 |
|
|
71 |
|
Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного та взуттєвого виробництва в Україні. |
|
§ 49 |
||
|
72 |
|
|
Дослідження Малі та середні міста України — центри швейного (взуттєвого) виробництва. |
|
||
|
73 |
|
Народні промисли (традиційні ремесла) в Україні: поняття, види, джерело вивчення етнічної історії українського народу. |
|
§ 50 |
||
|
74 |
|
|
Практична робота 13. Нанесення на карту України основних центрів розвитку традиційних ремесел. |
|
||
|
Тема 6. Харчова промисловість (3 год.) |
||||||
|
75 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє вплив спеціалізації сільського господарства, споживчого чинника та ТНК на розвиток харчової промисловості в Україні та світі; називає складові харчової промисловості; наводить приклади традиційних виробництв харчових продуктів в Україні та різних країнах світу; пояснює розміщення в Україні підприємств харчової промисловості в малих містах, селищах міського типу та великих селах; знає права споживача на якісні товари й послуги. Діяльнісний компонент: характеризує особливості виробництва окремих видів продукції харчової промисловості в Україні та світі; аналізує карту харчової промисловості України, показує на ній найбільші центри виробництва харчових продуктів та напоїв в Україні. Ціннісний компонент: оцінює місце України на світовому та європейському ринках продовольства; надає перевагу продуктам харчування українського виробництва над іншими під час планування покупок для родини. |
Виробництво продуктів харчування в світі: сучасні тенденції, вплив глобалізації та національних традицій, взаємозв’язок з агробізнесом. |
|
§ 51 |
|
|
76 |
|
Харчова промисловість в Україні: чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти, особливості технологій (борошномельного, круп’яного, хлібопекарного, макаронного, кондитерського, олійного, буряко-цукрового, маслосироробного, плодоовоче-консервного, рибного, пивоварного, виноробного виробництв, розливу безалкогольних напоїв та мінеральних вод). |
|
§ 52 |
||
|
77 |
|
Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні. Традиційні виробництва харчових продуктів окремих країн світу. Захист прав споживачів в Україні та світі. |
|
|
||
|
78 |
|
|
Дослідження (на вибір) Українські та імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини (порівняння ціни, поживності, якості та доступності). Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах. |
|
||
|
79 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Розділ ІV. Третинний сектор господарства (16 год.) |
||||||
|
Тема 1. Транспорт (4 год.) |
||||||
|
80 |
|
Знаннєвий компонент: називає істотні ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «пасажирообіг», «вантажообіг», «транспортний коридор»; називає види наземного, водного та міські види транспорту, характеризує їх переваги та недоліки; розуміє особливості кожного виду транспорту та його роль у перевезенні вантажів і пасажирів в Україні, домінуючу роль транспорту в експорті послуг Україною та іншими країнами світу; наводить приклади найбільших транспортних вузлів України, Європи та світу. Діяльнісний компонент: оцінює роль транспорту в розвитку національної економіки та формуванні світового господарства; показує на карті: найбільші за вантажообігом морські порти світу; найбільші за пасажирообігом та вантажообігом аеропорти світу; морські судноплавні канали: Панамський, Суецький, Кільський; країни з надшвидкісними залізницями; країни з найбільшою протяжністю автомобільних шляхів; основні залізниці, автомагістралі, морські й річкові порти, аеропорти, міжнародні транспортні коридори в Україні. Ціннісний компонент: оцінює транзитне значення транспортних магістралей в Україні; оцінює вплив різних видів транспорту на довкілля та здоров’я населення; уміє раціонально використовувати різні види транспорту під час планування власних поїздок. |
Транспорт, його роль у розвитку національної економіки та формуванні світового господарства. Види транспорту, їхні переваги й недоліки. Вантажо- та пасажироперевезення. |
|
§ 53 |
|
|
81 |
|
Наземний транспорт України. Залізничний транспорт — основний вид транспорту України. Найважливіші автомагістралі України. Водні шляхи, найбільші морські та річкові порти України. |
|
§ 54 |
||
|
82 |
|
Повітряний транспорт. Газотранспортна система України, її господарське та міжнародне значення. Транспортні вузли. Міжнародні транспортні коридори на території України. Міські види транспорту в Україні та світі. |
|
§ 55 |
||
|
83 |
|
|
Дослідження (на вибір) Міські види транспорту свого обласного центру. Роль транспортного комплексу України в міжнародних перевезеннях. |
|
||
|
84 |
|
Найбільші морські порти та їх вплив на розміщення промисловості. Найбільші судноплавні річки світу. Найбільші аеропорти світу. Міжнародні транспортні коридори. |
|
§ 56 |
||
|
85 |
|
|
Практична робота 14. Нанесення на контурну карту основних транспортних вузлів, морських портів та аеропортів міжнародного значення, міжнародних транспортних коридорів. |
|
||
|
Тема 2. Торгівля (3 год.) |
||||||
|
86 |
|
Знаннєвий компонент: називає види торгівлі, ознаки поняття «зовнішня торгівля»; характеризує показники зовнішньої торгівлі; пояснює значення та особливості діяльності СОТ. Діяльнісний компонент: показує на карті головні регіони світової торгівлі; характеризує статистичні дані щодо обсягів імпорту та експорту України та інших країн світу. Ціннісний компонент: обґрунтовує залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів у світі; оцінює роль малого підприємництва в розвитку ринку товарів і послуг. |
Торгівля як вид послуг. Форми торгівлі. Світовий ринок товарів і послуг. Світова організація торгівлі (СОТ). Регіональні зони вільної торгівлі (NAFTA, ASEAN та ін.). Торгівля в Україні. Обсяги й структура експорту та імпорту товарів і послуг. Чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах, регіонах. |
|
§ 57 |
|
|
87 |
|
Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків. Показники зовнішньої торгівлі. Географія внутрішньої та зовнішньої торгівлі України. Країни ― найбільші торгівельні партнери України. |
|
§ 58 |
||
|
88 |
|
Дослідження Інтернет торгівля як специфічний вид діяльності |
|
|
||
|
Тема 3. Туризм (4 год.) |
||||||
|
88 |
|
Знаннєвий компонент: називає чинники розвитку туризму, види туризму, ознаки понять «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму»; розуміє вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму. Діяльнісний компонент: характеризує особливості основних туристичних регіонів світу; показує на карті основні райони туризму в Україні; об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні та інших країнах. Ціннісний компонент: обґрунтовує рівень розвитку туризму в окремих регіонах, країнах, районах України; оцінює можливості України щодо розвитку туристично-рекреаційного сектору господарства. |
Туризм як складник національної економіки, його види. Чинники розвитку туризму в регіоні, країні. Туристична інфраструктура. |
|
§ 59 |
|
|
89 |
|
Туризм і туристичні райони в Україні. Особливості природних рекреаційних ресурсів. Географія туризму та рекреації. Туристичні центри й райони. Курорти України. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. |
|
§ 60 |
||
|
90 |
|
Міжнародний туризм. Паломництво. Основні туристичні регіони світу. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. |
|
§ 61 |
||
|
91 |
|
Практична робота 15. Нанесення на карту світу країн світу з найбільшою кількістю та окремих об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. |
|
|
||
|
Тема 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я (3 год.) |
||||||
|
92 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє роль науки, освіти та охорони здоров’я в суспільстві; розуміє вплив суспільних та економічних чинників на розвиток освіти й науки в Україні. Діяльнісний компонент: обґрунтовує рівень розвитку освіти й науки, охорони здоров’я в окремих регіонах світу, країнах, в Україні; показує на карті найвідоміші центри освіти та науки в Україні та світі. Ціннісний компонент: оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні; аналізує вплив географічного середовища на здоров’я населення; аналізує умови для створення технополісів в Україні та прогнозує їх розвиток. |
Наука та освіта, їх роль у суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності як видів економічної діяльності. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси, технопарки. Найвідоміші наукові центри, технополіси і технопарки України та світу. |
|
§ 62 |
|
|
93 |
|
Освіта та освітні послуги в Україні та у світі. Найкращі наукові заклади України та світу. |
|
§ 63 |
||
|
94 |
|
Охорона здоров’я. Системи охорони здоров’я окремих кран світу: США, Франції, Німеччини, Японії. Найвідоміші центри охорони здоров’я в Україні та світі. |
|
§ 64 |
||
|
Тема 5. Фінансові послуги. Комп’ютерне програмування (2 год.) |
||||||
|
96 |
|
Знаннєвий компонент: називає ознаки понять «кредит», «фінансовий центр», «офшор», «аутсорсинг»; розуміє взаємозв’язок між рівнем розвитку господарства та обсягом фінансових послуг у країні; пояснює значення фінансового сектору економіки держави та роль фінансової грамотності населення для формування добробуту кожної людини. Діяльнісний компонент: показує на карті найбільші міжнародні фінансові центри: Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган (Гонконг), Токіо, Шанхай, Мумбаї, Франкфурт-на-Майні, Чикаго; країни-офшори, країни-лідери на ринку програмного забезпечення. Ціннісний компонент: обґрунтовує особливості розміщення аутсорсингу в світі, прискорений розвиток аутсорсингу інформаційних технологій в Україні. |
Фінансові послуги та державне регулювання їх ринків. Головні європейські та світові центри банківсько-фінансової діяльності. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ. Країни-офшори. Особливості розміщення фінансових установ в Україні. |
|
§ 65 |
|
|
97 |
|
Аутсорсинг, його переваги й недоліки. Аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг). Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність. Країни-лідери на світовому ринку комп’ютерного програмування. |
|
§ 66 |
||
|
98 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||
|
Розділ V. Глобальні проблеми людства (6 год.) |
||||||
|
99 |
|
Знаннєвий компонент: називає глобальні проблеми людства; наводить приклади конфліктонебезпечних регіонів Європи та світу; характеризує поширення глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні положення концепції сталого розвитку. Діяльнісний компонент: аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем; показує на карті країни, що володіють ядерною зброєю, найбільші в світі райони екологічної катастрофи. Ціннісний компонент: оцінює наслідки прояву глобальних проблем для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості у їх розв’язуванні |
Поняття про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення та способи подолання. |
|
§§ 67, 68 |
|
|
100 |
|
Глобальні проблеми: екологічна (глобальне потепління, озонові діри, забруднення навколишнього середовища, зниження біорізноманіття, парниковий ефект, забруднення морів і океанів; забруднення атмосфери); загроза миру й термоядерної війни розповсюдження ядерних технологій, радіоактивного забруднення навколишнього середовища; |
|
§ 69
|
||
|
101 |
|
СНІДу, серцево-судинних та онкологічних захворювань, астероїдна небезпека; недооцінка глобальних загроз існуванню людства, таких як розвиток недружнього штучного інтелекту та глобальних катастроф. вичерпання та забезпечення людства ресурсами; використання ресурсів Світового океану; мирного освоєння космічного простору. |
|
§ 70 |
||
|
102 |
|
Проблема відсталості країн третього світу; демографічні та соціальні (демографічний вибух в країнах, що розвиваються і демографічна криза в розвинених, соціальної нерівності, безробіття); голод і масове недоїдання; проблеми розриву в розвитку між багатими й бідними країнами, злидні, голод і неграмотність; тероризму, насильства й організованої злочинності; |
|
§ 71 |
||
|
103 |
|
Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ століття. |
|
§ 72 |
||
|
104 |
|
|
Дослідження Прояв глобальних проблем у своєму регіоні. |
|
||
|
105 |
|
Різнорівневі тестові завдання. |
|
|
||