Календарно-тематичне планування Історія України(35 годин, 1 година на тиждень) 7 клас

№ уроку

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

         Тема уроку

Орієнтовні завдання для роботи на уроці

Примітка

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ  6 год.

1

2

3

4

5

6

7

Знати:

• час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
• території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розуміти:

• основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• роль міста Києва в утворенні Русі;
• поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
• історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
• показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
• охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
• визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

Вступ. Скориговане повторення: Трипільці на українських землях.

Розселення слов’янських племен на території України.

Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Скориговане повторення: Кімерійськоскіфський світ.

Вхідне оцінювання

Утворення Русі-України.

Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор)

Правління Ольги.

Правління Святослава

Суспільно – політичний устрій і господарське життя Русі – України.

.

Практичне заняття №1 Скласти за опорною  пам’яткою історичний портрет  князя Святослава

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

–позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

–визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

–на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Розділ 1І.  РУСЬ -  УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI ст. 5 год.

8

9

10

11

12

13

Знати:

• роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
• територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розуміти:

• суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
• Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
• місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
• поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
• показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
• визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

Впровадження християнства.

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

Суспільний устрій. Влада князя.

Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

Культура.

 Київської держави

Практичне заняття № 2   Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

–зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;

–здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Розділ ІІІ. Русь - Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.

                                                   6 год.

14

15

16

17

18

19

20

Знати:

• дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
• території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розуміти:

• передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
• період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
• існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
• показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
• встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

Передумови політичного дроблення Київської держави.

Любецький з’їзд князів1097 р.

Правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.

Політичне і соціально-економічне життя.

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії

Практичне заняття № 3

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

–визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) 5 год.

21

22

23

24

25

26

27

28

Знати:

–    дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

–    території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розуміти:

–    особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

–    передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

–    поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

–    особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміти:

–    розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

–    показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

–    охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

–    встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

–    укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Утворення Галицько-Волинської держави.

Походи монголів на Русь.

Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави.

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича друга пол. XІІІ ст..

Практичне заняття №4  Підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

Королівство Руське у період занепаду XІV ст

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст..

.

Узагальнення. Тематичне оцінювання

–внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя);

–позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

–виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

–підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

   Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

29

30

31

32

33

34

Знати:

–час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

–територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розуміти:

–інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

–наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

–причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

–роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

–європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

–поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Уміти:

–розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

–показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

–визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

–    охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

–визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав.

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Держава Феодоро в Криму .

Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст.

 Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя);
• позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
• зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
• порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

- укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

   Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

35

Розуміти:

  взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Уміти:

–    встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

–    визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

–    порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

–    розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства.

Особливості суспільного життя Русі-України.

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Контрольна або практична робота.  На підставі укладеної синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

–на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.