Урок узагальнення "Культура Русі-України наприкінці Х у першій половині ХІ століття"

Тема: Культура Русі-України наприкінці Х у першій половині ХІ століття.

Мета: Дати характеристику розвитку окремих сфер культури; описати видатні пам’ятки архітектури.

Формувати повагу до культурних надбань минулого. Вчитися  розкривати свої таланти, показати акторську майстерність.

Обладнання: портрети, підручник, дидактичний матеріал, електронна презентація.

Тип уроку: урок- подорож .

  Завдання уроку:

-співпраця в групі;

-вчитися бачити найголовніше у вивченні нового матеріалу;

-берегти навчальний час;                       

                                 Хід уроку:

1.Організація навчальної діяльності.

2.Актуалізація опорних знань учнів ( інтелектуальна гімнастика)

Вступне слово вчителя:

На минулих уроках ми вивчили історичний розвиток однієї з наймогутніших держав Європи в період середньовіччя-Київської держави (Русі-України). Ми знаємо про діяльність перших князів, про формування держави, про роки її могутності і початок занепаду. Сьогодні у нас незвичайний урок, а історична подорож. У вас на парті інструкція до уроку «Маршрутний лист».Там тема маршруту, мета, основні напрямки та завдання на зупинки (діти називають тему,мету та план уроку). Зараз ми почнемо подорож у далеке минуле, познайомимося з найкращими культурними надбаннями наших предків. Для того, щоб запустити колесо історії і розпочати подорож, ми проведемо інтелектуальну гімнастику «Чи знаєте ви що...?»

Інтелектуальна гімнастика «Чи знаєте ви що...?»:

1.   У давньоруському літописі є легенда про заснування Києва.  Як звали засновників?

2.   Хто з князів у 907р. на знак перемоги прибив щит над воротами Царгорода?

3.   Хто з київських князів загинув від рук своїх підданих?

4.   Хто з київських князів обхитрив  візантійського імператора?

5.   Князь Аскольд належав до династії Києвичів чи Рюриковичів?

6.   Першим із династії Рюриковичів почав правити в Києві ...?

7.   Святослав був християнином  чи ні?

8.   Як народ прозвав князя Володимира Святославовича?

9.   Як за часів Київської Русі називалося Чорне море?

10. Назвіть ім’я князя, за якого християнство стало державною релігією?

11.  Хто перший із князів склав збірник законів?

12. Місто, яке увійшло в історію як «матір міст руських»?

13. Яку назву дістала зовнішня політика Ярослава Мудрого?

14.  Що таке «змієві вали»?

15. Цей князь заснував першу на Русі бібліотеку?

16.  На якій українській купюрі(монеті) є зображення Ярослава Мудрого?

17. Як на Русі називали центральну укріплену частину міста?

18. Хто з князів перший упорядкував процес збору данини ?

19. Донька якого князя була королевою Франції?

20. Які  міські укріплення були більші за розміром «місто Володимира» чи  «місто Ярослава» ?

3.Вивчення нового матеріалу.

Вчитель:

 Під час подорожі ви повинні бути дуже уважними, тому що після кожного маршруту на вас чекатиме завдання. Увага! Закрили очі і почали уявну подорож. (пісня «Київська Русь» у виконанні Катерини Бужинської)

Перший маршрут «Освіта і писемність».

Вчитель:

  Величезне значення для розвитку культури кожної держави має розвиток освіти. Від рівння освіти великою мірою залежить розвиток суспільства. Освіта, писемність, які почали розвиватися в Київській державі, поставили її на один щабель з найрозвинутішими країнами світу. Про те, як розвивалась освіта і писемність нам розповість перша група.

І група (науковці)

    Між вченими істориками довгий час точилася дискусіїя: чи була писемність до запровадження християнства.

Вчені дійшли згоди, що писемність у Київській державі була відома ще до запровадження християнства . Про це свідчать угоди Русі з греками «не тільки на словах, а й на письмі».

   Із запровадженням християнства пов’язана поява першого слов'янського алфавіту. Два брати-греки Кирило і Мефодій в 863р  склали слов’янський алфавіт- глаголицю, який мав 38 літер, а пізніше учні братів вдосконалили глаголицю і назвали її кирилицею за ім’ям одного з братів - просвітителів. Вона складалася із 43 літер. Одночасно з’явилася церковнослов’янська ( старослов’янська) мова, яка витиснула із ужитку давнішу живу народну мову.

   Запровадження християнства, розвиток господарства, міжнародні зв’язки вимагали збільшення кількості освічених людей.Осередками освіти стали монастирі та церкви. Наприклад, при Десятинній церкві у 988 році було засновано

першу на Русі школу, де навчалися діти князів і бояр. Дітей вчили богослов’ю, філософії, риториці і граматиці. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий. Вчителями у школах були священики. Дівчата навчалися при Андріївському монастирі.

    Навчання грамоти починалося з вивчення азбуки, потім вчилися письму та рахунку. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал – металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви, а лопаткою згладжували написане. Великі тексти писали на березовій корі.

    З розвитком освіти великого значення набувають книги, але всі вони рукописні, а тому створювалися дуже повільно. Праця переписувачів тяжка і виснажлива. Писали книги на пергаменті гусячим пером. Книги прикрашали орнаментом, оздоблювали золотом, сріблом, тому вони коштували дуже дорого, лише багаті русичі могли дозволити собі їх купити.

Завдання: «Чиста дошка» ( на дошці записані питання, питання, на яке діти відповіли - стирається.)

1. Хто склав перший слов’янський алфавіт? (Кирило і Мефодій)
2. Де було засновано першу школу на Русі? (при Десятинній церкві)
3. З чого починалося вивчення грамоти? ( з вивчення азбуки)
4. На чому писали учні? (на покритій воском дощечці)
5. Чому книги на Русі коштували дуже дорого? ( були оздоблені золотом і сріблом)
6. Чи була відома писемність у Київській державі до запровадження християнства? (так, про це свідчать угоди Русі з греками)

Вчитель: 

  Не менш важливе значення для розвитку культури має розвиток літератури, а з розвитком освіти книги набувають особливого  значення. У розвитку літератури Х-ХІ ст. існували різні напрямки. Про це нам розкажуть екскурсоводи – літературознавці і наступний наш маршрут «Літературна та музична творчість».

«Літературна та музична творчість»

 ІІ група (літературознавці )

   Літературна спадщина Русі-України була винятково багатою і різноманітною. Початковою формою літератури була усна народна творчість: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, казки. У билинах оспівуються військові перемоги київських князів та їх дружини. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищали землі держави Київської від ворогів. Герої билин – це могутні, славні, добрі, сильні богатирі. Один із найпоширеніших циклів билин присвячений Іллі Муромцю. Така людина справді жила за доби Русі у Чернігівському князівстві.

Гей,у славному та у городі Муромі,

Та у тому селі Карачаєві

Гей,то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матір рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити,

Віри християнської та боронити!»

   У добу Русі складаються відомі усім казки про Бабу-Ягу, Змія-Горинича, Кирила Кожум’яка, Котигорошка. В казках народ висловлював свої погляди на добро і зло, правду й кривду. У них зашифрована інформація про дійсні історичні події. Наприклад, ім’я відомого казкового персонажа Кощія – Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочовик». Важливим явищем культури Русі стали літописи – записи важливих подій за роками. Найдавніший літописний твір, що дійшов до нас – «Повість минулих літ», написаний ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором.

   На Русі була добре розвинута музична творчість. На міських площах та в князівських палацах виступали мандрівні середньовічні актори і музиканти – скоморохи. Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів. Із писемних джерел та за археологічними знахідками відомо, якими були тогочасні музичні інструменти. Це гуслі, сопілки, бубни, гудки. На одній  із стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців. Після прийняття християнства, церква сприяла поширенню на Русі хорового співу. Навчання співу стало одним із обов’язкових предметів, що вивчалися у тогочасній школі.

   Завдання: «Лист із минулого» (виправити помилки у тексті).

« Доброго дня, мої рідні. Пише вам ваш син Мирослав. Вже минуло два роки, як ви відправили мене до Києва навчатися. Пишу, щоб поділитися своїми успіхами. Вчитися у школі дуже цікаво, ми вчимо небилиці про князя Ярослава Красне Сонечко, богатирів Іллю Муромця, Андрія  Поповича та Добриню Микитича. Найбільше мені подобаються казки. Моя улюблена про Кощія – Безсмертного. На уроках я дізнався, що його ім’я походить від слова «кощій», яке є синонімом слова «кості».  А ще ми вивчаємо «Літопис майбутніх літ» написаний ченцем Києво-Печерського монастиря Никоном. У школі нас вчать церковному співу. Вчора ми ходили на міську площу, де виступали мандрівні актори і музиканти – скороходи, вони танцювали, грали на бубнах, сопілках і гітарах. На цьому закінчую свого листа. Будьте здорові. Ваш син Мирослав.»

(Помилки: небилиці – билини, Ярослава – Володимира, Андрія – Альошу, кості – кочовик, майбутніх – минулих, Никоном – Нестором, скороходи – скоморохи, гітарах – гуслях.)

    Вчитель:

  Останній наш маршрут «Архітектура».

Розвитку архітектури правителі Русі придавали величезного значення. Гарні, величні споруди були не тільки окрасою міста, вони були символом могутності влади. Наші екскурсоводи приготували цікаві розповіді про найвидатніші памятки архітектури Русі Х-ХІ ст.

«Архітектура»

ІІІ група (архітектори)

  Одна з найбільших архітектурних пам’яток  Русі - Десятинна церква споруджена на Перуновому пагорбі у 996 році. Це найстаріша мурована церква Києва. Вона отримала таку назву, тому що на її будівництво Володимир Великий розпорядився виділити десяту частину зі своїх володінь. Всередині вона прикрашена фресками, мозаїками, мармуром.  У грудні  1240 року під ударами монгольських таранів вона завалилася. До наших днів дійшли тільки залишки фундаменту. За допомогою історичних документів і археологічних досліджень історики змогли відтворити зовнішній вигляд церкви.

   Ярослав Мудрий, розуміючи значення Києва як політичного і духовного центру Русі, приступив до грандіозної розбудови міста. Справжньою окрасою Києва були Золоті ворота – головний в’їзд в місто. Висота проїжджої частини воріт сягає дванадцяти метрів, ширина – шість з половиною метрів. Над нею височіє золочений купол Благовіщенської церкви. «Золотими» прозвано ворота  від золотої крівлі церкви, хоча збереглася легенда про золочені одвірки  воріт. Золоті ворота до сих пір приваблюють гостей і туристів міста Києва. У первісному вигляді їх відбудовано у 80-х роках ХХ століття. 

   За князя Ярослава будувалося багато пишних храмів, змінювався первісний вигляд Русі. Але перлиною українського мистецтва був і залишається  храм святої Софії у Києві. Він збудований на честь перемоги руського війська над половцями в 1037 році. Закладаючи собор, князь Ярослав залишив йому центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Тому через які б ворота мандрівник не входив у Київ, йому перш за все було видно Софійський собор. Споруда вражає внутрішнім оздобленням, якщо ви зайдете до собору, то одразу побачите Божу Матір Оранту ( з лат. - та що молиться), яка здіймає руки догори, вона викладена мозаїкою-кольоровими шматочками спеціального скла. Вороги не раз руйнували храм, але зображення завжди залишалось неушкодженим. Згори на вас дивиться мозаїчний образ Христа – Вседержителя. У мозаїках Софійського собору майстри використовували кольорове скло(смальту) 177 відтінків. Особливість Софійського собору в тому, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески, за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі. Сьогодні Софія Київська –дорогоцінна памятка не тільки для України, а й для всього світу.

    До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Русі, крім мозаїк і фресок належить іконопис – мистецтво малювання ікон, зображення Христа, Богородиці, святих. Батьківщина ікон – Візантія. На Русі ікони писали на дошках. Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Золотий або жовтий колір символізує Царство небесне. Білий колір означає Преображення Господнє. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений – усе земне. Червоний колір використовували для зображення царської влади, це колір божественної енергії, сили, перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, вважався чорний, він символізував скорботу та пекло. На іконах його використовували дуже рідко.

Завдання: кросворд «Архітектура» (розгадавши кросворд, у виділеному стовпчику прочитаєте ключове слово теми уроку)

Запитання для кросворда:

1. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов. (архітектура)
2. Яке прізвисько дали князю Ярославу за сприяння розвитку культури? (Мудрий)
3. Великий князь київський, син князя Святослава. (Володимир)
4. Як називався храм споруджений 1037 року на честь перемоги руського війська над половцями? (Софійський)
5. Як називалася перша кам’яна церква? (Десятинна)
6. Яку назву мало державне об’єднання племен полян, сіверян, деревлян, що утворилося в Середньому Подніпров’ї у ХІХ – Х столітті. (Русь)
7. Як називають широкі двері для заїзду на подвір’я чи виїзду з нього? (ворота)
8. Як називається візерунок виконаний із кольорових шматочків скла, мармуру інших матеріалів? (мозаїка)

(ключове слово – культура)

Культура

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

2. Історично визначений рівень розвитку суспільства і людини, виражений в організації життя і діяльності людини і в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

3. Рівень розвитку суспільства в певну епоху.

4. Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Словникова робота (встановити співвідношення, терміни і пояснення записати в зошити)

2. Вправа «Відкритий мікрофон»

Поділитися враженнями від уроку - подорожі починаючи словами: « Мені найбільше запам’яталося…»

5. Оцінювання учнів.

6. Домашнє завдання.