Календарно-тематичне планування "Історія України" (профільний рівень), 11 клас

№

ДАТА

ТЕМА УРОКУ

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Знати:

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст.

– початку ХХІ ст.;

– алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел.

Розуміти:

– зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид», «злочини проти людства», «права людини», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія», «українська громадянська (політична) нація»;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.;

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства

1

Уроки української історії в 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр.

2

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945 р. до сьогодення

3

Навчальний проєкт.  Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну в Україні та Світі: спільне і відмінне

Розділ 1.  УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

– дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду;

– факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА.

Розуміти:

– зміст понять: «відбудова», «депортація», «державний антисемітизм», «ждановщина», «культ особи», «лисенківщина», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «спецпоселення»;

– наслідки «радянізації» західних областей УРСР та боротьби ОУН і УПА;

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946– 1947 рр., його наслідки;

– сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– визначати передумови та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість;

– аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні;

– характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини Білокур, Ніла Хасевича, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія  Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича

4

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях

5

Встановлення кордонів УРСР з сусідніми державами

6

Обмін територіями 1951 р. Передання Кримської області до складу УРСР

7

Депортація за «Обміном» 1944-1946 рр.  Операція «Вісла»

8

Національно-визвольний рух у 1944-1950-х рр. «Велика блокада» проти УПА.

9

Операція «Захід»

10

Завершення «радянізації» західних областей УРСР

11

Ліквідація Української греко-католицької церкви

12

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади

13

Відбудова промисловості

14

Становище сільського господарства. Голод 1946-1947 рр.

15

Особливості розвитку культури

16

Практичне заняття.  Повсякденне життя повоєнних років

17

Узагальнення знань (розділу 1)

18

Контроль знань (розділу 1)

Розділ 2. УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

 Знати:

– суть хрущовських надпрограм;

– хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР;

дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– зміст понять: «відлига», «воєнно-промисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент», «культ особи», «лібералізація», «раднаргосп», «реабілітація», «російщення», «шістдесятники»;

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність імперської політики російщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР;

– визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства;

– аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження «шістдесятництва» й дисидентського руху;

– схарактеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько

19

ХХ з’їзд Комуністичної Партії Радянського Союзу (КПРС). Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій

20

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості

21

Становище сільського господарства

22

Зміни соціальної політики

23

«Шістдесятництво». Київський клуб творчої молоді «Сучасник»

24

Практичне заняття. Феномен українського шістдесятництва

25

Спроби опозиційної діяльності: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи

26

Практичне заняття. Започатткування й поширення дисидентського руху: передумови, течії, діяльність

27

Особливості розвитку культури: освіта та наука. Процеси зросійщення

28

Особливості розвитку культури: література та мистецтво. Антирелігійна кампанія

29

Повсякденне життя

30

Узагальнення  знань (розділу 2)

31

Контроль знань (розділу 2)

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Знати:

– хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод;

– напрями опозиційного руху, методи боротьби влади з інакодумцями. Розуміти: – зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура», «правозахисний рух», «розвинений соціалізм», «самвидав»;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців;

– протиріччя розвитку культури.

Уміти:

– визначати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– схарактеризувати правозахисний рух в УРСР;

– аргументовано пояснити закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв;

– розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, Вячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка

32

Зміни в системі влади. Неосталінізм. Конституція УРСР 1978 р.

33

Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні

34

Посилення репресій проти української інтелігенції. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

35

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби

36

«Самвидав». «Український вісник». Михайло Брайчевський «Приєднання чи возз’єднання?»

37

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ)

38

Навчальний проект. 49 сміливців проти режиму

39

Кримські татари у місцях в боротьбі за повернення на батьківщину

40

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості

41

Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми

42

Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення

43

Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та селі

44

Особливості розвитку культури: освіта, наука, література та мистецтво

45

Український спорт. Особливості державної пропаганди в Україні: «радянський народ»,  «радянська людина» та їхні «вороги»

46

Узагальнення знань (розділу 3)

47

Контроль знань ( розділу 3)

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Знати:

– дати: Чорнобильської катастрофи, ухвалення «Декларації про державний  суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 р. Розуміти:

– зміст понять: «багатопартійність», «державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм», «політика гласності», «політика “перебудови”», «прискорення», «суверенітет»; – передумови, протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

– вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів;

– значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності;

– необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України;

– ціну перебування України в складі СРСР: масштаби територіальних, людських,  духовних, культурних втрат;

– закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «перебудови»;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення  Кримської АРСР;

 – схарактеризувати діяльність Вячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука.

48

Політика «перебудови-прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР

49

Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

50

Українська діаспора та її внесок у відродження України

51

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль

52

Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення

53

Чорнобильська катастрофа

54

Практичне заняття. Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки

55

Утворення неформальних громадських організацій і груп. Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову

56

Відродження релігійного та церковного життя

57

Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу

58

Перші альтернативні вибори (1990 р.)

59

Формування багатопартійності. Масові страйки шахтарів

60

«Декларація про державний суверенітет України»

61

«Революція на граніті»

62

Україна під час спроби державного перевороту в СРСР. «Акт проголошення незалежності України»

63

Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

64

Роль України в розпаді СРСР. Міжнародне визнання державної незалежності України

65

Особливості розвитку культури

66

Узагальнення знань (розділу 4)

67

Контроль знань (розділу 4)

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Знати:

– хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

– основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр.

Розуміти:

– зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт», «євроінтеграція», «корупція», «олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»;

– історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– значення «Помаранчевої революції».

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999– 2004, 2005–2009, 2010–2013 рр., 2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

– висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції;

– схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича.

68

Державотворчі процеси 1992-1994 рр.

69

Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.

70

Формування ринкової економіки. Запровадження гривні.

71

Зміни в сільському господарстві

72

Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення

73

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура

74

Протидія сепаратизму. Повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину

75

Відносини України з ЄС, НАТО, США. Вступ України до Ради Європи

76

Відносини України з Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП). Тузлівська криза

77

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа 2004 р.

78

Основні тенденції суспільно-політичного життя в 2005-2009 рр.

79

Спроби формування авторитарного режиму в 2010-1013 рр. Харківські угоди 2010 р.

80

Практичне заняття. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді

81

Культура та духовне життя суспільства

82

Узагальнення знань (розділу 5)

83

Контроль знань (розділу 5)

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

  Знати:

– хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну;

– основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни.

Розуміти:

– зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна», «денацифікація України», «добробат», «Євромайдан», «злочин агресії» «інтеграція», «кіборги», «колабораційна діяльність», «люстрація», «рашизм», «реімперіалізація», «російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»;

– передумови та значення  Революції Гідності;

– необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та російсько-української війни; – характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої, загарбницької для Росії;

– псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста  Севастополь, російсько-українську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії;

– широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації;

– захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності;

– роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності;

– важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО);

– значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності  України.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій російсько-української війни;

– використовувати карту як джерело інформації про перебіг російсько-української війни;

– обґрунтувати на основі аналізу документів злочини РФ як геноцид українського народу;

– визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України; – висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку України в Європі та у світі;

– схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя,  учениці/учня)

84

Геополітичний вибір України. Євромайдан. Революція Гідності. Небесна сотня

85

Президентські та парламентські вибори 2014 р. Петро Порошенко

86

Початок війни рф проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України

87

Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості

88

Соціально-економічний розвиток України у 2014-2022 рр. 

89

Угода про асоціацію між Україною і ЄС. Безвізовий режим для громадян України в країни ЄС  

90

Релігійне життя. Створення Православної церкви України. Надання Томосу

91

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни»

92

Президентські вибори 2019 р. Володимир Зеленський.  Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України

93

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни

94

Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України.  Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії

95

Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації

96

Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС

97

Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння. Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці

98

Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України

99

Узагальнення знань (розділу 6)

100

Контроль знань (розділу 6)

101

Урок узагальнюючого повторення розділу 1-2

102

Урок узагальнюючого повторення розділу 3

103

Урок узагальнюючого повторення розділу 4

104

Урок узагальнюючого повторення розділу 5

105

Урок узагальнюючого повторення розділу 6