Зарубіжна література 6 клас 1,5 години
№ з\п |
Дата |
Тема уроку |
Очікувані результати навчання |
|
|
І семестр ВСТУП |
|
1 |
|
Художня література як мистецтво слова. Роль літератури в пізнанні дійсності. Значення художньої літератури для самопізнанні людини. Художня література з-поміж інших видів мистецтва.
|
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає вступну інформацію; з допомогою вчителя визначає в почутому ключові слова й за їхньою допомогою відтворює зміст почутого, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого; наводить аргументи, приклади та цитати на підтвердження власної позиції щодо обговорюваних аспектів навчального матеріалу. 2) Читання, аналіз, інтерпретація: читає вступну статтю підручника та переказує (стисло, вибірково) її зміст відповідно до поставлених запитань та завдань; характеризує художню літературу як мистецтво слова; пояснює зміст понять «художній образ», «традиційні образи», розкриває тезу про розмаїття літературних традицій, формулює висновки щодо ролі художньої літератури в пізнанні дійсності та самопізнанні людини; наводить відповідні приклади та цитати; порівнює художній твір та науково-популярний текст; на основі власного культурного досвіду зіставляє літературний образ (або твір) з образами (або творами) інших видів мистецтва; пояснює функції основних складників цифрового твору (заголовка, змісту, анотації тощо) та використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з текстом. 3) Письмо: складає тези до опрацьованого навчального матеріалу за допомоги ключових слів (під керівництвом вчителя). 4) Мова та мовлення: порівнює та зіставляє окремі мовні явища в художніх творах та медіатекстах. |
2 |
|
Художній образ. Традиційні образи в національних літературах. Розмаїття літературних традицій. Цифрові текстові джерела інформації та особливості їх опрацювання.
ТЛ. Поняття «художній образ», «традиційні образи». КК. Література та інші види мистецтва. МЗ. Зарубіжна література та мистецтвознавство, культурологія. |
|
|
|
БІБЛІЯ – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА |
|
3 |
|
Біблійні «вічні образи». Засудження братовбивства в історії про Каїна та Авеля. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає окремі біблійні перекази та відповідну науково-популярну інформацію; самостійно визначає і занотовує ключові слова та фрази в почутому й відтворює за ними зміст матеріалу; розрізняє відому й нову для себе інформацію; логічно структурує власне повідомлення, добираючи стиль мовлення відповідно до мети, потреб й умов спілкування; 2) Читання, аналіз, інтерпретація: виразно читає та переказує біблійні перекази відповідно до поставлених завдань; знаходить у них відповіді на поставлені запитання та наводить відповідні цитати; формулює тему та основну думку прочитаних біблійних переказів; характеризує порушені в них моральні проблеми, пояснює інакомовний зміст образів (Каїна, вавилонської вежі, сівача та блудного сина тощо); висловлює в усній формі своє ставлення до зображених ситуацій та утверджуваних цінностей, аргументуючи власну оцінку цитатами з тексту та прикладами зі свого життєвого досвіду, а також обґрунтовуючи значення закарбованих у біблійних переказах загальнолюдських цінностей для власного життя; формулює висновки щодо змісту опрацьованих біблійних переказів та розкриває їхню актуальність перед викликами сучасності в контексті загальнолюдських цінностей; пояснює зміст понять «притча» та «вічні образи» та практично застосовує їх під час обговорення; порівнює персонажів одного біблійного переказу, а також зіставляє біблійні перекази з їхніми втіленнями в різних видах мистецтва. 3) Письмо: пише твір-роздум за опрацьованими біблійними переказами; оформлює власне висловлення згідно з усталеними словотвірними, лексичними, орфографічними, граматичними, пунктуаційними та стилістичними нормами; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування; працює з онлайн-джерелами в захищеному цифровому середовищі. 4) Мова та мовлення: письмово пояснює зміст виразів «великий потоп», «вавилонська вежа» «блудний син» та наводить приклади використання їх у повсякденному мовленні; використовує для створення письмових текстів роботу з додатковими словниковими та довідниковими джерелами. |
4 |
|
Новий початок земної історії в оповіді про Ноя та Великий потоп. Біблійне пояснення виникнення різних мов у сюжеті про вавилонську вежу.
|
|
5 |
|
Підступність і зрада в історії Самсона та Даліли. Руйнівні сили людської душі та відповідальність за порушення моральних законів буття. |
|
6 |
|
Євангельські оповіді про Христа та його притчі. Розп’яття і Воскресіння Христа.
|
|
7 |
|
Повчальний зміст та система образів притчі про сівача. Цінність прощення в притчі про блудного сина; інакомовний зміст образів батька, блудного сина та його брата. ТЛ. Поняття «притча» та «вічні образи». КК. Біблійні сюжети в образотворчому мистецтві. УМ. Мовна виразність біблійних афористичних виразів МЗ. Історія, історія культури та мистецтв. |
|
8 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА Твір-роздум «Моральні цінності у біблійних оповідях» |
|
|
|
ЗЛЕТИ ЛЮДСЬКОЇ ФАНТАЗІЇ У МІФАХ НАРОДІВ СВІТУ |
|
9 |
|
Картина світу в міфах. Виникнення міфів та їхня роль у житті давніх людей. Осмислення законів природного та людського життя в образних картинах, що постають у міфах. Тематичні групи міфів. Міфології різних народів; їхні спільні сюжетні елементи та відмінності. Відмінності між міфом та казкою. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає окремі міфічні оповіді та науковопопулярну інформацію, у разі потреби формулюючи запитання для уточнення змісту та окремих деталей; візуалізує сюжети міфічних оповідей (самостійно або з допомогою інших осіб) у коміксах або малюнках; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації 2) Читання, аналіз, інтерпретація: читає і переказує міфічні оповіді та науково-популярні тексти, підпорядковуючи переказ темі та основній думці; пояснює зміст поняття «міф»; наводить приклади міфологічних сюжетів різних народів, обґрунтовує прикладами тезу про вплив давньогрецької міфології на європейську культуру; піддає інформацію з міфічних оповідей сумніву на підставі розрізнення фактів і суджень про факти; характеризує особливості форми міфічних оповідей та їхніх літературних обробок; пояснює і обґрунтовує прикладами образний характер уявлень про закони природного та людського буття в міфах, особливості побудови сюжетів, образів та мови; розкриває мотиви вчинків міфічних персонажів, аргументовано висловлює свою позицію щодо порушених у міфічних оповідях моральних проблем; виявляє інакомовний зміст міфічних образів; наводить обґрунтовані приклади «вічних» міфічних образів; поєднує інформацію про тематичні групи міфів та відмінності міфу від казки, подану в тексті, усному повідомленні та візуальних елементах (за допомогою схематичних малюнків, таблиць та ілюстрацій); виявляє відмінності між міфом та казкою; порівнює міфічні сюжети різних народів, образи міфологічного героя в різних творах, а також міфи та їх літературні обробки, визначаючи спільні й різні елементи змісту й форми; висловлює свою думку в дискусії (або онлайн-дискусії) щодо переглянутих екранізацій і мультиплікаційних версій міфів та / або їх літературних обробок; дотримується основ безпечної поведінки в цифровому середовищі та основних засад академічної доброчесності процесі під час онлайн-дискусії; створює (за участі інших) власний медіапродукт за мотивами опрацьованих міфічних переказів або тематичну (слайд-) презентацію міфів для самостійного прочитання або складає перелік запитань для літературної вікторини про міфи. 3) Письмо: пише твір-роздум або розгорнуте висловлення в захищеному цифровому середовищі, пов’язуючи зміст свого тексту з власним життєвим / читацьким досвідом та дотримуючись засад академічної доброчесності; з допомогою вчителя знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові та мовному оформленні власних висловлень; пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. 4) Мова та мовлення: творче застосування прийомів антитези та гіпербол на матеріалі опрацьованих міфів; письмово пояснює зміст виразів «вогонь Прометея», «подвиги Геракла», «люлька згоди» та наводить приклади використання їх в певних ситуаціях; використовує в роботі над створенням письмових текстів додаткові словникові та довідкові джерела; наслідує окремі стильові риси міфічних оповідей, створюючи власний текст. |
10 |
|
З давньослов'янської міфології Міфи та звичаї давніх слов‘ян. Пояснення природних явищ та виникнення деяких язичницьких обрядів у міфі про сонце. |
|
11 |
|
З давньогрецької міфології. Міфологія як основа культури давньогрецької цивілізації. Боги й герої міфів Еллади.
|
|
12 |
|
Гуманістична сутність подвигу Прометея; символічне значення його постаті. |
|
13
14 |
|
Оспівування могутності людської природи в образі Геракла. Діагностувальна робота. Аудіювання.
Критика егоїзму та самозакоханості в міфі про Нарциса.
|
|
15 |
|
ПЧ Людські злети й падіння в міфі про Дедала та Ікара.
ТЛ. Поняття про міф; поглиблення поняття «вічні образи» та «гіпербола». Відмінності міфу від казки. УМ. Образ Прометея у творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки. КК. Персонажі міфів у живописі, музиці, кінострічках та мультиплікаційних фільмах. МЗ. Історія стародавнього світу, історія культури, етнографія. |
|
16 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА Тестування за темою «Злети людської фантазії в міфах народів світу» |
|
|
|
ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ Й ВАДИ У ДЗЕРКАЛІ БАЙКИ |
|
17 |
|
Особливості байки як літературного жанру. Повчальний зміст байок. Традиції фольклору й народного гумору. Видатні байкарі. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає байки та науково-популярні тексти про них, аналітично сприймає монологічні та діалогічні висловлювання в байках, прогнозуючи перебіг подальшої комунікації та / або її результат; указує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування; розрізняє вербальні й невербальні засоби комунікації у байках (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози) та відтворює їх під час виразного читання байок. 2) Читання, аналіз, інтерпретація: читає байки та переказує їхній зміст близько до тексту; формулює тему та основну думку байок; визначає риси характерів персонажів, виявляє інакомовний зміст образів; визначає моральне повчання в байці й коментує його зміст, наводячи відповідні цитати з творів; висловлює своє ставлення до персонажів байок та відображеного в байках морального повчання, наводячи доречні цитати; проєкціює власний або відомий життєвий досвід на порушені у байках проблеми; пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує, опрацьовуючи художні твори; порівнює персонажів однієї байки та унаочнює порівняння у вигляді таблиці; порівнює байки, створені за одним сюжетом, визначаючи спільні й різні елементи їхнього змісту й форми; порівнює байки з ілюстраціями до них та знятими на їхній основі мультфільмами; відрізняє байку від казки та міфу за допомогою таблиць або схем; бере участь в інсценізації байок; обирає для самостійного читання байки за допомогою інформаційних ресурсів (бібліотек, сайтів тощо), які використовує для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів. 3) Письмо: складає письмову порівняльну характеристику персонажів байки на основі укладеної таблиці; пише твір-есей або розгорнуте висловлення на тему, пов’язану з опрацьованими байками; з допомогою вчителя аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу; коригує текст на основі проведеного аналізу; доповнює та / або змінює окремі частини тексту відповідно до теми й мети висловлення; демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. 4) Мова та мовлення: порівнює певні мовні одиниці в перекладах байок; використовує синоніми та антитези для характеристики персонажів байок і обґрунтовує свій вибір; вирізняє спільні та відмінні риси власного мовлення і мовлення інших осіб. |
18 |
|
Езоп (VІ ст. до н. е.). «Вовк і Ягня». «Лисиця і виноград». «Мурашки й цикада». Езоп – засновник жанру байки у європейській літературі. Відтворення народної мудрості та моральних законів у байках Езопа. Езопівська мова. Байки Езопа як скарбниця сюжетів та образів світової літератури. |
|
19 |
|
Жан де Лафонтен «Зачумлені звірі». Стислі відомості про автора. Зміст образів та моральне повчання у байці.
ТЛ. Поняття про байку, алегорію, уособлення, езопівську мову. УМ. Майстерність українських перекладів байок. КК. Художні ілюстрації до байок. МЗ. Історія, українська література. |
|
20 |
|
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ (УСНО) Виразне читання та інсценізація байок зарубіжних письменників. |
|
|
|
ДИВНІ МАНДРІВКИ Й ВІДКРИТТЯ ДУШЕВНИХ СКАРБІВ |
|
21 |
|
Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Острів скарбів» (уривки). Стислі відомості про автора. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає окремі епізоди художніх творів та науково-популярних текстів, відтворює основні думки й факти, окремі висловлювання персонажів, що розкривають зміст ключових епізодів художнього твору; розрізняє наявні у фрагменті художнього твору та / або науково-популярному тексті факти, судження та аргументи; наводить приклади з художніх текстів щодо вміння / невміння керувати емоціями, пояснюючи значення цього досвіду для власного особистісного розвитку; використовує потрібні вербальні та невербальні засоби для збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями, створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання співрозмовників до певних дій. 2) Читання, аналіз, інтерпретація: читає художні твори (або фрагменти); переказує зміст ключових епізодів та дає зв’язну відповідь на запитання щодо змісту прочитаних творів, аргументуючи її цитатами та прикладами; визначає головну й другорядну інформацію в прочитаному художньому тексті; знаходить у художніх творах відому й нову інформацію щодо зображуваних звичаїв та побуту; співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом; розкриває порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку, учинки, риси характеру та взаємини з іншими героями; простежує зміни характеру літературних персонажів упродовж розвитку сюжету, наводить відповідні приклади та цитати; формулює висновки щодо гуманістичних цінностей, утверджуваних у творах та висловлює аргументовану оцінку, наводячи доречні цитати; пояснює вплив прочитаних творів на формування власних моральних та естетичних цінностей, а також читацьких інтересів; розрізняє роман та повість; пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує їх під час опрацювання художніх творів; порівнює героїв одного твору або різних творів; порівнює душевний стан персонажа на різних етапах сюжету; порівнює сюжети прочитаних творів про незвичайні мандрівки, визначаючи спільні й різні елементи їхнього змісту й форми; зіставляє художні твори з ілюстраціями до них та / або з їхніми екранізаціями / мультфільмами; аргументовано презентує самостійно прочитаний твір на тему незвичайних мандрівок; дискутує в онлайн-середовищі на теми, пов’язані з обговорюваними / самостійно прочитаними літературними творами або їхніми екранізаціями та власним життєвим досвідом; порівнює позиції учасників дискусії; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні й різні думки учасників дискусії; дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування. 3) Письмо: пише листа від імені / до героя художнього твору або створює порівняльну характеристику двох персонажів одного твору або кількох творів, або пише твір за визначеними темами та жанрами; створює стислу анотацію одного з опрацьованих або самостійно прочитаних (у рамках програмного розділу) творів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід (опційно – для презентації в цифровому просторі); удосконалює письмовий текст (власний та чужий). 4) Мова та мовлення: урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів. ТЛ. Поняття про роман та пригодницький роман, повість, композицію, строфу. КК. Кінострічки та мультиплікаційні фільми за творами «Острів скарбів» Р. Л. Стівенсона та «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Дікенса. МЗ. Історія, етнографія
ТЛ. Поглиблення поняття про повість, композицію та гумор. УМ. М. В. Гоголь і Україна. Українські музеї Гоголя. КК. Твори М. В. Гоголя та Ч. Дікенса в музиці, живописі та кіно. МЗ. Фольклор, етнографія, література етнічних меншин України, природознавчі науки |
22 |
|
Історія написання роману «Острів скарбів». Сюжет пошуків піратських скарбів як основа історії морального загартування головного героя. |
|
23 |
|
Протиставлення Джима піратському ватажкові Сільверу; риси характерів обох героїв. Моральні перемоги героїв твору. Тема справжніх і хибних скарбів у романі. |
|
24 |
|
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО) Лист до Джима |
|
25 |
|
Чарлз Дікенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі». Стислі відомості про письменника. |
|
26 |
|
Час і місце дії в повісті. Викриття бездушного світу зиску. Композиція повісті. Фантастичні елементи у творі. |
|
27 |
|
Подорож Скруджа в різдвяну ніч як шлях до переосмислення і зміни власного життя. |
|
28 |
|
Переродження Скруджа. Утвердження цінності любові, співчуття та доброти у творі. |
|
29 |
|
Микола Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом». Стислі відомості про автора. Україна у творчості письменника. Загальна характеристика збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». |
|
30 |
|
Основні сюжетні лінії повісті «Ніч перед Різдвом». Образи Оксани та Вакули. Перемога світлих сил у повісті. УРИВОК НАПАМ’ЯТЬ |
|
31 |
|
Фольклорні традиції, гумор та фантастичні елементи у творі.
|
|
32 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА Тестування за темою «Дивні мандрівки й відкриття душевних скарбів» |
|
33 |
|
Підсумок за І семестр. Урок-гра
|
|
|
|
ІІ семестр КРАСА ПРИРОДИ ТА ПОЕЗІЯ СЕРЦЯ |
|
33 |
|
Українські пейзажі в німецькомовній поезії Буковини Альфред Марґул-Шпербер. «Український степ». Йона Ґрубер. «Місяць». ТЛ. Поглиблення поняття «пейзажна лірика». КК. Буковинська німецькомовна поезія. МЗ. Література національних меншин України, краєзнавство; природознавчі науки. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає вірші, а також науково-популярну інформацію, для опрацювання якої використовує елементи конспектування; розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії сприймання поетичних творів про природу за допомогою словесних чи мальованих асоціацій; визначає спільне та різне у висловлюваннях інших осіб під час обговорення художніх творів, указуючи на конструктивні думки та критично й толерантно ставлячись до різних поглядів. 2) Читання, аналіз, інтерпретація: виразно читає вірші про природу, зважаючи на настрій та особливості віршованої мови; визначає тему, основну думку віршів, співвідносить їхній зміст з історико-культурним контекстом; характеризує настрій поетичних творів, розкриває втілені в них почуття і думки; проводить паралелі між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи; визначає художні деталі поетичної картини й коментує їх; розпізнає засоби художньої виразності в поетичних творах, пояснює їхню роль та використовує у власних висловлюваннях про обговорювані твори; розкриває актуальність опрацьованих творів про природу в контексті власного ставлення до природи та викликів сучасності; пояснює особливості побудови хайку та унаочнює їх у малюнках до поетичних творів; порівнює картини природи у віршах різних авторів або зіставляє їх з пейзажами в образотворчому мистецтві; порівнює різні хайку чи різні переклади хайку або пейзажі у віршах про природу різних авторів, визначаючи спільні та різні елементи; з допомогою інших створює за мотивами прочитаних поетичних творів колективний медійний продукт (мультфільм, відеоролик або аудіотекст). 3) Письмо: створює власний твір у жанрі хайку або пише етюд за опрацьованими поетичними творами. 4) Мова та мовлення: вирізняє окремі мовні явища та пояснює їхню суть; наслідує окремі стильові риси художніх текстів у процесі створення власного тексту. |
34 |
|
Тонкий пензлик для хайку Мацуо Басьо (1644–1694). Стислі відомості про автора. Місце хайку в японській культурі. Особливості побудови та сприйняття хайку. Зв’язок між природою та людським життям. Лаконізм, інакомовний зміст та роль промовистої художньої деталі.
НАПАМ’ЯТЬ
ТЛ. Поняття хайку. КК. Хайку та японський живопис. МЗ. Природознавчі науки. |
|
35 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА Твір «Моє враження від творів про красу природи» |
|
|
|
ХИБНІ ТА СПРАВЖНІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ |
|
36 |
|
Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя». Стислі відомості про автора. Джек Лондон – відкривач Американської Півночі в літературі. |
Учень / учениця: 1) Сприйняття та комунікація уважно слухає художніх твори або їхні фрагменти; унаочнює та візуалізує зміст ключових епізодів, використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) структурування інформації; визначає мікротеми та важливі деталі в уривках почутих художніх творів або їхніх фрагментах; характеризує вплив окремих (художніх) деталей на сприйняття змісту (фрагмента) художнього тексту; обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел. 2) Читання, аналіз, інтерпретація: читає та переказує художні твори (або фрагменти) відповідно до поставлених мети та завдань; співвідносить зміст прочитаних художніх творів з відповідним історико-культурним контекстом; характеризує порушені в художніх творах проблеми, емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку, учинки та взаємини з оточенням; наводить відповідні приклади й цитати та аргументовано висловлює свою оцінку в дискусії щодо персонажів, їхніх учинків та порушених у творах питань; пояснює сутність конфлікту на прикладах прочитаних творів; формулює висновки щодо критично зображених моральних та суспільних явищ; визначає їхній вплив на власні цінності й читацькі інтереси; бере участь у дискусії щодо порушених в опрацьованих творах проблем розрізняє реалістичний і фантастичний засоби змалювання дійсності; наводить відповідні приклади з прочитаних творів; дає розгорнуту характеристику персонажів на основі складеного плану (з допомогою вчителя); пояснює зміст літературознавчих понять, які передбачає програмний розділ, і практично застосовує, опрацьовуючи художні твори; порівнює героїв одного твору; зіставляє художні твори з ілюстраціями до них та / або екранізаціями та мультфільмами за їхніми сюжетами; висловлює свою думку в (онлайн-) дискусії щодо прочитаних художніх творів та знятих за ними кіно- й мультиплікаційних стрічок; залежно від мети читання самостійно обирає художні твори на тему незвичайних мандрівок для читання, аргументує свій вибір. 3)Письмо створює письмову розгорнуту характеристику персонажа на основі складеного плану; пише твір-есей на визначену тему або виконує (самостійне або за участі інших) 1-2 творчі завдання на трансформацію елементів опрацьованих творів; визначає способи виправлення помилок у власному мовленні та демонструє здатність до конструктивної взаємодії в процесі редагування. 4) Мова та мовлення: відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів; урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, а також роботі зі словниками та довідковими джерелами. ТЛ. Поняття про іронію та сатиру. Поняття «художня деталь», «підтекст», «конфлікт». Поглиблення понять про антитезу та фантастичне. КК. «Усмішка» Р. Д. Бредбері та образ Джоконди Леонардо да Вінчі. МЗ. Історія, історія мистецтв, історія культури.
ТЛ. Поглиблення поняття про літературну казку, переклад. КК. Ілюстрації та мультиплікаційні стрічки за творами Астрід Ліндґрен. УМ. Майстерність українського перекладу. МЗ. Природознавчі науки. |
37 |
|
Історичне тло повісті «Жага до життя». Фізичні та моральні випробування головного героя повісті «Жага до життя». Його стосунки з природою.
|
|
38 |
|
Моральний зміст боротьби за життя. Тема зради у творі. |
|
39 |
|
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО) Характеристика головного героя |
|
40 |
|
Рей Дуґлас Бредбері (1920–2012). «Усмішка». Стислі відомості про автора. |
|
41 |
|
Сатиричне викриття руйнівних наслідків науково-технічного прогресу. Критика бездуховного суспільства майбутнього та його протиставлення культурним досягненням минулого. |
|
42 |
|
Моральні якості Тома. Символічний зміст картини Джоконди в оповіданні. Іронія у творі. |
|
43 |
|
ПЧ Роберт Шеклі (1928–2005). «Запах думки» |
|
44 |
|
О. Генрі «Останній листок». Стислі відомості про автора. |
|
45 |
|
Новела «Останній листок» - гімн людині, здатній на самопожертву заради ближнього |
|
46 |
|
Маленькі дива життя в новелі . |
|
47 |
|
Бестселери дитячої літератури ХХ– ХХІ ст. Астрід Ліндгґрен (1907–2002). «Міо, мій Міо» (фрагменти). Стислі відомості про авторку. |
|
48 |
|
Тематика її творів та особливості зображення дитячого світу в її творах. |
|
49 |
|
Сенс випробувань головного героя; зображення його внутрішнього світу. Фантастичні елементи у творі. |
|
50 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА . Аудіювання за уривком із роману Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика». |
|
51 |
|
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ (УСНО) Презентація творчої роботи. |
|
52 |
|
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА. Тестування за ІІ семестр |
|
53 |
|
Підсумок за рік. |
|