До розіграшу
залишилось:
21 день
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Урок "А. П. Чехов. Оповідання «Хамелеон». Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Символічність назви."

Про матеріал

Урок вивчення нового матеріалу. Мета: вчити учнів переказувати близько до тексту зміст оповідання; опрацювати поняття комічне в художньому творі, розвивати в школярів навички аналізу художнього тексту; формувати в учнів шанобливе ставлення до людей.

Перегляд файлу

А. П. Чехов. Оповідання «Хамелеон». Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Символічність назви.

 

Мета: вчити учнів переказувати близько до тексту зміст оповідання; опрацювати поняття комічне в художньому творі, розвивати в школярів навички аналізу художнього тексту; формувати в учнів шанобливе ставлення до людей.

Обладнання: підручника із зарубіжної літератури, ілюстрації до оповідання, картки з текстом для закріплення вивчення біографії А. Чехова.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант.

    (Учні отримують картки з текстом, заповнюють пропущені слова, а потім обмінюються картками, допомагають один одному виправити помилки.)

А.П.Чехов народився 1860 р. у невеличкому містечку …(1). Змалечку хлопчик працював …(2). Згодом батько збанкрутував і родина змушена була …(3).

    Після закінчення …(4). Чехов поїхав працювати земським лікарем. Через деякий час Чехов вирішив відвідати …(5). Про життя каторжан він розповів …(6). Сила книжки була такою, що цар …(7).

    Уже хворим Чехов, як лікар, брав активну участь …(8). Чехов вірив у людину, він вважав …(9). Своїми творами він допомагав …(10).

Перевірка роботи:

1) Таганрозі; 2) у свого батька в крамниці; 3) вирушити до Москви; 4) медичного факультету Московського університету 5) острів Сахалін 6) у документальному творі «Острів Сахалін»; 7) вимушений був звернути увагу на життя каторжан; 8) у боротьбі з епідемією холери; 9) що «у людини повинно бути все прекрасним; і обличчя, і одяг, і душа, і думки»; 10) людині стати саме такою.

Перекажіть історію зустрічі двох друзів від імені одного з героїв (за оповіданням «Товстий і тонкий»).

ІІ Оголошення теми та мети уроку.

  1. Вступне слово вчителя.

   У 1880 році у газетах та гумористичних журналах усе частіше зявляються  твори під псевдонімом Антоші Чехонте. 1884 рік виявився вдалим для Чехова. Він тільки завершив навчання в університеті,але вже написав кілька прозових творів, які в подальшій літературній праці стануть вагомим доробком. У цей період зявилися твори, основою яких стали життєві спостереження автора за змінами в поведінці людини.

   Ви прочитали оповідання «Товстий і тонкий», де письменник змалював ситуацію соціального перетворення людини в службовий чин. Це і є смішним і трагічним водночас, тому що таке соціальне явище заважає людині відчувати себе людиною і бути щасливою. У цьому ж році А.П.Чехов написав оповідання «Хамелеон», де зовні звичайна життєва ситуація набуває гострого сатиричного звучання.

  1. Читання вчителем оповідання «Хамелеон».
  • Що вам здалося смішним, а що сумним в оповіданні?
  • Над чим ви замислилися після знайомства з героями оповідання?
  • Що допомагає автору розкрити характери героїв?

   Словесне малювання «Що я побачив на базарній площі?» (Під час такої роботи потрібно звернути увагу учнів не тільки на крамниці, шинки, сонних обивателів, а й на те, що письменник окремо описує поліцейського наглядача і городовика, які щойно в іншому місті конфіскували ціле решето агрусу. Автор спрямовує наш погляд на деталі речового світу (нова шинель, клуночок), який породжує обивательську свідомість. В такому локанічному і водночас об’ємному описі місця події ми відчуваємо авторську позицію, для якої характерне іронічне ставлення до життя обивателів. Ми бачимо типову ситуацію з незначною подією, але в цьому прихований секрет вибору письменника).

- Чому автор звертає увагу на таку незначну подію? Чи випадковий цей вибір?

- Що письменник хотів показати цим епізодом?

Словникова робота

Хамелеон - 1). Тварина з родини ящірок, яка має довжину тіла до 60 см, здатна змінювати колір шкіри при подразненнях залежно від оточуючого середовища. 2). В переносному значенні – безпринципна людина, яка легко змінює свої погляди залежно від обставин.

Дослідницька робота в групах

1 група – досліджує поведінку натовпу;

2 група – досліджує зміни в поведінці поліцейського наглядача Очумєлова, мову героя;

3 група – досліджує поведінку і стан собаки;

4 група – досліджує поведінку золотаря Хрюкіна.

1 група

«З крамниць висуваються сонні фізіономії, і скоро біля дров’яного складу, немов із землі вирісши, збирається натовп»

Вимальовується фігура загального персонажа – це натовп. Але поки ніякої реакції на та, що відбувається

 

 

«…показує натовпові… »

 

 

 

 

«…в центрі натовпу…»

Натовп в ролі глядача

 

«Це, здається, генерала Жигалова! – каже хтось із натовпу»

 

 

Один із натовпу бере участь в обговоренні ситуації

 

«Звісно генеральський! – каже голос з натовпу»

 

 

 

 

Натовп регоче з Хрюкіна

Натовп виявляє своє ставлення

 

Підсумок роботи групи

   У житті героїв нічого звичайнісінького не відбулося. Подія, яка сталася, була такою рядовою, що не порушила звичайний ритм життя обивателів. В їхній примітивній свідомості правий той, хто має силу, тому сміється натовп не над Очумєловим, поліцейським наглядачем, а над Хрюкіним, який є одним із натовпу. Протягом кількох хвилин, поки відбувається подія, ми чуємо лише один голос, що насмілився підтримати і висловитися. Отже, натовп відмовчується. Така атмосфера байдужості створює умови для почуття незахищеності та страху перед тими, хто має владу. Можна сказати, що голос із натовпу є тією художньою деталлю, яка дає уявлення про загальну картину, яку автор змалював кількома штрихами.

2 група

Поведінка

«Через базарну площу йде поліцейський наглядач Очумєлов у новій шинелі і з клуночком у руці»

 

Поява героя, який поки в ролі стороннього спостерігача, презирливий, самовпевнений; нова шинель – ознака влади

 

 

«…дивиться у той бік і бачить…»

 

 

 

 

«…робить півповорот ліворуч і простує до зборища…»

 

 

 

 

 

 

«…упізнає золотаря Хрюкіна…»

 

«…питає…, врізаючись у натовп…»

 

 

 

 

 

Динаміка поведінки підкреслює його вищість над натовпом

 

 

«…Я цього так не залишу. Я покажу вам… А собаку знищити треба. Негайно!»

 

 

Відчувається інтонація начальника, рішення категоричне

 

 

«Зніми-но, Єлдирін, з мене пальто…»

 

 

 

«… Одного тільки я не розумію: як він міг тебе вкусити? …Хіба він дістане до пальця? Він маленький, а ти ж он який здоровило!»

 

 

Страх перед генералом, зміна настрою, рішення залежно від обставин: собака, береться під захист лише тому, що вона генеральська. Весь гнів падає на Хрюкіна

 

 

«Ти Хрюкін, постраждав і діла цього так не залишай… Треба провчити!»

 

 

«Надінь-но, брат Єлдирін на мене пальто…»

 

 

Нові сумніви дають поштовх до зміни думки і знову Хрюкін береться під захист

 

Злість на тих, хто може порушити звичне життя

«Собака - ніжна тварина… А ти,бовдуре, опусти руку!.. Сам винен!»

Знову зміна настрою залежно від отриманої інформації: собака береться під захист

«Якщо сказав, що бродячий, виходить бродячий… Знищити…»

Повернення до інтонації начальника

«То це їхній собачка?  Дуже радий… Собаченятко нічого собі…»

Інтонація підлабузника

«Я ще доберуся до тебе! – погрожує… запинаючись шинеллю, іде собі далі…»

Погроза Хрюкіну, повна впевненість у своїх діях

 

Мова

 

«З якої це нагоди тут? Чому тут? Це ти навіщо палець? Хто кричав?»

 

«Я покажу вам… він дізнається, що означає собака і всяка інша бродяча худоба…»

 

«…а ти ж он який здоровило… Ти ж…відомий народ! Знаю вас, чортів

 

Жандармський стиль, бажання нагадати про владу

 

Робить наголос на значимості власної особи

 

 

Вульгарність

 

 

«Він, може, дорогий, а якщо кожна свиня йому в ніс цигаркою тикатиме… А ти, бовдуре, опусти руку! Нема чого свого дурного пальця виставляти!»

 

Нахабство

Підсумок роботи групи

   Герой кілька разів змінює рішення залежно від отриманої інформації. Поліцейський наглядач Очумєлов намагається не встановити порядок, а нагадати про свою владу і не помилитися. Йому то жарко, то холодно від думки, що це собака генерала, і він неправильно зорієнтувався. Поліцейський наглядач втрачає спокій, роздратований, він робить висновки на користь «сильнішого», а саме – генерала. Отже, прізвище автор дає герою не випадково, підкреслюючи внутрішню суть, - людина не має власної життєвої позиції, вона лише носій чина, символом якого виступає шинель. Шинель є деталлю, яка належить до світу речей і допомагає зрозуміти внутрішній бездуховний світ героя. Умовність ситуації «якщо собака генерала…» робить умовною владу Очумєлова і яскраво виявляє такі головні риси його характеру, як чиношанування, запопадливість тощо.

3 група

«Чути собаче вищання»

 

«…стрибаючи на трьох ногах і озираючись, біжить собака»

 

«…хапає собаку за задні лапи. Чути вдруге собаче вищання»

 

«В центрі натовпу, розчепіривши передні ноги й тремтячи всім тілом, сидить на землі винуватець скандалу – біле гостроморде хортеня з жовтою плямою на спині. В сльозливих очах у нього вираз туги й жаху»

Відчув біль

 

Втікає від переслідування

 

 

Знову біль, беззахисність

 

 

 

Тварина перелякана, але нікому зла не робить

Підсумок роботи групи

   Протягом конфлікту собака не робить нікому зла. Її вигляд і внутрішній стан потребують співчуття, але ні натовп, ні людина, яка має владу, ніхто не цікавиться нею як живою істотою. Якщо бродяча – то її треба знищити. Рятує собаку те, що її хазяїн брат генерала. Отже, собака стає показником справедливості й гуманності людей. Недарма автор пояснює: «В сльозливих очах у нього вираз туги й жаху». Можна припустити, що очі собаки є вагомою деталлю всього тексту.

4 група

«- То ти кусатись, клятий? …нині не дозволено кусатися!.

 

«За ним женеться чоловік у ситцевій накрохмаленій сорочці й розстебнутій жилетці. Він біжить… падає на землю й хапає собаку за задні лапи»

 

«Іду я , ваше благородіє, нікого не займаю… і раптом це стерво з доброго дива за палець… я людина, котра робоча… Нехай мені заплатять… і в законі нема, щоб від тварюки терпіти…»

 

«А якщо я брешу, то нехай мировий розсудить. У нього в законі сказано… Нині всі рівні… У мене в самого брат у жандармах…»

Бажання помститися

 

 

Непорядність, самовдоволеність

 

 

 

 

 

Нахабний, вимагає грошей за те, що зробив собака

 

 

 

 

 

Прагне скористатись законом

Підсумок роботи групи

   Хрюкін хотів познущатися над беззахисним собакою заради власного задоволення, але собака його вкусив. І «нещасний» Хрюкін намагається скористатися ситуацією: виставляючи себе жертвою, він вимагає грошей у хазяїна собаки, адже тварина все одно не розкаже, як було насправді. Коли з натовпу чуємо голос на захист собаки: «цигаркою йому в морду для сміху…», то бачимо зміну в поведінці Хрюкіна,котрий добирає різні аргументи на свій захист: «нехай мировий розсудить». А вагомим стає аргумент, що в нього брат теж в «жандармах». І яскравою деталлю стає палець Хрюкіна, який спочатку «має вигляд знамення перемоги», а потім «нема чого свого дурного пальця виставляти». Недарма автор дає герою прізвище, яке говорить само за себе6 поводить себе як «свиня». Отже, прізвище героя стає промовистим і характеризує поведінку непорядної людини.

  1. Бесіда
  • Кого в оповіданні можна назвати хамелеоном?
  • Як письменнику вдається створити комічну ситуацію7
  • Як ви ставитися до героїв твору? А якою є позиція автора?
  • Що висміює автор? Це гумор чи сатира?
  • Які засоби комічного використовує  автор?

(автор використовує антитезу, наприклад, протиставляє стан собаки і поліцейського наглядача. Важливими елементами у створенні комічного ефекту є також мова і поведінка героїв)

  1. Евристичний алгоритм «Роль художньої деталі в оповіданні».

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Підсумок уроку.

   Учитель. Майстерність письменника в тому, що він зумів в обмеженому просторі й часі просто та лаконічно показати конфлікт, розкрити характери героїв і виявити в звичайній побутовій події сутність явища суспільства – хамелеонство. Автор сміхом лікує душі людей і дає етичний урок для всіх, хто по-рабському схиляється перед лицемірством. А ліки від цієї хвороби є6 треба залишатися самим собою, бути людиною.

ІV. Домашнє завдання. Підготувати інсценізацію оповідання.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
5 січня
Переглядів
848
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку