Календарно-тематичне планування курсу за вибором "Українознавство" для учнів 6 класу. Програма 2014 р.

                    Календарно-тематичне  планування                                   

                                    курсу за вибором

                                «Українознавство»

                             на 2018-2019 навч.рік

                                          6 клас

                       (35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

                         Курс «Українознавство»

   6 клас

№	Тема уроку	Дата	Примітка
ВСТУП. (1 год)
1	ВСТУП. Українознавство  як  цілісна  системна  наука,  що  вивчає  українську  людину, Україну  та  світове  українство. Українська людина, Україна та українство як цілісні органічні частини вселюдства
	Тема 1. Я – українець (7 +1 год)
2	Я – дитина природи. Українська людина у світі природи
3	Краса  життя, календарно-обрядовий  цикл  як  її відображення.  Вплив  природи  на людину:  здоров’я,  характер, мислення  і т.  ін.
4	Особистість, її складники. Становлення особистості, її розвиток. Українська  мова –  головний  чинник існування  української  національної особистості
5	Українські вчені про вплив мови на особистість (К.Ушинський, О.Потебня)
6	Аналіз та оцінка себе як особистості
7	Твори В. Мономаха «Повчання  з  дітям», В. Стуса «Синові»,  Р.Кіплінга «Заповідь»
8	Покликання  людини.  До  чого  я покликаний?
9	Узагальнення  за темою «Я - українець»
Тема 2. Моя родина, мій рід. (4год)
10	Я, моя родина, мій рід. Дерево мого роду як  дерево  життя (світове  дерево). Дерево мого роду як дерево життя. Відображення  ідеї  роду  в  давній українській міфології
11	Вічні  цінності  моєї  родини  та  роду.  Я спадкоємець  та  продовжувач  родових традицій.  Народна мудрість про родинні цінності, єдність, цінність родини
12	Мудрість  у  мові  мого  роду,  передача  досвіду поколінь.
13	Моя  родина  у творенні української держави.  Якою  я  бачу  свою  родину  в  майбутньому
	Тема 3. Мій український народ (5+1 год)
14	Почуття  та  відтворення  краси  моїм народом. Символіка української  вишивки  та  писанки, орнаментики  глиняних  виробів,  фресок та  мозаїк  Софії  Київської,  книжних мініатюр як бачення світу українцями
15	Традиційні ремесла українців  (ковальство,  різьбярство,  ювелірне  мистецтво  та  ін.)
16	Календарно-обрядове коло українців. своїх  свят.  Свято  як  явище  об’єднання українського  світу (світів  Прави,  Нави та  Яви)
17	Моє  найулюбленіше  свято  з календарно-обрядового кола
18	Краса рідного слова, пісні
19	Узагальнення  за темою  «Мій український народ»
Тема 4.Моя держава – Україна. (5+1 год)
20	Цінності  української  держави:  її  громадяни,  національні  традиції,  мова, територія,  природні  ресурси,  технології та ін..
21	Українська  мова –  державна  мова України,  державотворчий  об’єднуючий чинник
22	Українські державотворці, герої-оборонці. Історичні та  легендарні  постаті  (Кирило  Кожум’яка,  Ярослав  Мудрий)
23	Історичні та  легендарні  постаті  (Іван Мазепа,  Симон  Петлюра)
24	Історичні та  легендарні  постаті (Олег  Ольжич, Роман Шухевич, Іван Кожедуб)
25	«Ми  виборюємо  своє  минуле,  бо  так хочеться  рідного  завтра».  Моя причетність до державотворення
26	Узагальнення  за темою  «Моя держава – Україна»
	Тема 5. Україна та українці у світі. ( 5+1 год)
27	Міжнародне співробітництво України у світі
28	Діяльність  Ярослава  Мудрого  та Володимира Мономаха
29	Військово-дипломатична  діяльність запорізького січового козацтва. Перемоги козаків у Європі
30	Григорій Орлик – маршал Франції
31	Києво-Могилянська академія – міжнародний освітній центр
32	Зарубіжні  історики,  географи, мандрівники  про  Україну (Геродот, Г. Л. де Боплан,  П. Алеппський)
33	Українці –  дослідники  інших  країв: М. Миклухо-Маклай, М. Пржевальський)
34	Узагальнення  за темою  «Україна та українці у світі»
35	Повторення та узагальнення у кінці року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

                  НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

                        УКРАЇНОЗНАВСТВА ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 ПРОГРАМА  КУРСУ  ЗА  ВИБОРОМ 

 

 

           УКРАЇНОЗНАВСТВО

 

                  5–11 КЛАСИ

 

 

 

 

                                              Київ 

 

                                              2014

 

ББК 74.266.35

УДК 371

           У 45

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах 

(лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України

від 03.07.2014 р. № 14.1/12-Г-1058)

 

 

 

Програма курсу за вибором «Українознавство. 5–11 класи» затверджена

Вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства

та всесвітньої історії МОН молодь спорту України 

(протокол від 14.06.2012 р. № 4)

 

Керівник авторського колективу П.П. Кононенко

 

Автори програми:

Кононенко  П.П.,  доктор  філологічних  наук,  професор,  академік 

Української Академії  наук, Академії  наук Вищої школи України, Української

Вільної Академії наук у США, Міжнародної слов’янської академії, Української

академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації «Україна  і світове

українство».

Касян  Л.Г.,  вчитель  української  мови,  літератури  та  зарубіжної  літератури;

Семенюченко  О.В., ,  прикладний  психолог,  розробник  тренінгів,  член

Національної  спілки  письменників  України  та  Національної  спілки  кобзарів

України.

 

©ННДІУВІ, 2014

©Кононенко П.П.,

Касян Л.Г., Семенюченко О.В., 2014

 

                    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА  

Метою  сучасної  освіти  є  всебічний  розвиток  людини  як  особистості  й  найвищої цінності  суспільства,  розвиток  її  талантів,  розумових  і  фізичних  здібностей,  виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору, збагачення  на  цій  основі  їхнього  інтелектуального,  творчого,  культурного  потенціалу, підвищення освітнього рівня. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Світ  є  цілісним  у  своїй  різноманітності,  багатстві  проявів. Його  осягнення можливе через  пізнання  людиною  себе,  свого  роду,  народу,  інших  народів.  Українознавство  є системною,  інтегративною  наукою  цілісності,  що  вивчає  українську  людину,  Україну  та світове українство в часопросторі, його взаємозв’язки  з  іншими народами. Українознавство структуроване за концентрами.

Метою  й  завданням  українознавства  як  навчально-виховного  предмета  є  виховання патріота,  громадянина  української  держави,  свідомого  державотворця,  творчої  особистості, яка  співпрацюватиме  зі  світом  на  засадах  кооперації,  буде  здатна  реалізувати  своє  власне покликання й реалізовувати покликання української нації.

Курс  за  вибором «Українознавство»  є  надзвичайно  важливим  для  становлення світогляду  українських  школярів,  зокрема  їхнього  ставлення  до  світу.  Знання,  вміння  та навички,  здобуті  в  процесі  його  вивчення  є  для  учнів  інструментом,  набуття  ними майстерності життя – уміння жити. Українознавство сприяє становленню кожного школяра як творця – себе, своєї родини, держави, світу.

Концентри українознавства (Україна – етнос; Україна – природа, екологія;  Україна –мова; Україна – культура; Україна – ментальність, доля; Україна – нація, держава; Україна у міжнародних  відносинах;   Україна –  історична  місія)  як  універсальні  сфери  життя конкретизуються змістовими лініями,  які реалізуються тематичними блоками. 

При  структуруванні  навчального  матеріалу  враховано  принципи   наступності  й послідовності  між  початковою,  основною  та  старшою школою,  передбачено  послідовність вивчення тем від 5-го до 11-го класу, реалізовано міжпредметні зв’язки.  

Для  кожного  класу  в програмі  вказано  загальну  кількість  годин (усього 35  годин, 1 година на тиждень),  години на вивчення кожного  з тематичних блоків, уроки узагальнення матеріалу  за  темами,  уроки  повторення  та  узагальнення  навчальних  досягнень  учнів.

Запропонована  кількість  годин  на  вивчення  кожної  теми  є  орієнтовною,  вчитель  може  її змінювати  у межах 35  годин  річних.  Резервний  час  він може  використовувати  на  власний розсуд.

Українознавство  як  шкільний  курс  за  вибором  передбачає  певні  особливості організації навчально-виховного процесу,  використання  інтерактивних методів й прийомів, виконання  творчих  пізнавальних  завдань,  аналіз  художніх  текстів,  цікавих  фактів  від найдавніших часів до сьогодення.

Оскільки  українознавство  є  наукою  самопізнання  і  самотворення,  то  навчально-виховний процес має вибудовуватися на засадах партнерства (стосунки «суб’єкт – суб’єкт»), де  вчитель  і  учень  є  рівнозначними  учасниками  взаємодії. Цьому  сприятиме  рефлексивна самоорганізація (поєднання  в  освітньому  просторі  процесів  діяльності  та  її  рефлексії,  як єдиного цілого, з можливістю акцентування уваги на кожній складовій залежно від ситуації та часового ресурсу) як вчителя, так і учня. 

Ефективності  сприйняття  українознавства  як  навчально-виховного  предмету сприятиме процес внутрішнього самооцінювання вчителя, учня та їхньої взаємокооперації.

Програма  є  системною  та  цілісною,  в  її  в  центрі  постає  людина (учень,  вчитель)  як суб’єкт самоосягнення. Матеріал програми концентрично розгортається від людини до світу.

Програма  включає  і  художні  твори,  які  сприяють  глибшому  осягненню  навчально-виховного  матеріалу  тематичного  блоку,  актуалізують  життєвий  досвід.  Результатом опрацювання  текстів  є  те, що  учень  перебуває  в  активній  позиції,  він  постає  співтворцем навчально-виховного процесу, набутий ним досвід на уроці стає пережитим і привласненим, сприяє  виробленню  ключових  компетентностей. Художній  твір  або  окремі  уривки можуть також  розглядатися  як  допоміжні (сервісні,  ілюстративні)  після  вивчення  кількох  підтем (уроків, навчальних годин) у межах одного тематичного блоку.

Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності  історичних постатей передбачає звернення  уваги  на  окремі  епізоди  життя  визначних  діячів,  які  чітко  стосуються  теми, сприяють зацікавленню учнів, але не зводяться до ретельного вивчення біографії. Інформація про  історичні постаті не повинна бути переобтяжена надмірною деталізацією. Вчитель має спонукати інтерес учнів, залишати простір для їхньої самостійної роботи. 

У підготовці до уроків як вчитель, так  і учень можуть використовувати різножанрові джерела, які висвітлюють тему під різними фокусами: 

- автобіографії;

- щоденники;

- листи;

- документальні свідчення;

- спогади;

- біографічні нариси;

- наукові дослідження;

- художні твори та ін.

Більшість  тем  програми  містять  підтеми,  присвячені  українській  мові.  Українська мова розглядається як феномен, джерело українського духу та натхнення, засадничий чинник українського характеру, що об’єднує українців у світі, як зв’язуюча ланка між поколіннями, що характеризує цілісність українського народу.

Програмою  передбачено  творчу  проектну  діяльність  учнів.  Такий  прийом  сприяє самовизначенню  учнів,  розвитку  креативності,  виробленню  навичок  планування, гармонійності розвитку творчої особистості учнів. При творчій проектній діяльності можуть використовуватися різноманітні засоби: словесні, образотворчі, схеми, таблиці і т. ін.

Українознавство  належить  до  тих  предметів шкільного  навчально-виховного  циклу, які  дозволяють  в  усій  повноті  зреалізувати  гуманістичні  та  державницько-патріотичні домінанти сучасної української освіти як феномена органічно-європейського та автентично-національного.  Саме  у  процесі  вивчення  цього  курсу  учні  здобувають  можливість усвідомити  ту  глибинну  логіку  синтезу,  завдяки  якій  українство,  піднісшись  до  рівня унікального явища світового цивілізаційного простору, водночас зберігає свою закорінену в глибинах  історії  ідентифікаційну  самототожність.  Самою  універсальною  природою органічного розгортання своїх напрямних і концентрів українознавство запрошує кожного у захоплюючу мандрівку – мандрівку  від  родинного,  родового –  до  загальнодержавного,  від етнічних пракоренів – до верховіть всеєвропейської, вселюдської культури.