Сценарій свята з елементами театралізації "На гостини до хліба" для учнів 5-6 класів

Про матеріал

Виховувати в учнів шанобливе ставлення до народних звичаїв та традицій; збагачувати знання школярів про професії людей хліборобської праці; шанобливе ставлення до хліба; любов до рідної землі.

Перегляд файлу

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ «ГОРИЦВІТ» КАМʼЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

СВЯТА З ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ

«НА ГОСТИНИ ДО ХЛІБА»

(для учнів 5-6 класів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор роботи:                                                                         керівник гуртка «Загальна                                                                    фізична  підготовка», звання                                                                    «керівник гуртка – методист»                   Лесечко Світлана Олександрівна

 

 

 

 

м. Камʼянське

2018

 

 СЦЕНАРІЙ

СВЯТА З ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ

«НА ГОСТИНИ ДО ХЛІБА»

(для учнів 5-6 класів)

Мета:   виховувати в учнів шанобливе ставлення до народних звичаїв та традицій;  збагачувати знання школярів про професії людей хліборобської праці; шанобливе ставлення до хліба;  любов до рідної землі. 

 Обладнання: сніп пшениці,  вінок із колосся, зерна пшениці, коровай, хлібні вироби, серп, лопата для випічки хліба, рушники.

Місце проведення:  етнографічна світлиця

Ведуча.                                                                                                                                    Дорогі друзі! Запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру.

Господиня.                                                                                                                                 Добрий день вам, люди добрі!                                                                                            Щиро просимо до господи!                                                                                                                      Раді вас усіх вітати,                                                                                                                    Щастя і добра бажати.  

 Господар.                                                                                                                                      Гостей дорогих ми вітаємо щиро                                                                                         Бажаємо щастя, достатків і миру.                                                                                              

(Дівчина і хлопець виносять хліб на рушнику)                                                                                             

Дівчина.                                                                                                                                                          За давнім звичаєм, вітаючи гостей хлібом – сіллю на вишитому рушнику, кажемо: 

Хлопець. «Уклоняємось вам  хлібом і сіллю». Вітають гостей.                                                                                                                   

 

                     Всі виконують пісню « Зеленеє жито, зелене».                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Ведуча.                                                                                                                                      А зараз, діти,  відгадайте, будь ласка, загадки.

Дівчата і хлопці (по черзі загадують загадки, а діти відповідають):

В землю кинемо – не жаліємо, а зберемо – збагатіємо.

Сіється він першим на землі, славиться він першим на столі.

Як навколо об’їси, серединки не проси.                                                                                     Ми такі гостинці – дірки всерединці.

Ведуча. Дійсно, мова у нас сьогодні йтиме про нашу святиню – хліб.                         Від хліба – все: і радість, і пісня, і життя, і зростання, і матері посміх, і кроки дитини, і доля щаслива. Ось послухайте легенду «Хліб і золото».

 

Дівчина розповідає легенду.

Колись давно в Галичині жив король Данило  і мав він майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Помешкання, де жив майстер, завжди відмикав і замикав сам король, коли  тому слід було кудись вийти. Майстер їв і пив, але він не знав з чого робиться хліб та інша їжа. Він не розумів як це бути голодним.                                                                                   От одного разу майстер і каже королю:  Золото – цар!»,                                                                                                                          а король йому відповідає: « Ні, чоловіче,  хліб – усьому голова!».                                  На другий день король прийшов до майстра і побачив на стіні напис:                            «Хліб – болото, а всьому голова – срібло й золото». Нічого не сказав про це король, замкнув майстра та й пішов. А ввечері несподівано  вирушив у похід проти ворога, забувши про те, що майстрові треба носити їжу.                           Минуло кілька місяців. Повернувся король додому і лише тут збагнув, що закрив майстра і не давав йому їжі. Відімкнув він двері і бачить: лежать на купі золота кістки від майстра, а на стіні золотом написано:                                       «Срібло і золото – то болото, а хліб – цар». Отак життя навчило...

Учитель. Так, життя багато дечому навчить. Ще стародавні люди пекли хліб з жита чи пшениці й уподібнювали його до сонця, тобто він був круглий, як сонце.

 Господиня.                                                                                                                                     Хліб священний лежить на столі,                                                                                                         В нього запах жнивяного літа.                                                                                              Хай завжди буде хліб на землі.                                                                                                             І як сонце сіяє над світом.                                                                                                                                                                                                                

Ведуча.                                                                                                                                          Мрії про достаток широко відбилися в народній творчості:

Дівчата і хлопці (по черзі):                                                                                                                             

Якщо хліб та вода – не страшна селянинові біда.

Як є хліб – то й до хліба буде.

Хліб – батько – вода – мати.

Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

Хліб на столі – достаток у хаті.

Паляниця – хлібові сестриця.

Найсмачніший хліб – від свого мозоля.

Ведуча. Діти, а як ви зрозуміли цей вислів: «Найсмачніший хліб від свого мозоля» ( відповіді дітей).

 Ведуча.                                                                                                                                          Молодці, правильно. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб як найбільшу святість. Тому і використовують його і в наш час у багатьох обрядах.

 Дівчина.                                                                                                                                                З хлібом у нас зустрічають гостей,                                                                                               Хліб на весіллях цвіте в короваї.                                                                                                       І кращих немає на світі вістей,                                                                                                                                               Ніж хліб уродився у рідному краї.

 Ведуча.                                                                                                                                                                                                                                                                  Дійсно, зустрічають гостей хлібом-сіллю.                                                                                                                                А який гарний є в Україні звичай – обсипати зерном новонароджених; молодих, які взяли шлюб, щоб зернята доброти й поваги до хліба наповнювали їхні душі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

 Хлопець.                                                                                                                                        На старий Новий рік, ранком 14 січня, посівальники зичать господареві хлібних достатків: «Роди, земле, жито, пшеницю й усяку пашницю».                                                                                                                                  

Ведуча.                                                                                                                                             Під час жнив жнивували  від старого до малого.                                                           

Дівчина.                                                                                                                                     Жали пшеницю серпами (показує серп). Скошені колосся  в’язали у снопи. Сніп – це зв’язаний оберемок зрізаних стебел пшениці, жита тощо (показує сніп і дає його  господарю).

Ведуча. Коли було зв’язано перший сніп, господар брав його в руки, шанобливо скидав капелюх і благословляв усіх  на жнива.                                               

Господар.  (бере до рук перший сніп, піднімає над головою)                                                                                                                                      Доброго всім врожаю, жниварі.                                                                                               Нехай хліба буде вдосталь на кожному столі.                                                             

Ведуча.                                                                                                                                              І  починала кипіти робота.                                                                                                                                                

Перший хлопець.                                                                                                                              Блиснули роси, упали покоси,                                                                                               Рядками снопи повставали.                                                                                                                Під сонцем пекучим, обличчя сховавши,                                                                                   У полі усі працювали.

Другий хлопець.                                                                                                                     Не чутно ні слова, затихла розмова,                                                                                           Вся сила пішла на роботу.                                                                                                                       З обличчя, як сльози, течуть на покоси                                                                                Струмочки гарячого поту.

Ведуча.                                                                                                                                    Малі діти теж працювали. Вони акуратно збирали колоски, щоб нива була по господарському доглянута. (Заходить Колосок).                                                                                                                             Колосочок – колосок, чим ти хочеш бути?

Колосок.

Хочу бути свіжим хлібом людям до обіду,                                                                                         паляницею смачною людям до сніданку,                                                                                 І пампушком запашним, пиріжечком смачним,                                                                                            і солодким калачем людям до вечері.                                                                                                      Хочу бути на столі в свято короваєм,                                                                                               щоб господарі раділи новим урожаєм.

Господиня.                                                                                                                                                  З останніх колосків пшениці або жита сплітали вінок – символ сонця                                                                                                                                   і одягали його на голову найкращій               жінці або дівчині (надіває вінок одній  із дівчат).    

Дівчина (у вінку).                                                                                                                                                   Та сплели ми по обжинках вже вінок,                                                                                       Та підемо усі разом  у танок.                                                                                                  Будемо рідну землю величати                                                                                                            Нашу Україну прославляти.                                                                                            Дівчата беруться за руки і йдуть у хороводі).   

 Господиня.                                                                                                                                                           Минули жнива, є час трохи відпочити.

 Господар.                                                                                                                                                Щасливі дні настали, минулися жнива.                                                                          Бодай на дві неділі спокійна голова. 

Господиня.                                                                                                                                         А коли ж ти, Якове, до млина поїдеш.  Дуже вже хочеться хліба з нового врожаю.

Господар. Ну що ж, до млина то й до млина (виходить).                                                                           

Господиня.                                                                                                                                                  Ось воно, борошно  нового врожаю (імітує заміс тіста і садовить хліб у піч).                                                                                                                                 Ведуча. Випікання хліба в українській родині було не буденною справою, а священним дійством, тонкощі якого передавалися із покоління в покоління.

Дівчина.                                                                                                                                Вклоніться матері, що садить хліб у піч,                                                                            Відчуйте серцем таїну роботи.                                                                                                              Тим часом ранок, перебрівши ніч,                                                                                     Легесенько постукає у ворота.

До нього вийдіть, як з добром до друга,                                                                                    Покличте в хату, де пахтить вже хліб –                                                                                          На рушниками засланім столі                                                                                                    Квітує сяйвом паляниця кругла.

Ведуча. Дійсно, хліб з печі виймали і  клали  на чистий рушник,  покриваючи його вишитим рушником, щоб відпочив та господаря діждався.                                             

Господиня (виймає  хліб з печі, кладе на рушник і покриває рушником і промовляє).                                                                                                                                                  Сіль, як і хліб,  діставалася людям важко. Тому поруч із хлібом, без якого не уявляли життя,завжди ставили сіль. Ось тому й примовляли часто:                                             «Без солі не смачно, без хліба не ситно».                                                                                                            

Ведуча. Діти, а чи знаєте ви народні прислів’я  про хліб та сіль?

Діти (наприклад).

Без хліба суха бесіда.

Без солі і хліба немає обіду.

Якщо є хліб, сіль і вода, то голоду нема.

 Хліб на столі – достаток у хаті.                                                                                                                      

 Хліб – святий, його зобижати не можна. 

Ведуча.                                                                                                                                    Молодці,  багато знаєте. Дійсно,  хліб святий і по ньому раніше люди визначали достаток у хаті. Борони, Боже, щоб хтось поклав його сподом догори. Змести крихти хліба на землю вважалось великим гріхом.                                                       А як ви, діти, розумієте, що таке достаток і чому саме по хлібу визначали достаток у хаті

(відповіді дітей).                                                                                                                                  Так дійсно, а чому не можна змітати крихти хліба під ноги?

(відповіді  дітей)

 Молодці, діти.                                                                                             

(Дівчата збираються до купи).

Одна дівчина.                                                                                                                                 А чи  чули  ви, що любив  козак дівчину і з сиром пироги.

Дівчата (співають пісню «І з сиром пироги»).                                                                           Ой чули, чули, чули,                                                                                                                         Ой чули, чули ви,                                                                                                                    Любив козак дівчину                                                                                                                        І з сиром пироги                                                                                                                        

Ішов козак до війська,                                                                                                                        Мав років двадцять три,                                                                                                              Зустрів він дівчиноньку,                                                                                                                 що несла пироги.                                                                                                                          ( Виходять хлопець і дівчина на зустріч один одному. Дівчина несе пиріжки).

 Хлопець.                                                                                                                                       Дівча моє хороше,                                                                                                                              Чи знаєш мої сни,                                                                                                                              що я тебе кохаю                                                                                                                            І з сиром пироги. (Дівчина віддає йому пироги, хлопець їсть).                                      

Аж десь тут із – за лісу                                                                                                                   взялися вороги,                                                                                                                             Козак ураз злякався                                                                                                                  сховав і пироги (хлопець ховається за дівчину).

А то були мисливці,                                                                                                                      Ніякі вороги,                                                                                                                                                    Взяли вони дівчину                                                                                                                                І з сиром пироги.                                                                                                                                                            

Хлопець.                                                                                                                                                   Ой милі, добрі люди                                                                                                                              Ой чули, чули ви                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Візьміть собі дівчину,                                                                                                                    Віддайте пироги  (забирає пироги і продовжує їсти).                                                    

Дівчата.                                                                                                                                           Ой чули, чули, чули,                                                                                                                         Ой чули, чули ви,                                                                                                                    Любив козак дівчину                                                                                                                        І з сиром пироги                                                                                                                          

(Під кінець пісні господиня ставить на стіл булки, бублики, пиріжки)                                                                                                                         

Ведуча.                                                                                                                                                  Варто запам’ятати на все життя такі правила:

Дівчата і хлопці (по черзі).                                                                                                   

Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.

Побачиш хліб – підніми його, очисти від пилу, поклади осторонь. Нехай склюють його птахи.

Про людину суди з того, як вона шанує хліб.

Твої батько й мати дали тобі перший хліб. Твій обов’язок – дати їм останній.

Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і ти їх за це, вчися в них.

Не відрізуй собі шматок хліба більший, аніж спроможний з’їсти. Пам’ятай про тих, кому через це може не дістатися ані крихти.

Якщо людина попросила в тебе хліба – переламай свій шматок навпіл, навіть якщо він у тебе останній.

Коли ти нарізуєш хліб, по старшинству наділяй ним усіх, хто сидить за                   столом. Собі ж залиш останній шматок.

Шануй у хлібі свою і чужу працю.                            

Ведуча.                                                                                                                                  Кожен  буденний і святкові дні не обходяться без хліба. Це  паляниці, паски, коржі, пампушки, калачі, книші, бублики  та пиріжки.  Ось він – наш хліб. Цінуйте і бережіть його, пам’ятайте усі золоті ці слова:                                                                                                         

Всі разом.                                                                                                                                                        Хліб – всьому голова, хліб –  всьому голова.         

(Виконують пісню  « Україна»).                                                  

Ведуча.

Раніше в Україні на щодень пекли житній хліб. Якщо борошна до нового врожаю не вистачало. Домішували висівки, товчену картоплю, суху лободу. Вчиняли його на заквасці, місили у дерев’яній діжі. Випікання хліба мало свої правила, було по суті цілим обрядом. Порожню діжу, прикриту рушником, ставили  на лаві біля печі.

У неділю і свята з житнього  або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки із сиром, маком, картоплею, капустою, ягодами. З прісного тіста випікали коржі та млинці.                                                                                                         

Хлопець.                                                                                                                                                   Зажинав ниву хтось легкий на руку. Коли було зв’язано перший сніп, господар бажав всім жниварям доброго врожаю. Він брав сніп в руки, шанобливо скидав капелюх і благословляв усіх  на жнива: «Дай, Боже,  в час добрий, в доброму здоровї пожати та й на той рік дождати».  І на кожній ниві  починала кипіти робота. 

Жнива проводились толокою, яка закінчувалась тим, що господарі частували людей. З останніх колосків пшениці або жита сплітали вінок – символ сонця – і одягали його на голову найкращій жінці. ЇЇ називали княгинею. Вона несла вінок на голові до села і вручала господареві. Женці прославляли господаря, женчиків і вінок веселими піснями.

Котився вінок з лану                                                                                                                         До господаря в браму.                                                                                                           Господар молоденький,                                                                                                                                                Під ним кінь вороненький.                                                                                                                      По подвір’ячку грає,                                                                                                              Женчиків виглядає.  

Наше село веселе,                                                                                                                         ми віночки несемо                                                                                                                          не з золота – яриці,                                                                                                                              з озимої пшениці.        

Дівчата пригощають всіх присутніх пиріжками і бубликами.

Всі разом.                                                                                                                                                       

Хліб, як сонце, каже мати.

Хліб, як сонце, каже тато.

Хліб, як сонце, кажуть люди.

Хліб, як сонце, з нами всюди.

(Микола Сингаївський)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
26 жовтня 2018
Переглядів
332
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку