Метою бібліотечного уроку є дати учням загальні відомості про довідкову літературу та навчити користуватися словниками, довідниками та енциклопедіями. Допомогти дітям проникнути у світ нового і цікавого, прищепити любов, навички та інтерес до читання довідкової літератури.
Бібліотечний урок: Довідкова література (для учнів 6 класу)
Мета: Дати учням загальні відомості про довідкову літературу та навчити користуватися словниками, довідниками та енциклопедіями. Допомогти дітям проникнути у світ нового і цікавого, прищепити любов, навички та інтерес до читання довідкової літератури.
Обладнання: Книжкова виставка «Мовні скарби української мови», словники, довідники, енциклопедії, мультимедійна презентація.
І. Організаційний момент
Бібліотекар. Читаючи книгу, газету, журнал, слухаючи радіо чи дивлячись телевізор, спілкуючись, ви, напевне, зустрічали слова, вирази, значення яких вам незрозумілі. Що ж ви робите в таких випадках? Звичайно, запитуєте батьків, вчителів, друзів, але корисніше і цікавіше самому знайти потрібну інформацію. А її ви отримаєте, коли звернетеся до довідкової літератури.
Тож запрошую вас на розмову про літературу довідкову. А допомагати мені сьогодні будуть юні ерудити 8 класу, які підібрали цікавий матеріал.
Слайд 3. Довідкові видання — це видання, які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу.
Бібліотекар. Які є довідкові видання? Давайте відгадувати загадки.
Слайд 4.
Я тобі відкрию світ —
Тільки вивчи алфавіт.
Помічник, не витівник,
Мудрий вчитель твій... (словник).
Не день, не два, не один вік
Нам чесно служить... (довідник).
В тому сила вся моя,
Що я — ... (енциклопедія).
Бібліотекар. Пригадаємо, яке ж значення мають ці слова? (На поличці знаходять значення слів)
II. Повідомлення теми і мети.
Бібліотекар. Отож мова сьогодні піде про довідкову літературу.
Прошу звернути увагу на виставку книг, яка має назву «Довідково-інформаційний фонд». На перший погляд може здатися, що тут стоять ті самі книги, що є загалом у бібліотеці. Але це враження помилкове. Бо саме тут зібрані й упорядковані книги, які за змістовними ознаками призначені для швидкого і якісного задоволення інформаційних потреб читачів.
Різні за тематикою і цільовим призначенням ці книги є обов'язковою частиною бібліотечного фонду. Отже, до довідкової літератури слід віднести:
1. словники;
2. довідники;
3. енциклопедії.
Високо цінував словникові видання відомий український поет Максим Тадейович Рильський. В його поетичній скарбниці є прекрасний вірш «Мова». У цьому вірші як прекрасна порада для нас звучать такі слова:
Слайд 5.Не бійся заглядати у словник:
Це пишний сад, а не сумне провалля.
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
III. Пояснення матеріалу.
Бібліотекар. Спочатку ми завітаємо в гості до словників.
Слайд 6.
Словником я звуся,
В море слів із вами йду,
Говорить, писать навчу я,
В світ широкий поведу.
Словник - це довідкова книга, яка містить зібрання слів розташованих у певному порядку (переважно в алфавітному чи тематичному).
У нашій країні словники «незрозумілих слів» з'явилися ще в часи Київської Русі, в ХІІІ ст. Спочатку всі відомості розміщувалися без будь-якої послідовності, а вже з XVIст. слова стали розташовувати за алфавітом, їх почали називати «азбуковниками».
Щоб відшукати незрозуміле слово, знаходять сторінку з літерою, з якої починається слово, а за літерою вже і потрібне слово.
Бібліотекар. Слайд 7 -8 . Словники поділяться на:
• енциклопедичні;
• філологічні;
• загальномовні;
• спеціальні (тематичні).
Енциклопедичні словники пояснюють не слова самі по собі, а означені ними поняття. Наприклад: яблуко - соковитий багатосім'яний плід, який не розкривається.
Бібліотекар. Філологічні словники у свою чергу поділяються на:
• орфографічні;
• словник антонімів;
• словник синонімів;
• іншомовних слів;
• словник епітетів тощо.
Орфографічні - містять відомості, як правильно писати те чи інше слово.
Словник антонімів — допоможе підібрати протилежне за значенням слово.
Словник синонімів - містить слова схожі за значенням.
Словник іншомовних слів — вміщує слова, запозичені з інших мов.
Словник епітетів — без нього не обійтися, коли пишеш твір.
Бібліотекар.Давайте підберемо епітети до слова «очі»: добрі, лагідні, теплі... Спробуйте продовжити цей ряд. Якщо зазирнете до словника - не повірите власним очам: там міститься понад 400 епітетів до цього слова.
Серед загальномовних найбільш розповсюджені двомовні перекладні словники: російсько-англійський, українсько-французький, французько-український та інші. Спеціальні або тематичні - кожен такий словник, як правило, присвячений одній темі або одній галузі знань (промистецтво, про тварин та інші). Спеціальні словники (тематичні) називають ще універсальними. (Демонстрація словників).
Буває, що слово відоме давно,
А знає не кожен, що значить воно —
І тут у пригоді стає визначник
Скарбів наших мовних
Тлумачний словник.
Д. Білоус
Бібліотекар. Чи користувалися ви вже словниками? Я тримаю в руках читанку за 3 клас. Пригадайте таке оповідання «Привчайтесь працювати із словниками!».
Отже, із словниками, бачу, ви товаришуєте вже давно. То ж скажіть мені, які словники є у ваших підручниках із рідної мови, української та зарубіжної літератури?
(Робота з підручниками).
Давайте познайомимося із «Пам'яткою учня-читача». (Роздати пам'ятки).
Пам'ятка учня-читача
І. Якщо вам потрібно дізнатися:
• як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;
• як правильно вимовляти, наголошувати слова - до орфоепічного;
• походження слова - до етимологічного;
• значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення до тлумачного словника.
ІІ. Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи, такі як затемнення, повінь, землетрус, чи про видатних діячів культури, науки, спорту, про географічні відкриття, історичні події - звертайтеся до енциклопедичних словників.
ІІІ. Для того щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти ним правильно користуватися.
У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках - за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних словниках заголовок завжди має наголос.
IV. У словниках-довідниках завжди зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню книгу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.
Бібліотекар. Слайд 9 -10 А зараз завітаємо в гості до енциклопедій.
Я велика й дуже мудра –
Все на світі знаю.
Дарувати людям розум
Над усе бажаю.
Енциклопедія - слово грецького походження, означає «навчання по всьому колу знань». Тлумачення цього слова постійно змінювалося:
• в античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв;
• в Західній Європі - «збірник різноманітного змісту»; потім під енциклопедією почали розуміти «класифікацію знань», а поступово термін набув сучасного значення, як наукове видання, яке повідомляє найбільш суттєві відомості з усіх галузей знань, або з однієї якої-небудь галузі.
• в Стародавньому Китаї в ХП-Х столітті до нашої ери вже створювали енциклопедії;
• в Європі в XVIIIст. з'явилася «Енциклопедія», автором якої був відомий письменник, філософ Д. Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох письменників і вчених Франції - Вольтера, Руссо, Монтеск'є. Про них ви дізнаєтеся з уроків історії та зарубіжної літератури у 8-9 класах.
• у 1890 році у Петербурзі вийшов «Енциклопедичний словник Блокгауза і Ефрона», який налічував 62 томи та ще й 4 додаткові томи. Тут було зібрано статті з усіх галузей світу. Цей словник був високо оцінений як довідкове видання і в наш час теж має велике значення.
Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру.
Бібліотекар. Енциклопедії є:
• універсальні,
• національні,
• галузеві,
• регіональні.
Слайд 11. Універсальні енциклопедії містять знання з усіх галузей знань та практичної діяльності.
Найбільша енциклопедія має 66 томів.
Галузеві енциклопедії містять знання з окремих галузей («Медична енциклопедія», «Дитяча енциклопедія» ).
Національні енциклопедії - універсальні науково-довідникові видання (УРЕ -17 томів).
Регіональні енциклопедії - енциклопедії окремого регіону, області, міста.
Бібліотекар. Давайте завітаємо в гості й до довідників.
Слайд 12
Ви про мене, діти, чули,
Я - розумний довідник.
Довідки про все я маю
І порядок поважаю,
А статті зручно шукать.
Вони ж за абеткою стоять.
Довідники - видання, які містять короткі відомості, а їх мета — забезпечити читача відомостями з того чи іншого предмета.
Як правило, довідники - невеликі за змістом видання, здебільшого використовуються в навчальних процесах учнями, студентами, вчителями.
Бібліотекар. Довідники є
• енциклопедичні;
• тематичні.
Енциклопедичні довідники - найбільші за обсягом.
Тематичні довідники:
•наукові (укр. мови);
• побутові (телефонний, довідник фотографій тощо);
також є календар-довідник.
IV. Закріплення. Практична робота.
На карточках дано завдання. Потрібно за допомогою довідкової літератури, знайти значення або визначення слів.
V. Підсумок уроку.
Бібліотекар. Хочу звернути вашу увагу на виставку «Мовні скарбниці рідної мови». Погляньте, яке розмаїття довідкової літератури чекає на вас сьогодні. Особливої уваги заслуговують довідники, випущені видавництвом «Освіта» в різні часи. Пам'ятайте, що довідкова література може випускатися комерційними видавництвами, а вони, в першу чергу, дбають про прибуток, а не якість.
Тому в них дуже часто можна зустріти помилки.
На закінчення хочу розповісти вам давню легенду. Якось до мудреця привели людину, щоб той визначив рівень її культури, розвитку. Але незнайомець на запитання мудреця відповідав мовчанням. І мудрець вигукнув: «Скажи хоча одне слово - і я скажу, хто ти!» Мовлення - дзеркало нашого розуму, душі. «Заговори, щоб я тебе побачив». Чи можливо це насправді? Поясніть. (Відповіді учнів).
VI. Домашнє завдання.
Підготувати повідомлення, користуючись матеріалами довідкової літератури.