Сценарій новорічного свята «Сніжна королева» розроблений для учнів 6 класу з урахуванням творчих особистостей кожної дитини, її характер, вікові особливості. Захід проходить у вигляді театральної вистави. Діти мають можливість задіяти свої театральні, вокальні та танцювальні здібності.
Сценарій
новорічного свята «Сніжна королева»
для учнів 6 класу
Свято розпочинається піснею
«Новий рік іде по землі»
Куплет 1. Знов зірки у небі мерехтять
І сніжинки весело летять,
Над Землею у танку кружляють
І усіх зі святами вітають.
Чути скрізь криштальний передзвін,
Шум та гамір із усіх сторін.
Це у вічність канув років рік
І спішить у гості Новий рік.
Приспів :
Новий рік іде по Землі,
Зустрічайте дорослі й малі.
Новий рік по планеті мандрує
І усім добру казку дарує.
Новий рік заходить в наш дім
І так весело стало усім.
Новий рік прийшов до нас знов,
Він дарує нам щастя й любов.
Куплет 2. Покриває землю білий сніг
І навкруг вітає щирий сміх.
Мерехтять ялинки тут і там,
У віночку новорічний гам.
Знову мрія серце зігріва,
Знов ми вірим у земні дива.
І надія ожива в серцях,
І майбутнє відкриває шлях.
(Приспів повторити 2 рази)
Виходить Андерсен
Андерсен: Сніп, снап. Сніп, снап. Сніп, снап. Сніп снуре, пуре базілюре. Різні люди на світі бувають: пекарі, ковалі, аптекарі, вчителі. А я ось казкар. Усі ми працюємо, всі ми люди потрібні і необхідні. Наприклад, не було б мене казкаря, ніхто б ні коли не дізнався про цікаву зимову пригоду, яка трапилася з одним хлопчиком. Тож сідайте зручніше, бо буде сьогодні казка про Снігову Королеву. Це казка і весела, і сумна, так і сумна, і весела. В ній будуть хлопчик і дівчинка, мої учні.
Виходить Кай та Герда, які грають у сніжки та ліплять сніговика
Андерсен: Ось Кай (показує на нього і ходить поряд з ними). Він не тільки вміє пустувати, ще він знає додавання та віднімання, множення та ділення і навіть дроби. А це Герда. Дуже хоробра дівчинка. Я все розповідаю та розповідаю, а сьогодні я вам покажу казку.
Андерсен йде.
Кай і Герда повертаються в кімнату і поливають троянди
Кай: Гердо, подивися на наші троянди. Вони з кожним роком стають красивішими, одна краща іншої.
Герда: Так, Каю. Я з тобою згодна. Вони в нашому невеличкому квітнику дійсно як рідкісне зимове явище.
Кай: Цей Новий рік у нас буде незабутнім, бо троянди будуть прикрасою свята.
Стук у двері
Герда: Хто це до нас завітав? Відчини двері. (Кай відчиняє двері, заходить Андерсен).
Кай: Гердо, ти що забула? Що на всі наші свята ми запрошуємо найкращого гостя та друга Ганса Крістіана Андерсена.
Андерсен: Привіт, мої дорогі! Як чудово ви прикрасили трояндами святкову кімнату, але будьте пильними. Сьогодні по нашим вузеньким вуличкам буде літами на своїх санях найлютіша чаклунка.
Герда: Хто ж вона? (здивовано).
Андерсен: Це Сніговаа Королева. Вона любить заглядати у віконця, тих будинків, де панує дружба, затишок, любов та щастя.
Кай: А навіщо їй заглядати у ці вікна? Що вона хоче від людей?
Андерсен: Вона заздрить людському щастю і хоче його забрати собі.
Герда: Все, Андерсен! Не лякай нас цією особою! Краще подивися ось на ці фото, які я сьогодні зробила (показує альбом з фото). Тут все наше шкільне життя і як я познайомилася з Каєм.
Дівчата співають пісню
«Твої слова запали в душу»
Приспів 1. Твої слова запали в душу.
Вони, як зерна проросли.
Їх доглядати серцем мушу,
Щоб рясним цвітом зацвіли.
Коханий, разом ми у парі
Своїм радієм квіточкам.
Нас поєднали їхні чари
І радість принесли батькам.
Приспів:
У зимово казкових алеях
Ліхтарі тьмяніють угорі,
І гуляють у вечірніх скверах
Молоді як у сніжному морі.
Кожна зустріч - нове свято,
Надихає на любов,
І душа стає крилата,
Повторить готова знов.
Приспів 2. Слова кохання і довіри -
Життєве наше джерело.
Без них всі дні постали б сірі,
І сонця ніби не було.
З тобою, друже, ми як ліхтарі,
Слова твої в душі зійшли.
Нехай завидують Стожари -
Своє ми щастя віднайшли.
Приспів.
Кай, Герда, Андерсен повертаються до кімнати
Герда: Подивіться, за вікном завірюха стає сильнішою. Каю, наші троянди в’януть чи замерзають. Давай їх рятувати (накривають їх хустинками).
Андерсен: Діти, йдіть швидше до мене! (обіймає і захищає дітей). Це Снігова Королева пускає свій холод сюди.
Кай: Хай тільки спробує сюди зайти! Я її по саджу на піч і вона одразу розтане і залишиться від неї тільки мокре місце.
Чути звуки завірюхи і залітає Сніжна Королева
Сніжна Королева: Хто посмів мене назвати мокрим місцем? Я вас зараз всіх знищу!!! (кидається і наступає на дітей).
Кай: Я посмів! І що ти нам зробиш? Краще лети туди відкіля прилетіла!
Сніжна Королева: Хлопчику мій, настав мій час і зараз я господарюю. Що забули яка зараз пора року?
Герда: Ось іди і господарюй на вулиці!
Сніжна Королева: Мені стало сумно одній жити у своєму королівстві. Я шукаю собі ось такого хлопчика-синочка, який завжди буде зі мною разом (дивиться на Кая і бере його за руку).
Андерсен: Каю, не дивися їй в очі! Вона заморозить твоє серце.
Зміна музичного супроводу
Вже зачаклований С.Королевою Кай скляним поглядом дивиться на Герду
Кай: Що ви мені тут наказуєте! Може мені цікаво буде мандрувати по сніжному королівстві.
Герда: Кай, що ти кажеш? Тобі ж цікаво ходити до школи, грати в ігри зі мною та з друзями. Схаменися! (бере його за руку).
Кай вириває руку від Герди і йде до С.Королеви
Андерсен: Все королева зачаклувала його. Тепер його серце – це крижаний кам’янець.
Герда: Каю, наші троянди в’януть.
Кай: Відчепись від мене, дівчисько! Не потрібні мені твої погані квіти. Хай вони замерзнуть.
Сніжна Королева: Сідай, мій хлопчику, у сані. Полетимо у незвідані далі, підкоряти незасипані снігом простори.
С.Королева та Кай йдуть зі сцени
Зміна музичного супроводу
Герда: Андерсену, що нам робити? (схвильовано)
Андерсен: Звичайно шукати королівство чаклунки і рятувати Кая!
Герда: Але як? Все я так засмутилася, що навіть не можу зібрати думок до купи.
Андерсен: Герда, якщо ти так сильно будиш хвилюватися, то чари королеви будуть ставати сильніше. Ти краще згадай, щось приємне та тепле до душі, щоб чаклунка не заволоділа повністю серцем Кая.
Герда: Так, авжеж. Я згадала наше шкільне життя, яке не проходить без Новорічних забав, свят та пісень.
Попурі зимових пісень (нарізки пісень про Новий рік)
Андерсен: Герда, ти добре підготувалася до визволення Кая з полону Снігової Королеви?
Герда: Так. Ось тільки візьму теплий одяг для нього.
Андерсен і Герда йдуть. Виходять дві ворони
Ворона: Я ж тобі казала що у Новий рік, треба бути у відповідному святковому дрес-коді.
Ворон: Що таке дрес-код? Ти мені вже забила голову усякими модними термінами. Чи й не модниця тваринного світу!
Ворона: О такий ти справжній чоловік! Навіть маленьку прикрасу не подаруєш своїй улюбленій пташці. Я ж у тебе найкраща! А ти на віть цього не помічаєш!
Ворон: Та все я бачу. Ти в мене як новорічна ялинка виблискуєш. Там намисто, тут сережки, на крилах по 10 браслетів. Що тобі ще не вистачає?
Ворона: Золотої корони! (показує на свою голову)
Ворон: Ти що місце Снігуронька зайняти хочеш? Все, досить! В мене гроші скінчилися. Будиш їсти цукерочки «Кара-кум»! (дає їй цукерки)
Ворона: Раз так виходить, доведеться обікрасти Снігурку!
Ворон: Ти що з глузду з’їхала? Досить мене шантажувати!
Ворона придивляється і бачить Андерсена і Герду
Ворона: Ворончику, дивися. Кому це під Новий рік так мандрується?
Ворон: Так це ж знаменитий Ганс Крістіан Андерсен, а хто з ним я не знаю (здивовано).
Ворона: Дівчинка дуже засмучена.
Андерсен: Доброго дня вам.
Ворон: Ми раді вас бачити Крістіане. Що ви робите в наших краях?
Герда: Ми шукаємо нашого друга Кая. Допоможіть нам.
Ворона: Я щось пам’ятаю. Сьогодні вдень летіла Снігова Королева на своїх санях, а з нею був хлопчик.
Ворон: Те що ти пам’ятаєш це добре (дивиться на Ворону), але треба допомогти.
Андерсен: Ви знаєте всі володіння королеви. Допоможіть нам.
Ворона: Як же ж вам не допомогти! Ми розуміємо що таке справжня дружба. Так Вороне?
Ворон: Ми теж були малечею з Вороною. У нас залишилося багато спогадів про наше дитинство, яке було осяяне світлими подіями.
Ворона: Добре! Давайте вирушати, але без музики ми не летимо нікуди. Вороне, а ну включай наш патефон з пластинкою про дитинство.
Пісня «Дитинство не втрачай»
Куплет 1. Дитинство йде від нас кудись,
Тікає швидко босоніж -
І сліду не знайти...
Та нещодавно зовсім ми
Були маленькими людьми
І звалися дітьми!
Приспів: Там щирі надії,
Там здійснені мрії,
Чекай, дитинство,
Не зникай!
Там друзів багато,
Там мама і тато,
Чекай, дитинство
Не втрачай!
Куплет 2: Дитинство поряд недалеко,
Але несуть його лелеки
В край, де нас нема...
Воно зникає, але ми
Завжди лишаємось дітьми,
Мрійливими дітьми!
Приспів.
Куплет 3: Що сумно на душі -
Мрії всі свої згадай,
Дитинство не втрачай!
Навколо світ зміни
І собі повір ти!
Дитинство не втрачай!
Дитинство не втрачай!
Дитинство поряд,
Дитинство поряд,
Недалеко, але несуть,
Але несуть його лелеки -
Воно зникає,
Воно зникає, але ми
Завжди лишаємось,
Завжди лишаємось дітьми!..
Приспів.
Крістіан та Герда заходять до чарівного саду
Чарівниця квітів: Доброго дня. Заходьте. А ви знаєте я чекала на вас.
Герда: Хто ви, і чому нас чекали?
Андерсен: Це Квіткова чарівниця. Вона навіть на великих відстанях нашої планеті відчуває і добрі, і погані події, які відбуваються з росними.
Чарівниця квітів: Троянди ваші занедужали, вони самі стоять на підвіконні і чекають не тільки тебе, а й хлопчика, якого викрала Снігова Королева.
Герда: Так, ви праві. Це мій друг Кай. Підкажіть як нам знайти дорогу до її королівства?
Чарівниця квітів: Дивіться, біля мого подвір’я йде ще одна стежинка. Вона не звичайна. Коли по ній йдуть мої нові гості, то їх супроводжують мої помічниці-хмаринки. Вони не тільки покажуть вам дорогу до королівства лиходійки, а й захистять вас від вітру та дощику парасольками..
Андерсен: Дякуємо тобі, чарівниця.
Герда: А де ж парасольки?
Чарівниця квітів: Ось вони, зустрічайте!
Вибігають дівчата з парасольками і танцюють
Після танцю виходить Розбійниця зі своїми помічницями і зв’язує Андерсена та Герду
Розбійниця: Ну нарешті, хоч сьогодні ми з гарною здобиччю!
Герда: Ну все! Скінчився наш порятунок Кая.
Андерсен: Гердо, не засмучуйся. З любої ситуації є вихід.
Розбійниця: От вже ж які хитрі! (штовхає їх). Одразу вигадали історію про якогось Кая! Ви мене не якими історіями та розмовами не розчулите. А ви всі пішли геть! (прогоняє своїх розбійників)
Розбійниця: Хоч нові обличчя побачу, а то набридли ці брудні підлабузники.
Герда: Дівчино, вір нам. Ми втрачаємо час! Мій друг з кожною хвилиною стає заручником страшної чаклунки. Вона перетворює його серце на кригу.
Розбійниця: Та не може такого бути, я вже в казки давно-о-о не вірю!
Андерсен: А у дружбу ти віриш?
Розбійниця: У дружбу? Дайте трішки подумати (думає). Трішки ще вірю, але ця віра згасає, бо всі мої друзі хто де. Санчо в Мексиці вчиться, Аніта в Англії балетом займається. А я залишилася тут зі своїми спогадами, коли ми бешкетували, у війнушки грали…
Андерсен: Так давайте зараз згадаємо твої ігри.
Розбійниця: Добре, вмовили мене. Хоч згадаю приємні миттєвості дитинства.
Розв’язує їх і проводить гру з дітьми (на вибір педагога)
Розбійниця: Давно я так не розважалася! Задобрили ви мене. Зачекайте, зараз я дам одну цікаву річ, яка допоможе вам у вашій біді.
Дістає велику кулю, яка світиться
Розбійниця: Вона буде для вас як місяц-путівник, який покаже правильний туди шлях.
Андерсен: Дякуємо тобі, дівчино. І не забувай про добрі справи, вони збагачують серце благородством та дружбою.
Зміна музичного супроводу
Виходять і з’являється Сніжна Королева і Кай
Сніжна Королева: Щось не спокійно мені на душі. Відчуваю я, що всі мої плани хтось зіпсує.
Кай: Матінко моя могутня, ти ж володарка снігу, міцної криги та лютих морозів. Хто тобі може завадити?! Ти можеш все і всіх на світі підкорити!
З’являється Герда та Адндерсен
Сніжна Королева: Ось чому я хвилювалась! (дивиться на Герду та Адндерсена )
Кай: Хто це такі!? (не впізнає)
Герда: Каю, та це ж я Герда! Як ти міг мене так швидко забути. (підбігає до нього і плаче)
Кай: В моєму житті не було ні якої Герди. (здивовано)
Сніжна Королева: Бачиш, дарма ви сюди прийшли. Він ні чого не пам’ятає.
Кай: Матінко, вони мені набридли! Заморозь їх! Будуть нові крижані фігурки для моєї гри.
Герда бере за руки Кая і гріє своїм подихом його долоні і чари починають розсіюватися
Зміна музичного супроводу
Кай: Гердочко, це ти?!! (обіймає Герду) Вибач мені! Це не я говорив с тобою, а моє крижане серце. Я повернувся, я знову став самим собою. Дякую тобі!
Андерсен: Ось бачиш, королево, чиї чари сильні, це чари справжньої дружби та доброти!
Сніжна Королева: Знову я залишуся сама у своєму крижаному царстві (засмучено).
Андерсен: А ти хочеш змін у своєму житті? Позбутися своєї самотності?
Сніжна Королева: Я завжди мріяла про це. Тільки не знала як.
Зміна музичного супроводу, заходять Дід Мороз і Снігуронька і звертаються
до Сніжної Королеви
Дід Мороз: А ти будь такою ж веселою та грайливою як матінка Зима.
Снігуронька: Такою ж доброю, казковою, непередбаченою як святковий дух Нового року.
Дід Мороз: Приєднуйся до нас, бо свято вже на порозі!
Андерсен: Ось нарешті все стало на свої місця. Дружба, світлі посмішки та добро перемогли. Повернули нам казку і свято!
Снігуронька: Ось ми нарешті всі зібралися. А ялинонька наша щось сумна стоїть.
Дід Мороз: Так, онучко, ти права. Вогники ж не горять.
Снігуронька. Дідусь Мороз! Допоможи нам запалити ялинку-красуню!
Дід Мороз. З великим задоволенням!
Снігуронька:
А ми будемо допомагати,
Та за тобою останні слова промовляти!
Дід Мороз: «Раз-два-три! Ялинка, гори!»
Діти голосно повторюють за Дідом Морозом останню строчку
Звучить музика. Ялинка спалахує
Снігуронька:
Ми не даремно старалися з вами,
Ялинка спалахнула вогнями!
Герда: Молодці всі, що танцювали та співали!
Кай: Даємо на прощання слово!
Дід Мороз: Ще через рік прийдемо знову!
Снігуронька: Принесемо пухнастий сніг!
Андерсен: Щастя й радість на поріг!
Дід Мороз: З Новим роком НВК!
Всі разом: З Новим роком дітвора!
Пісня «Новий рік прийшов на Україну»