Сценарій новорічного свята для 6 класу «Сніжна королева»

Сценарій

новорічного свята «Сніжна королева»

для учнів 6 класу

Свято розпочинається піснею

«Новий рік іде по землі»

Куплет 1. Знов зірки у небі мерехтять
І сніжинки весело летять,
Над Землею у танку кружляють
І усіх зі святами вітають.
Чути скрізь криштальний передзвін,
Шум та гамір із усіх сторін.
Це у вічність канув років рік
І спішить у гості Новий рік.

Приспів :
Новий рік іде по Землі,
Зустрічайте дорослі й малі.
Новий рік по планеті мандрує
І усім добру казку дарує.
Новий рік заходить в наш дім
І так весело стало усім.
Новий рік прийшов до нас знов,
Він дарує нам щастя й любов.

Куплет 2. Покриває землю білий сніг
І навкруг вітає щирий сміх.
Мерехтять ялинки тут і там,
У віночку новорічний гам.
Знову мрія серце зігріва,
Знов ми вірим у земні дива.
І надія ожива в серцях,
І майбутнє відкриває шлях.

(Приспів повторити 2 рази)

Виходить Андерсен

Андерсен: Сніп, снап. Сніп, снап. Сніп, снап. Сніп снуре, пуре базілюре. Різні люди на світі бувають: пекарі, ковалі, аптекарі, вчителі. А я ось казкар. Усі ми працюємо, всі ми люди потрібні і необхідні. Наприклад, не було б мене казкаря, ніхто б ні коли не дізнався про цікаву зимову пригоду, яка трапилася з одним хлопчиком. Тож сідайте зручніше, бо буде сьогодні казка про Снігову Королеву. Це казка і весела, і сумна, так і сумна, і весела. В ній будуть хлопчик і дівчинка, мої учні.

Виходить Кай та Герда, які грають у сніжки та ліплять сніговика

Андерсен: Ось Кай (показує на нього і ходить поряд з ними). Він не тільки вміє пустувати, ще він знає додавання та віднімання, множення та ділення і навіть дроби. А це Герда. Дуже хоробра дівчинка. Я все розповідаю та розповідаю, а сьогодні я вам покажу казку.

Андерсен йде.

Кай і Герда повертаються в кімнату і  поливають троянди 

Кай: Гердо, подивися на наші троянди. Вони з кожним роком стають красивішими, одна краща іншої.

Герда: Так, Каю. Я з тобою згодна. Вони в нашому невеличкому  квітнику дійсно як рідкісне зимове явище.

Кай: Цей Новий рік у нас буде незабутнім, бо троянди будуть прикрасою свята.

Стук у двері

Герда: Хто це до нас завітав? Відчини двері. (Кай відчиняє двері, заходить Андерсен).

Кай:  Гердо, ти що забула? Що на всі наші свята ми запрошуємо найкращого гостя та друга Ганса Крістіана Андерсена.

Андерсен: Привіт, мої дорогі! Як чудово ви прикрасили трояндами святкову кімнату, але будьте пильними. Сьогодні по нашим вузеньким вуличкам буде літами на своїх санях найлютіша чаклунка.

Герда: Хто ж вона? (здивовано).

Андерсен: Це Сніговаа Королева. Вона любить заглядати у віконця, тих будинків, де панує дружба, затишок, любов та щастя.

Кай: А навіщо їй заглядати у ці вікна? Що вона хоче від людей?

Андерсен: Вона заздрить людському щастю і хоче його забрати собі.

Герда: Все, Андерсен! Не лякай нас цією особою!  Краще подивися ось на ці фото, які я сьогодні зробила (показує альбом з фото). Тут все наше шкільне життя і як я познайомилася з Каєм.

Дівчата співають пісню

«Твої слова запали в душу»

Приспів 1. Твої слова запали в душу.

Вони, як зерна проросли.

Їх доглядати серцем мушу,

Щоб рясним цвітом зацвіли.

Коханий, разом ми у парі

Своїм радієм квіточкам.

Нас поєднали їхні чари

І радість принесли батькам.

 

Приспів:

У зимово казкових алеях

Ліхтарі тьмяніють угорі,

І гуляють у вечірніх скверах

Молоді як у сніжному морі.

Кожна зустріч - нове свято,

Надихає на любов,

І душа стає крилата,

Повторить готова знов.

 

Приспів 2. Слова кохання і довіри -

Життєве наше джерело.

Без них всі дні постали б сірі,

І сонця ніби не було.

З тобою, друже, ми як ліхтарі,

Слова твої в душі зійшли.

Нехай завидують Стожари -

Своє ми щастя віднайшли.

 

Приспів.

 

Кай, Герда, Андерсен повертаються до кімнати

Герда: Подивіться, за вікном завірюха стає сильнішою. Каю, наші троянди в’януть чи замерзають. Давай їх рятувати (накривають їх хустинками).

Андерсен: Діти, йдіть швидше до мене! (обіймає і захищає дітей). Це Снігова Королева пускає свій холод сюди.

Кай: Хай тільки спробує сюди зайти! Я її по саджу на піч і вона одразу розтане і  залишиться від неї тільки мокре місце.

Чути звуки завірюхи і залітає Сніжна Королева

Сніжна Королева: Хто посмів мене назвати мокрим місцем? Я вас зараз всіх знищу!!! (кидається і наступає на дітей).

Кай: Я посмів! І що ти нам зробиш? Краще лети туди відкіля прилетіла!

Сніжна Королева: Хлопчику мій, настав мій час і зараз я господарюю. Що забули яка зараз пора року?

Герда: Ось іди і господарюй на вулиці!

Сніжна Королева: Мені стало сумно одній жити у своєму королівстві. Я шукаю собі ось такого хлопчика-синочка, який завжди буде зі мною разом (дивиться на Кая і бере його за руку).

Андерсен: Каю, не дивися їй в очі! Вона заморозить твоє серце.

Зміна музичного супроводу

Вже зачаклований С.Королевою Кай скляним поглядом дивиться на Герду

Кай: Що ви мені тут наказуєте! Може мені цікаво буде мандрувати по сніжному королівстві.

Герда: Кай, що ти кажеш? Тобі ж цікаво ходити до школи, грати  в ігри зі мною та з друзями. Схаменися! (бере його за руку).

Кай вириває руку від Герди і йде до С.Королеви

Андерсен: Все королева зачаклувала його. Тепер його серце – це крижаний кам’янець.

Герда: Каю, наші троянди в’януть. 

Кай: Відчепись від мене, дівчисько! Не потрібні мені твої погані квіти. Хай вони замерзнуть.

Сніжна Королева: Сідай, мій хлопчику, у сані. Полетимо у незвідані далі, підкоряти незасипані снігом простори.

С.Королева та Кай йдуть зі сцени

Зміна музичного супроводу

Герда: Андерсену, що нам робити? (схвильовано)

Андерсен: Звичайно шукати королівство чаклунки і рятувати Кая!

Герда: Але як? Все я так засмутилася, що навіть не можу зібрати думок до купи.

Андерсен: Герда, якщо ти так сильно будиш хвилюватися, то чари королеви будуть ставати сильніше. Ти краще згадай, щось приємне та тепле до душі, щоб  чаклунка не заволоділа повністю серцем Кая.

Герда: Так, авжеж. Я згадала наше шкільне життя, яке не проходить без Новорічних забав, свят та пісень.

Попурі зимових пісень (нарізки пісень про Новий рік)

Андерсен: Герда, ти добре підготувалася до визволення Кая з полону Снігової Королеви?

Герда: Так. Ось тільки візьму теплий одяг для нього.

Андерсен і Герда йдуть. Виходять дві ворони

Ворона: Я ж тобі казала що у Новий рік, треба бути у відповідному святковому дрес-коді.

Ворон: Що таке дрес-код? Ти мені вже забила голову усякими модними термінами. Чи й не модниця тваринного світу!

Ворона: О такий ти справжній чоловік! Навіть маленьку прикрасу не подаруєш своїй улюбленій пташці. Я ж у тебе найкраща! А ти на віть цього не помічаєш!

Ворон: Та все я бачу. Ти в мене як новорічна ялинка виблискуєш. Там намисто, тут сережки, на крилах по 10 браслетів. Що тобі ще не вистачає?

Ворона: Золотої корони! (показує на свою голову)

Ворон: Ти що місце Снігуронька зайняти хочеш? Все, досить! В мене гроші скінчилися. Будиш їсти цукерочки «Кара-кум»! (дає їй цукерки)

Ворона: Раз так виходить, доведеться обікрасти Снігурку!

Ворон: Ти що з глузду з’їхала? Досить мене шантажувати!

Ворона придивляється і бачить Андерсена  і Герду

Ворона: Ворончику, дивися. Кому це під Новий рік так мандрується?

Ворон: Так це ж знаменитий Ганс Крістіан Андерсен, а хто з ним я не знаю (здивовано).

Ворона: Дівчинка дуже засмучена.

Андерсен: Доброго дня вам.

Ворон: Ми раді вас бачити Крістіане. Що ви робите в наших краях?

Герда: Ми шукаємо нашого друга Кая. Допоможіть нам.

Ворона: Я щось пам’ятаю. Сьогодні вдень летіла Снігова Королева на своїх санях, а з нею був хлопчик.

Ворон: Те що ти пам’ятаєш це добре (дивиться на Ворону), але треба допомогти.

Андерсен: Ви знаєте всі володіння королеви. Допоможіть нам.

Ворона: Як же ж  вам не допомогти! Ми розуміємо що таке справжня дружба. Так Вороне?

Ворон: Ми теж були малечею з Вороною. У нас залишилося багато спогадів про наше дитинство, яке було осяяне світлими подіями.

Ворона: Добре! Давайте вирушати, але без музики ми не летимо нікуди. Вороне, а ну включай наш патефон з пластинкою про дитинство.

Пісня «Дитинство не втрачай»

Куплет 1. Дитинство йде від нас кудись,

Тікає швидко босоніж -

І сліду не знайти...

Та нещодавно зовсім ми

Були маленькими людьми

І звалися дітьми!

 

Приспів: Там щирі надії,

Там здійснені мрії,

Чекай, дитинство,

Не зникай!

Там друзів багато,

Там мама і тато,

Чекай, дитинство

Не втрачай!

 

Куплет 2: Дитинство поряд недалеко,

Але несуть його лелеки

В край, де нас нема...

Воно зникає, але ми

Завжди лишаємось дітьми,

Мрійливими дітьми!

 

Приспів.

 

Куплет 3: Що сумно на душі -

Мрії всі свої згадай,

Дитинство не втрачай!

Навколо світ зміни

І собі повір ти!

Дитинство не втрачай!

Дитинство не втрачай!

 

Дитинство поряд,

Дитинство поряд,

Недалеко, але несуть,

Але несуть його лелеки -

Воно зникає,

Воно зникає, але ми

Завжди лишаємось,

Завжди лишаємось дітьми!..

 

Приспів.

 

Крістіан та Герда заходять до чарівного саду

Чарівниця квітів: Доброго дня. Заходьте.  А ви знаєте я чекала на вас.

Герда: Хто ви, і чому нас чекали?

Андерсен: Це Квіткова чарівниця.  Вона навіть на великих відстанях нашої планеті відчуває і добрі, і погані події, які відбуваються з росними.

Чарівниця квітів: Троянди ваші занедужали, вони самі стоять на підвіконні і чекають не тільки тебе, а й хлопчика, якого викрала Снігова Королева.

Герда: Так, ви праві. Це мій друг Кай. Підкажіть як нам знайти дорогу до її королівства?

Чарівниця квітів: Дивіться, біля мого подвір’я йде ще одна стежинка. Вона не звичайна. Коли по ній йдуть мої нові гості, то їх супроводжують мої помічниці-хмаринки. Вони не тільки покажуть вам дорогу до королівства лиходійки, а й захистять вас від вітру та дощику парасольками..

Андерсен: Дякуємо тобі, чарівниця.

Герда: А де ж парасольки?

Чарівниця квітів: Ось вони, зустрічайте!

Вибігають дівчата з парасольками і танцюють

Після танцю  виходить  Розбійниця  зі своїми помічницями і зв’язує Андерсена та Герду

Розбійниця: Ну нарешті, хоч сьогодні ми з гарною здобиччю!

Герда: Ну все! Скінчився наш порятунок Кая.

Андерсен: Гердо, не засмучуйся. З любої ситуації є вихід.

Розбійниця: От вже ж які хитрі! (штовхає їх). Одразу вигадали історію про якогось Кая! Ви мене не якими історіями та розмовами не розчулите. А ви всі пішли геть! (прогоняє своїх розбійників)

Розбійниця: Хоч нові обличчя побачу, а то набридли ці брудні підлабузники.

Герда: Дівчино, вір нам. Ми втрачаємо час! Мій друг з кожною хвилиною стає заручником страшної чаклунки. Вона перетворює його серце на кригу.

Розбійниця: Та не може такого бути, я вже в казки давно-о-о не вірю!

Андерсен: А у дружбу ти віриш?

Розбійниця: У дружбу? Дайте трішки подумати (думає). Трішки ще вірю, але ця віра згасає, бо всі мої друзі хто де. Санчо в Мексиці вчиться, Аніта в Англії балетом займається. А я залишилася тут зі своїми спогадами, коли ми бешкетували, у війнушки грали…

Андерсен: Так давайте зараз згадаємо твої ігри.

Розбійниця: Добре, вмовили мене. Хоч згадаю приємні миттєвості дитинства. 

Розв’язує їх і проводить гру з дітьми (на вибір педагога)

Розбійниця: Давно я так не розважалася! Задобрили ви мене. Зачекайте, зараз я  дам одну цікаву річ, яка допоможе вам у вашій біді.

Дістає велику кулю, яка світиться

Розбійниця: Вона буде для вас як місяц-путівник, який покаже правильний туди шлях.

Андерсен: Дякуємо тобі, дівчино. І не забувай про добрі справи, вони збагачують серце благородством та дружбою.

Зміна музичного супроводу

Виходять і з’являється Сніжна Королева і Кай

Сніжна Королева: Щось не спокійно мені на душі. Відчуваю я, що всі мої плани хтось зіпсує.

Кай: Матінко моя могутня, ти ж володарка снігу, міцної криги та лютих морозів. Хто тобі може завадити?! Ти можеш все і всіх на світі підкорити!

З’являється Герда та Адндерсен

Сніжна Королева: Ось чому я хвилювалась! (дивиться на Герду та Адндерсена )

Кай: Хто це такі!? (не впізнає)

Герда: Каю, та це ж я Герда! Як ти міг мене так швидко забути. (підбігає до нього і плаче)

Кай: В моєму житті не було ні якої Герди. (здивовано)

Сніжна Королева: Бачиш, дарма ви сюди прийшли. Він ні чого не пам’ятає.

Кай: Матінко, вони мені набридли! Заморозь їх! Будуть нові крижані фігурки для моєї гри.

 

Герда бере за руки Кая і гріє своїм подихом його долоні і чари починають розсіюватися

Зміна музичного супроводу 

Кай: Гердочко, це ти?!! (обіймає Герду) Вибач мені! Це не я говорив с тобою, а моє крижане серце. Я повернувся, я знову став самим собою. Дякую тобі!

Андерсен: Ось бачиш, королево, чиї чари сильні, це чари справжньої дружби та доброти!

Сніжна Королева: Знову я залишуся сама у своєму крижаному царстві (засмучено).

Андерсен: А ти хочеш змін у своєму житті? Позбутися своєї самотності?

Сніжна Королева: Я завжди мріяла про це. Тільки не знала як.

Зміна музичного супроводу, заходять Дід Мороз і Снігуронька і звертаються

 до Сніжної  Королеви

Дід Мороз: А ти будь такою ж веселою та грайливою як матінка Зима.

Снігуронька: Такою ж доброю, казковою, непередбаченою як святковий дух Нового року.

Дід Мороз: Приєднуйся до нас, бо свято вже на порозі!

Андерсен: Ось нарешті все стало на свої місця. Дружба, світлі посмішки та добро перемогли. Повернули нам казку і свято!

 

Снігуронька: Ось ми нарешті всі зібралися. А ялинонька наша щось сумна стоїть.

 

Дід Мороз: Так, онучко, ти права. Вогники ж не горять.

 

Снігуронька. Дідусь Мороз! Допоможи нам запалити ялинку-красуню!

 

Дід Мороз.  З великим задоволенням!

 

Снігуронька:

А ми будемо допомагати,

Та за тобою останні слова промовляти!

 

Дід Мороз: «Раз-два-три! Ялинка, гори!»

 

Діти голосно повторюють за Дідом Морозом останню строчку

Звучить музика. Ялинка спалахує

 

Снігуронька:

Ми не даремно старалися з вами,

Ялинка спалахнула вогнями!

 

Герда: Молодці всі, що танцювали та співали!

 

Кай: Даємо на прощання слово!

 

Дід Мороз: Ще через рік прийдемо знову!

 

Снігуронька: Принесемо пухнастий сніг!

 

Андерсен: Щастя й радість на поріг!

 

Дід Мороз: З Новим роком НВК!

 

Всі разом: З Новим роком дітвора!

 

Пісня «Новий рік прийшов на Україну»