Календарно-тематичне планування "Основи християнської етики. 4 клас"

№

з/п

     Дата проведення

Зміст

 навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

                                               Розділ І.

                                         Уроки доброти

1

Вступ.

2

Живемо у доброті і правді.

Доброта людини починається з добрих думок і намірів. Краще гірка правда, ніж солодка омана.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що таке правда;

- відрізняє правду від обману;

- характеризує правдиву людину;

- наводить приклади доброти.

3

Вчимося прощати.

Вміння прощати – важлива риса людини. Прощення загоює мо-

ральні рани. Прощення вчить нас Ісус Христос ("Отче наш…").

Учень / учениця:

- розуміє, яке значення має примирення через прощення;

- розповідає історію про милосердного батька;

- пояснює слова "прости нам…, як і ми прощаємо…".

4

Виявляємо милосердя.

Милосердя – миле серце. Світ потребує нашого милосердя. Ісус Христос навчає бути мило-

сердними до ворогів. Мило -сердний самарянин.

Учень / учениця:

- наводить приклади милосердя до оточуючого світу;

- міркує про байдужість у стосунках між людьми;

- пригадує приклади милосердя з життя;

- розповідає про милосердного самарянина.

5

Ділимося радістю з ближніми.

Бог запрошує людину до радіс -

ного життя. Радість – невід’єм -

на риса християнина. Євангеліє – це добра новина. Радість зближує людей.

Учень / учениця:

- називає причини радості у своїй сім’ї;

- пригадує, що приносить радість Богові;

- пояснює, чому Євангеліє називають доброю новиною;

- використовує слова, дії для заохочення своїх друзів;

- пояснює, як радість зближує людей.

6

Творимо добро.

Добро матеріальне й моральне. Наслідувати Ісуса Христа у творенні добра. Творимо ближ -

нім добро, не чекаючи нагоро -

ди.

Учень / учениця:

- відрізняє блага матеріальні від моральних і духовних;

- пояснює, чому моральне добро має велике значення для людини;

- наводить приклади безкорисливого творення добра.

7

Вчимося щедрості.

"Краще давати, аніж брати…". Щоби бути щедрим, не потріб -

но мати великих статків. Бог дарує нам світ, щоб ми були щасливі. Вчимося щедро давати і щиро, з подякою, приймати.

Практична робота:

Приготувати подарунок своїм батькам, друзям тощо.

Учень / учениця:

- усвідомлює Божу щедрість;

- порівнює щедрість і скупість;

- пригадує народні прислів’я про щедрість;

- розповідає біблійну історію про вдовину лепту.

8

 Співчуваємо ближньому.

Здатність співчувати має лише людина. Співчуття полегшує тягар біди. Співчувати ближ -

ньому означає любити його, як самого себе.

Учень / учениця:

- усвідомлює солідарність між людьми;

- пояснює, чому розділене горе стає легшим;

- називає заповідь любові;

- обґрунтовує небезпеку байдужості;

- наводить приклади, коли байдужість призвела до неприємних наслідків.

9

Урок узагальнення

«Уроки доброти»

Розділ II.

Уроки справедливості

10

Навчаємося бути справедли -

вими.

Справедливість і чесність у жи -тті. Християнська справедли -

вість завжди поєднується з лю -

бов’ю. Творити справедливу спільноту потрібно розпочина -

ти від себе.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що означає бути справедливим;

- пояснює, чому любов важливіша за справедливість;

- дотримується справедливих стосунків із ровесниками;

- моделює запропоновану вчителем життєву ситуацію з позиції справедливості.

11

Навчаємося бути чесними.

Радість від чесної праці. Вчи -

мося чесно працювати з дитин -

ства. Злодійство та обман – во -

роги нашої честі. Чесність – це основа справжньої дружби.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що Бог благословляє чесну працю;

- розуміє, що навчання повинно бути чесним і сумлінним;

- обґрунтовує важливість чесності у справжній дружбі;

- наводить приклади чесної поведінки у житті.

12

 Навчаємося бути надійними та пунктуальними.

Надійність як дотримання обі -

цянки. Виконати обіцянку може лише вільна людина. Бути пунктуальним – значить керу -

вати своїм часом.

Учень / учениця:

- розуміє, що означає дотримання обіцянки;

- доводить прикладами важливість пунктуальності (транспорт, початок уроків, ділові стосунки тощо);

- моделює ситуацію, в якій важливо бути пунктуальним і надійним.

13

Навчаємося бути правдомов -

ними.

Правдомовність – невід’ємна складова життя людини. Прав -

домовність, відвага та мило -

сердя – взаємопов’язані якості. Краса мови відображає красу людської душі. Неправда спо -

творює гармонію людських взаємин.

Учень / учениця:

- усвідомлює важливість мови як засобу спілкування;

- відрізняє правду від неправди;

- розуміє, що обман – це навмисне й свідоме спотворення правди;

- пояснює, що таке правдомовність;

- моделює ситуацію, в якій потрібно виявити правдомовність.

14

Урок узагальнення

«Уроки справедливості»

Розділ III.

  Навчаємося виправляти життєві помилки

15

Вчимося виправляти помил -

ки.

Необхідність визнання власних помилок. Виправлення поми -лок – шлях до мудрості. Послух Богові, батькам, учителям – на -

дійний спосіб уникнути поми -

лок.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що помилятися властиво кожній людині;

- розуміє, що виправлення помилок робить людину досвідченішою;

- обґрунтовує думку про уникнення помилок через послух Богові, батькам, учителям.

16

Радіємо успіхам ближніх.

Радіти успіхам ближніх – це вияв любові до них. Заздрість як прихована недуга людини. Ісус Христос – джерело радості.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що означає радість для християн;

- пояснює, чому радість є виявом любові до ближніх;

- усвідомлює небезпеку заздрості у взаєминах.

17

Вчимося бути стриманими і скромними.

Поміркованість у вчинках, роз -

мові, розвагах тощо. Шляхет -

ність стриманої людини. Стри -

маність –моральна чеснота християнина. Скромність – окраса молодої людини. "Бог гордим противиться, а покір -

ним дає Свою благодать".

Учень / учениця:

- усвідомлює головні моральні чесноти: мужність, мудрість, поміркованість, справедливість;

- характеризує стриману людину;

- пояснює, чому скромність прикрашає людину;

- знайомиться з біблійною позицією щодо скромності та стриманості.

18

Вчимося бути стриманими і скромними.

Поміркованість у вчинках, роз -

мові, розвагах тощо. Шляхет -

ність стриманої людини. Стри -

маність –моральна чеснота християнина. Скромність – окраса молодої людини. "Бог гордим противиться, а покір -

ним дає Свою благодать".

Учень / учениця:

- усвідомлює головні моральні чесноти: мужність, мудрість, поміркованість, справедливість;

- характеризує стриману людину;

- пояснює, чому скромність прикрашає людину;

- знайомиться з біблійною позицією щодо скромності та стриманості.

ІІ семестр

№з/п

Дата

проведення

Зміст

навчального матеріалу

 Державні вимоги до рівня  

  загальноосвітньої підготовки учнів

19

Вчимося бути миролюбними.

Мир і злагода приносять щастя в життя. "Блаженні миротвор -

ці…" Любов до ворогів. Ісус Христос наказує Петрові схова-

ти меча.

Учень / учениця:

- розуміє значення злагоди між людьми;

- наводить приклади способів владнати конфліктні ситуації;

- пояснює, чому тривалого миру не можна досягнути насильством.

20

Вчимося жаліти ближніх.

Співчуття до слабших. Ворога

треба жаліти, а не ненавидіти. Вимогливість до себе і поблаж-

ливість до ближніх. "У своєму оці не бачите колоди, а в чужо-

му бачите скалку…".

Учень / учениця:

- пригадує, що таке солідарність між людьми;

- пояснює, як допомога слабшим робить нас добрішими;

- вміє розрізнити вимогливість до себе й поблажливість до ближніх.

21

 Вчимося бути правдивими.

Кожний наш вчинок треба робити щиро. Той, хто навмис -

не спотворює правду, є против -

ником Божим. Неправдиве звинувачення Ісуса Христа в суді.

Учень / учениця:

- пригадує, що значить бути правдомовним;

- розуміє, як брехня шкодить взаєминам між людьми;

- наводить приклади обману;

- пояснює, чому правда завжди перемагає.

22

Вчимося бути терплячими й лагідними.

Терплячість допомагає нам у досягненні мети. Терпляча пра-

ця винагороджується  резуль -

татами. Лагідність до ближніх. Лагідність і терплячість дають людині радість і спокій.

Учень / учениця:

- усвідомлює важливість терплячості в досягненні мети;

- пояснює важливість терплячості в навчанні;

- доводить прикладами, що лагідність приносить радість у наше життя.

23

Дбаємо про чесне ім’я.

Честь і гідність людини як Бо -

жого образу. Зберігати чесне ім’я – справа цілого життя. Збереження та примноження честі родини, школи, держави, Церкви через особисті вчинки.

Учень / учениця:

- розуміє, що означають слова "честь", "гідність";

- пояснює, чому гідність людини походить від Бога;

- міркує, чому людині треба дбати про чесне ім’я;

- дбає про збереження та примноження честі родини, школи, держави, Церкви особистими вчинками.

24

Урок узагальнення

«Навчаємося виправляти життєві помилки»

                                                                Розділ IV

Уроки працелюбності

25

Працюємо сумлінно.

Значення праці в житті людини. Бог постійно працює. Покли -кання людини – бути співтвор -

цем Божим.

Учень / учениця:

- усвідомлює, що здатність до праці дав Бог;

- наводить приклади, коли людина є співтворцем Божим;

- розповідає про значення праці в житті Ісуса Христа;

- уміє розрізнити працю фізичну, розумову, духовну.

26

Ділимося плодами своєї пра -

ці.

Плоди праці для радості, а не для наживи. Допомога бідним та немічним. "Пускайте свій хліб по водах – і він до вас по -

вернеться".

Учень / учениця:

- розповідає про способи допомоги бідним;

- наводить приклади безкорисливої допомоги;

- висловлює судження про необхідність ділитися плодами своєї праці.

27

 Вчимося розкривати свої таланти.

Кожна людина наділена талан -

тами. Розвиток талантів – це завдання для кожної людини. Творимо натхненно, як для Бо -

га.

Учень / учениця:

- аргументує розвиток талантів;

- розуміє, що кожна людина наділена талантами від Бога;

- готує творчу роботу з улюбленої справи.

28

Урок узагальнення

«Уроки працелюбності»

                                         Розділ V

                           Уроки Божої мудрості

29

Вчимося мудрості.

Мудрість дитини зростає від послуху батькам та вчителям. Ісус був слухняним Небесному Отцеві та земним батькам.

Учень / учениця:

- пояснює зв'язок послуху батькам і вчителям із набуттям мудрості;

- розуміє, що слухати означає виконувати;

- розповідає про послух Ісуса Богові та земним батькам.

30

Вчимося бути обачними.

Кожна людина має бути помір -

кованою у вчинках. Обачність і обережність як прояви мудрос -

ті. Проявляємо обачність у жи -

тті.

Учень / учениця:

- усвідомлює необхідність поміркованості у вчинках;

- наводить приклади обачної поведінки.

31

Вчимося ввічливості.

Пошана та ввічливість – ознаки християнина. Словом можна поранити і зцілити. Мова – Бо -

жий дар, яким слід правильно користуватися.

Учень / учениця:

- усвідомлює, як шанобливо і ввічливо ставитися до старших, молодших, ровесників;

- наводить приклади словесного впливу на людину;

- усвідомлює, що мова – це Божий дар.

32

Прагнемо бути мудрими.

"Початок мудрості – страх Бо -

жий".

Учень / учениця:

- розуміє, що таке "страх Божий";

- пояснює відмінність між поняттями "розумний" і "мудрий";

- наводить приклади мудрої поведінки.

33

Будемо наполегливими у пі -

знанні істини.

Повнота істини про світ, люди -

ну, Бога відкривається у вченні Ісуса Христа. Пізнання істини робить людину щасливою та вільною. Істина є світлом жит -

тя.

Учень / учениця:

- розуміє, що прагнення пізнавати істину є Божим завданням людині;

- намагається довести, що істина освітлює життя, а обман вводить людину у темряву;

- пояснює, що означають слова "Ісус Христос є Істина".

34

Вчимося приймати корисні поради.

Будь-яка порада повинна про -

вадити до добра. "Щаслива та людина, що не йде на раду не -

честивих…".

Учень / учениця:

- пояснює, що можна давати лише добрі поради;

- підтверджує прикладами, що батьки та вчителі є порадниками в житті;

- пояснює, як приймати поради Божі.

35

Урок узагальнення

«Вкладай Божу мудрість у свої слова і вчинки»