19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Родина - мій оберіг (виховний захід, 3-4 клас)

Про матеріал

Сценарій виховної справи "Родина - мій оберіг" (3-4 клас) складений відповідно до вікових особливостей дітей та з метою реалізації таких напрямків виховання як родинне, патріотичне та естетичне. Розробка передбачає розвиток ораторських, артистичних, музичних здібностей учнів, а також формування духовно-моральних цінностей.

Перегляд файлу

Родина – мій оберіг

(Родинне свято)

 

Мета:розширити уявлення учнів про традиційні стосунки в родині; розвивати пізнавальні інтереси сім’ї, наслідувати народні традиції; виховувати повагу до членівродини.

 

Обладнання: рушники, вишивки, «родинні дерева», прислів’я та приказки для оформлення зали. Діти у вишитих сорочках, дівчатка з віночками на голівках та в українському національному одязі.

 

Вчитель.

«Будь-яка дорога починається з перших кроків, вірш зі слова, будинок з фундаменту,  а людина стає людиною тільки в родині”.

Дорогі батьки, дідусі, бабусі, братики і сестрички, дядьки і тітки, діти, внучата, дорога українська родино! Раді вітати вас на нашомуродинному святі під назвою: «Родина – мій оберіг»!

 Це свято незвичайне, воно зіткане із любові і тепла, з ніжності і добра, з ниток щастя, миру і злагоди, з вдячності ваших діток, з їх усмішок, з теплих обіймів.

 

Учень.

Рідний дім, рідні люди, найкраща родина,

Найдорожчі традиції, думи й пісні...

Саме з цього — Вітчизна, моя Україна.

Саме з цього — дороги у Всесвіт ясні.

 

Флеш-моб «Єдина родина» (з кульками і формі сердечок)

 

Учень.(звучить ніжна мелодія)

Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Учениця.

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Учень.

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Учениця.

Отож: зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

 

Учитель.Сім’я, родина – джерело роду.Як велика ріка бере початок і силу з малогоджерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини – народ.  Міцна родина – міцний нород. Щаслива родина – щаслива Україна. Тож, скажи, люба дитино, що для тебе значить «родина»?

 

Дитина 1. (тримає в руках калину)

Для мене родина, немов китиця калини. На пучку тримаються ягідки, немов батьки і діти, дідусі, бабусі і внуки, дядьки і тітки, брати і сестри. І в кожного з них одна кров, одне серце, одне коріння.

 

Дитина 2.(тримає в руках маківку)

А для мене родина –це маківка повна мачинок. Маківка об’єднує в одне ціле всіх членів родини. Єдина родина – це сила, а по одинці кожна мачина дрібна й непомітна.

 

Дитина 3.(тримає в руках яблуко)

А я уявляю родину у вигляді дерева-яблуні. Яблуня має плоди-яблучка, так і  праматір народила дітей, а вони своїх дітей, а ті дали життя іншим дітям. Так і утворилася велика родина.

 

Дитина 4. (тримає в руках колос)

Для мене родина – це повний колос зерна. Він виростає з одного зернятка, але з кожним днем росте, міцніє, народжує багато зернин і всі вони міцно тримаються  свого батька – зачинателя роду.

 

Дитина 5.(дівчинка з вінком калини)

«Родина», «Рід», які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами ніжні гілочки,

На дереві, що вже стоїть віки,

Це дерево − наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

 

Учень.

Ведуть в життя дороги і стежини

І день новий над світом устає.

Ну що ми в цьому світі без родини,

Вона одна нам сили додає.

Учень.

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта —

Від тата й мами йде і від родини —

Незаперечна істина свята.

 

Сценка «Легенда про матір»

Колись давно дитя, яке мало народитися запитало у Бога:

-Тикажеж, що вже завтра відправляєш мене на Землю, але як я там буду жити, таке маленьке і беззахисне?

- Не бійся! Я вибрав для тебе ангела. Він уже давно чекає на тебе і буде турбуватися про твоє життя.

- Знаєш, Господи, тут на небі я веселюся, співаю і відчуваю себе щасливим

- Не хвилюйся! Твій ангел співатиме тобі кожен день, посилатиме тобі сонячну усмішку, а також всю свою любов і ласку. Ти будеш щасливим!

- Але як же я буду розмовляти з людьми незнаючи їхньої мови?

- Твій ангел говоритиме тобі найніжніші, найгарніші слова і з великим терпінням учитеме тебе розмовляти.

 - А що ж мені робити, коли я захочу поговорити з тобою?

 - Твій ангел зложить тобі рученята і навчить тебе молитися.

 - Кажуть на Землі багато поганих людей. Хто ж захистить мене від них?

- Твій ангел захистить тебе, навіть ціною власного життя.

 У цю мить на небесах запанувала тиша, але вже почулися людські голоси, і дитина тихо спитала:

  • Якщо мій час уже настав, скажи мені ім’я мого ангела?
  • Це неважливо. Ти будеш його називати «мама».

Учитель. Мати — всьому початок, берегиня, хранителька роду.Кажуть, що все прекрасне в людині — від променів сонця і від матусиного молока.Вона, мов палаюча  свічка, яка поступово згорає у любові до своїх дітей, віддаючи їм своє тепло і світло, щоб освітити ним дорогу життя. І ми повинні пам’ятати про цю жертовну любов матері і не забувати про неї ні на хвилину.

Шанування матері — один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей.

Учень .

Матінко моя єдина!

Ти ждля мене цілий світ!

І хоч я мала дитина,

Хоч мені лиш кілька літ,

Та тебе, матусю мила,

Я кохаю над життя

І бажаю: будь щаслива,

Наче квітка весняна!

 

Учениця.

Як в гніздечку пташка

Пташенят голубить,

Так і кожна мама

Діток ніжно любить.

 

Пригорне до серця

Теплими руками.

Дітям і дорослим

Добре біля мами.

 

Сценка «Розмова дітей»

1. Моя наймиліша з усіх людей ненька,

Тиха, мов голубка, щира і маленька.

 

2. Нема в цілім світі всім вам признаюся,

Кращої, ріднішої, як моя матуся.

 

3. Я свою матусю так щиро кохаю,

Що і розказати не вмію, не знаю.

 

4. Кажуть, що на світі

Сонце найясніше.

Та всміхнеться моя мама —

і стає світліше.

 

5. Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

є щасливі діти?

 

 6. Я до неньки серцем

Любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

 

Пісня «Навчила матуся…» (Н. Май)

 

 

Сценка (мати та син)

- Матусю, а чому це так багато зірок на небі?

- Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.

- Бачив?

- Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

- Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

- Старайся, мій хлопчику. Світи для Бога, для України нашої, для нас батьків, а я буду молитися за тебе.

 

Вчитель.З’являється на світ дитятко — і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її немовлятку. Минають роки. Підростають діти. Та не меншає материнська турбота про них.

Діти, а як ви думаєте, що значитиь для дитини материнська молитва?

(Це наш щит, захист від усього лихого, це наша підтримка у всіх справах, це наша допомога, це наш оберіг, …)

 

Так як дитина потребує маминої молитви, так і матінка потребує молитви своїх дітей. 

 

Молитва за маму

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.

 

Учитель. Мати і батько… Слова наповнені любов’ю та теплом. Мати – душа родини, а батько – її опора. Злагода між батьками – це міцний фундамент для щасливої сім’ї. Дорогі тати й мами, а чи пам’ятаєте ви той час, коли познайомилися одне з одним? Коли ходили гуляти під зорями, коли мріяли про свою майбутню сім’ю?

 

Пісня -танець «А калина не верба»

Учень.

Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,

А скільки любові у них і тепла!

Вони для дітей означають багато,

Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

 

Учениця.

Бо тато і мама — це рідні нам люди,

Рідніших у цілому світі нема.

З батьками дитина захищена буде,

І душу дітей не остудить зима.

 

 

 

 

Учень.

Два слова крилатих — і серце радіє!

Й летить наче пташка в ясне майбуття.

Вони нам дали і натхнення, й надію,

Й найбільше у світі — це наше життя!

 

Учитель.

Батько — це наша тверда рука, на яку можна сміливо опертись. Споконвіку батько вважається господарем сім'ї, її головою, законом. Саме батько несе відповідальність перед Богом і перед суспільством за виховання своїх дітей. Батьків приклад, батьків наказ, мудра порада – це найбільший прояв любові і турботи про своїх рідних.Батьківське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися за долю своїх дітей усе життя. Якби міг, кажуть в народі, то й сонце прихилив би.             

Учень.

Горе чи нещастя, чи біда яка.

Всіх нас виручає батькова рука.

Татова правиця знає труд і піт,

Із руки цієї ми йдемо у світ.

Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.

У житті дорога з нею не страшна.

Як підеш у люди, щоб там не було,

Хай в тобі не згасне батькове тепло.

 

Учениця.

Татку, татусеньку, таточку, татку,

Кращого в світі немає навкруг.

Таточку, хочу тебе обійняти,

Ти мій порадник, заступник і друг.

 

Учень.

Люблю я тата, і щодня

Любов однакова моя.

Чи він сумує,

Чи співа,

Чи він майструє

Щось бува,

Чи він читає,

Чи мовчить,

І раптом навіть накричить,

Я не заплачу,

Я стерплю.

Бо все одно його люблю!

Пісня «Таточку, татусю…»

Учениця.

Татова любов — як літній день,

Пахне потом, хлібом,споришами…

Не знайти такої вам ніде, —

Ну — хіба що на долонях мами.

 

Учень.

Татова любов — як джерело,

Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.

Ще такої в світі не було, —

Ну, хіба що ув очах матусі.

 

Учениця.

Татова любов — немов меди,

Солодко від неї, аж не йметься.

Спробуй, ще таку десь віднайди, —

Ну, хіба що в материнськім серці.

Учень.

Татова любов — мов океан,

Де — ні дна, ні берега земного…

В неї, справді виміру нема,

Бо вона, як в матері, від — Бога.

 

Пісня «Дякую, тату, дякую, мамо»(Н. Май)

 

Вчитель. Бабуся, бабусечка, бабусенька! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе слово.Ви, дітки, вдвічі дорожчі для неї, бо ви діти її дітей. Ви її внучатка, дівчатка і хлоп’ятка. Ви для бабусі  малі пташата. Бо правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».

 

Учень.

Дай, бабусю, поцілую,

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Учениця.

Чому так багато довкола тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі — почуттів глибінь,

А в очах бабусі — неба ніжна синь

У руках невтомних — праця без кінця,

А в устах ласкавих — мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

Учень

Моя бабуся краща поміж всіх,

Вона всіх приголубити уміє.

У неї добрі очі, щирий сміх,

Її побачу і душа радіє.

У неї в серці стільки доброти,

Неначе море, стільки в нім любові.

Все зрозуміє і за все простить,

І лине щирість в кожнім слові.

Учениця.

А стільки мудрості в бабусиних словах,

І стільки ніжності в простих її піснях.

Своїх внучаток зустрічає радо,

І кожний день із нею справжнє свято.

Учень.

Бабусю рідненька, ти моя квіточка,

Ти ніжна і тепла, наче літечко.

Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.

Я  - твій онучок, а мама – донечка.

 

Пісня «Бабусенька»

Вчитель.Дідусь – окраса нашого дитинства. Від дідуся можна почути багато повчального і корисного. Для онуків дідусь – невичерпне джерело оповідок, небелиць, казок.

 

Учень. Зовсім не старенький любий мій дідусь.

Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь.

Він такий розумний – все на світі знає,

Бо книжок багато він завжди читає.

 

Учень. До дідуся іду я по науку:

  • Діду, дідусю, навчи в світі жить.

Він на голівку кладе свою руку,

І голос сріблястий струмочком біжить.

 

Учень .

Дідусь у мене знахар душ людських,

Він не чаклун, лиш душі людські знає.

Люблю його казки, веселий сміх,

А він людей, немов книжки, читає.

Про кожного він правду поведе,

Чи добре й людяне воно та путнє.

Як чоловік себе в житті веде,

Розкаже і минуле, і майбутнє.

Здається, мудрості його немає меж,

Бо ж він, мабуть, усе на світі знає.

І я таким стараюсь бути теж,

Щось особливе з дідом нас єднає.

 

Учень.

Дуже поважає  мій дідусь футбол,

Разом із гравцями забиває гол.

То підстрибне в кріслі, то «ура» кричить,

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає  наша вся сім’я,

Що на діда зовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки – усього навчусь,

І таким завзятим буду, як дідусь.

 

Учень.

Добредідові — у нього

є сокира й пилка є

молотки, гвинти, гвіздочки,

та менівін не дає.

Бо мала рука ще в мене,

А сокиразаважка…

Треба кажепочекати

покивиросте рука.

Каже — я ще невеликий

І не вміющепилять,

А сокирою, вінкаже,

Можупальцявідрубать.

 

Учень.

А мійдідусь колись весною

маленькіяблунькисадив

розрісся сад, умивсь росою

з плодами вітирозпустив.

Тепердідусьпогожимлітом

Угості мене вигляда.

І яблуневимбілимцвітом

Йогосміється борода.

 

Пісня «Мій дідусь»

 

Вчитель.В народі кажуть: «Де звучить дитячий сміх, там щастя в домі.»  І щасливі ті батьки, які зуміли своїм двом, трьом  чи більше діткам прищепити любов одне до одного, навчили їх допомагати одне одному, триматися одне одного на протязі усього життя. Такі діти не пропадуть, такий рід не вмре і не переведеться, бо між братами і сестрами любов і злагода. 

Ваші діти підготували такі невеличкі зізнання своїм братикам і сестричкам, тож послухайте за що вони одне одного цінують, а через що бувають непорозуміння.

 

………………………………………………………………………………………………

Але дуже часто між братиками і сестричками трапляється й таке…

 

Учениця.

- Чого ти  так швидко їси шоколадку? Чи забула, що в тебе є братик?

-  Ні, мамо, не забула, тому й спішу.

 

Учень.

-  Ти, Петре, сам горіхи поїв, чи поділився з сестричкою?

-  А сім на два не ділиться.       

 

Вчитель.Тож доброму роду нема переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце. У великій родині немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує людей бути чесними, справедливими, добрими.

 

Танець  «Дивна квітка»

Дорогі наші рідні,найдорожчі!

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай сяє сонце і цвітуть жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На довгії і довгії літа.

 

Спасибі скажемо вам  знов

За вашу ласку і любов.

І знайте - ваша дітвора

Вам зичить щастя і добра.

 

Хай Господь дарує з неба

Вам щасливії літа,

Щоб наповнювало завжди

Чашу радощів життя.

 

Дарунків, золота  не  маю.

Щоб  Вам до ніг зложити.

Однак  тут  сміло  присягаю,

Що  доки  тільки  буду  жити,

Любов свого палкого серця,

Вам  віддаю, мої рідненькі!

 

Учитель. Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина».

 

Живіть всі дружно і крилато,

Щоб рід людський наш не здрібнів.

Любов оберігайте свято,

Навчіться добрих, щирих слів.

І світ любіть, що наче казка,

Для нас відкрився у житті.

І сонечкова щира ласка

Хай зігріває вас в путі.

 

Дорогі батьківська родино! Приєднайтесь до своїх діток і всі разом заспіваємо та  відчуємо єднання у пісні, у слові, у любові до своїх дітей.

 

Пісня «Родина» (Н.Яремчука)

1

 

docx
Пов’язані теми
Етика, Сценарії
Додано
27 червня 2018
Переглядів
362
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку