Календарно-тематичне планування уроків біології і екології 10 клас //рівень стандарту// (105 години - 3 години на тиждень, із них 7 години - резервних).

№

п/п

Дата

Тема уроку

Науково-дослідницька робота учня

Вступ ( 4 год. + 1 год  резервного часу  )

1

Вступний інструктаж ТБ під час занять з біології.  Повторення навчального матеріалу за 9 клас.

2

Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

3

Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.

4

Фундаментальні  властивості живого.

5

Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;

називає:

- основні галузі застосування біологічних досліджень;

наводить приклади:

• біосистем різних рівнів;

характеризує:

• властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

Діяльнісний компонент

розрізняє:

• - біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент

оцінює: важливість біологічних знань  для розвитку людства.

Наскрізна змістова лінія

«Екологічна безпека і сталий розвиток» Формування екологічної культури, відповідального ставлення до збереження біологічних систем різного рівня.

«Здоров'я і безпека» Виховання бережливого ставлення до оточуючого середовища з метою створення безпечних умов для життя та здоров’я людини.

«Громадянська відповідальність» Формування відповідальної поведінки щодо збереження оточуючого середовища, використання біологічних знань для розвитку людства.

«Підприємливість та фінансова грамотність» Формування розуміння залежності економічного розвитку держави від стану довкілля.

Тема 1. Біорізноманіття ( 18 год. + 1 год  резервного часу)

6

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів. 

7

Лабораторна  робота №1

Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

Лабораторні роботи

8

Сучасні критерії виду.

9

Створення та захист проекту за вказаною темою.

Навчальний проект

1. Складання характеристики виду за видовими критеріями.

10

Віруси. Особливості їхньої організації та функціонування.

11

Віроїди.  Особливості їхньої організації та функціонування.

12

Пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.

13

Гіпотези походження вірусів.

14

Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування.

15

Роль вірусів в еволюції організмів.

16

Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.

17

Прокаріотичні організми: археї. Особливості  організації та функціонування

18

Прокаріотичні організми: бактерії. Особливості  організації та функціонування

19

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів. 

20

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Гриби.

21

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Водорості.

22

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Рослини.

23

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Тварини.

24

Узагальнення знань з теми «Біорізноманіття».

 ( Тематична № 1.)

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;

називає:

- сучасні принципи наукової систематики;

- гіпотези походження вірусів;

 - шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:

- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;

характеризує:

- критерії виду;

- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.

Діяльнісний компонент:

складає:

- характеристику виду за видовими критеріями;

- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;

класифікує: 

- певні види грибів, рослин, тварин;

- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

Ціннісний компонент

оцінює: - важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

Наскрізна змістова лінія

«Екологічна безпека і сталий розвиток» Орієнтування на усвідомлення ролі різноманітних організмів в екосистемах,  збереження видового різноманіття живої природи

«Здоров'я і безпека» Спрямування  знань учнів на профілактику захворювань, збудниками яких є мікроскопічні організми.

«Підприємливість та фінансова грамотність» Використання знань у різноманітних галузях промисловості, сільському господарстві.

Тема 2. Обмін речовин і перетворення енергії (20 год. + 2 год  резервного часу)

25

Білки. Огляд будови й біологічної ролі.

26

Нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.

27

Вуглеводи: огляд будови й біологічної ролі.

28

Ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

29

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем.

30

Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.

31

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

32

Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів.

33

Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією. 

34

Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.

35

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму

36

Обмін вуглеводів та ліпідів у організмі людини.

Практичні роботи

1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

37

Обмін білків у організмі людини.

Практичні роботи

1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

38

Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

39

Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин.

40

Значення якості питної води для збереження здоров’я людини.

41

Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.

42

Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин.

43

Знешкодження токсичних сполук в організмі людини.  

44

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

45

Контрольна робота № 1.

46

Узагальнення знань з теми.

( Тематична № 3.)

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;  

називає:

- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;

- критерії якості питної води;

наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин автотрофних та гетеротрофних організмів;

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

- нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

-  роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

Діяльнісний компонент

складає схеми:

- обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

Ціннісний компонент

висловлює судження:

- щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);

оцінює: - важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

Наскрізна змістова лінія

«Екологічна безпека і сталий розвиток» Орієнтує на розуміння важливості збереження природніх ресурсів (вода, земельні угіддя) екологічно чистими.

«Здоров'я і безпека»

Сприяє усвідомленню значення повноцінного харчування та вживання якісної води для здоров’я людини.

Тема 3. Спадковість і мінливість (28 год + 1  год  резервного часу)

47

Основні поняття генетики.

48

Закономірності спадковості.

49

Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.

50

Гібридологічний аналіз. Моногібридне схрещування, неповне домінування.

51

Гібридологічний аналіз. Ди- та полігібридне схрещування.

52

Гібридологічний аналіз. Кодомінування

53

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

54

Гібридологічний аналіз.

Зчеплене успадкування і кросинговер Успадкування, зчеплене зі статтю.

55

Практична робота 2.

Розв’язування типових генетичних задач.

56

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація.

57

Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.

58

Каріотип людини та його особливості. Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.

59

Сучасний стан досліджень геному людини.

Методи досліджень спадковості людини.

60

Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.

61

Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини. ( Тематична № 4.)

62

Закономірності неспадкової мінливості людини.

Лабораторні роботи

2. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

63

Закономірності спадкової мінливості людини.

64

Мутації та їхні властивості.

65

Поняття про спонтанні мутації.

66

Біологічні антимутаційні механізми.

67

Захист геному людини від шкідливих мутагенних впливів.

68

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

69

Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування.

70

Закономірності розподілу алелів в популяціях.

71

Сучасні завдання медичної генетики.

72

Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.

73

Методи діагностики та профілактики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.

74

Створення та захист проектів за обраною темою. орієнтовні теми:

Генетичний моніторинг в людських спільнотах. Скринінг-програми для новонароджених. Генотерапія та її перспективи. 

Проект: створення буклету, постеру, презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо  (один на вибір)

75

Узагальнення знань з теми.

( Тематична № 5.)

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

•    ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:

- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

- типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

•  модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

• типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);
• закономірності модифікаційної мінливості людини;
• типи мутацій людини;
• мутагенні фактори;

пояснює:

-  застосування генетичних маркерів;

•  явище зчепленого успадкування у людини;
•  молекулярні механізми мінливості у людини; 
•  біологічні антимутаційні механізми;

Діяльнісний компонент

порівнює:

- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

-  за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:  - схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження: - щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до: профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

Наскрізна змістова лінія

«Екологічна безпека і сталий розвиток» Орієнтує на розуміння впливу екологічного  стану довкілля на мутаційні процеси в організмі, недопущення збільшення концентрації в довкіллі отруйних речовин, рівня радіації.

«Здоров'я і безпека»  Формування здорового способу життя з метою уникнення мутагенних чинників на організм людини, розуміння важливості дослідження власного родоводу та генетичного консультування задля народження здорових дітей.

«Громадянська відповідальність» Сприяє усвідомленню того, що збереження власного здоров’я та народження здорових дітей – це запорука не лише родинного благополуччя, а і успішного розвитку  держави.

«Підприємливість та фінансова грамотність» Розуміння важливості знань у медицині, психології, педагогіці, використання їх у галузях сільського господарства, селекції.          

Тема 4. Репродукція та розвиток (23 год. + 2 год  резервного часу)

76

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

77

Особливості процесів регенерації організму людини.

78

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. 

79

Правила біологічної етики.

80

Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають.

81

Старіння та смерть клітин.

82

Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки.

83

Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання.

84

Профілактика онкологічних захворювань.

85

Статеві клітини.

86

Особливості гаметогенезу у людини.

87

Лабораторна робота №3

Вивчення будови статевих клітин людини.

Лабораторні роботи

3. Вивчення будови статевих клітин людини.

88

Суть та біологічне значення запліднення.

89

Причини порушення процесів запліднення у людини.

90

Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

91

Репродуктивне здоров’я.  

92

Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини.

93

 Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.

94

Ембріогенез людини.

95

Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).

96

Лабораторна робота №4

Вивчення етапів ембріогенезу.

Лабораторні роботи

4. Вивчення етапів ембріогенезу.

97

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

98

Узагальнення знань з теми.

( Тематична № 6.)

99

Контрольна робота № 2.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.

Наскрізна змістова лінія

«Екологічна безпека і сталий розвиток» Сприяє формуванню соціальної активності щодо збереження оточуючого середовища, потреби в утриманні у належному санітарному стані прилеглої території довкілля; ознайомлення з екологічними чинниками, що впливають  на процеси росту та розвитку людини.

«Здоров'я і безпека» Орієнтує на формування здорового способу життя, розуміння залежності повноцінного розвитку людини від стану навколишнього світу, її способу життя.

«Громадянська відповідальність» Формує відповідальність  за власне життя і здоров’я та життя  і здоров’я майбутніх дітей.

«Підприємливість та фінансова грамотність» Розуміння важливості знань для розвитку медицини у напрямку трансплантації тканин та органів, репродукції людини, профілактики онкологічних захворювань.

Узагальнення та повторення (5год.)

100

Біорізноманіття.

101

Обмін речовин і перетворення енергії.

102

Спадковість і мінливість

103

Репродукція і розвиток

104

Повторення та узагальнення вивченого

105

Підсумково-узагальнюючий урок