Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури в 9 класі (2020 - 2021 н.р.)

Погоджено      

на 202_ – 202_ навчальний рік

директором  

____________________________________

____________________________________ 

(назва навчального закладу)  

____________________________________                 (ПІБ директора)

25 серпня 202_ року

Орієнтовне календарно-тематичне планування

уроків зарубіжної літератури

9 клас

(зі змінами, затвердженими наказом МОНУ від 07.06.2017 № 804)

70 годин, 2 години на тиждень

Учитель ______________________________________

Форми контролю

Клас  і  семестри

9 клас

І семестр

ІІ семестр

ЗА ПЛАНОМ

33

37

КОНТРОЛЬНІ  РОБОТИ

 3

3

із них  контрольний класний твір

        1

       1

тести, відповіді на питання

 2

2

розвиток  зв’язного  мовлення (у+п)

1 + 1

1 + 1

позакласне  читання

2

2

перевірка  зошитів

4

5

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

Дата

проведення

ТЕМА-1 (11 годин)

ВСТУП (2 години)

1

Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі.

Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців.

Ключові компетентності

Учень (учениця):

*усвідомлює зв’язок різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства (НЛ-1);

*цінує спільну працю, громадянську ініціативу (НЛ-2).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

*дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури;

*називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.);

*визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів);

*дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників);

*знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова);

*порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів).

2

ПЧ-1. Позакласне читання-1.

Позакласне читання творів улюблених сучасних митців зарубіжної літератури.

Ентоні Дорр. «Все те незриме світло».

ПРОСВІТНИЦТВО (9 годин)

3

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями  (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм).

Ключові компетентності

Учень (учениця):

*усвідомлює особисту відповідальність за стан навколишнього середовища (НЛ-1);

*розуміє роль ініціативи в суспільстві (НЛ-2);

*осмислює значення безпечної поведінки в критичних ситуаціях (НЛ-3);

*ставить перед собою мету й системно працює для її реалізації (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва;
• знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників;
• називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах;
• визначає особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»;
• розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера»  (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики);
• знаходить приклади езопової мови у творі Дж. Свіфта;
• характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його створення;
• знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі;
• розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних творах Й. В. Ґете;
• пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.

(ТЛ) Поглиблення понять про роман, оду. Композиція.

(ЛК) Європейське мистецтво доби Просвітництва.

(УС) Ідеї Просвітництва в Україні.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою).

(МЗ) Історія, математика.

4

Джонатан Свіфт (1667–1745).

 «Мандри Лемюеля Гуллівера»

(1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі.

5

Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини.

6

Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.

7

Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Поезія «Вільшаний король». Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король».

8

Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у  «Прометеї». Образ Прометея.

9

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера.

10

ВЧН-1. Ода «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу. (Напам’ять)

11

ТКР-1.  Тематична контрольна робота.  Комбіновані різнорівневі завдання за темами «Вступ», «Просвітництво»: творчість Дж. Свіфта, Й.В. Ґете, Ф. Шиллера.

ТЕМА-2 (8 годин)

РОМАНТИЗМ (8 годин)

12

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах

Ключові компетентності

Учень (учениця):

• усвідомлює взаємозв’язок людини і навколишнього середовища (НЛ-1);
• розуміє необхідність захисту своїх прaв і прав інших людей (НЛ-2);
• визначає тактику поведінки в небезпечних ситуаціях (НЛ-3);
• оцінює проблему і відповідно до цього ухвалює рішення (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах;
• розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур;
• визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків;
• аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення;
• знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів;
• виявляє зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо);
• виявляє зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо);
• аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона);

13

Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («Не знаю, що стало зо мною…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне.

14

Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Коли розлучаються двоє…»): особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.

ВЧН-2. (Виразне читання напам’ять).

15

Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.

16

Поема «Мазепа». Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.).

17

Відображення духовного життя особистості та суспільства,  історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).

18

РЗМ-1 (у). Розвиток зв’язного мовлення (усно).

Поетичний практикум за творчістю  Дж. Байрона.

19

ТКР-2.  Тематична контрольна робота. 

Комбіновані різнорівневі завдання за темою «Романтизм»

ТЕМА-3 (13 годин)

ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ  (13 годин)

20

Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики («До А. П. Керн», «Я пам’ятаю мить чудову…», «Я вас кохав…»). Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця.

Ключові компетентності

Учень (учениця):

*усвідомлює взаємозв’язок людини і навколишнього середовища (НЛ-1);

*розуміє необхідність захисту своїх прaв і прав інших людей (НЛ-2);

*визначає тактику поведінки в небезпечних ситуаціях (НЛ-3);

*оцінює проблему і відповідно до цього ухвалює рішення (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур;
• визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків;
• аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення;
• знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів; );
• виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму та взаємодії романтизму з реалізмом (на прикладі творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова);
• визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів);
• виявляє художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо;
• порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників;
• установлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов);
• виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О. С. Пушкін);
• порівнює образи Євгенія Онєгіна та Печоріна;
• розповідає про роль України в житті й творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму;
• знає імена українських перекладачів творів європейських романтиків;
• розповідає про відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів);
• виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).

21

Лірика О.С. Пушкіна. Тема поета і поезії у віршах митця («Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»).

22

Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга).

23

Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни).

24

Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо) в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін».

25

Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора.

ВЧН-3. (Виразне читання напам’ять одного з поетичних творів митця).

26

РЗМ-2 (п). Розвиток зв’язного мовлення (письмово).

Складання мініатюр. Природа в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін».

27

Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова («Сосна»). Зв’язок творчості митця («І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…») із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.).

ВЧН-4. (Виразне читання напам’ять).

(ТЛ) Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська).

(ЛК) Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.).

(УС) Україна в житті й творчості зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне й «Сосна» М. Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О. С. Пушкіна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів.

(МЗ) Художня культура, історія, географія.

Завершення І семестру

28

«Герой нашого часу» М.Ю. Лермонтова – філософський, морально-психологічний роман про долю покоління. Особливості розвитку сюжету й композиції.

29

Сюжет роману «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби.

30

Складність образу Печоріна, його духовна трагедія.

31

Печорін у системі образів роману «Герой нашого часу» М.Ю. Лермонтова. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману.

32

ТКР-3.  Тематична контрольна робота. 

КТ-1.     Контрольний твір за темою «Взаємодія романтизму і реалізму»

33

ПЧ-2. Позакласне читання-2.

Позакласне читання творів сучасної літератури.

Підготовка проекту з використанням мультимедійних технологій з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника сучасності та його творів.

ТЕМА-4 (14 годин)

РЕАЛІЗМ (14 годин)

1

Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).

Ключові компетентності

Учень (учениця):

• усвідомлює необхідність поваги до людини, розпізнає уявні і справжні життєві цінності, цінує вияв милосердя та співчуття до людини (НЛ-2);
• осмислює причиново-наслідкові рішення між власними рішеннями і поведінкою та здоров’ям та безпекою(НЛ-3);
• розуміє роль ініціативності в суспільстві (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• дає визначення поняття «реалізм», називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах;
• розуміє особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом);
• розповідає про основні віхи життя й творчості митців;
• розкриває особливості світогляду письменників;
• визначає актуальні проблеми, теми творів;
• установлює сюжетно-композиційні особливості творів;
• аналізує прочитані тексти цілісно і в окремих фрагментах;
• аналізує образи персонажів як типові з визначенням засобів їхнього створення (портрет, психологічні деталі, інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами тощо);
• дає визначення поняття «психологізм», розкриває специфіку психологізму в прочитаних творах;
• інтерпретує вчинки персонажів, дає їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних ситуацій, аргументує свою позицію прикладами, цитатами з текстів;
• виявляє художнє новаторство митців;
• розкриває специфіку аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо);
• розповідає про зв’язки письменників з Україною, увічнення їхньої пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва;
• порівнює особливості втілення теми грошей та їхнього згубного впливу на людину й суспільство у творчості О. де Бальзака і М. В. Гоголя (на прикладі прочитаних творів).

(ТЛ) Поглиблення понять про образ (типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська), оповідання, комедію, художню деталь (психологічна). Психологізм, інтер’єр.  

(ЛК) Утілення образів і сюжетів творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя у мистецтві (ілюстраціях, кіно, театрі  тощо).

(УС) О. де Бальзак і Україна. Значення М. В. Гоголя для розвитку української та зарубіжних літератур.

(ЕК) Зіставлення специфіки розкриття теми грошей та їхнього впливу на людину у творчості О. де Бальзака й М. В. Гоголя.

(МЗ) Художня культура, іноземна мова, географія, історія.

2

Оноре де Бальзак (1799–1850). Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника.

3

Оноре де Бальзак. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії».

4

Повість «Гобсек» Оноре де Бальзака. Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»).

5

Сюжет повісті «Гобсек» Оноре де Бальзака.

6

Жіночі образи повісті «Гобсек» Оноре де Бальзака. Графиня Анастазі де Ресто та Фані Мальво.

7

Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.).

8

Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника.

9

«Ревізор». Творча історія п’єси. Образи чиновників.

10

Образ Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’єси.

11

«Шинель». Цикл петербурзьких повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель».

12

Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення.

13

Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини».

14

ТКР-4.  Тематична контрольна робота. 

Комбіновані різнорівневі завдання за темою «Реалізм».

ТЕМА-5 (10 годин)

Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст. (10 годин)

15

«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.

Ключові компетентності

Учень (учениця):

• усвідомлює необхідність брати на себе відповідальність за власні рішення (НЛ-2);
• виробляє вміння опановувати себе (НЛ-3);
• розрізняє щирі і меркантильні  наміри (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви;
• характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби їхнього створення;
• аналізує твори у єдності змісту та форми;
• висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами;
• розповідає про основні віхи життя й творчості митців;
• знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою);
• здійснює пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо);
• користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (зокрема інтернет-ресурсами).

16

Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма.

17

Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої).бразна система п’єси.

18

Генрік Ібсен. «Ляльковий дім»: образна система твору.

19

Генрік Ібсен. «Ляльковий дім». Композиція п’єси. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу.

20

Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон».

21

Б. Шоу. «Пігмаліон»: сюжет, динаміка образу Елайзи Дулітл.

22

Ідеї  «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.

23

РЗМ-3 (п). Розвиток зв’язного мовлення (письмово).

Написання асоціативного етюду, есе, викликаного певним художнім образом.

24

ТКР-5.  Тематична контрольна робота.

КТ-2.     Контрольний твір за темою «Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст».

ТЕМА-6 (11 годин)

Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура (11 годин)

25

Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст.

Ключові компетентності

Учень (учениця):

• обгрунтовує вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; характеризує цілісну наукову картину світу (НЛ-1);
• усвідомлює моральну відповідальність за свої вчинки; аналізує принципи і механізми  функціювання суспільства (НЛ-2);
• розуміє відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозує ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3);
• цінує ініціативність та підприємливість (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• знає основні відомості про життя і творчість митців;
• виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їхній зв'язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору;
• виявляє ознаки різних літературних напрямів у прочитаних творах;
• знає характерні ознаки різних жанрів, виявляє їх у творах письменників;
• характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їхньої внутрішньої зміни, виявляє відповідні художні засоби;
• створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури (або кіно, театру);
• обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, зокрема в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва;
• презентує свої улюблені твори сучасної літератури на уроці, виявляє в них риси художності;
• володіє навичками роботи з бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги, творчого читання;
• знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури;
• аналізує твори сучасних зарубіжних авторів у єдності змісту й форми;
• знає визначні міжнародні літературні премії сучасності;
• називає зарубіжних письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.

26

Філософські проблеми твори Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Образна система твору. Народний гумор.

27

Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва.

28

Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом».

29

Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо.

30

Натовп і влада в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом».

31

Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом» .

32

ПЧ-3. Позакласне читання-3.

Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника».

Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі.

33

ПЧ-4. Позакласне читання-4.

Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання». Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі.

34

РЗМ-4 (у). Розвиток зв’язного мовлення (усно).

Аналіз прозового твору та його характеристика за карткою.

35

ТКР-6.  Тематична контрольна робота. 

Комбіновані різнорівневі завдання за темою «Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура».

4. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (за рахунок резерву годин)

36

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Ключові компетентності

Учень (учениця):

• усвідомлює красу природи, її благотворний вплив на людину, розуміє відповідальність за спроби змінити навколишній світ (НЛ-1);
• оцінює свою роль у суспільстві, бере участь у процесі ухвалення рішень (НЛ-2);
• осмислює причиново-наслідкові зв’язки між безпечною поведінкою та здоров’ям   (НЛ-3);
• продукує власні ідеї та ініціативи, обстоює власну думку, використовуючи доцільні мовні засоби (НЛ-4).

Предметні компетентності

Учень (учениця):

• визначає основні етапи літературного процесу XIX–XX ст., їхні особливості, зв’язок із розвитком культури і мистецтва;
• розрізняє літературні напрями, течії, роди, жанрі XIX–XX ст.;
• установлює жанрово-родову належність творів, їхню жанрову й стильову своєрідність;
• називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну та світову скарбницю художніх цінностей;
• застосовує літературознавчі поняття в процесі аналізу й інтерпретації літературних творів;
• аналізує, оцінює, порівнює літературні твори і явища.

37

Підбиття підсумків навчального року.