Календарно-тематичне планування «Всесвітня історія», 11 клас

№

Дата

Дз

Тема

Ключові компетентності

Очікувані результати

Розділ 1. Облаштування повоєнного світу (2 год.) 

1.

№ 1

Ялтинсько-Потсдамська системи міжнародних відносин.  Створення нової системи міжнародних відносин.  

-                      Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                      Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

-                      Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                      Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; 

Знати: 

–                    час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО і ОВД. 

Розуміти: 

–                    поняття:          «біполярний

(двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»; 

–                    характерні риси ЯлтинськоПотсдамської системи міжнародних відносин; 

–                    мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН; 

–                    вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;

–                    значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і

2.

№ 2

Початок          «Холодної            війни».

Меморандум Дж. Кеннана і промова

В. Черчіля в Фултоні. Доктрина Г. Трумена і «План Маршалла». Поділ Німеччини. НАТО та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.

Корейська війна 1950-1953 рр. та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних криз.

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність формувати віротерпимість та культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасногоміжнародного права. 

Уміти: 

–                    встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»;  – використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

–                    встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни».

Розділ 2. Держави Північної Америки та Західної Європи (8 год.) 

3.

4.

5.

6.

7.

№ 3

№ 4

№ 5

№ 6

№ 7

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство

Боротьба за громадянські права і права меншин 

Транснаціональні корпорації. НТР. Різні моделі ринкового господарства

Німеччина: від «економічного дива» до об’єднання країни та сучасного стану

Італія і Франція у другій половині

-                      Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                      Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

-                      Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                      Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; 

Знати: 

–                    час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у

Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців       за             громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору. 

Розуміти: 

–                    поняття: «брексіт», «економічне диво», «маккартизм», «науково-

технічна                             революція»,

«неоконсерватизм», «неолібералізм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»; 

–                    основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; 

–                    причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;  – значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу; 

8. 

9.  

  10.

№ 8

№ 9

ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

Від Європейського економічного співтовариства до Європейського союзу

Роль       США        у        міжнародних

відносинах у другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

Урок узагальнення до розділів 1, 2

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність формувати віротерпимість та культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

–                    внесок української діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти: 

–                    встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки; 

–                    використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи; 

–                    схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому; 

–                    визначити       особливості

«економічного дива» у Федеративній

Республіці Німеччині (ФРН) та Італії;  – визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу; – визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;  – визначити роль США та ЄС в

сучасних міжнародних відносинах;  – висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера,

Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга,             П’єраТрюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля.

Розділ 3. Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси (11 год.) 

-                   Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                   Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

-                   Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                   Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; 

-                   Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-                   Загальнокультурну компетентністьформувати віротерпимість та культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними

Знати:

–                  час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в

СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду            СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини.

Розуміти: 

–                  поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»; 

–                  вплив на        розвиток            регіону Центрально-Східної            Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»; 

–                  особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах

Центрально-Східної Європи. 

Уміти: 

–                  визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній

Югославії; 

–                  використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору

наприкінці 80-х років ХХ ст.; 

11.

12.

13. 

14.

15.

16.

№ 10

№ 11

№ 12

№ 13

№ 14

№ 15

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної

  Європи.       Особливості       розвитку

Болгарії та Югославії

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної

  Європи.       Особливості       розвитку

Болгарії та Югославії

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Угорщині та Румунії

Сталінська модель соціалізму

та її втілення в Польщі 

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. сталінська модель соціалізму в чехословаччині і «Празька весна» 1968 р.

CCCP: Завершення епохи

 Сталіна. «Хрущовська відлига»

17.

18.

19. 

20.

21.

№ 16

№ 17

№ 18

№ 19

  CCCP:     від     доби     Брежнєва     до

Перебудови

«Оксамитові революції» в країнах Східної Європи. Розпад Совєтського Союзу,

Югославії та Чехословаччини

Країни Центрально-Східної Європи в першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних

міжнародних відносинах

Росія наприкінці ХХ–у першій чверті ХХІ ст. Політична, економічна й ідеологічна експансія РФ. 

Узагальнення  до розділу 3

ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

–                  встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі. – порівняти трансформаційні

  процеси     в     країнах     Центрально-

Східної Європи; 

–                  визначити роль країн Центрально-

Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах; 

–                  висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека

Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки (8 год.)

22.

23. 

№ 21

№ 22

Японія у другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст. «Економічне

диво» Південної Кореї

Китай у другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

-                   Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                   Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські

Знати:

–                  час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.  Розуміти: 

–                  поняття: «апартеїд», «Арабська

24.

25.

26. 

27.

28. 

29.

№ 23

№ 24

№ 25

№ 26

№ 27

№ 28

Індія і Пакистан у другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна

проблема та шляхи її врегулювання

Ісламська революція в Ірані.

«Арабська весна». Терористична діяльність

Латинська Америка у другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

Африка у другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

Узагальнення до розділу 4.

відповідники іншомовним термінам;

-                   Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                   Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; 

-                   Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність формувати віротерпимість та культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

весна», «деколонізація», «ісламська революція», «ісламський фундаменталізм», «рік Африки», «рух Неприєднання»; 

–                  причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; «японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми»,

«Арабської весни», воєн у Сирії; 

–                  вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу. 

Уміти: 

–                  встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки; – використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню військово-політичних союзів та економічних регіонів у цих частинах

світу; 

–                  визначити можливі способи врегулювання «близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;  – порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в

Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та

Латинської Америки; 

– висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-

політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна, Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто.

Розділ 5. Міжнародні відносини (3 год.)

30.

31.

32.

№ 29

№ 30

№ 31

Динаміка Холодної війни. 

Період «розрядки» в міжнародній політиці

Проблема міжнародного тероризму. Агресія Російської Федерації проти України

-                   Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                   Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

-                   Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                   Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та встановлення хронологічної послідовності; 

-                   Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність формувати віротерпимість та

Знати: 

–                  час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції. 

Розуміти: 

–                  поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна», «Карибська криза», «концепція “руского міра”», «міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»;

–                  причини, ознаки, динаміку та наслідки «холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора. 

Уміти: 

–                  використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну

геополітичну ситуацію у світі; 

–                  пояснити        вплив            Гельсінської

культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.; 

–                    схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»;  – пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ –

першої чверті ХХІ ст.; 

–                    визначати характер російськоукраїнської війни.

Розділ 6. Повсякденне життя і культура (3 год.)

33.

34.

35.

№ 33

№ 34

№ 35-

36

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Науково-технічна революція

Розвиток літератури і мистецтва:

провідні тенденції. Спорт у першій чверті ХХ — на початку ХХІ ст.

Узагальнення курсу. Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ — у першій чверті ХХІ ст.

-                      Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та

письмовій формі; 

-                      Компетентність спілкування іноземними мовами шляхом використання слів іншомовного походження, вміння пояснювати ці слова та використовувати їх у власному мовленні; знаходити українські відповідники іншомовним термінам;

-                      Соціальну       та       громадянську

компетентності для розуміння важливості  вивчення історії; засуджувати насильницькі методи міжнародної політики; визнавати правого кожного народу на власну державу та гідне і забезпечене життя; 

-                      Математичну           компетентність             шляхом

Знати: 

–                    діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.; 

–                    базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності. Розуміти: 

–                    поняття: «абстракціонізм», «високі технології», «неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм»,             «соціалістичний реалізм», «функціоналізм»; 

–                    динаміку, напрямки і здобутки НТР.  Уміти:

–                    охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства; 

–                    визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі,

побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; 

- Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;  вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

-Загальнокультурну компетентність формувати віротерпимість та культурологічну освіченість; формувати навички визначення мистецьких творів різних стилів та напрямів за їх голосними ознаками; аналізувати вплив суспільнополітичного життя на розвиток культури.

образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;  – порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств; 

–                    визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір); – визначити соціальні

наслідки НТР; 

–                    пояснювати    взаємовпливи

культури, спорту й політики