Календарно-тематичне планування з біології для 6 класу на 2017- 2018 н.р.

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора

__________ Бомба Л.Р.

«___» вересня 2017р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор школи

_________ Ямнич Р.І.

«___» вересня 2017р.

Оч. результати навч-пізнав дія-сті учнів

№ п.п

Дата

Тема уроку

Д\З

Прим.

Вступ ( 4 год.)

Діяльність (уміння)

розрізняє:  об’єкти живої природи;

практикує:  метод спостереження біологічних об’єктів

 Знання   оперує термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

Ставлення усвідомлює:

взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки: про пізнаванність природи

оцінює значення: біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

1

Біологія — наука про життя. Науки, що вивчають життя.

2

Основні властивості живого.

3

Різноманітність життя (на прикладах представників основних груп живої природи). Поняття про віруси.

4

Методи біологічних досліджень організмів.

Тема 1. Клітина ( 10 год.)

Діяльність (уміння)

розпізнає:

- на моделях, фотографіяхрослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням

Знання оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

Ставлення робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

5

Клітина — одиниця живого.

Історія вивчення клітини.

6

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи). Практична робота № 1 Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

7

Практична робота № 2 Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

8

Загальний план будови клітини.

9

Будова рослинної та тваринної клітини.

10

Основні властивості клітини. Обмін з навколишнім середовищем.

11

Внутрішнє середовище клітини

12

Ріст та поділ клітини.

13

Лабораторні дослідження:

Будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

14

Узагальнення та систематизація знань з тем: «Вступ», «Клітина»

Виставляється тематична оцінка

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності ( 8 год.)

Діяльність (уміння)

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

Знання оперує термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальнихта багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

Ставлення

оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

15

Бактерії — найменші одноклітинні організми.

Міні-проект (за вибором): Чому скисає молоко?

Корисний йогурт.

16

Значення бактерій у природі та  житті людини.

Захист міні-проектів.

17

Одноклітинні організми (амеби, інфузорії). Лабораторне дослідження

Спостереження інфузорій.

18

Паразитичні одноклітинні організми.

19

Одноклітинні організми на прикладі хламідомонади, евглени зеленої,  представників діатомових водоростей.

20

Одноклітинні гриби – дріжджі.

Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови, роль у природі та житті людини.

21

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва).

22

Узагальнення та систематизація знань з теми: «Одноклітинні організми»

Виставляється тематична оцінка

Тема 3. Рослини (20 год.)

Діяльність (уміння)

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму

розпізнає:

- клітини, тканини та органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

Знання

оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), фотосинтез,

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

характеризує: - будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

Ставлення  усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює: - значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин.

- про фотосинтез як характерну особливість рослин

23

Рослина — живий організм.

Міні-проект: Рослини хижаки.

24

Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення, дихання, рухи рослин.

Демонстрування:

- дослідів, що підтверджують: фотосинтез; дихання; випаровування води; поглинання коренем води

25

Будова рослини. Тканини рослин

26

Органи рослин. Корінь.

Лабораторне дослідження:

будови кореня;

27

Різноманітність і видозміни вегетативних органів (кореня).

Лабораторне дослідження:

будови цибулини;

28

Пагін: будова та основні функції.

Лабораторні дослідження:

будови пагона;

будови бруньки;

Дослідницький практикум

Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

29

Будова стебла. Видозміни пагона.

30

Контрольна робота (директорська)

31

Будова та функції листка

32

Транспорт речовин. Взаємозвязок між різними частинами рослини.

Дослідницький практикум

Транспорт речовин по рослині.

Виставляється тематична оцінка

Діяльність (уміння)

описує:

- розвиток рослини з насінини;

розпізнає:-  органи рослини;

порівнює за вказаними ознаками:

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:- значення випаровування води в житті рослин;

планує: - власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує: - результати власних спостережень;

практикує:

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє: - розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

застосовує знання: - для догляду за рослинами

Знання

оперує термінами:

- статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає: - умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- способів запилення; - способів розмноження рослин (3-4); - рухів рослин;

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює: - запилення та запліднення;

характеризує: - будову квітки як орган насіннєвого розмноження рослин

Ставлення   усвідомлює: рослина – цілісний організм;

висловлює судження: - різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

- про фотосинтез як характерну особливість рослин

33

Рухи рослин.

34

Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

35

Вегетативне розмноження рослин.

Дослідницький практикум

Дослідження процесу росту вегетативних органів.

36

Квітка, як орган  статевого розмноження рослин.

 Лабораторне  дослідження:

будови квітки;

37

Суцвіття. Типи суцвіть.

38

Запилення.

39

Запліднення у квіткових рослин.

40

Насінина. Умови проростання насінини.

Лабораторне  дослідження:

будови насінини; Дослідницький практикум

Дослідження умов проростання насінин.

41

Плід. Способи поширення плодів.

Лабораторне дослідження:

будови плода.

42

Ріст і розвиток рослин.

43

Узагальнення та систематизація знань з теми: «Рослини»

Виставляється тематична оцінка

Тема 4. Різноманітність рослин (12 год.)

 Діяльність (уміння) розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

Знання оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовахназиває:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

Ставлення робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює: - значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань

44

Способи  класифікації рослин.

45

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові) Лабораторне дослідження:

будови зелених нитчастих водоростей;

46

Мохи.

Лабораторне дослідження:

будови моху;

47

Папороті. Хвощі, плауни.

Лабораторне дослідження:

будови папоротей;

48

Голонасінні

Лабораторне дослідження:

будови пагонів і шишок хвойних рослин.

49

Поняття про класифікацію покритонасінних рослин Практична робота №3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

50

Клас Дводольні. Родини: Розоцвіті, Пасльонові, Бобові, Айстрові, Капустяні.

51

Клас Однодольні.

52

Сільськогосподарські рослини

53

Екологічні групи рослин.

54

Життєві форми рослин. Зв’язки рослин з іншими організмами

55

Типи рослинних угруповань

56

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

 Практична робота №4.  Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

57

Узагальнення та систематизація знань з теми «Різноманітність рослин»

Виставляється тематична оцінка

Тема 5. Гриби (орієнтовно9 год)

Діяльність (уміння)порівнює за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає: - їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; - лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

аналізує: - використання людиною грибів і лишайників;

уміє: - відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

Знання оперує термінами:

- гриби, лишайники називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

Ставлення оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює: небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних

58

Особливості життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

59

Особливості живлення, грибів.

60

Розмноження та поширення грибів.

61

Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби;

Лабораторні дослідження

будови шапинкових грибів.

62

Їстівні та отруйні шапинкові гриби.

63

Практична робота № 5 Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

64

Сапротрофні — цвільові гриби

65

Гриби паразити.

66

Лишайники.

67

Узагальнення та систематизація знань з теми «Гриби»

Контрольна робота (директорська)

68

Значення грибів у природі та житті людини.

Міні-проект: «Гриби у природі та житті людини.»

69

Екскурсії Різноманітність рослин свого краю .

Вивчення рослинних угруповань.

70

Узагальнення: Будова та життєдіяльність організмів.

Виставляється тематична оцінка.

Кількість тематичних

Кількість практичних робіт

Кількість контрольних робіт      

І семестр

ІІ семестр

За рік