Календарно-тематичне планування з біології і екології для 11 класу

№

Дата

Тема уроку

Лабораторні та практиіні роботи,

Домашнє завдання

Примітка

11-А

клас

11-Б

 клас

11-А

11-Б

Адаптація (17 годин)

1

Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Принцип єдності організмів та середовища мешкання.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм

формулює:

- принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;

- правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;

називає:

- основні властивості адаптацій;

- параметри екологічної ніші;

- способи терморегуляції організмів;

- основні форми симбіозу організмів;

- форми паразитизму;

- типи адаптивних біологічних ритмів організмів;

наводить приклади:

- адаптацій організмів до різних середовищ мешкання;

- адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;

описує:

- адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання;

характеризує:

- коадаптації організмів;

• типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;

пояснює:

- молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем;

- відносний характер адаптацій;

- біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;

- генетичну основу формування адаптацій.

Діяльнісний компонент:

визначає:

- ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання;

розпізнає :

- приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми;

порівнює:

- особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини;

- адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;

складає схеми:

- комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів;

моделює:

- наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів;

Ціннісний компонент

робить висновок:

- про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу,

- про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем;

- про адаптивне значення фотоперіодизму.

дотримується правил:

- здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу;

обґрунтовує судження:

- про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів,

виявляє ставлення до:

- підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.

§ 1

2

Загальні закономірності формування адаптацій.

§ 2

3

Поняття про преадаптацію та постадаптацію. Властивості адаптацій.

§ 3

4

Поняття про адаптивну радіацію.

§ 4

5

Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види

§ 5

6

Основні середовища існування та адаптації до них організмів

Практичні роботи

1. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

§ 6

7

Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.

§ 7

8

Стратегії адаптацій організмів.

§ 8

9

Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання.

§ 9

10

Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі.

§ 10

11

Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.

§ 11

12

Симбіоз та його форми.

§ 12

13

Організм як середовище мешкання. Поширення паразитизму серед різних груп організмів

§ 13

14

Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів.

§ 14

15

Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів.

§ 15

16

Фотоперіодизм та його адаптивне значення.

§ 15

17

Узагальнюючий урок з теми «Адаптація»

Повторити

 § 1-15

Тематична

 Біологічні основи здорового способу життя (орієнтовно 11 год.)

18

Науки, що вивчають здоров’я людини. Принципи здорового способу життя.

Знаннєвий компонент

оперує термінами:

- здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;

називає:

- науки, що вивчають здоров’я людини;

- шляхи зараження інфекційними хворобами;

- чинники неінфекційних хвороб людини;

наводить приклади:

- профілактичних заходів щодо хвороб людини;

Діяльнісний компонент

характеризує:

- принципи здорового способу життя;

- імунну систему людини, особливості її функціонування;

пояснює:

- механізми взаємодії системи антиген-антитіло;

- заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом);

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив регулярних тренувань і рухової активності,  на здоров’я людини;

- вплив харчування на здоров’я людини;

обґрунтовує судження про:

- необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах;

- необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті;

- негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини;

виявляє власне ставлення:

- до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій;

- до особистої та громадської профілактики захворювань

робить висновки:

-  активний спосіб життя це основа збереження здоров’я;

- особиста гігієна це умова ефективної  профілактики різних захворю­вань.

§ 16

19

Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок.

§ 17

20

Безпека і статева культура.

Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.

§ 18

21

Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння та наркотиків.

§ 19

22

Вплив стресових факторів на організм людини.

§ 20

23

Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини.

§ 20 повторити

24

Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія.

§ 21

25

Профілактика неінфекційних захворювань людини,

§ 22

26

Профілактика інфекційних, інвазійних  захворювань людини.

§ 23

27

Профілактика захворювань людини.

Практична робота

2. Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

 Повторити § 22-23

28

Підсумкова контрольна робота з теми «Біологічні основи здорового способу життя»

 Повторити § 16-23

Тематична

Екологія (орієнтовно 13 год.)

29

Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв’язки екології з іншими науками

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера;

називає:

• екологічні закони і їхнє значення;
• шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;
• основні біоми Землі;
• ключові біогеохімічні цикли;

наводить приклади:

• екологічних чинників та їхньої взаємодії;
• типів взаємодій популяцій у екосистемах;
• трофічних ланцюгів та трофічних сіток;
• закономірностей формування екосистем;

характеризує:

- процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;

- дію екологічних чинників;

- принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі;

- потоки енергії в екосистемах;

- властивості та характеристики екосистем.

Діяльнісний компонент

встановлює:

- елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами;

аналізує:

- залежність життєдіяльності організмів від середовища існування;

пояснює:

-дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;

- закономірності структур популяцій;

- причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;

- механізми екологічного балансу біосфери;

- механізми дії екологічних чинників;

- механізми інтеграції складових екосистеми;

складає схеми:

- біогеохімічних циклів;

- трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

порівнює:

- особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем.

Ціннісний компонент

висловлює судження щодо:

- значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду;

- ролі та значення екології у сучасному світі.

§ 24

30

Екологічні закони.

 Повторити § 24

31

Екологічні чинники та їхня класифікація.

§ 25

32

Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання.

§ 26

33

Стено- та еврибіонтні види.

 Повторити § 26

34

Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристики популяцій.

§ 27

35

Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах

§ 28

36

Властивості та характеристики екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

§ 29

37

Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій.

§ 30

38

Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

Проект

Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

§ 31

39

Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі.

§ 32

40

Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери.

§ 32

41

Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

§ 33

42

Урок повторення та узагальнення з теми «Екологія»

 Повторити § 24-33

Тематична

Сталий розвиток та раціональне природокористування (орієнтовно 12 год.)

43

Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування;

називає:

- екологічні проблеми в Україні та в світі;

- види забруднення довкілля;

- критерії забруднення довкілля;

- напрямки охорони природи в Україні та в світі;

описує:

- екологічний стан свого регіону;

наводить приклади:

- видів-вселенців свого регіону;

- джерел забруднення довкілля;

- видів, занесених до Червоної книги України;

характеризує:

- наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;

- проблеми акліматизації та реакліматизації видів;

пояснює:

- необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;

- необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища;

- необхідність раціонального використання природних ресурсів;

Діяльнісний компонент

складає карту:

- екологічного стану свого регіону;

моделює:

- способи утилізації відходів;

порівнює:

- ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:

- екологічні знання в повсякденній діяльності.

Ціннісний компонент

дотримується правил:

- охорони навколишнього середовища;

- екологічної етики;

оцінює:

- вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів;

висловлює судження щодо:

- значення екологічних знань;

- значення концепції сталого розвитку;

- шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону;

- шляхів раціонального використання природних ресурсів;

виявляє власну позицію щодо:

- дієвості екологічної політики в Україні.

§ 34

44

Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля

§ 35

45

Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини..

§ 36

46

Антропічний вплив на атмосферу. Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона

§ 37

47

Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.

§ 38

48

Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.

§ 39

49

Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.

§ 40

50

Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.

§ 41

51

Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України

§ 41

52

Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку.

§ 42

53

Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля.

Практична робота

Оцінка екологічного стану свого регіону. 

§ 43

54

Підсумкова контрольна робота з теми «Сталий розвиток та раціональне природокористування»

Повторити

§ 34-43

Тематична

Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (орієнтовно 11 год.)

55

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека

називає:

- сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;

наводить приклади:

- застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;

- використання стовбурових клітин;

характеризує:

- явище гетерозису та його генетичні основи;

- досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.

- пояснює:

- значення досягнень генетичної та клітинної інженерії.

Діяльнісний компонент

порівнює:

• - ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології.

робить висновки про:

- застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища;

• - застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та біотехнології

Ціннісний компонент

висловлює судження про:

• внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;
• перспективи використання генетично модифікованих організмів;
• клонування організмів;

- досягнення та ризики генної інженерії людини;

• небезпеку створення та застосування біологічної зброї;

виявляє власну позицію щодо:

- дотримання  біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.

§ 44

56

Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів.

§ 45

57

Явище гетерозису та його генетичні основи.

§ 46

58

Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.

§ 47

59

Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції

Проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)

Клонування організмів

§ 48

60

Генна інженерія людини: досягнення та ризики.

Біоетичні проблеми сучасної медицини.

§ 49

61

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.

Проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)

Нанотехнології в біології

§ 50

62

Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.

Проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)

• Трансгенні організми: за і проти.

§ 51

63

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист..

§ 52

64

Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації Роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людств

§ 51

65

Узагальнюючий урок з теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології»

Повторити

§ 44-52

Тематична

Узагальнення та повторення (5 годин)

66

Адаптація

Повторити

§ 1-15

67

Біологічні основи здорового способу життя

Повторити

§ 16-23

68

Екологія

Повторити

§ 24-33

69

Сталий розвиток та раціональне природокористування

Повторити

§ 34-43

70

Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології

Повторити

§ 44-52