22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З хімії учнів 8 класу за оновленими програмами

Про матеріал

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З хімії учнів 8 класу за оновленими програмами

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З хімії учнів 8 класу за оновленими програмами

Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО - ТЕМАТИЧНЕ  ПЛАНУВАННЯ  УРОКІВ  ХІМІЇ у 8-му  класі

(відповідно до  Програми затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 № 804)

 

№п/п

Дата проведення

 

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Приміт.

 

ПОВТОРЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПИТАНЬ КУРСУ ХІМІЇ 7 КЛАСУ (3 ГОД)

1

 

Первинний  інструктаж з БЖД 

Найважливіші хімічні поняття.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор (V) оксидом, карбон (ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

 

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

 

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

 

 

2

 

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

 

 

3

 

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

 

 

 

ТЕМА 1. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.

БУДОВА АТОМА (15 ГОД)

4

 

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

 

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

 

 

 

 

 

 

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

 

 

5

 

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

 

 

6

 

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання)

 

 

7

 

Періодична система хімічних елементів, її структура

 

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

Демонстрація 1: Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

8

 

Навчальні проекти №1, 2 з теми:

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

 

 

9

 

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

 

Демонстрація 2: Моделі атомів (віртуальні 3D)

10

 

Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі.

 

 

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

11

 

Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

 

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

12

 

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20.

 

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

13

 

Електронні та графічні електронні

формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

 

 

14

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

 

15

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Навчальні проекти

3. Хімічні елементи в літературних творах

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів

 

16

 

Навчальні проекти №3,4 з теми:

3. Хімічні елементи в літературних творах

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів

 

 

17

 

Значення періодичного закону

 

 

18

 

Контрольна робота №1 з тем “Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.”

 

ТО

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

 

ТЕМА 2. ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК І БУДОВА РЕЧОВИНИ (10 ГОД)

19

 

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

 

 

 

 

 

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них

 

 

20

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

 

21

 

Ковалентний зв'язок, його утворення.

 

 

22

 

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

 

 

23

 

Електронні формули молекул.

 

 

24

 

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

 

 

Демонстрації 4, 5: Моделі кристалічних граток різних типів. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови

25

 

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №1: Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

 

 

26

 

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних граток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту)

Навчальний проект з теми:

5. Використання кристалів у техніці

6. Кристали: краса і користь

 

27

 

Навчальний проект №5,6 з теми:

5. Використання кристалів у техніці

6. Кристали: краса і користь

 

 

28

 

Контроль знань з теми “Хімічний зв'язок і будова речовини” (тестові завдання)

 

ТО

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

ТЕМА 3. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ ЗА ХІМІЧНИМИ ФОРМУЛАМИ

(10 ГОД)

29

 

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

 

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

 

 

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

 

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

 

Демонстрація 6: зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини)

30

 

Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

 

 

31

 

Молярна маса. Обчислення молярної маси речовини

 

 

32

 

Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

 

 

33

 

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

 

 

34

 

Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

 

 

35

 

Відносна густина газів.

 

 

36

 

Обчислення з використанням відносної густини газів

 

 

37

 

Розрахунки за хімічними формулами.

 

 

38

 

Контрольна робота № 2 з теми ”Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами ”

 

ТО

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

 

ТЕМА 4. ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК (29 ГОД)

39

 

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади основних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

 

 

40

 

Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

Демонстрація 7: Зразки оксидів

41

 

Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

Демонстрація 11: Зразки основ

42

 

Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

Демонстрація 9: Зразки кислот.

43

 

Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

Демонстрація 16: Зразки солей.

44

 

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

 

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

45

 

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

 

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

46

 

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

47

 

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

48

 

Контроль знань з теми: “Основні класи неорганічних сполук” (тестові завдання)

 

ТО

49

 

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №2: Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

 

Демонстрації 12:. Хімічні властивості лугів

 

50

 

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами

 

Демонстрація 13: Добування і хімічні властивості нерозчинних основ

51

 

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

52

 

 Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №3: Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

 

Демонстрація 10: Хімічні властивості кислот

 

53

 

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

 

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

Демонстрація 15: Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

 

54

 

 еакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

 

55

 

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

 

Демонстрація 14: Доведення амфотерності цинк гідроксиду

56

 

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №4,5: Взаємодія металів із солями у водному розчині. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

 

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

 

57

 

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №6: Реакція обміну між солями в розчині.

 

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

 

58

 

Контрольна робота № 3 з теми: «Основні класи неорганічних сполук»

 

ТО

59

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

 

 

Демонстрація 18: Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився

60

 

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

 

 

61

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

ЛД №7: Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну

 

Демонстрація 19: Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор (\/) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

 

62

 

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №3

Розв’язування експериментальних задач.

 

 

63

 

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

 

 

64

 

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

65

 

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

 

 

66

 

Контроль знань з теми: “Основні класи неорганічних сполук” (тестові завдання)

 

 

67

 

Навчальний проект №7, 8, 9  з теми:

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

 

 

68

 

Підсумковий урок

 

 

ТО

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

      Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

 

 

     Контрольні роботи- 3                                         Практичних робіт - 3                           Навчальних проектів -9

     Тематичні атестації- 7                                       Лабораторні дослідження - 7


 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
24 липня 2018
Переглядів
292
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку