календарно-тематичне планування з історії 8 клас

_{Розділ 1.  ЗЕМЛІ  УРАЇНИ У XVI – перша половина XVII ст.}

1

Статус українські землі у складі Польського королівства та інших держав у першій половині XVІ ст.

2

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля . 

3

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. 

4

5

Криза Православної церкви у XVІ ст.

Пересопницьке Євангеліє . Православні братства

6

Берестейська  унія та її наслідки.

Реформи Петра Могили.

7

Культурно-освітнє життя . Книгодрукування

8

Містобудування, архітектура,

образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст

9

Практичне заняття. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

10

Узагальнення. Тематичний контроль 1

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Знати: – дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії; – територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії. Розуміти: – поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»; – значення Люблінської унії для руськоукраїнського суспільства; – особливості організації державної влади у Речі Посполитій; – основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу); – місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи; – особливості магдебурзького права на українських землях; – укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною; – значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України. Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України; – показати на карті територіальний поділ України Статус українських земель у складі Польського королівства, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Великого князівства Московського/Московського царства, Молдавського князівства у першій половині XVІ ст. Люблінська унія 1569 р. Державний устрій Речі Посполитої. Договірний характер королівської влади. Землі Русі-України в Речі Посполитій. Суб’єктність українських воєводств. Соціальна структура населення українських земель у XVІ – першій половині XVII ст. (стани: шляхта, селяни, міщани, духовенство). Шляхетське самоврядне судочинство. Литовські статути. Селяни та їхнє становище. Елементи самоврядування. Міста як простір взаємодії різних станів, етнічних і релігійних груп. Господарське життя міст: цехи, торгівля. Конфесійне розмаїття. Вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію в українських землях Речі Посполитої. Кризові явища у православній церкві в XVІ ст.  на початок XVІ ст., адміністративнотериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; – пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій; – знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності; – схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; – розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування; – визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії; – оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії; – обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила; – розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

–         

11

12

Походження українського козацтва. Козацькі степові та прикордонні спільноти .

Дмитро Вишневецький. Перші січі.

13

14

 Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст

15

Походи козаків першої чверті  ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

16

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

17

Практичне заняття. Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

18

Узагальнення. Тематичний контроль 2

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати: – дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»; – напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.; – факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої. Розуміти: – поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «уходництво»; – передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану; – затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом; – становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями; – причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права; – особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій; – роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права. Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану; – показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану; – схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва; – описати традиції, звичаї й побут козаків, історикокультурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом; – визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська Запорозького…»; Походження українського козацтва. Козацькі степові та прикордонні спільноти. Запорозька Січ. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії. Запорозько-кримський договір 1624 р. Участь та запорозького реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої. Козацькі повстання. Козаки у боротьбі за відновлення прав православної церкви. Ідентичність та політична культура козаків. 40 – обґрунтувати свої судження про історичних діячів, таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут), Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір учительки/учителя).

Розділ 3. КОЗАЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ середини XVII ст. і ВІЙНА ЗА СУВЕРЕНІТЕТ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ  ХVІІ ст.)

19

Передумови та причиини  та початок козацької революції Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз. 

20

21

Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

Утворення української козацької держави–Гетьманщини.

22

Події 1650–1651 рр.

23

 Події 1652–1653 рр.

24

25

Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 р.

 Воєнно-політичні події 1654–1657 рр.

26

Практичне заняття.Порівняльна характеристика особистих якостей, політичних позицій та військово-політичної діяльності І. Богуна, А. Киселя, та Я. Вишневецького

27

Передумови, причини і перебіг «Руїни»

28

Розкол Гетьманщини

29

Лівобережна та Правобережна Україна у 60-70 рр. XVІІст.

30

Чигиринські походи.Бахчисарайський мирний договір 1681 р. «Вічний мир»

31

Правобережна Україна в останній чверті XVІІст.

32

Узагальнення. Тематичний контроль 3

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Знати: – хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів; – місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави. Розуміти: – поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ», «козацька держава», «козацька революція», «наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»; різницю між поняттями «Військо Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Передумови і причини козацької революції. Козацько-кримський союз. Події 1648 р. Події 1649 р. Зміна характеру повстання. Зборівський договір. Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір. Битва поблизу Батога. Зовнішня політика: у пошуку союзників (Московське царство, Османська імперія, Молдавське князівство, Шведське королівство). Українсько-московський 41 Низове/Запорозька Січ»; – сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави; – еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу; – Гадяцьку угоду як спадкоємність козацькошляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої; – «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України. Уміти: – розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни»; – показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України; – розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; – зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»; – визначити передумови, причини та наслідки козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; – проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність; – обґрунтувати свої судження про військовополітичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА Україна( Гетьманщина) другої половини ХVІІ – кінця  ХVІІІ ст.

–         

33

Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство

34

 Заселення і розвиток Слобідської України.

35

Запорозьке козацтво.

36

Особливості козацького господарювання. Соціальні групи в середовищі козацтва.

37

Практичне заняття

38

Узагальнення. Тематичний контроль 4

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати: – адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини; – особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України; – зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху. Розуміти: – поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група», «займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»; – сутність козацько-шляхетських форм державності; – Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету. Уміти: – показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – схарактеризувати адміністративнотериторіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності.

Розділ 5. Україна та ранньомодерні імперії ХVІІІ ст.

39

Гетьманщина в період Івана Мазепи та спроба усамостійнення

Північна війна. Полтавська битва

40

Церковне життя. Освіта

41

Архітектура і образотворче мистецтво

42

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

43

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

44

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі

45

 Правобережна Україна у другій половині ХVІІІ ст.

Західна Україна землі у другій половині ХVІІІ ст

46

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

47

Архітектура . Образотворче мистецтво. Музика

48

Практичне заняття Козацькі літописи ХVІІ

 ХVІІІ ст як історичні джерела

49

Узагальнення. Тематичний контроль5

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати: – основні віхи боротьби за збереження української державності; – хронологічні межі існування Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі Посполитої; – землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої. Розуміти: – поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ», «Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»; – нові геополітичні реалії XVIII ст.; – основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави; – наслідки втручання російського уряду в управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління Гетьманщина в період Івана Мазепи та спроба усамостійнення. Конституція Пилипа Орлика. Нова Січ. Спроба реформування Гетьманщини за урядування Данила Апостола і Кирила Розумовського. Остаточна ліквідація Росією політичної та адміністративної автономії Гетьманщини і Слобідської України. Ліквідація Росією Запорозької Січі. Політична культура козацької старшини, «Історія русів» як її квінтесенція. Гетьманщина як частина Речі Посполитої. «Перезаселення» українських земель і ліквідація правобережного козацтва. Опришківський рух. Гайдамаки. Конфесійне питання як 44 гетьманського уряду»; – особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події Північної війни та міжнародних відносин початку – середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності; – колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків; – внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти; – особливості розвитку культури періоду «козацького бароко». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії; – показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російськотурецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів; – схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель; – встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів; – обґрунтувати свої судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. – упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу.

50

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст. Внесок України у формування європейської цивілізації.

51

Практичне заняття. На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

52

Узагальнення.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Розуміти: – взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств. Уміти: – встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби; – визначити внесок українського суспільства ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; – зіставляти і порівнювати типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу; – оцінити роль козацтва в історії України