Календарно-тематичне планування з історії України 9 клас

№ уроку

Дата / клас

Тема уроку,  зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Д/з

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі.

Знаю:

•    хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
•    адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
•    чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
•    хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження/руху.

Розумію:

•    вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
•    «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
•    головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
•    особливості розвитку України та етапів українського національного відродження/руху від кінця ХVІІІ ст. до початку ХХ ст.;
•    спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
•    поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

•    обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
•    показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
•    охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного відродження/руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. «Смуга осілості» для євреїв. Практична  робота зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій.

Знаю:

•    дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
•    хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»).

Розумію:

•    вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
•    роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження/руху;
•    програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
•    роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
•    розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
•    поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

•    показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
•    охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного відродження/руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
•    пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського національного відродження/руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Соціально-економічне становище Наддніпрянської України . Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського відродження/руху. Кирило-Мефодіївське братство.

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи. Практична робота укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

Практичне заняття « Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства. Літературні  твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху »

Узагальнення знань з теми

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

Знаю:

•    дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
•    період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

•    причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському національному відродженні/русі Галичини;
•    ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
•    історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
•    поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

•    показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
•    охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
•    визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського національного відродження/руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності. Практична робота  підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини

Практичне заняття «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця.

Узагальнення знань з теми

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови.

Знаю:

•    дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

•    суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
•    причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
•    значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
•    пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного відродження/руху;
•    поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

•    охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
•    визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
•    пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
•    узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму

Культура україни. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

Практичне заняття «Віртуальна мандрівка пам҆ятками образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

Практичне заняття підготувати міні-проект « Повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст»

Узагальнення знань з теми

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.

Знаю:

•    хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

•    особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
•    причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
•    роль інтелігенції в розвитку українського національного відродження/руху та осучасненні суспільства;
•    вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського відродження/руху;
•    поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

•    охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
•    визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського відродження/руху, значення громадівського руху;
•    пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
•    охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців

Громадівський рух 1860 х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України.  Валуєвський циркуляр

Громадівський рух 1870-1890 х рр Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Емський указ. Братство тарасівців.

Національне відродження кримських татар. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

Практичне заняття «Політика російської імперської влади в Україні»  на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме

Практичне заняття «Українські підприємці ХІХ ст.»

Узагальнення знань з теми

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Знаю:

•    дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

•    особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
•    поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

•    показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
•    охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
•    пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
•    визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Суспільно політичне життя на західноукраїнських землях. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Наукове товариство імені Шевченка.  Товариство «Просвіта».

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні

 Практичне заняття  «Культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя /учительки) на території України в ХІХ ст.» (повідомлення)

Практичне заняття  «Розвиток українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.» (укладання порівняльної таблиці)

Узагальнення знань з теми

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

Знаю:

•    дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

•    тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
•    вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
•    значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
•    поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

•    показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
•    охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
•    пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
•    визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух. Практична  робота  спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій.

Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

Наростання політичної напруженості

Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах.

«Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні

Аграрна реформа російського уряду та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

Практичне заняття «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини та Галичини» укладання порівняльної таблиці

Практичне заняття «Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель»

Узагальнення знань з теми

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові.  Церковне життя. Емансипація жінки.

Наукові товариства. Видатні вчені.

Знаю:

•    дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

•    суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
•    розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
•    роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
•    позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
•    роль церкви в суспільному житті українців;
•    причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ ст. і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
•    особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
•    поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

•    показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
•    охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
•    розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Музика.  Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі.

Узагальнення знань з теми

 Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів

Практичне заняття «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»  (підготувати презентацію)

Узагальнення до курсу