ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(УКРАЇНСЬКА МОВА І ЧИТАННЯ) НА ІІ СЕМЕСТР
за підручником «Українська мова та читання: підруч. для 2 кл. закл. загал. середн. освіти.
У 2 ч. Ч. 2» авт. Г. Сапун, О. Придаток
|
№ Уроку |
Дата
|
Тема уроку |
Очікувані результати |
||
|
81. |
|
Краса зимової природи. За М. Магерою «Омелюхи». Вибіркове читання тексту. (С. 3-6) |
сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3]; висловлює думку, що подобається в почутому, а що – ні [2 МОВ 1-1.5-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3]; розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2- 2.1-5]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4] знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4] |
||
|
82. |
|
Частини мови. Формування уявлень про частини мови. Дослідження мовних явищ. (С. 7) |
|||
|
83. |
|
Вправи на розрізнення спільнокореневих слів, різних частин мови. Січень святами багатий. За В. Скуратівським «Новий (старий) рік та свято Василя». (С. 8-9) |
|||
|
84. |
|
Слова, що називають предмети. За В. Скуратівським «19 січня — Водохреща». Репродукція картини С. Брунса «Водохреща». РЗМ «Порівнюємо текст і картину». (С. 9-11) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2- 2.3- 2]; добирає відповідні твори мистецтва, співзвучні з текстом [2 МОВ 2-2.6-3]; |
||
|
85. |
|
О. Буцень «Ґуля». Обговорення вчинків персонажів оповідання. (С. 11-12) |
|||
|
86. |
|
Виділення слів — назв предметів з мовного потоку. (С. 12-13) |
|||
|
87. |
|
Змінювання слів, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один — багато). М. Познанська «Випав сніг». (С. 13) |
читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2- 2.7-2];
знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]; утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4] |
||
|
88. |
|
Цікавий світ професій. «Програміст». Складання діалогу про важливість ґаджетів у житті людини. (С. 14-15) |
|||
|
89. |
|
Утворення множини іменників (у простих випадках, без уживання терміна). Правильне вживання іменника у множині чи однині у складеному реченні. Вимова і написання слова ноутбук. (С. 15-16) |
|||
|
90. |
|
А. Григорук «Дивовижні імена». Добір інших заголовків до тексту. Читання в особах. (С. 16-17) |
|||
|
91. |
|
Велика буква. Вживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах. (С. 17-18) |
записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]; аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1]; знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]
|
||
|
92. |
|
Вживання великої букви у кличках тварин. (С. 19) |
РЗМ |
Усна розповідь про домашнього улюбленця. |
|
|
|
|||||
|
93. |
|
Велика буква в назвах міст, сіл, вулиць. В. Бондаренко «Кулі різнокольорові». Вимова і написання слова вулиця. (С. 20-22) |
|||
|
94. |
|
Діагностична робота. |
|
||
|
95. |
|
Слова, що називають ознаки предметів. Вимова і написання слова ознака. Навчися бачити красу навколо. А. Костецький «Лісова таємниця». (С. 22-23) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3];
|
||
|
96. |
|
В. Чухліб «Як сонце сходить». Перегляд відео «Як сходить сонце». Зіставлення побаченого та змісту прочитаного. (С. 23-24) |
|||
|
97. |
|
Зв’язок прикметників з іменниками. Вимова і написання слова червоний. (С. 25) |
|||
|
98. |
|
Практичне змінювання прикметників за числами. Мовне дослідження. Л. Костенко «Веселий дощ». (С. 25-27) |
обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4];
знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4];
|
||
|
99. |
|
О. Буцень «Солодкий дощ». Передбачення змісту твору за заголовком. Порівняння вірша Л. Костенко та О. Буценя. (С. 27-28) |
|||
|
100. |
|
Добір до відомого предмета відповідних ознак. Попереджувальний диктант. (С. 28-29) |
|||
|
101. |
|
Складання груп слів прикметників, які мають різне лексичне значення: назви кольорів, розміри предметів, матеріалу, з якого виготовлено предмет, інші ознаки. Б. Вовк «Соняшникова рідня». (С. 29-30) |
сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3];
підтримує й ініціює діалог на теми, які викликають зацікавлення [2 МОВ 1-1.6-1]; спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2];
створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4] |
||
|
102. |
|
Де є хліб, там є життя. Білоруська народна казка «Легкий хліб». Поділ казки на частини. Добір заголовків до частин. (С. 31-32) |
|||
|
103. |
|
Виявлення серед прикметників слів, подібних чи протилежних за значенням. Вимова і написання слова духмяний. РЗМ. Опис зернової рослини. (С. 32-33) |
|||
|
104. |
|
Утворення сполучень слів, які відповідають на питання хто? що? та який? яка? За Є. Бандуренком «Хліб». Складання діалогу. (С. 33-34) |
|||
|
105. |
|
Дерево міцне корінням, а людина — друзями. За Б. Комаром «Загублені рукавички». Детальний переказ оповідання. (С. 35-36) |
|||
|
106. |
|
Слова, що називають дії предметів. Мовне дослідження. (С. 37-38) |
|
||
|
107. |
|
Складання груп дієслів із певним лексичним значенням дії: слова, що позначають говоріння, навчальні дії, виявлення почуттів та ін. Вимова і написання слова дитина. А. М’ястківський «Ми з Грицьком — друзі». (С. 38-40) |
знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]; аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1];
знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2] |
||
|
108. |
|
Знаходження серед дієслів тих, які подібні за значенням. Д. Білоус «Турботливі друзі». (С. 40-41) |
читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; розповідає про свої враження (почуття та емоції) від змісту прочитаного художнього тексту [2 МОВ 2-2.3-1]; знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]; утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; творить нові слова на основі запропонованих (замінює звуки, міняє послідовність складів, замінює або об’єднує частини слова) [2 МОВ 5-4.2-1]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4] |
||
|
109. |
|
Знаходження серед дієслів тих, які подібні за значенням. Словотворчі вправи. Наш Тарас Шевченко — сонце України. У. Кравченко «Сонце України». (С. 41-42) |
|||
|
110. |
|
Знаходження серед дієслів тих, які подібні за значенням. Словотворчі вправи. Т. Шевченко «Світає, край неба палає…». РЗМ. Робота з прислів’ями. (С. 42-43) |
|||
|
111. |
|
Знаходження серед дієслів тих, які протилежні за значенням. Т. Шевченко «Зацвіла в долині червона калина…». (С. 43-44) |
|||
|
112. |
|
Знаходження серед дієслів тих, які протилежні за значенням. Т. Шевченко «Попрощалось ясне сонце». (С. 45-46)
|
|||
|
113. |
|
Діагностична робота. |
|
||
|
114. |
|
Службові слова, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення. А вже весна, а вже красна. Ю. Старостенко «А він уже дома». (С. 46-47) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2];
визначає послідовність подій у художньому тексті [2 МОВ 2-2.2-1]; визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8];
створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою |
||
|
115. |
|
За С. Носанем «День блакитної весни». Виразне читання діалогів. Стислий переказ тексту. (С. 47-49) |
|||
|
116. |
|
Упізнавання в реченні службових слів. (С. 49-50) |
|||
|
117. |
|
Написання службових слів окремо від інших слів. Олександр Олесь «Весна! Весна!». (С. 51) |
|||
|
118. |
|
Написання службових слів окремо від інших слів. Весняні заклички. «Вийди, вийди, сонечко» (З народного). РЗМ. Складання речень за малюнком (з використанням службових слів). (С. 52-53) |
спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]; бговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4]
|
||
|
119. |
|
Узагальнення вивченого про частини мови. Українська народна веснянка «Травка-веснянка». (С. 53-54) |
|||
|
120. |
|
Нехай бринять струни добра. За О. Кротюк «Пластиліновий песик». Характеристика головної дійової особи. (С. 54-56) |
|||
|
121. |
|
Речення. Розрізнення речення за його основними ознаками. Мовне дослідження. (С. 56) |
|
||
|
122. |
|
Спостереження за основними ознаками речення. Велика буква у першому слові в реченні. І. Сенченко «Рукавичка і струмочок». Читання в особах. (С. 64-65) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3]; розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2- 2.7-2]; знаходить у тексті речення різних видів (питальні, розповідні, спонукальні; окличні й неокличні) і доводить доцільність їх використання для досягнення мети спілкування) [2 МОВ 5-4.1-6]; утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4] |
|
123. |
|
Речення, у яких є повідомлення. Спостереження за інтонацією таких речень. Побудова речень. Т. Нелинь «Вередуля». (С. 58-60) |
|
|
124. |
|
В. Сухомлинський «Підлога буде чиста… А душа?». Висловлювання власного ставлення до вчинків дійових осіб. (С. 60-61) |
|
|
125. |
|
Речення, у яких є запитання. Мовне дослідження. Побудова речень. Вимова і написання слів черговий, співчуття. (С. 61-62) |
|
|
126. |
|
Спостереження за інтонацією питальних речень. С. Дідух-Романенко «Запиталочка-Наталочка». РЗМ. Складання речень з питальними словами. (С. 62-63) |
|
|
127. |
|
Речення, у яких є прохання або наказ, спонукання до дії. Свято Великодня. Л. Глібов «Христос Воскрес!». Мовне дослідження. (С. 64-65) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3]; розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2- 2.7-2]; знаходить у тексті речення різних видів (питальні, розповідні, спонукальні; окличні й неокличні) і доводить доцільність їх використання для досягнення мети спілкування) [2 МОВ 5-4.1-6]; утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]; створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3]; перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2]
|
|
128. |
|
За Н. Наркевич «Лесина квітка». Обговорення вчинків дійових осіб. (С. 65- 67) |
|
|
129. |
|
Спостереження за інтонацією спонукальних речень. Доповнення речень. (С. 67) |
|
|
130. |
|
Закріплення знань про питальне, розповідне, спонукальне речення. Розділові знаки у кінці речення (?!), велика літера у першому слові речення. Побудова речень. В. Таран «Писанка». (С. 68-69) |
|
|
131. |
|
Складання речень за змістом тексту. Добре ім’я — найкраще багатство». А. Григорук «Нетерплячка». (С. 69-71) |
|
|
132. |
|
Складання та запис речення за малюнком, на задану тему. І. Сенченко «Мандрівна квітка». РЗМ. Опис квітки маку за планом та опорними словами. (С. 71-73) |
|
|
133. |
|
Головні слова в реченні. А. Камінчук «Криниця». Виразне читання вірша. (С. 73-74) |
|
|
134. |
|
Вправи на визначення головних слів у реченнях. П. Осадчук «Попід гору в’ється річка». (С. 74-76) |
|
|
135. |
|
Зв’язок слів у реченні. Мовне дослідження. Весна всім красна. А. Камінчук «Береза розвивається». (С. 76-77) |
|
|
136. |
|
Зв’язок слів у реченні за допомогою службових слів. Н. Карпенко «Усміхнувся квітень». (С. 77-78)
|
|
|
137. |
|
Діагностична робота. |
|
|
139. |
|
О. Копиленко «Сади цвітуть!». Вибіркове читання тексту. (С. 78-78) |
прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2]; розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2- 2.1-5]; визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.2-7]; визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8]; |
|
140. |
|
Текст. Заголовок тексту. Удосконалення вміння добирати заголовок відповідно до змісту тексту. Вимова і написання слова килим. (С. 79-81) |
|
|
141. |
|
К. Малицька «Як діти яблуньку врятували». Добір інших заголовків до тексту. (С. 81-82) РЗМ. Спостереження за побудовою тексту. Спостереження за роллю абзаців.
|
|
|
143. |
|
Спостереження за використанням слів для зв’язку речень у тексті. Удосконалення текстів шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням, і ті, що були вжиті раніше. В. Артамонова «Бджілка» (С. 83-85) |
|
144. |
|
Текст-розповідь. Вимова і написання слова рюкзак. Шкільними стежинами. І. Роздобудько «Як зрозуміти хлопців?». Мовне дослідження. (С. 8587) |
читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2];
розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.2-5]; пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2.2-6]; визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.2-7]; визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8]; читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2- 2.7-2];
обмінюється елементарними письмовими повідомлення (записка, лист, вітальна листівка) [2 МОВ 3-3.1-1]; обирає для написання висловлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо) [2 МОВ 3-3.1-2];
|
|||||||
|
145. |
|
Текст-опис. За Л. Копач «Пригода у школі» (уривок). кімнати. (С. 87-89) |
РЗМ |
. Опис класної |
||||||
|
|
||||||||||
|
146. |
|
Робота з художнім текстом. Вимова і написання слова помилка. В. Сухомлинський «Скляний чоловічок». (С. 89-91) |
||||||||
|
147. |
|
С. Рудик «М’який характер». Читання тексту в особах. (С. 91-92) |
||||||||
|
148. |
|
Правила оформлення діалогу на письмі. (С. 92-93) |
||||||||
|
149. |
|
Добре з друзями разом! Н. Гуркіна «Як Небо почало писати листівки своїм друзям». (С. 93-94) |
||||||||
|
150. |
|
Листівка як писемне висловлювання. Конверт. Підпис конверта. (С. 94-95) |
||||||||
|
151. |
|
Які бувають листи. (С. 95-96) |
перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2]; удосконалює з допомогою вчителя / вчительки власний текст (лексика, будова речення, форми слова) [2 МОВ 3- 3.3-3]; творює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3]; записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]
|
|||||||
|
152. |
|
|
РЗМ |
. Лист, подяка як писемні висловлювання. (С. 96-97) |
|
|||||
|
153. |
|
Оголошення як писемні висловлювання. Г. Фалькович «Хто на повідку». (С. 97-98) |
|
|||||||
|
154. |
|
Діагностична робота. |
|
|||||||
|
155. |
|
Я серед інших. Шляхетна поведінка. В. Сухомлинський «Скажи людині «Доброго дня!»». Читання діалогів в особах. (С. 99) |
сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3]; виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2]; пояснює на основі власного досвіду, чому якась інформація зацікавила [2 МОВ 1-1.4-3];
уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2]; поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3]; звертається, вітається, прощається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова [2 МОВ 1-1.8-2];
створює прості тексти за допомогою цифрових пристроїв (питання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо) [2 МОВ 3-3.2-1];
|
|||||||
|
156. |
|
Мова і мовлення. Сила голосу і темп мовлення в процесі читання, говоріння, діалогічного спілкування. (С. 100) |
||||||||
|
157. |
|
Культура мовлення і культура спілкування. Слова ввічливості. «Як вітаються люди в різних країнах». (С. 100-102) |
||||||||
|
158. |
|
Короткі письмові висловлювання для спілкування за допомогою цифрових пристроїв. М. Стеценко «Синичка». (С. 102-103) |
||||||||
|
159. |
|
За А. Усачовим «Ніхто не має права ображати людину». Визначення головної думки тексту. Читання в особах. (С. 103-104) |
||||||||
|
160. |
|
|
РЗМ |
. Піктограми. Використання піктограм. (С. 102-103) |
|
|||||
|
161. |
|
Піктограми для зображення емоцій (емотикони, зокрема графічні зображення смайлів). Емоції замість слів. Д. Прокопчук «Смайлик…». (С. 105- 106) |
створює прості тексти за допомогою цифрових пристроїв (питання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо) [2 МОВ 3-3.2-1]; використовує доречно поширені графічні зображення смайлів [2 МОВ 3-3.2-2] |
|||||||
|
162. |
|
Повторення вивченого про звуки і букви. Літо, літечко, чекаємо тебе! О. Роговенко «Літо». (С. 107) |
аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1]; порівнює власне мовлення з мовленням інших (швидкість, вимова звуків і наголошування слів) [2 МОВ 5-4.1-2]; обирає букви на позначення звуків на письмі, враховуючи правила позначення твердості – м’якості приголосних звуків, звука [й] в різних позиціях слова, подовжених приголосних звуків [2 МОВ 5-4.1-3]; знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4]; створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3] |
|||||||
|
163. |
|
Повторення вивченого про поділ слів на склади, перенос слів з рядка в рядок. За М. Стеблиною «Дороги в літо». (С. 107-109) |
||||||||
|
164. |
|
Діагностична робота. |
|
|||||||
|
165. |
|
Повторення вивченого про значення слова. Н. Красоткіна «Літо квітами сміється». (С. 106-108) |
знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5- 4.1-4];
утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7]; знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови і пояснює їхню роль [2 МОВ 5-4.1-5] |
|||||||
|
166. |
|
Повторення вивченого про частини мови. В. Сухомлинський «Як ми знайшли в лісі гніздо». (С. 108-109) |
||||||||
|
167-170 |
|
Резервні уроки
|
||||||||
1