Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії для 10 класів (рівень стандарту) тижневе навантаження 1година (35 год. на рік) Підручник Н.М. Сорочинська, О.О. Гісем, 2018.

№

з/п 

ДАТА

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д/З

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 1

Повторення. Вступ.

с.4-10

  2

Розділ І. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

Початок Першої світової війни.  Кампанії

1914–1916 рр.  

§ 1, 2

Знати:

–   зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

–   хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я; 

–   вплив економічних         і             політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

–   наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

–   встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

–   показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та

Троїстого союзу; основні битви Першої світової війни; 

–   визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

–   визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

–   узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

 3

Кампанії 1917–1918 рр..

§ 3

4

Практичне заняття. Життя на фронті та в тилу. Статус жінки в період Першої світової війни

с.28

5

Розділ ІІ. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ.  ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Формування Версальсько - Вашингтонської системи.  Міжнародні відносини в 1920-х рр.   

§ 4-7

Знати та розуміти:

–  зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація,

контрибуція;

–  час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій,

6

Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період

§ 43-45

7

Практичне заняття. Вогнища напруженості в міжнародних відносинах: причини, сторони, перебіг та наслідки протистояння.

8

Узагальнення з розділами «Перша світова війна. Війна та революції», «Облаштування повоєнного світу».

Повторити

§§ 1-7, 4345.

укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

–                    вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

–                    статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;  

–                    суперечності        Версальсько-

Вашингтонської системи;  цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

–                    причини                ревізії повоєнних міждержавних угод;

–                    зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

–                    провідні наукові   ідеї міжвоєнного періоду,

–                    мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

–                    передумови           виникнення масової культури, олімпійського руху;

–                    вплив      кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

–                    встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

–                    охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками; 

–                    дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав; 

–                    визначити джерела нестабільності в Європі; 

–                    висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

–                    характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

–                    визначати             тенденції в              розвитку культури;

–                    розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

- висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна,

Чарлі Чапліна

9

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділами І, ІІ.

Повторити

§§ 1-7

10

Розділ IІІ. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Сполучені Штати Америки в 1920–1930-ті рр.

§ 8, 9

Знати та розуміти: 

–   зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

–   хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики

11

Особливості розвитку Великої Британії та Франції в 1920–1930-ті рр.

§ 10, 11

12

Італія. Іспанія. 

§ 16, 18

13

Німеччина.

§ 17

14

Російська революція.   Радянський Союз. Особливості комуністичного тоталітарного режиму.

§ 12-15

15

Практичне заняття. Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: консерватизм і лібералізм, неолібералізм, комунізм, соціалреформізм,            інтегральний                 націоналізм, фашизм.

§ 19

16

Узагальнення з розділу «Провідні держави світу в міжвоєнний період»

Повторити

§§ 8-19

та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму

(сталінізму) в СРСР;

–   характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

–   “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

–   цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР; 

–   сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

–   світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

–   встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині; 

–   виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

–   охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

–   порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський

тоталітарні режими;

–   встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

–   пояснити сутність СРСР як нової форми

Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів

поневолених Росією народів; 

–   висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

17

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІІ.

Повторити

§§ 8-19

18

Розділ IV. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Польща. Чехословацька республіка.

§ 20, 21

Знати:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух,

19

Угорщина. Румунія.

§ 22, 23

20

Болгарія. Югославія.

§ 24, 25

21

Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією та авторитаризмом.

королівська диктатура; 

–                     час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні,

утворення Югославії;

–                     особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації,

осадництва та полонізації; 

–                     труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

–                     особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

–                     перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в

міжвоєнний період;

–                     сутність національних                 проблем                у регіоні.

Уміти:

–                     синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

–                     охарактеризувати                 геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

–                     встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-

Східної Європи;

–                     порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

–                     охарактеризувати історичних діячів:

Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

22

Розділ V. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Японія. Китай. Індія.

§ 26-28

Знати:

–                     час національних революцій в Китаї і Туреччині; 

–                     зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

–                     вплив суперечностей ВерсальськоВашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період; витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

–                     тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

–                     синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн

Латинської Америки;

–                     виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в

міжвоєнний період;

–                     визначити            особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

–                     проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та

авторитаризму;

–                     висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність

23

Країни Середнього та Близького Сходу. Країни Латинської Америки.

§ 29, 30

24

Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

25

Узагальнення      з      розділами             «Держави

Центрально-Східної Європи» та «Держави Азії та Латинської Америки»

Повторити §§ 20-30

26

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділами  ІV, V.

Повторити §§ 20-30

27

Махатми             Ганді,     Чан         Кайші,               Кемаля Ататюрка.

28

Тема VI. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Утворення осередків Другої світової війни.

Створення блоку Берлін—Рим—Токіо

Політика «умиротворення» агресора та її крах

  СРСР      у     системі      міжнародних

напередодні Другої світової війни 

. 

відносин

§ 31, 32

Знати: 

–                 зміст      понять: політика

“умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

–                 час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

–                 причини               кризи                 Версальсько-

Вашингтонської системи;

–                 зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу

      суперечностями                   Версальсько-

Вашингтонської системи;

–                 причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту),                 англо-франко-радянських переговорів у Москві;

–                 сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

–                 співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

–                 визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу

      Німеччини     та     СРСР     за     таємним

      протоколом      до      пакту     Молотова-

Ріббентропа;

–                 визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянськонімецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа; 

–                 охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення

міжнародних відносин 1930-х рр.;

–                 порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

–                 оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

29

§ 33, 34

30

Тема VII. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА  

Початок Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни.  Воєнні дії в середині 1941 — 1943 рр.

§ 35-38

Знати:

–   зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”,

колабораціонізм;

–   хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

–   характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

–   внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її

союзниками, створення ООН;

–   особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

31

Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.

§ 39

32

Воєнні дії у 1944 р. Завершення та підсумки Другої світової війни. Світ після Другої світової війни.

§ 40-42

33

Практичне заняття. Праведники народів світу:

подвиг в ім’я людини

34

Узагальнення за розділами  «Передумови Другої світової війни» та « Друга світова війна».

Повторити

§§ 31-42

35

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділами  VІІ, VІІІ.

Повторити

§§ 31-42

–   рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

–   визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;  

–   охарактеризувати течії в Русі Опору;

–   визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

–   обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

–   оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона

Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.