Розробка уроку "Причини радянсько-німецького зближення 1939 р."

Тема: Причини радянсько-німецького зближення 1939 р.

Мета:

• визначити суть радянської зовнішньої політики напередодні Другої світової війни, з’ясувати причини безрезультатності англо-франко-радянських переговорів та зближення між СРСР та Німеччиною;
• охарактеризувати Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною та таємний протокол до нього;
• продовжувати розвивати навички роботи з документами в процесі вивчення історії;
• сприяти формуванню предметних компетнтностей учнів;
• виховувати в учнів почуття патріотизму, національності свідомості, усвідомлення важливості взаєморозуміння між народами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліц-опитування

1) Які країни в 30-ті роки утворили агресивний блок?

2) Назвіть факти наростання воєнної агресії з боку держав вісі «Берлін - Рим - Токіо».

3) Чому керівні політичні кола Великобританії і Франції вибрали тактику умиротворення агресорів?

4) Хто з політичних лідерів брав участь у Мюнхенській змові?

5) Який привід використала гітлерівська Німеччина для захоплення Австрії і відокремлення Судетської області, що належала Чехословаччині?

6) Яку позицію займав австрійський уряд відносно «аншлюсу» Австрії з Німеччиною?

7) Яким чином остаточно було ліквідовано чехословацьку державу?

8) Яку позицію займали Велика Британія та Франція щодо Польщі?

9) Визначте етапи створені вісі «Берлін – Рим – Токіо»?

10) Назвіть провідників політики «умиротворення»?

11) Коли Японія окупувала Маньчжурію?

12) У якому році Японія Вийшла з Ліги Націй?

13) З історією якої країни пов’язаний термін «ізоляціонізм»?

14) Як називався союз між Німеччиною та Італією?

15) Яку роль в умовах наростання воєнної небезпеки відігравала Ліга Націй

 

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• визначати суть радянської зовнішньої політики напередодні Другої світової війни;
• аналізувати процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту Молотова–Ріббентропа;
• характеризувати Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною та таємний протокол до нього;
• тлумачити та застосовувати поняття і терміни.

 

5.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Англо-франко-радянські переговори

Пояснення вчителя

Крах Чехословаччини спонукав Лондон і Париж до активної протидії нацистській агресії. Англія надала гарантії безпеки потенційним жертвам Адольфа Гітлера: Польщі, Румунії, Греції, Туреччині. До гарантій приєдналася і Франція.

СРСР на літо 1939 р. опинився у дуже зручній ситуації — по всьому західному кордону він був захищений від Німеччини своєрідним «кордоном» з країн, які отримали англо-французькі гарантії. Політичні переговори між СРСР, Великобританією та Францією тривали з 8 травня до 2 серпня 1939 року.

Уряди Польщі та Румунії побоювалися, що дозвіл на проходження через їхню територію Червоної армії може призвести до окупації цих країн Радянським Союзом.

 

Бесіда за запитаннями

1. Чому переговори між Францією, Великою Британією та СРСР були приречені на провал?

2. Чому, на вашу думку, кожна зі сторін вела подвійну гру і намагалася потай укласти союз з нацистською Німеччиною?

3. Що стало причиною зриву переговорів у Москві?

 

2. Радянсько-німецькі договори

Пояснення вчителя

2 серпня 1939 р. радянського повноважного представника у Берліні Астахова було запрошено до міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа, який виклав свої погляди на розвиток радянсько-німецьких відносин і запропонував обмінятися більш конкретними думками стосовно цього.

3 серпня німецький посол у Москві Ф. Шуленбург відвідав В. Молотова — нового наркома закордонних справ — і заявив: «Німеччина має намір поважати інтереси СРСР у Балтійських країнах. Що стосується Польщі, то Німеччина не має наміру вчиняти будь-що, що суперечило б інтересам СРСР».

 

Метод «Два–чотири–разом»

За допомогою цієї вправи учні аналізують вислови німецького міністра та посла у Москві стосовно можливого договору між Німеччиною та СРСР.

 

Міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп

«Ми вважаємо, — сказав міністр, — що суперечностей між нашими країнами немає на всьому просторі від Чорного моря до Балтійського. Стосовно цих питань можна домовитися; якщо радянський уряд поділяє передумови, то можна обмінятися думками більш конкретного порядку».

 

Посол Німеччини у Москві Ф. Шуленбург

«Німеччина має намір поважати інтереси СРСР у Балтійських країнах. Життєвим інтересам СРСР у Прибалтійських країнах Німеччина не заважатиме. Що стосується німецької позиції щодо Польщі, то Німеччина не має наміру вчиняти будь-що, що суперечило б інтересам СРСР».

 

Пояснення вчителя

Після заяви радянського уряду про можливість вести переговори 16 серпня 1939 р. Шуленбург, відвідавши Молотова, зачитав інструкцію, яка оголошувала, що «Німеччина готова укласти із СРСР пакт про ненапад».

У відповідь Молотов від імені радянського уряду дав згоду на приїзд Ріббентропа до Москви 26–27 серпня і передав проект договору, складеного радянською стороною.

Уранці, 23 серпня до Москви прибув міністр закордонних справ Німеччини Іоахим Ріббентроп. Єдиною проблемою, що виникла під час переговорів, була вимога Сталіна визнати за ним право на балтійські порти Лібава (Лієпая) та Віндава (Вентспілс), хоча доти про них не йшлося. Гітлер без вагань погодився на це.

Близько 2-ї години ночі 24 серпня міністри закордонних справ СРСР та Німеччини В’ячеслав Молотов та Іоахим Ріббентроп у присутності Йосифа Сталіна поставили підписи під текстом пакту й таємним протоколом до нього.

 

Робота з документом

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

23 серпня 1939 року

Уряди СРСР і Німеччини, керовані бажанням зміцненням справи миру між СРСР і Німеччиною і, виходячи з основних положень договору про ней тралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, прийшли до наступної угоди:

Обидві Договірні Сторони зобов'язуються утримуватися від будь-якого насильства, агресивної дії, від будь-якого нападу щодо один одного, як окре мо так і спільно з іншими державами.

У випадку, коли одна з Договірних Сторін виявиться об'єктом військо вих дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримува ти ні в якій формі цю державу.

Уряди обох Договірних Сторін залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного в питаннях, які торкаються їх спільних інтересів.

Жодна з Договірних Сторін не буде брати участі в будь-якому угрупо ванні держав, яке прямо або посередньо скероване проти іншої сторони.

У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сто ронами з тих чи інших питань, обидві сторони будуть вирішувати ці супереч ності або конфлікти виключно мирним шляхом за допомогою дружнього об міну думками або в деяких випадках шляхом створення комісій з врегулю вання конфліктів.

Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, тер мін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п'ять років.

Даний договір підлягає ратифікації у можливо короткий термін. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір вступає в силу негайно після його підписання. Складено в двох оригіналах німецькою і російською мовами, в Москві 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням уряду СРСР                    За уряд Німеччини

В. Молотов                                                           Й. Ріббентроп

 

«Пошук відповідей»

● Дата і місце укладення договору. Кількість статей.

● Прізвища міністрів закордонних справ Німеччини та СРСР.

● Який мотив укладення угоди вказаний у документі?

● Перелічіть взаємні зобов'язання сторін.

● Що означають поняття «денонсація» і «ратифікація»? На який термін укладено договір?

● Якщо брати до уваги наступний розвиток подій, то в яких саме статтях проявилися лицемірство і підступність договірних сторін?

 

Пояснення вчителя

Додатково до цього договору підписано таємний протокол, яким «розмежовувалися» сфери інтересів сторін у Східній Європі:

• визначалися зони впливу СРСР і Німеччини у Східній Європі;

• підтверджувалася згода СРСР на просування німецьких військ до лінії Нарва — Вісла — Сян;

• таємний протокол встановлював зоною впливу СРСР, Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію, Східну Польщу (Варшавське і Люблінське воєводства), західноукраїнські й західнобілоруські землі;

• німецькою зоною впливу визначено Литву.

Таємний протокол до договору про ненапад увійшов в історію під назвою пакту Молотова-Ріббентропа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з документом

Таємний додатковий протокол

При підписанні договору про ненапад між Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені обох сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижче наведеного результату:

У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять в склад Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарева, Вісли й Сяну.

Питання, чи у взаємних інтересах бажаним є збереження незалежної Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише протягом наступного політичного розвитку.

У будь-якому випадку обидва Уряди будуть вирішувати це питання в порядку дружньої взаємної згоди.

1. Стосовно південного сходу Європи з радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість в цих областях.

2. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням уряду СРСР                    За уряд Німеччини

В. Молотов                                                           Й. Ріббентроп

 

«Мозковий штурм»

Визначте суть документу (розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі) та територіальні інтереси СРСР (поширюються на Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, землі Польської держави по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну, Бессарабію)

 

М. Хрущов про реакцію Й. Сталіна на договір про ненапад:

«Я вже говорив, як Сталін сприйняв цей договір. Він ходив гоголем, за дерши носа, і буквально говорив: «Надув Гітлера, надув Гітлера».

 

Завдання учням

Спрогнозуйте вплив радянсько-німецьких домовленостей на подальший хід історичних подій за такими підпунктами:

● реакція громадської думки та Західних країн;

● вплив угод на подальшу долю країн Східної Європи та Прибалтики;

● подальші дії Німеччини.

 

6. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Чому не вдалось підписати угоду СРСР з Францією та Англією?

2. Що зумовило зближення СРСР з Німеччиною?

3. Про що свідчив таємний протокол?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з візуальними джерелами

З якими міжнародними подіями пов’язані запропоновані карикатури.

 

7.        ПІДСУМКИ УРОКУ
8.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
   •                Опрацювати відповідний параграф підручника.