Календарно-тематичне планування з зарубіжної літератури, 6 клас, НУШ

Ⅰ. Вступна частина

Пояснювальна записка

Школа радості

Дух радості пізнання – ось та ідейна та

інтелектуальна атмосфера, яка повинна

зараз панувати в школі.

Василь Сухомлинський

Програму розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30. 09. 2020 р. № 898) з урахуванням Типової освітньої програми для 6 класу закладу загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235).

Роль зарубіжної літератури в системі загальної середньої освіти України. Нова українська школа має стати для сучасного юного покоління ШКОЛОЮ РАДОСТІ, зорієнтованою на діяльнісне навчання, гармонійний розвиток і моральне виховання учнів, зокрема через їх прилучення до скарбниці художньої літератури різних країн і народів світу.

«Зарубіжна література» як навчальний предмет, що охоплює різноманіття національних літератур, містить величезний духовний потенціал, необхідний для української молоді початку третього тисячоліття. У процесі вивчення зарубіжної літератури учні мають змогу відкрити інші країни та культури крізь призму художніх творів, заглибитися у світ людських почуттів та стосунків, пізнати життя природи та суспільства, відчути силу творчої фантазії та людської думки, критично мислити й співпереживати разом із літературними персонажами, краще розуміти себе та інших, цінувати «своє» (рідне, національне) і поважати «чуже» (значуще для розвитку власної особистості та української нації), сформувати гуманістичний світогляд і національну свідомість на основі громадянських пріоритетів і толерантності до інших народів, рас, національностей.

Предмет «Зарубіжна література» в галузі загальної середньої освіти виконує такі функції: 1) пізнавально-ціннісну (пізнання життя, людини й світу через художню літературу, формування ціннісних орієнтирів особистості в період її становлення); 2) естетичну (розвиток уявлень про специфіку мистецтва слова, естетичного смаку, умінь розрізняти художню вартість творів); 3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою та комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування); 4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного суспільства); 5) виховну (виховання моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).

Вивчення зарубіжної літератури спрямоване не лише на набуття знань про доробок письменників, окремі художні твори, літературні жанри та стилі, а передовсім покликане залучити учнів до процесу суб’єктивізації знань, пізнання довколишнього світу і самопізнання в процесі навчання, народження у свідомості школярів «власного тексту» культури, збагаченого особистісним «Я», що сприятиме розширенню емоційно-чуттєвого досвіду учнів, формуванню їхніх ціннісних орієнтацій і ставлень, залученню їх до міжкультурного діалогу через здобутки світового красного письменства.

Сприяючи культурному зближенню України із країнами Європи і світу, зарубіжна література є важливим чинником духовного розвитку української нації, виховання молодого покоління патріотів, відданих національним ідеалам і водночас відкритих до здобутків інших країн і народів.

Місце зарубіжної літератури в мовно-літературній галузі та в контексті інших освітніх галузей. Зарубіжна література є складником мовно-літературної освітньої галузі. Згідно із пропонованою модельною навчальною програмою «Зарубіжна література» вивчається окремо як самостійний і самодостатній предмет, що має унікальну неперервну традицію викладання (з 1991 р.) в умовах Незалежності і сприяє її утвердженню. Разом із іншими складниками мовно-літературної галузі (українська мова, українська література) зарубіжна література виконує важливу націєтворчу та українознавчу роль. Викладання зарубіжної літератури здійснюється українською мовою, художні твори письменників країн і народів світу запропоновані учням для читання в найкращих українських перекладах із урахуванням здобутків української перекладацької школи. Відповідно предмет «Зарубіжна література», окрім формування читацьких умінь і навичок, сприяє підвищенню рівня володіння державною мовою, формуванню якостей компетентного мовця. Художня література є частиною культури людства і специфічною (естетичною) формою відображення життя, тому зарубіжна література потребує особливого підходу у викладанні – як предмета, що має справу із мистецтвом слова і духовною сферою особистості. Водночас для ефективного вивчення зарубіжної літератури необхідно залучення знань, умінь, навичок, що формуються в процесі засвоєння учнями інших галузей: соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької та ін. Зважаючи на те, що в умовах інформаційного суспільства зростає роль сучасних цифрових технологій, які впливають на навчання і виховання, з метою розширення кола читання та підвищення інтересу учнів до художньої літератури у викладанні зарубіжної літератури в закладах середньої освіти слід доречно використовувати потенціал й інформатичної галузі.

Пріоритети викладання зарубіжної літератури в основній школі. Провідними векторами викладання зарубіжної літератури є формування в учнів стійкого інтересу до читання класичної та сучасної літератури, прагнення до активного діалогу із книжкою, самостійного пошуку та критичного осмислення художніх творів у процесі різних видів діяльності (індивідуальних, у парі, мікрогрупі, колективі), використання багатства сучасних бібліотечних і цифрових ресурсів. Навчальна програма із зарубіжної літератури спрямована на створення в учнів різнобічного уявлення про світ, формування позитивного мислення і творчої уяви, а також на виховання в них відчуття причетності до духовної культури країн і народів світу з позиції свідомого(ої) громадянина/громадянки України.

Отже, пріоритетами викладання предмета «Зарубіжна література» є такі: антропологічний (з позицій якого головним аспектом вивчення літературних творів є особистість учня, його естетичне сприйняття і творчий розвиток); аксіологічний (спрямований на розвиток в учнів сталого інтересу до взірців світового красного письменства, уміння читати і творчо сприймати художні твори зарубіжних письменників, збагачуватися фундаментальними цінностями культури різних країн і народів, вирішувати життєві ситуації з урахуванням набутого читацького досвіду); українознавчий (метою якого є презентація зарубіжної літератури крізь призму української культури, що в умовах глобалізації сучасного світу буде сприяти виявленню і збереженню національної ідентичності школярів, сприйняттю української культури як невід’ємного складника світової, вихованню молодого(ої) громадянина/громадянки України, який(а) пізнає і досліджує реалії своєї країни, традиції рідної культури й усвідомлює їх у світовому контексті); полікультурності (реалізація якого передбачає вивчення художніх текстів національних культур у контексті розвитку світової літератури, розкриття різноманітних аспектів взаємодії творів різних національних традицій, що буде сприяти вихованню полікультурної особистості, формуванню культури міжетнічних і міжнаціональних відносин, толерантного і шанобливого ставлення до інших національних традицій, запереченню будь-яких форм насильства); етичний (який передбачає, що робота над художніми текстами, включеними до програми, дозволить не тільки збагатити учнів знаннями класичної й сучасної зарубіжної літератури, але і, що не менш важливо, запропонує варіанти вирішення моральних проблем, що хвилюють школярів).

Головна мета вивчення зарубіжної літератури в системі середньої освіти – прилучення учнів до найкращих здобутків класичної й сучасної художньої літератури різних країн і народів, формування компетентних читачів, здатних творчо сприймати, критично оцінювати й насолоджуватися художніми творами, брати участь у різних комунікативних ситуаціях та взаємодії (зокрема із застосуванням цифрових технологій) на підставі прочитаних художніх текстів і медіатекстів відповідно до контексту.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі:

- репрезентувати актуальні для школярів художні твори (класичні та сучасні), необхідні для духовної та психологічної адаптації людини в сучасному полікультурному суспільстві;

- сформувати в учнів сталу потребу в діалозі з творами словесного мистецтва, необхідність у власній рефлексії над почуттями й 6 думками, які виникають в семантичному та естетичному полі художнього тексту;

- навчити школярів естетично сприймати літературні твори, виявляти їх художню своєрідність, розглядати в контексті розвитку загальнолюдської культури та національних культур різних країн і народів;

- розширити особистісний культурно-естетичний тезаурус учнів на основі набутих знань про художню літературу світу, практичних умінь і навичок сприймання, аналізу, інтерпретації, дослідження художніх творів зарубіжних письменників від давнини до сучасності, а також у процесі творчого діалогу із художніми текстами і відповідними медіатекстами;

- розвивати високі моральні якості школярів, їхні ціннісні орієнтації, ставлення, емоційно-чуттєву сферу особистості;

- виховувати в учнів патріотизм, повагу до національних традицій і різних культур, толерантне ставлення до «інакшості», до відмінного від власного погляду.

Результатом вивчення зарубіжної літератури в основній школі має стати не сума розпорошеної інформації, а сформована здатність учня/учениці комплексно використовувати набуті знання, уміння, навички в різноманітних життєвих ситуаціях і в процесі соціальної адаптації до умов сучасного мультикультурного і різнополярного суспільства.

Структура навчального предмета «Зарубіжна література» і місце адаптаційного циклу (5-6 класи) в ній. Згідно з Державним стандартом базова середня освіта охоплює два цикли – 5-6 класи (адаптаційний цикл) і 7- 9 класи (базове предметне навчання). Відповідно курс зарубіжної літератури в основній школі має два етапи: 5-6 класи – прилучення до читання художньої літератури; 7-9 класи – системне читання художньої літератури.

У 6 класі поєднано проблемно-тематичний і жанровий принципи побудови програми із настановою на формування початкових уявлень про окремі літературні явища та поняття. Протягом вивчення зарубіжної літератури в 6 класі класичні твори й твори сучасних письменників поєднані в межах окремих розділів і тем на підставі образно-тематичної або жанрової подібності.

Наскрізним стрижнем навчального предмета «Зарубіжна література» є поєднання класичної й сучасної літератури, художніх творів і медіатекстів. Це дає змогу вибудувати єдиний простір цікавих для учнів третього тисячоліття творів, що належать до різних культур, забезпечити умови для діалогу класики й сучасності, реалізувати різновекторність у пізнавальній діяльності, залучити інтермедіальність як один із ефективних шляхів вивчення зарубіжної літератури, підвищити мотивацію учнів до читання найкращих книжок світу.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в 6 класі: прилучити школярів до читання творів класики й сучасності; сформувати в них стійкий інтерес до художньої літератури, а також початкові вміння сприймати, аналізувати, інтерпретувати художній текст та медіатекст, використовувати елементи порівняння художніх творів, критично оцінювати інформацію з різних джерел, виявляти окремі елементи змісту і форми, встановлювати їхню роль у тексті, характеризувати й оцінювати літературних персонажів на підставі їхніх учинків, мови, взаємозв’язків із іншими персонажами та довкіллям, творчо самовиражатися у різних видах діяльності, зокрема із застосуванням цифрових технологій, досліджувати окремі літературні й мовні явища в художньому тексті та медіатексті; розвивати естетичні почуття та емоції учнів, здатність отримувати естетичне задоволення від прочитаного, а також уміння та навички взаємодіяти (усно і письмово) в різних комунікативних ситуаціях, шукати потрібну інформацію щодо художньої літератури, зокрема в цифровому середовищі із дотриманням правил безпеки та академічної доброчесності.

Потенціал предмета в реалізації ціннісних орієнтирів базової середньої освіти. Гуманістичний потенціал зарубіжної літератури дозволяє реалізувати ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Під час вивчення художніх творів різних країн і народів необхідно забезпечити повагу до особистості учня/учениці, зокрема до його/її власної думки, позиції, оцінки, права на різні форми творчого самовираження та вибір художніх текстів і медіатекстів. Особливу увагу слід приділити рівному доступу учнів до художніх текстів та медіатекстів, різних видів інформації без будь-яких форм дискримінації. У процесі вивчення зарубіжної літератури учні беруть участь у різних формах взаємодії (усно і письмово), у виконанні різних видів творчих робіт, у створенні власних текстів або медіатекстів. У зв’язку з тим учителеві необхідно наголосити на важливості дотримання правил академічної доброчесності та безпечної поведінки в сучасному цифровому просторі (зокрема медіапросторі). Предмет «Зарубіжна література» покликаний засобами мистецтва слова сприяти становленню вільної особистості учня/учениці, його/її критичного мислення, впевненості у собі й креативності. «Зарубіжна література» завдяки добору найкращих зразків класичної й сучасної літератури, вітчизняним і закордонним здобуткам у методиці викладання предмета створює умови для розвитку емоційного інтелекту учнів, їхнього психічного здоров’я, позитивної атмосфери зустрічі із прекрасним, взаємодії з іншими особами на підставі творчості, довіри й партнерства. Твори зарубіжної літератури містять яскраві приклади літературних персонажів, які сприяють самоствердженню учнів, формуванню їхньої особистості, людської гідності, милосердя, доброти, справедливості. Зарубіжна література є важливим джерелом виховання громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей України та людства, дбайливого ставлення до довкілля.

Врахування наступності між початковою і базовою середньою освітою. Навчальна програма побудована на основі загальнодидактичних принципів послідовності і наступності у навчанні. Отже, в програмі було враховано основні здобутки початкової школи. Так, при виборі творів для текстуального вивчення і теоретико-літературознавчих понять враховано компетентності, які учні мають набути протягом навчання в початковій школі. Реалізація наступності в навчанні досягається за рахунок узгодження змісту, очікуваних результатів, видів навчальної діяльності та організаційно-методичного забезпечення в початковій і основній ланках освіти. Очікувані результати та види навчальної діяльності у модельній навчальній програмі сформовані (до кожного розділу) за чотирма основними групами: І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях; ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів; ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі; IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення. Вони корелюють (враховуючи розвиток учнів) із відповідними групами результатів у Державному стандарті початкової освіти та групами результатів і орієнтирами для оцінювання в Державному стандарті базової середньої освіти. У такий спосіб досягається зв’язок і наступність у процесі навчання в контексті реалізації концепції Нової української школи.

Принципи побудови навчальної програми. В основу навчальної програми покладено комплекс принципів, кожен із яких органічно взаємодоповнює інші (кожен із них окремо не є достатнім). Основні принципи, на яких будується навчальна програма для 6 класу – хронологічний (вивчення зразків світового красного письменства відповідно до розвитку літературного процесу), жанрово-родовий (розгляд художніх творів у їхній родовій та жанровій специфіці), концентричний (можливість розширення, нарощування знань, умінь і навичок учнів, повертатися до певних творів, жанрів чи періодів національних літератур на різних етапах дорослішання учнів), проєктивний (здатність рухатися від початкових уявлень про літературне явище або поняття до його проєкції в часі й просторі культури, постійно поглиблювати знання класичної та сучасної літератури, розвивати вміння та навички роботи з різними ресурсами, зокрема цифровими).

Структура навчальної програми. Навчальна програма предмета «Зарубіжна література» для 6 класу містить:

1) пояснювальну записку (в якій зазначено мету, завдання предмета, пріоритети викладання зарубіжної літератури, принципи навчальної програми, шляхи реалізації навчальної програми, особливості організації освітнього процесу під час вивчення зарубіжної літератури в 6 класі та ін.);

2) основну частину, в якій визначено для кожного класу зміст навчального предмета (за розділами, темами), очікувані результати навчання учнів (що корелюють із результатами навчання та орієнтирами для оцінювання учнів у мовно-літературній галузі відповідно до Державного стандарту), види навчальної діяльності учнів (за розділами);

3) прикінцева частина (додатки – 1) компетентнісний потенціал предмета «Зарубіжна література», 2) список творів для додаткового читання учнів, 3) електронні ресурси зарубіжної літератури для учнів).

У навчальній програмі до кожного розділу запропоновано рубрики, що сприятимуть вивченню зарубіжної літератури з урахуванням досягнень літературознавства, культурного контексту, українознавчого аспекту, сучасного медіапростору: Теорія літератури (ТЛ), Література і культура (ЛК), Україна і світ (УС), Медіатекст (МТ).

Базові знання в межах предмета «Зарубіжна література» визначені Державним стандартом. Це передовсім літературний твір (класичної або сучасної художньої літератури) в аспектах актуальної національної та загальнолюдської проблематики (історична, соціальна, морально-етична, філософська тощо), жанрово-родового поділу художньої літератури, змісту і форми художнього твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, образ, поетика), історико-культурного контексту, перебігу літературного процесу, індивідуального стилю письменника, естетичної вартості твору, його відкритості для інтерпретацій у часі, розвитку української перекладацької традиції, збагачення емоційного та естетичного досвіду читача/читачки.

У межах навчальної програми предмета «Зарубіжна література» доречно залучені й інші базові знання, що становлять основу мовно-літературної галузі, зокрема: інформація, її джерела, види та вміння працювати з нею; комунікація як взаємодія в ситуаціях спілкування та використання різних форм мовлення і мовленнєвих стратегій; текст (зокрема медіатекст) як більш широке поняття порівняно із «художній текст», різновиди, зміст і структури текстів у сучасну добу; мовні засоби, що використовуються в художніх текстах відповідно до задуму письменника та культурної ситуації доби.

Значення зарубіжної літератури для формування ключових компетентностей. Зарубіжна література разом із іншими навчальними предметами та інтегрованими курсами сприяє формуванню ключових компететностей учнів. Компетентнісний потенціал навчального предмета «Зарубіжна література» представлено в Додатку 1.

Шляхи реалізації навчальної програми. Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти. Обов’язковий компонент – це художні твори класики й сучасності, які передбачені для обов’язкового вивчення. Варіативний компонент містить перелік художніх текстів, із яких учитель може вибрати один або декілька відповідно до забезпечення матеріально-технічними ресурсами, інтересів учнів тощо.

Художні твори для текстуального вивчення у навчальній програмі для 6 класу відібрані з урахуванням психологічних та інтелектуальних можливостей школярів, а також відповідно до інтересів і проблем (моральних, соціальних, культурних та ін.), актуальних для учнів певних вікових груп.

Основу змісту навчального матеріалу програми становлять літературні тексти, перевірені часом, які мають сталу добру традицію у шкільній практиці викладання літератури, і художні твори, що цікаві сучасному поколінню учнів, популярні нині серед молодіжної аудиторії зарубіжних країн у різних частинах світу.

Зважаючи на автономність закладів середньої освіти, учителі можуть використати цю модельну навчальну програму як основу для створення власних навчальних програм і календарно-тематичного планування.

Навчальна програма, окрім своєї традиційної функції – бути основою для планування і здійснення навчального процесу, детально окреслює очікувані результати навчання і тим самим визначає об’єктивні критерії оцінювання.

Особливості організації освітнього процесу під час вивчення зарубіжної літератури в 6 класі. Виходячи із освітньо-виховних завдань вивчення літератури в основній школі, а також вікових особливостей сприйняття художніх творів учнями різних читацьких груп побудова курсу здійснюється на основі проблемно-тематичного і жанрового підходів.

У процесі викладання зарубіжної літератури слід звернути увагу на можливості використання окремих елементів компаративістики – порівняння явищ однієї національної літератури, художніх творів різних національних культур, художніх текстів і медіатекстів (наприклад, кінофільмів, мультфільмів за прочитаними творами тощо), літературних творів і творів інших видів мистецтва, художніх і нехудожніх текстів (наприклад, науково-популярних, документальних тощо), оригіналу і перекладу.

Спираючись на Державний стандарт і навчальну програму, важливо реалізовувати сучасні підходи до вивчення літератури в школі. Особистісно орієнтоване навчання, діалогічний характер викладу матеріалу досягаються завдяки застосуванню новітніх педагогічних технологій.

Згідно із Державним стандартом у межах мовно-літературної галузі передбачено різні види діяльності учнів в умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства, зокрема не лише із художніми текстами (у книжковому форматі), а й цифровими ресурсами, соцмережами, медіатекстами тощо. Відповідно вчителеві слід завчасно перевірити необхідний цифровий контент для безпечної роботи з ним учнів, провести інструктаж щодо основних правил поведінки в інтернет-просторі та в онлайн-взаємодії, повідомити про необхідність дотримання етичних норм і академічної доброчесності. Під час вивчення зарубіжної літератури доречно буде системно представляти інформаційно-комунікаційні технології навчання, вони значно підсилюють інтерес до навчання та активізують творче сприйняття учнями художніх творів.

Навчальна програма із зарубіжної літератури для 6 класу відповідає сучасним запитам української молоді й забезпечує формування засобами мистецтва слова позитивного мислення, креативності, комунікативних умінь і соціокультурної адаптації учнів до суспільства ХХІ століття, тим самим увиразнює актуальну, як ніколи, думку нашого великого співвітчизника Василя Сухомлинського: «Вчитимемо дитину думати, відкриємо перед нею першоджерело думки – навколишній світ. Дамо їй найбільшу людську радість – радість пізнання!».

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи:

- розвиток всіх функцій та операцій, що забезпечують нормальну взаємодію аналізаторних систем (слухової, зорової, мовнорухової, кінестетичної), які є основою повноцінного читання, як однієї з форм писемного виду мовленнєвої діяльності (актуалізація необхідних знань з опорою на найбільш розвинуті компоненти мовленнєвої діяльності з урахуванням стану індивідуального мовленнєвого розвитку);

- формування контролю за правильністю власної вимови у передбачених педагогом завданнях;

- розвиток  умінь передачі почутого тексту з урахуванням його логіки, композиції сюжету, засобів мовної лексики, синтаксису, шляхом ігрових – вправ;

- розвиток умінь висловлювати власні міркування щодо змісту почутого чи прочитаного: виражати власні міркування щодо подій і їх учасників;

- розвиток умінь висловлювати власні міркування щодо змісту почутого чи прочитаного: виражати власні міркування щодо подій і їх учасників;

- формування навичок контролю за якістю вимови шляхом виконання вправ парами з метою виправлення помилок один одного, а також самоконтролю за власною вимовою під час здійснення переказу (фрагментів тексту);

- формування навичок правильного розподілу мовленнєвого видиху у процесі послідовної вимови фонем, що входять до складу слів (з поступовим збільшенням об’єму лінгвістичних одиниць: від коротких слів до невеликих фраз); непомітного добору повітря за допомогою діафрагми);

- керування силою, висотою та тембром голосу;

- формування навичок порівняння шляхом зосередження уваги на суттєвих ознаках явища з подальшим їх аналізом за допомогою спеціально дібраних завдань;

- формування навичок правильного інтонування у процесі відтворення римованих лінгвістичних одиниць шляхом виконання спеціальних вправ на довільному рівні організації діяльності (розвиток умінь слідкувати за інтонацією та правильно відтворювати її є їхньою метою);

- формування умінь розпізнавати відтінки емоцій, які виникають у відповідь на сприйняття різних подій та відображаються літературними засобами шляхом довільного зосередження уваги на конкретних лінгвістичних одиницях з подальшим їх залученням до спеціальних вербальних вправ (наприклад, таких, що мають на меті вгадування типу емоцій у результаті причитування/ прослуховування певного фрагменту тексту.

Кількість годин на вивчення окремих розділів і тем визначає вчитель. Зміст навчального матеріалу, представленій у програмі для 6 класу, відповідає Типовій освітній програмі й становить орієнтовно 1,5 години на тиждень. Але відповідно до нормативної бази та резерву, що має мовно-літературна галузь у кожному класі, заклад середньої освіти може збільшити щотижневу кількість годин до 2 годин на тиждень. За рахунок гнучкого варіативного компонента модельна навчальна програма придатна як для 1,5 години, так і для 2 годин на тиждень.

Зазначена в програмі кількість навчальних годин відповідає рекомендованому навчальному часу, що визначено Типовою освітньою програмою (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.12.2021 № 1317) «Про затвердження типової освітньої програми для 5–10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти» зі змінами до наказу від 29.08.2022 р. № 769). Розподіл годин на вивчення розділів і тем учитель планує самостійно. Закладом загальної середньої освіти змінено кількість навчальних годин на вивчення предмета «Зарубіжна література» у 6 класі у межах заданого Типовою освітньою програмою діапазону навчального навантаження, водночас забезпечуючи умови досягнення результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено модельною навчальною програмою.

Нормативно-правова база, на основі якої розроблено навчальну програму, містить в собі:

Закон України «Про освіту».

Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Державний стандарт базової середньої загальної освіти.

Освітню програму СЗЗСО.

Модельну навчальну програму автори: Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А..

ІІ. Змістовна частина

Основні вимоги до результатів учнів 6 класу

Додаток 1

Компететнісний потенціал навчального предмета «Зарубіжна література»

1.      Вільне володіння державною мовою

Уміння:

• читати, сприймати, розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати художні твори (класичні й сучасні) зарубіжних письменників в найкращих українських перекладах, а також інші інформаційні тексти відповідно до літературного контексту;

• усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди;

• розуміти, оцінювати, презентувати здобутки видатних українських письменників, українських перекладачів творів зарубіжної літератури та їхній внесок у становлення й розвиток української літературної мови;

• використовувати вербальні та невербальні засоби в різноманітних міжособистісних, соціальних і культурних контекстах;

• адаптуватися до умов спілкування, розв’язувати нестандартні завдання, використовуючи потенціал української мови та відповідні комунікативні стратегії.

Ставлення:

• поціновування української мови як державної – чинника національної та громадянської ідентичності;

• готовність спілкуватися державною мовою;

• прагнення використовувати українську мову в усіх сферах життя;

• потреба в читанні художньої літератури українською мовою.

2.      Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Уміння:

• читати, сприймати, розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати художні твори зарубіжних письменників та інформаційні тексти відповідно до контексту іншими мовами (які вивчаються в закладі освіти);

• використовувати художні твори зарубіжних письменників і власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземних мов;

• використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів у галузі зарубіжної літератури (класичної і сучасної).

Ставлення:

• готовність до міжкультурного діалогу;

• розуміння важливості оволодіння іноземними мовами для оволодіння інформацією (зокрема художньої літератури різних країн і народів) та міжкультурного спілкування;

• розуміння внеску видатних зарубіжних письменників у розвиток літературної мови країни/народу, до якої (ого) вони належать;

• відкритість до вивчення іноземних мов;

• дотримання культури спілкування, прийнятої в сучасному суспільстві, повага до культурних та особистісних відмінностей співрозмовників;

• толерантність до представників іншої країни/народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя;

• потреба в читанні художньої літератури іноземними мовами;

• готовність спілкуватися іноземною/іноземними мовою/мовами.

3.      Математична компетентність

Уміння:

• установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

• формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку;

• перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, таблиця, схема тощо) для розв’язання комунікативних завдань;

• аналізувати літературний твір зарубіжної літератури, виокремлювати його компоненти, встановлювати взаємозв’язки між ними у межах художнього цілого;

• порівнювати літературні твори (або їх компоненти), літературні явища (однієї або кількох національних літератур), оригінали й переклади творів зарубіжних письменників, різні українські переклади художніх творів.

Ставлення:

• готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних проблем;

• розуміння літературного твору як структури, що має певну художню організацію.

4.      Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

Уміння:

• висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності з використанням мовних і мовленнєвих засобів;

• спостерігати, аналізувати, здійснювати мовні експерименти, досліджувати мовні й літературні тексти/явища;

• використовувати сучасні технології (зокрема цифрові) для розширення кола читання художньої літератури;

• використовувати ціннісний потенціал художньої літератури для вирішення екологічних проблем, збереження природного й соціокультурного середовища.

Ставлення:

• прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного розвитку;

• опертя на культурні здобутки зарубіжних країн у процесі інтеграції до сучасного світу та прокладання особистої життєвої траєкторії.

5.      Інноваційність

Уміння:

• презентувати власні ідеї, бачення, інноваційні погляди зрозуміло, грамотно, креативно, використовуючи доцільні засоби увиразнення мовлення, зокрема із використанням прикладів, цитат із творів зарубіжних письменників (класичних і сучасних);

• мобілізовувати ресурси (зокрема нематеріальні та цифрові) навчання, спілкування, дослідження літературних і мовних явищ, провадження інноваційної діяльності;

• ефективно використовувати різні комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем, зокрема в ситуаціях неоднозначності та непевності;

• у процесі розв’язання життєвих ситуацій та прийняття особистих рішень спиратися на морально-етичний та естетичний досвід, який містить художня література різних часів і народів.

Ставлення:

• відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших;

• морально-етична відповідальність за власні вчинки;

• усвідомлення необхідності поєднання інноваційного поступу особистості/суспільства із морально-етичними нормами, стратегіями толерантної комунікації та міжкультурної взаємодії.

6.      Екологічна компетентність

Уміння:

• використовувати потенціал художніх текстів зарубіжної літератури та медіатекстів щодо висвітлення діяльності людини як частини природи;

• критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі та прогнозувати її наслідки, зокрема відображені в художніх текстах і медіатекстах;

• використовувати комунікативні стратегії для реалізації екологічних проєктів, формування екологічної культури та забезпечення сталого розвитку суспільства.

Ставлення:

• готовність зберігати й відновлювати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь;

• інтерес до здобутків зарубіжних письменників, які зробили вагомий внесок у висвітлення екологічних проблем, у формування та поширення ідей сталого розвитку суспільства.

7.      Інформаційно-комунікаційна компетентність

Уміння:

• використовувати різні види сприймання художніх текстів та медіатекстів для пізнання та естетичного задоволення;

• діяти за алгоритмом при складанні плану для розв’язання комунікативних завдань;

• комунікувати грамотно і безпечно в інформаційному просторі;

• розрізняти емоції інших осіб у контексті діалогу із художнім твором і в комунікативних ситуаціях;

• розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;

• застосовувати сучасні цифрові технології для збагачення читацького досвіду та розширення кола читання художньої літератури різних країн і народів (класичної та сучасної).

Ставлення:

• задоволення пізнавального (зокрема читацького) інтересу в інформаційному середовищі;

• прагнення етично й естетично взаємодіяти у віртуальному просторі;

• готовність дотримуватись авторських прав та мережевого етикету;

• прагнення особистого розвитку як компетентного мовця і читача за допомогою цифрових технологій.

8.      Навчання впродовж життя

Уміння:

• визначати власні читацькі та комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення;

• використовувати ефективні навчальні стратегії для вивчення державної та іноземних мов, зокрема із використанням потенціалу творів зарубіжної літератури (класичних і сучасних) в оригіналах і українських перекладах;

• постійно збагачувати власний словниковий запас, зокрема із використанням творів зарубіжних письменників в українських перекладах;

• регулярно читати твори зарубіжної літератури (класичні й сучасні), розрізняти їх за рівнем художньої вартості, визначати їх емоційноціннісний потенціал та естетичну довершеність;

• орієнтуватися у світі класичної та сучасної літератури;

• користуватися різними видами бібліотек та орієнтуватися в бібліотечних ресурсах.

Ставлення:

• прагнення удосконалювати читацькі вміння та навички, власне мовлення впродовж життя, розвивати естетичну і мовну інтуїцію;

• руйнування власних комунікативних бар’єрів;

• розуміння ролі читання, зокрема художніх творів зарубіжної літератури, для гармонійного розвитку й самовдосконалення;

• прагнення до збагачення читацького й мовленнєвого досвіду за рахунок долучення до здобутків художньої літератури різних країн і народів.

9.      Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

Уміння:

• аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію;

• використовувати комунікативні навички та багатомовність для ведення міжкультурного діалогу;

• уникати дискримінування інших осіб у своїх висловлюваннях і діях;

• критично оцінювати інформацію з різних джерел, формувати та обстоювати особистісні ціннісні орієнтири, спираючись на цінності українського народу та міжнародний досвід, зокрема культурні здобутки світу;

• виявляти у творах художньої літератури громадянські ідеї, теми, мотиви, образи, актуальні для України, а також для різних країн і народів.

Ставлення:

• любов до України, шанобливе ставлення до її історії, культури, державних символів;

• сприйняття громадянських цінностей, актуалізованих у художніх текстах зарубіжних авторів;

• повага і толерантне ставлення до різних народів і культур;

• відкритість до культурного різноманіття шляхом читання творів зарубіжної літератури, вивчення мови/мов та здійснення міжкультурної комунікації; • повага до права та законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної;

• утвердження права на власну думку.

Соціальні компетентності

Уміння:

• виявляти у творах зарубіжної літератури (класичних і сучасних) соціально важливий зміст, застереження й прогнозування суспільства щодо згубних тенденцій;

• розкривати значення творів зарубіжної літератури для окремої країни/нації/народу, світової цивілізації, українського суспільства;

• використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі;

• враховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб:

• враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини, відповідально використовувати мовні виражальні засоби;

• застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоров’ю;

• конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, реалізуючи принципи свободи особистості.

Ставлення:

• готовність до налагодження контактів з іншими особами з використанням різноманіття мовних засобів та потенціалу художньої літератури (зокрема зарубіжної); • прагнення до пізнання суспільного досвіду України та інших країн засобами мови й художньої літератури (зокрема зарубіжної); 

• формування активної суспільної позиції, патріотизму, відповідальності за долю України, людей, власні вчинки;

• усвідомлення взаємозалежностей.

10. Культурна компетентність

Уміння:

• використовувати мову і потенціал художньої літератури світу для духовного, культурного й національного самовираження;

• читати, аналізувати, інтерпретувати художні тексти зарубіжних авторів;

• сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в художніх творах зарубіжних письменників та медіатекстах;

• використовувати досвід взаємодії з творами художньої літератури та мистецтва в життєвих ситуаціях для формування власного світогляду та збагачення культурного і життєвого досвіду;

• створювати тексти/медіатексти з метою вираження власних ідей, почуттів, досвіду та використанням відповідних художніх творів, мовленнєвих засобів;

• орієнтуватися у світі класичної й сучасної літератури різних епох, країн і народів;

• добирати твори художньої літератури для читання, щоб одержати насолоду і користь від прочитаного;

• сприймати й інтерпретувати літературні твори в контексті розвитку національної та світової культури;

• розглядати художні твори в контексті розвитку культури;

• розвивати власну читацьку культуру і творчі здібності.

Ставлення:

• потреба в читанні творів художньої літератури (зокрема зарубіжної) для самопізнання й пізнання світу через мистецтво слова, задоволення та рефлексії над прочитаним;

• цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства;

• відкритість до міжкультурної комунікації;

• зацікавленість світовими культурними здобутками;

• усвідомлення значення художньої літератури як важливої складової культури людства, її ролі в духовному поступі українського народу і розвитку світової цивілізації:

• готовність сприймати художній твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій.

11. Підприємливість та фінансова грамотність

Уміння:

• ініціювати усну, письмову та онлайн-взаємодію для розвитку ідеї та її реалізації;

• презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно з використанням доцільних виражальних засобів;

• використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій і рішень;

• спиратися на етичний потенціал художньої літератури в процесі реалізації життєвих задач, підприємницьких рішень;

• описувати власні вміння та компетентності стосовно варіантів кар’єри, особистого розвитку та соціальних ініціатив;                                                               • пояснювати заощадження, інвестування, запозичення тощо у соціальному та морально-етичному контексті, зокрема на прикладі літературних творів зарубіжних авторів;

• зіставляти фінансовий зиск та морально-етичні ризики, якщо вони виникають (зокрема на прикладі творів художньої літератури).

Ставлення:

• готовність брати на себе відповідальність за себе та інших осіб;

• відповідальне ставлення до мовленнєвого вчинку;

• розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації, зокрема у професійній кар’єрі та діловому середовищі;

• усвідомлення важливості володіння державною мовою та спілкування іноземними мовами для забезпечення добробуту і фінансового успіху;

• готовність обстоювати важливість збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів із дотриманням морально-етичних норм.

III. Cистема оцінювання результатів навчання

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 6 класу з навчального предмету «Зарубіжна література».

«Оцінювання навчальних досягнень учнів» здійснюється з урахуванням компетентнісно та особистісно орієнтованого підходів до навчання та передбачає взаємодію учасників освітнього процесу на суб’єкт-суб’єктній основі.

Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню (тематичному та завершальному). Об’єктами оцінювання є як навчальний процес, так і його результат на певному етапі.

Законодавчо і нормативно роль і місце формувального оцінювання, його взаємозв’язок із підсумковим оцінюванням визначені у «Законі про освіту», у «Законі про загальну середню освіту», у Державних стандартах базової середньої освіти, методичних рекомендаціях МОН України.

Формувальне оцінювання – індивідуалізований процес, який має для учня/ учениці ціннісне значення і націлений

передусім на підвищення ефективності навчання. Його головна мета – підтримка кожної дитини та створення мотивації до навчання.

Найважливішими принципами формувального оцінювання, якими має керуватися вчитель є:

– здійснення оцінювання як запланованої і ретельно продуманої складової частини процесу навчання;

– формулювання конкретних цілей та критеріїв оцінювання, повідомлення учням критеріїв і методів оцінювання перед виконанням роботи;

– зосередження на оцінюванні найбільш значущих результатів навчальної діяльності учнів;

– системне відстежування відповідності оцінки досягнень учнів цілям і результатам навчання;

– прагнення до простоти і ясності форм, методів, цілей процесу оцінювання для всіх учасників освітнього процесу;

– принцип ситуативності навчальної діяльності, тобто добір навчальних завдань з елементом новизни і непередбачуваності, орієнтованих на життєвий досвід учнів 6 класу;

Реалізація цих принципів забезпечується дотриманням певних психолого-педагогічних умов формувального оцінювання, до яких відносяться:

– створення партнерських відносин між учителем і учнем, що стимулюють зростання досягнень, спрямованість на розвиток і підтримку учнів;

– оцінювання навчальних результатів учня/учениці, а не його особистості;

– акцент на позитивних результатах навчальної діяльності учнів; відмова від негативних коментарів;

– аналіз діяльності учня/учениці лише у порівнянні з їхніми власними попередніми досягненнями;

– надання можливості учням удосконалити власну роботу.

Функціями формувального оцінювання є мотиваційна, діагностична, прогностична, навчальна, розвивальна, виховна та організаційно-управлінська.

Формувальне оцінювання здійснюється на основі педагогічного спостереження вчителя за навчальною діяльністю учнів з використанням прийомів зворотного зв’язку; результатів діагностичних робіт; аналізу портфоліо учнів; самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності учнів.

Фіксацію результатів спостереження рекомендується здійснювати у зошиті спостережень або за допомогою індивідуальних карток учнів. Самооцінювання і взаємооцінювання учнів здійснюється насамперед на основі розроблених учителем анкет та листків самооцінювання.

Портфоліо складається із діагностичних робіт, які свідчать про навчальний поступ учня/учениці у оволодінні змістом предмету «Зарубіжна література», листків (анкет) самооцінювання; творчих робіт, малюнків, матеріалів проектів. Воно може бути складником загального портфоліо.

Рекомендується здійснювати як індивідуальне, так і фронтальне оцінювання основних видів навчальної діяльності, які визначені у правій колонці таблиці програми. Такі оцінки (бали) є найбільш вагомими для тематичного оцінювання. Використання принципів формувального оцінювання попереджує виставлення балів за окремі лаконічні відповіді під час фронтального опитування, які об’єктивно не виявляють рівнів навчальних досягнень учнів.

Критерії оцінювання визначаються учителем із залученням учнів до процесу їх вироблення, відповідно до виду робіт та виду діяльності, визначених у програмі. Орієнтирами для визначення критеріїв є очікувані результати, визначені у лівій колонці таблиці програми. Так, при перевірці умінь взаємодіяти усно важливо звернути увагу учнів на такі критерії для оцінювання:

– виявляє певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримується теми спілкування;

– використовує репліки для стимулювання, підтримання обговорення, дискусії, формули мовленнєвого етикету;

– аргументує висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником, наводить приклади із тексту художнього твору; сприймає різні погляди на ту саму(одну) проблему;

– дотримується правил спілкування (не перебиває співрозмовників, заохочує його висловити свою власну думку; толерантно, зацікавлено і доброзичливо вислуховує їх, уміє висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його);

– дотримується норм літературної мови;

– використовує доречні у конкретній ситуації спілкування інтонацію, жести, міміку.

При перевірці письмового твору важливими є такі критерії:

– виявляє певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будує висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал;

 – відтворює інформацію (докладно, стисло, вибірково);

– викладає матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації;

– дотримується теми висловлювання;

– підпорядковує виклад головній думці;

– враховує мету і ситуацію спілкування;

– виявляє своє ставлення до предмету висловлювання;

– використовує мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

Також слід враховувати рівень сприйняття та розуміння художнього твору, опору на художній твір (фактичний матеріал, аргументи, приклади); ступінь самостійності роботи і міру допомоги вчителя.

Критерії мають обговорюватися з учнями і бути для них зрозумілими.

Підсумкове оцінювання розглядається у взаємодії із формувальним оцінюванням і набуває його головної сутнісної ознаки – оцінювання для навчання. Пріоритетна фіксуюча функція підсумкового оцінювання актуалізується також у складі зазначених функцій формувального оцінювання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється впродовж року за результатами опанування учнями визначеного у програмі розділу.

Види і форми діагностичних робіт визначаються учителем самостійно відповідно до змісту програми та урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. У складі діагностичних робіт можуть використовуватися тестові завдання з метою виявлення визначення рівня розуміння тексту. Завдання (запитання) мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Підсумкове завершальне оцінювання свідчить про навчальний поступ учнів протягом року і не передбачає окремої діагностувальної роботи. Воно здійснюється на основі тематичного оцінювання.

Система оцінювання результатів навчання базується на:

положені Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 6 класу, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 02.08.2024 р.  № 1093;

загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 6 класу, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, уміщених у додатку № 2 до наказу МОН України від 02.08.2024 № 1093.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

IV. Література та інформаційні ресурсів

Підручник «Зарубіжна література» 6 клас, автор: Ніна Міляновська

Центральна бібліотека України для дітей

https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=68

Адреси бібліотек України для дітей

https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=40

Бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади

https://www.ae-lib.org.ua/

КЛЮЧ («Краща література юним читачам»)

https://chl.kiev.ua/key

Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука

http://bibliotekanarynku.com/

Національна бібліотека України для дітей

https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=3834

Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного

http://odb.poltava.ua/

Фанфіки українською

http://fanfikyua.blogspot.com/

Централізована система бібліотек для дітей м. Дніпро

http://www.childlib.dp.ua/

Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (культурно-просвітницький блок)

http://surl.li/qqbi

Електронна бібліотека «Librarius»

https://librarius.pro/ Електронна бібліотека «Чтиво»

https://chtyvo.org.ua/

Кейс освітніх інтернет-ресурсів в роботі вчителя зарубіжної  літератури

Використання інтерактивних плакатів до уроків літератури.

Створення буктрейлерів до уроків літератури.

Використання в роботі інтернет-ресурсу LearningApps.org.

Використання тестових технологій на основі Google-форм.

Створення відеопоезій та використання їх на уроках.

Сервіси для створення опитувань і вікторин.

Оnline сервис для створення кросвордів на будь-яку тематику.

QR-коди на уроках зарубіжної літератури та ін.