Калейдоскоп педагогічних знахідок та досягнень по використанню інтерактивних технологій навчання з історії

         

 

 

                                

 

 

 

                             

 

                              Калейдоскоп педагогічних знахідок та

                                досягнень по використанню інтерактивних

                               технологій навчання з історії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Підготувала

                                                             спеціаліст вищої категорії

                                                             Мартинюк О.Ф.

 

 

 

 

 

 

Інтерактивна модель навчально-виховного процесу передбачає використання інтерактивних технологій, а також відповідних їм методів навчання за різних форм організації. За характером взаємодії вчителя і учнів на уроках історії використовую такі інтерактивні методи навчання історії: груповий ( взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний ( передбачає навчання однією людиною групи учнів чи цілого класу); колективно– груповий ( коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу). Найбільш розповсюдженим і простим за структурою є метод роботи учнів у парах. Саме з цього методу я розпочинаю запроваджувати інтеракції у навчанні історії.

       Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчан-ня. Взаємодія учнів у парі, у порівняні з малою групою, має свої особливості,  які відображаються  на організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток дітей є значною мірою подібною до групової діяльності. Роботу в парах використовую і як самостійну технологію навчання, і як підготовчий етап до роботи  в групах, який допомагає розвинути в учнів комунікативні та інші вміння і навички.

       Використання такого виду кооперативної діяльності учнів сприяє тому, що всі вони залучаються до діяльності і не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

       Цей метод я використовую для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. Крім того, в залежності від постав-леного пізнавального завдання він сприяє розвитку навичок спілкування, вмінню висловлюватись і слухати іншого, співпрацювати, критично мислити, доводити свою думку. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

       Працюючи в парах, учні відчувають себе комфортно, безпечно,  вчаться розподіляти навчальну діяльність та відповідати за її результат.

       Серед найбільш розповсюджених типів завдань для групової роботи я використовую наступні:

• Дати відповіді на запитання вчителя.
• Порівняти результати роботи, виконаної індивідуально і прийти до спільної думки.
• Розробити разом питання до однокласників або до вчителя.
• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.
• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.
• Перевірити знання один одного з теми.
• Протестувати один одного.
• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
• Узяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, переглянутого відео, чи іншої навчальної діяльності.
• Сформулювати висновки до уроку чи серії уроків з теми.

 

         Починаючи запроваджувати роботу в парах, я ставлю учням  зовсім прості завдання. На першому уроці з курсу «Вступ до історії», після короткого представлення себе та повідомлення, що вони будуть в цьому році вивчати новий цікавий предмет, з метою актуалізації опорних знань я пропоную учням таке завдання.

        Протягом хвилини подумайте, що означає слово «історія». Потім поверніться до свого сусіда по парті і обміняйтеся своїми відповідями. Будь-те   готові до представлення своїх думок класу. Через хвилину я запрошую до відповіді учнів з кількох пар за бажанням. Презентація триває поки в учнів є нові варіанти відповідей.

        Парну роботу на початку застосовую і для перевірки домашнього завдання. У цьому випадку завдання учням може бути сформульовано таким чином.

        Працюючи в парах, спробуйте дати відповіді на запитання підручника.  Для цього розподіліть їх по два на кожного партнера. Протягом однієї хвилини продумайте свої відповіді. Потім учні по черзі обмінюються відповідями. Той, хто слухає, може зробити зауваження чи задати додаткові питання. Під час парної роботи я котролюю цей процес. По черзі підходжу  до різних пар, слухаю питання і відповіді, при необхідності задаю додаткові  питання чи раджу учням звернутися до підручника. Після п’яти хвилин роботи в парах запитую, яким парам вдалося дуже добре відповісти  на всі питання і пропоную їм представити результати роботи  класу. Опитуються три-чотири пари. Застосовую такі або подібні завдання протягом двох-трьох уроків, щоб пересвідчитись, що всі учні класу вже ефективно вміють їх виконувати вдвох і дійсно працювати на спільний результат. Після таких завдань поступово переходжу до більш складних методів, наприклад, таких як опрацювання в парах тексту.

      Методи, що передбачають спільну кооперативну діяльність, дозволяють учням проявити  більше ініціативи у процесі власного навчання й навчання один одного. Вони також  сприяють розвитку в них мисленнєвих операцій, а вся навчальна діяльність у сукупності спрямовується  на покращення розумі-ння учнями тексту та формування у них умінь опрацювати інформацію різноманітних джерел. Такі методи опрацювання тексту потребують більше часу, ніж просте читання тексту вголос або про себе. Для економії часу  я пропоную учням  прочитати,  використовуючи їх, лише 4-6 абзаців парагра-фа, а потім читати текст самостійно.

     Такі методи особливо важливі у 5-6 класах, де навички читання ще недо-статньо розвинуті у частини учнів. Вони також привчають учнів до вдумли-вої роботи з текстом підручника історії.

У своїй роботі я використовую такі варіанти роботи в парах:

1. Прочитати текст за допомогою особливого методу, що називається 

« Читання в парі / Переказ у парі». Один з партнерів читає вголос абзац тексту, потім коротко кількома реченнями переказує його, намагаючись зауважити на головні думки абзацу. Після опрацювання першого абзацу читає і переказує другий партнер.  Оскільки цей метод є новим для учнів я

 спочатку його демонструю. Потім учні об’єднуються в групи і виконують завдання. Після закінчення роботи в парах можна поставити учням кілька запитань на перевірку розуміння тексту.

2. Можна також пропонувати учням ставити запитання до тексту. У тако-

му випадку завдання буде сформульоване таким чином. Прочитати текст пункту в парі і поставити до нього запитання. Один із партнерів читає вголос абзац тексту, потім ставить два запитання до тексту, намагаючись наголосити на головні думки абзацу. Другий партнер записує запитання, допомагаючи сформулювати їх більш правильно. Потім обговорюється відповідь на поставлене  запитання. Після опрацювання першого абзацу читає і переказує другий партнер. Міняючись ролями,  дочитують текст до кінця. Коли учні зрозуміють, як виконується таке завдання, вони  продовжують роботу самостійно – читають і ставлять запитання – абзац за абзацом. Після опрацювання кожного абзацу заслуховую найбільш цікаві запитання і учні формують відповіді на них.

3. Коли учні оволодіють певними навичками взаємодії в парі, можна  

ставити їм завдання на індивідуальне опрацювання тексту з наступним обговоренням і представленням результатів. Це можуть бути завдання такого

типу: прочитайте пункт параграфа і обговоріть у парах відповідь на запитання до нього. Представте свої думки класу.

     Працюючи в парах, учні поступово можуть виконувати і більш складні завдання, які потребують від них навичок самостійного, послідовного, алгоритмічного застосування значної кількості складних мисленнєвих і навчальних операцій. Коли в учнів з’являться стійкі навички роботи в парах, я використовую ці методи як для досягнення різних дидактичних завдань, так і як допоміжний етап більш складних методів, наприклад, «два-чотири-всі разом»,  імітаційні ігри, дискусії.

 

Робота в малих групах.  Робота в групах є основним і найбільш розповсю-дженим різновидом кооперативного навчання. У межах спільної діяльності індивідуми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативне навчання дає можливість всім учням активно працювати на уроці, застосовувати на практиці уміння актив-

ного слухання, сприяє виробленню спільної думки в ситуації менш напруже-ній, ніж робота у великій групі. Невимушена атмосфера у малій групі сприяє розвитку у сором’язливих учнів навичок міжособистісного спілкування. Крім

того, технології кооперативного навчання  вчать учнів уникати конфліктних ситуацій при вирішенні спірних питань. Роботу в групах використовую для розв’язання  тих пізнавальних завдань, що потребують саме колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час  не гарантують бажаного результату,

вибираю парну роботу або будь-який інший метод для швидкої взаємодії. Ви-користовую малі групи лише в тих випадках, коли навчальна задача вимагає спільної, а  не індивідуальної роботи, формулюю завдання для груп таким чи-

ном,  щоб воно передбачало обговорення  шляху його розв’язання всіма чле-

ми групи, щоб тільки колективні зусилля всіх членів групи давали результат, а групові результати збагачували колективний результат класу.

     Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і представ-лення групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та ме-ти  навчання використовую різні варіанти організації роботи груп.

     « Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рі-шення. Це знаходить своє відображення у складанні кінцевого тексту, узага-льнюючої  характеристики, переліку ознак, схемі, таблиці. Наприклад, на уроці систематизації та узагальнення знань з теми « Країни Стародавнього Сходу» (6 клас) кожна з груп працює з навчальним матеріалом однієї з країн, узагальнюючи його за спільними для всіх критеріями: природні умови, господарство, характер влади, верстви населення, культура. Діалог включає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

      Клас об’єднується у 5-6  робочих груп і групу експертів з сильних учнів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її.  До зошитів занотовується кінцевий варіант.

« Спільний проект». Має таку саме мету та об’єднує в групи, як і діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів. Наприклад, на уроці засвоєння нових знань та вмінь з теми «Особливості розвитку українських земель у другій половині XІV- XVст.»( 7 клас) кожна група працює з матеріалом певної галузі культури цього періоду. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Після цього пропоную кожній групі обрати одну з ролей: «музейні працівники», «співробітники архівів»,  «учені історики», « поціновувачі історії», «пересіч-

ні громадяни» і обговорити  значущість кожної групи у збереженні минулого.

Представляючи результати обговорення, доповідачі свою розповідь починають словами: « Без нас неможливо зберегти пам'ять про минуле, тому що саме ми….»

    «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації, яка доповнює або матеріал попереднього уроку або домашнє завдання, а потім відповіді на запитання. Використовується, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Таку технологію використовую на практичних заняттях.

     Для груп розробляються запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. До них можуть належати:

 

• документи,
• підручники,
• довідкові видання,
• доступна інформація на комп’ютері,
• артефакти (пам’ятки матеріальної культури).

Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує запитання по темі уроку.

Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи,  формуються висновки.

    «Коло ідей». Метою цієї технології є вирішення  гострих суперечливих питань або створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого запитання. Технологію застосовую, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі. Наприклад, на уроці вивчення нового матеріалу за темою «Географічне положення і природні умови Єгипту»(6 клас) після з’ясування питань, які характеризують географічне положення Єгипту, перед класом ставиться проблемне питання «Чи залежало життя єгиптян від річки Ніл?» Кожна з груп лише озвучує один аспект проблеми, що обговорюється. Продовжуючи по колу, запитуються всі групи, поки не вичерпуються ідеї. Як варіант, можуть представлятись по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Тому цей метод є ефективним для вирішення проблемних завдань. Для створення списку думок, точок зору кожен учень може по черзі запропонувати одну ідею або написати свою думку або ідею на картці-індексі без імені. Збираються усі картки і складається список зазначених в них ідей на дошці або починається дискусія, використовуючи інформацію з карток. 

Обговорення проблеми в загальному колі. Цю технологію, як правило, застосовую в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних питань в навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань. Наприклад, на уроці узагальнення знань за темою «Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XІV-XVст.)»  обговорюються проблеми, які розглядалися в ході вивчення розділу «Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половинаXІV-XVст.). Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває, доки є бажаючі висловитись. Наприкінці обговорення я висловлюю свою думку.

     Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яку часто використовую на уроках історії, бо вона надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Так у 5 класі після вивчення курсу « Вступ до історії», на уроці узагальнення знань, пропоную учням обговорити твердження « Історія- це світ подій та явищ». Наголошую , що треба говорити лаконічно і швидко.

Подані відповіді не коментую і не оцінюю. Слово надається тільки тому, хто отримав уявний мікрофон. Наприкінці обговорення я підсумовую висловлювання учнів. Така робота дає змогу виявити розуміння цього твердження учнями сьогодні, після вивчення курсу.

     На уроках історії також використовую відому інтерактивну технологію колективного обговорення «Мозковий штурм», що широко використовується для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявити  уяву та творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки. Наприклад, на уроці засвоєння нових знань та вмінь з теми «По-ширення влади польського короля та литовських князів на українські землі»

( 7 клас) після чіткого формування проблемного питання (Для якої держави укладення Кревської унії було історично необхідним?) на основі опрацьованого матеріалу пропоную всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції записуються в порядку їх виголошення на дошці без зауважень, коментарів чи запитань. Ідеї під час висування не пропускаються і не оцінюються. Це заохочує всіх до висування якомога більшої кількості ідей, а кількість ідей  заохочується і в остаточному підсумку кількість породжує якість. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, що перевершують попередні.  По закінченні обговорюємо й оцінюємо запропоновані ідеї.

     Ще одним способом організації роботи груп, що можна розглядати як крок до удосконалення відповідних навичок є технологія «Синтез думок». Наприклад, на уроці узагальнення знань з теми «Національно-визвольна війна українського народу» перед групами учнів було поставлено завдання скласти простий і картинний план Батозької битви. Після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються Опрацьовані таким чином аркуші можуть передаватись експертам, які знову ж-таки зіставляють написане з власним варіантом,  роблять загальний звіт, котрий обговорює весь клас.

Корисним методом для широкого публічного обговорення якогось спірного питання є метод « Дискусія», що також використовується на уроках історії. Наприклад, на уроці  засвоєння нових знань та умінь з теми  «Правління Володимира Великого» перед учнями було поставлено завдання: «За матеріалами підручника скласти таблицю « Реформи князя Володимира». А на уроці за відомостями таблиці було організовано публічне обговорення кожної з них. Такий метод став важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяв розвитку критичного мислення учнів, формував навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблював знання з обговорюваної проблеми.

  На уроках історії використовую один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем-це дебати. Дебати проводжу лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології  розв’язання проблем. У дебатах поділ на протилежні сторони точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати  правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити  їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання-спільно вирішити поставлену проблему. Наприклад, на уроці  засвоєння нових знань та умінь з теми « Українські землі у складі Угорщини,  Молдовського князівства,  Московської держави та Кримського каганату» перед учнями було поставлене друге завдання – спільно вирішити поставлене завдання «Чому під час набігів турецьких і кримських ханів значну кількість людей забирали в полон ?». В даному разі учні висловлювали свою точку зору, уважно вислуховували протилежну сторону і знаходили точку дотику.

 

 Уроки із застосуванням інтерактивних технологій.

Тема. Релігія стародавніх греків      6 клас

Мета: на прикладі релігії стародавніх греків показати роль природних і соціокультурних факторів розвитку релігійних уявлень, створити уявлення про особливості давньогрецької релігії, характерних рис пантеону богів; розвивати уміння встановлювати зв’язки  між конкретними історичними умовами життєдіяльності людей і особливостями їх свідомості; розвивати навички роботи в групі, інтерактивного вивчення нового матеріалу; виховувати інтерес до античної культури, почуття колективізму.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть

• розповідати про релігійні вірування стародавніх греків;

• аналізувати язичеські релігії народів Стародавнього світу;

• виступати перед аудиторією;

• виявляти власне ставлення до театрального мистецтва, взявши участь у рольовій  грі.

Обладнання: презентація, картки з завданнями, виставка малюнків, карта «Стародавня Греція».

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

 

Хід уроку

   І. Організаційний момент

     Повідомлення теми та мети уроку

   ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

   ІІІ. Вивчення нового матеріалу 

     1.Історія створення світу.

     2. Поява богів та життя на Олімпі.

     3. Культ Богів.

     4. Титан Прометей.

     5. Жертви Богам.

І. Мотивація навчальної' діяльності.

Греки вірили, що всім світом і життям людей керують боги. Їх називали олімпійцями, бо вважали, що вони живуть на горі Олімп. Богів було багато. Крім олімпійських, були ще лісові боги-сатири у вигляді козлоногих людей, вкритих шерстю. Богинь джерел і тінистих гаїв уявляли у вигляді гарних дівчат і називали німфами. Своїх богів греки вважали дужими і красивими. Вони приносили їм жертви. Греки поклонялися богам, які уособлювали сили природи і безпосередньо опікувалися земними долями людей. Така релігія називається язичницькою. Кожний народ на ранньому етапі розвитку проходив через язичеські вірування. Це стосується й українців, які в давнину також були язичниками.

Релігійні вірування греків свідчать, що вони понад усе цінували реальне земне життя. Вони прагнули бути щасливими серед своїх співвітчизників, жити у злагоді з природою і богами.

П.1  Технологія  «Обговорення проблеми в загальному колі».   Театралізована вистава. Використовується для мотивації пізнавальної діяльності. Після вистави проводиться конкурс «Здивую всіх».

1-й учень. Спочатку існував тільки вічний, безмежний темний Хаос. У ньому було джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу — весь світ і безсмертні боги. З Хаосу походить і богиня Землі — Гея. Широко розкинулася вона, могутня, і дає життя всьому, що живе й росте на ній.А далеко під Землею, так далеко, як далеко від нас неосяжне ясне небо, в незмірній глибині народився похмурий Тартар — жахлива безодня, сповнена вічної пітьми.  З Хаосу народилася і могутня сила, всеоживляюча Любов — Ерос.  Почав творитися світ.

Могутня благодатна Земля породила безмежне блакитне Небо-Уран, і розкинулось Небо над Землею. Гордо піднялися до нього високі гори, народжені Землею, і широко розлилося вічно шумливе  море.

Уран-Небо запанував у світі. Шість синів і шість дочок — могутніх грізних титанів — мали Уран і Гея. Зненавидів Уран своїх дітей, замкнув він їх у глибокій темряві і не дозволив виходити на світ. Страдала Земля, їхня мати. Вона переконувала дітей повстати проти батька Урана. Ніхто не насмілився, тільки наймолодший Крон хитрощами відняв у батька владу.

2-й учень. Крон не був певний, що влада назавжди залишиться в його руках. Він боявся своїх власних дітей. І наказав Крон дружині своїй Реї приносити йому народжених нею дітей, після чого безжалісно ковтав їх. Жахалася Рея, бачачи долю дітей своїх. Уже п’ятьох проковтнув Крон: Гестію, Деметру, Геру, Аїда і Посейдона. Рея не захотіла втратити й останню свою дитину. Вона усамітнилася на далекому острові Крит і там, у глибокій печері, народила наймолодшого сина Зевса. У цій печері заховала Рея свого сина від жорстокого батька, а йому дала проковтнути замість дитини довгий камінь, загорнений у пелюшки.

Виріс і змужнів прекрасний і могутній бог Зевс. Він повстав проти свого батька і примусив його повернути на світ поглинутих ним дітей.Почали вони боротьбу з Кроном і титанами за владу над світом. Жахливою й затятою була ця боротьба. Вогонь охопив усю землю, моря кипіли, дим і сморід закривали все густою пеленою. Нарешті, сила титанів була зломлена. Їх скинули у похмурий Тартар, у віковічну пітьму. Діти Крона оселилися на вершині Олімпу.

Царював там Зевс. Три прекрасні гори охороняють вхід на світлий Олімп і піднімають густу хмару, що закриває ворота, коли боги спускаються на землю. Ні дощу, ні снігу не буває в царстві Зевса; вічно там панує ясне радісне літо.

А нижче клубочаться хмари, які часом закривають далеку землю. Там, на землі, весну і літо змінюють осінь та зима, радість і веселощі чергуються з нещастям і горем. Правда, і боги зазнають смутку, але він швидко минає, і знову настає радість на Олімпі.

Учні виходять. Посередині класу стоїть трон, поруч стіл. На столі різноманітні фрукти, в глечику сік. Клас прибрано, ніби величезний зал. Всюди багато квітів, на підлозі килим.

Афіна. Скажи-но, батьку Зевсе, чому за стільки років ти вперше нас зібрав на цю Велику раду?

Зевс. Так, давненько разом на Олімпі ми були. Всі у справах, а час минає. Я - верховний бог греків, цар і батько богів і героїв. А час нікому не підвладний. Ось уже 2005 рік нової ери настав. Здається, щойно розійшлись і працювали невтомно, та людство стало забувати нас, богів-олімпійців. Тому й зібралися сьогодні. (Входить Гермес.)

Гермес. О, могутній Зевсе, вибач, але не зміг я всіх богів розшукати. Багатьох повідомив, але більшість передають тобі вітання і шану, та не можуть і на мить свої робочі місця залишити.  Керують людьми і природою.

Зевс. Що ми хочемо від людей, коли навіть боги нехтують моїми наказами. А на землі прості смертні думають, що ми живемо на Олімпі великою дружною сім’єю. Бенкетуємо у своїх золотих палатах, п’ємо нектар та їмо амброзію, які дарують нам вічну молодість та безсмертя.

Деметра. Не гнівайся, брате. Ось, поглянь на небо: бог Сонця Геліос виїхав на своїй золотій колісниці на небо. Інакше б день не розпочався. Що тоді подумали б про нього звичайні люди?

Афіна. І бог вогню та ковальства Гефест, неперевершений майстер- митець, який будує богам палаци і трони, зайнятий важкою працею. Він кує незламну зброю, прекрасні вироби із золота і срібла, різноманітні келихи і кубки. А у своєму палаці він живе з дружиною-прекрасною, привітною Харитою, богинею грації і вроди. Великий бог вогню дуже працьовитий, найвправніший божественний коваль — він дарує тепло і радість.

Зевс сідає на трон, з’являються Аїд, Посейдон. Вони займають свої місця поряд із Зевсом.

Зевс. Ну, добре. Поговоримо про справи і нагадаймо про себе. Моє постійне місцеперебування — Олімп. Я повелитель людської долі. А це мої два брати.

Посейдон. Я-Посейдон, бог морів та океанів, покровитель мореплавства. Живу у палаці в морських глибинах, здіймаю й приборкую бурі на морі. Допомагаю рибалкам підіймати кораблі, що потрапили на мілину або між скелями, а кораблям, що зазнали аварії, посилаю швидкі течії, які несуть їх до безпечних берегів. (Під час його останніх слів входить Аполлон.)

Аполлон. О, Посейдоне! Весь грецький світ шанує тебе. У портових містах, селищах, на островах і мисах, у прибережних горах побудовані тобі жертовники і статуї.

Аїд. У підземному царстві, де перебувають душі померлих, володарюю я — бог Аїд. Глибоко під землею, у моєму царстві, течуть Стікс і річка забуття Лета. Душі померлих перевозить на човні через Стікс старий перевізник Харон. А вихід із царства мертвих стереже триголовий пес Цербер. Ще мене називають Плутоном. Я володію незліченними підземними скарбами.

Входить Діоніс із великою і гарною тарілкою, наповненою виноградними ґронами. Ставить її на стіл, стає поруч з Деметрою.

Діоніс. Чому засмутилася, Деметро?

Деметра. Дочку згадала, Персефону. Коли її нема — настає зима. І я сумна. Зі мною сумує природа. Поглянь: усе немов мертве...

Зевс. Ну, годі. Деметро!

Афродіта. Тут є й моя провина. Персефона гуляла з подругами на лузі. Раптом розступилася земля, і на колісниці, запряженій вороними кіньми, з’явився похмурий бог Аїд. Тоді я наказала своєму сину Еросу пустити стрілу кохання в серце Аїда.

Аїд. Я викрав Персефону й одвіз її до свого підземного царства, вона стала моєю дружиною і царицею. Але в моєму палаці Персефона живе тільки третину року, а в тебе, на землі, — решту часу.

Деметра. Коли дочка повертається до мене, я радію. Настає весна, і вся природа оживає.

Зевс. Ти несеш, Афродіто, на землю любов.

Афродіта. Мені підкоряються всі: і боги, і люди. Я — богиня краси і кохання, яка народилася з морської піни. Володію поясом, який може зробити будь-яку смертну жінку чи богиню гарнішою, ніж сама краса.

Артеміда. Я-Артеміда, богиня тваринного і рослинного світу, покровителька молоді.

Аполлон. Знаю, твоя улюблена тварина лань, а місцеперебування — гірська й лісиста Аркадія.

Діоніс. Я — покровитель виноградарства й виноробства. Живу серед людей, звеселяючи вином їхні серця. Мандрую світом. У ці дні в Греції відбуваються свята. По селах проходять веселі процесії з піснями і жартами, танцями. У січні святкують Афіни, тому я з вами довго не затримаюсь на Олімпі.

Афіна. Діонісу віддають шану як рятівникові народу від злиднів. Свята відзначають веселими процесіями масок і чотириденними виставами трагедій та комедій у Великому театрі.

Гермес. Я — вісник богів, Гермес. Покровитель дотепності, гімнастики, мандрівників, доріг, торгівлі. Є у мене чарівна ліщинова паличка, яку подарував мені Аполлон. Вона здатна припиняти сварки й примиряти ворогів. Колись я кинув її між двох змій, що нападали одна на одну, й вони враз перестали кусатись і приязно прихилились головами.

Зевс. Ти виконуєш мою волю і доносиш до всіх мої накази.

Афіна. Проте й інші боги та богині користуються твоїми послугами. Тому ти змушений був зробити собі на ногах маленькі крильця, щоб встигати виконувати всі доручення. Але колись на Олімпі ти украв Аресового меча; у Посейдона кудись подівся тризуб; Афродіта якось зауважила, що раптом зник її пояс; Гефест не зміг знайти своїх обценьок; у Зевса хотів викрасти блискавку, але обпікся й залементував.

Гермес. О, Афіно-Палладо! Мудра, велична і справедлива богине. То все були мої невдалі жарти.

Афіна. Мене часто називають богинею війни. Я-покровителька війни оборонної, втілюю свідому хоробрість і мужність, допомагаю у хвилини крайньої небезпеки і веду до звитяги.

Посейдон. Тебе шанують як богиню народних зборів, покровительку у важливих справах. Ти стала богинею миру й добробуту, посилаєш людям здоров’я.

Зевс. Значні твої заслуги, дочко, і на Олімпі, і серед простих смертних. Розкажи,  як розвивається сьогодні місто Афіни, назване так на твою честь?

Афіна. О, моє місто відоме й могутнє. З 1834 року, коли Афіни стали столицею Греції, місто почало швидко зростати. Зараз в Афінах проживає понад чотири з половиною мільйони людей. Афіни уславилися своєю історією,  мистецтвом,  історичними пам’ятниками. Досі ще міцно стоїть величний храм Парфенон. Привітні й усміхнені мешканці працюють, не покладаючи рук, аби їхнє місто процвітало, — особливо останнім часом, коли готувалися до проведення Олімпійських ігор.

Зевс. Ці спортивні змагання започаткували греки на мою честь ще у сиву давнину, а точніше в 776 році до н. е. І проводилися вони раз на чотири роки.

Афіни. І зараз проводяться так само.

Зевс. Що скажеш, Аполлоне?

Аполлон. Я — покровитель мистецтв, бог цілительства, будівельник, засновник міст, охоронець тих, що переселяються на нові місця і в далекі колонії. Завжди допомагав грекам, які селилися на землях Стародавньої України. А сьогодні допомагаю українцям, яких багато в Греції. І не тільки в Греції, а по всьому білому світу роз’їхалися вони, живуть і працюють. Називають їх заробітчанами, а інколи й гірше...

Посейдон. Морями й океанами на кораблях пливуть, залишають рідну домівку,  сім’ї,  дітей малолітніх.

Гермес. В автобусах, потягах, літаках можна їх побачити, почути милозвучну українську мову. Їдуть із сумом на чужину.

Афіна. Чому ж вони виїздять? Це ж зовсім нікуди не годиться?

З е в с. Я їм допоміг встановити республіку.

Аїд. І демократія у них.

Посейдон. Є в них моря і ріки. І моряки хороші.

Деметра. Земля родюча, як ніде.

Діоніс. А виноград який вирощують!

Артеміда. Ліси чудові.

Афіна. Україна — мирна держава.

Аполлон. Українці — талановиті люди.

Зевс. Щось негаразд у них там, у верхах...

Афродіта. Це де? У Верховній Раді? У мене вистачить стріл кохання, щоб депутати полюбили свій рідний край і народ серцем і душею.

Зевс. Ми їм допоможемо. Я вам обіцяю .

 

П.2 Технологія« Діалог».

А зараз ми дізнаємося про те, як греки являли собі історію «створення світу», появу богів і життя на Олімпі за сторінками презентації. У ході перегляду презентації  і ії коментування заповнити таблицю:

       

        Грецькі боги                                               Чому покровительствували?

П.3  Метод  « Мікрофон». Чи погоджуєтесь ви з тим, що через міфічні історії про богів, творці цих міфів, на прикладі Богів, якраз хотіли показати чисельні людські вади і недоліки?  Учні по черзі висловлюють свої думки.

П.4 Метод «Коло ідей». Після перегляду мультфільму « Прометей» учні об’єднуються в творчі групи і обговорюють свої ідеї на поставлене питання «Кого шанували греки в образі  Прометея?». По колу кожна з груп озвучує свою позицію. Представляються не тільки результати групової, а й індивідуальної роботи. На закінчення обговорюються й оцінюються запропоновані ідеї.

П.5  Спільний проект. За інформацією слайда «Місце жертвоприношень» одна група учнів ставить питання до інформації слайда,  друга відповідає на  них, третя записує на дошці найбільш вдалі положення щодо теми слайда. В результаті з відповідей  представників груп складається спільний проект, який  рецензується та доповнюється групою експертів.

Підсумок: Закінчіть речення: Греки цінували реальне земне життя…. 

Домашнє завдання: Параграф 28 опрацювати. Скласти кросворд  «Релігія стародавніх греків», розповідь про одного з грецьких богів,  вивчити терміни.

 

 

 

Конспект уроку на тему: «Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Повсякденне життя». ( Історія України 7 клас)

 

Цілі уроку: охарактеризувати основні галузі господарства Київської Русі за часів її розквіту, познайомити учнів з особливостями  повсякденного життя різних станів населення, працюючи з різними джерелами інформації; розвивати уміння учнів знаходити необхідну інформацію шляхом використання текстових і візуальних джерел; формувати уміння виділяти головне й другорядне в отриманій інформації, розвивати уміння аналізувати історичні факти, оцінювати їх значення, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів  почуття гідності і поваги до національної історії.

Тип уроку – урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.

Обладнання: карта «Київська Русь в IX–XI ст.», підручник, репродукції картин, презентація.

 

Очікувані результати: Учень/учениця: називає характерні ознаки розвитку галузей господарства даного періоду; визначає особливості міського та сільського життя мешканців Русі; порівнює повсякденне життя мешканців міста та села, представників різних верств і станових груп населення; добуває із джерел необхідну інформацію і використовує її для доведення власної думки; застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: трипільна система землекористування, експорт, імпорт, узагальнює фактичний матеріал, робить висновки.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань і вмінь учнів

 Метод  «Мікрофон». Говорити лаконічно і швидко. Учні дають відповіді на питання.

1. Покажіть на карті територію Київської Русі у IX– X ст.

2. Які країни були сусідами Київської держави?

3. Який лад панував у той час у більшості держав Європи?

4. На які стани поділялося феодальне суспільство Європи?

 

III. Мотивація  навчальної  діяльності учнів

Київська Русь багата і могутня держава. Держава, що мала родючі землі, дрімучі ліси, повноводні ріки і озера, яку населяли працьовиті люди.  А як було розвинуте господарство в Київській Русі? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

 

(Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.)

IV. Сприйняття  та усвідомлення навчального  матеріалу

 

План

1. Особливості розвитку сільського господарства.

2. Чим був спричинений швидкий розвиток ремесла.

3. Що сприяло розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

4. Особливості повсякденного життя.

П.1 « Мозговий штурм» .     Слухаючи дослідження, заповніть таблицю

«Економічний розвиток Київської Русі».

 

Галузь господарства	Характерні ознаки розвитку

 

Характеризуючи розвиток с/г, наголошується на якісних змінах в цій галузі, що сприяли підвищенню продуктивності праці, а саме: на застосуванні трипільної системи землеробства, на використанні плуга із металевим ріжучим пристроєм, на використання тяглової сили худоби. 

Метод «Коло думок»

Чи сприяли якісні зміни в с/г розвитку торгівлі с/г продукцією та розвитку ремесел?

П.2 Аналізуючи розвиток ремесла, звертається увага на те, що активно розвивалося 80 видів ремесел. Акцентується увага на найпоширеніші ремесла.

П.3 Метод « Мікрофон»

Що сприяло розвитку торгівлі?

Робота з картою. Показ торговельних шляхів, які пролягали територією Русі – України і коментар щодо їх ролі.

 

Тест на закріплення першого питання:

Завдання з вибором однієї чи декількох правильних відповідей:

1. Які сільськогосподарські культури вирощували давньоруські селяни:

а) капусту

б) огірки

в)моркву

г)цибулю

д)гарбузи

е)помідори

2. Скільки видів ремесел розвивалося в цей період:

   а) 90

   б) 79

   в) 80

3. В Київській Русі у IX–XI ст. існувало міст:

а) 20

б) 30

в) 35

 

4. З території Київської Русі вивозили такі товари:

 а) хутро

 б) віск

 в) мед

 г) льон

 д) шкіри

 е) зброю

 є)парчу

 

5. Які товари імпортували з території Київської Русі:

а) парчу

б) оксамит

в) спеції

г) мед

 п.4. На основі випереджаючого домашнього завдання, за сторінками     презентації, учні знайомляться з особливостями повсякденного життя жителів Київської Русі.

1. Житло.

2. Одяг.

3. Взуття.

4. Прикраси.

5. Відпочинок.    

Інтерв’ю з організатором екскурсії:  Метод «Мікрофон».  Що вам найбільше сподобалося із повсякденного життя жителів Київської Русі?

 Яка особливість повсякденного життя дійшла до нас і набрала більшої масштабності?

     Анкета « Яким я був на уроці».

Байдужим, чесним, відвертим, працьовитим, неохайним, чемним, точним, зацікавленим, мінливим, сором’язливим, упертим, організованим, охайним, розумним, нетерплячим, уважним, старанним, злим, творчим, дотепним.

Д/з: п.10(1.2) опрацювати. Заповнити таблицю «Економічний розвиток Київської Русі». Скласти ребуси до питань теми.