1
Каліграфія – це мистецтво, яке тренує мозок, та лікує тіло…
ХХІ століття. Комп’ютери, планшети, смартфони - ці та інші гаджети для введення інформації вимагають лише натискання кнопок клавіатури. Це зручно, швидко, легко. У багатьох країнах вводять нові стандарти освіти, які дозволяють забути про користування ручкою. Так у США останній штат, відмовився від рукописного письма ще у 2011 році.
В Українських учбових закладах ще користуються рукописним письмом, але на превеликий жаль стає все складніше розібрати написане дітьми як вчителям, так і самим дітям. Що сталося з почерком наших дітей, чому так багато помилок, чому навчання письму викликає так багато труднощів? Як вчителя з достатнім досвідом роботи, мене зацікавила ця проблема, я спробувала розібратися в доцільності письма від руки, та донести дітям та їх батькам користь від цього процесу для фізичного та психологічного здоров’ я наших дітей.
Психологи та вчені з нейрології кажуть, що занадто рано забувати про письмо від руки. На основі досліджень доведено, що вміння каліграфічно писати літери тісно пов’ язане з кращою здатністю до навчання. Коли діти виводять літери, вони вчаться швидше читати, у них розвиваються здібності до генерування ідей, краще запам’ ятовують інформацію. Навчання стає легшим та спокійнішим.
Писати варто від руки – підтверджують дослідження проведені ще у 2012 році в Університеті Індіани доктором Каріною Джеймс. Повторення форми літер має великий вплив на активність нейронів, активізуються три зони головного мозку (ліва веретеноподібна звивина, нижня лобова звивина, та задня тім’ яна кора). В дослідженні приймали участь молодші школярі, їм пропонували три способи відтворення літер: обвести контур літери на папері, намалювати літеру, та надрукувати на клавіатурі. Після тесту діти проходили магнітно – резонансне сканування головного мозку. Найбільший ефект було досягненно при малюванні літери, саме малювання змушує мозок розвиватися, що втілюється як поліпшення пам ’яті, моторних навичок. Коли дитина пише різні варіації літери – вона вчиться, мозок активується.
Ще один досвід доктора Джеймс доводить – коли дітки пишуть текст від руки, вони швидше генерують слова, видають більше ідей, скоріше запам ’ятовують інформацію…
Письмо – ліки від хвороб. Рукописне введення інформації на папері здатне тренувати не лише пам’ ять та здатність до навчання. Багато вчених вважають, що це може бути методом для подолання дислекції – синдрому, при якому дитина не може освоїти читання, хоча в інші предмети можуть досить легко даватися. Ще у 1950 році англійський вчений Б.Холягрен вперше описав явище порушення роботи лівої півкулі головного мозку – дислекцію. У цьому випадку, недостатню роботу лівої півкулі поповнює права. Дислектики здебільшо лівші, на заході вони складають приблизно 7% населення, тоді як в Японії – 1,5 -1%.
Також рукописне письмо може бути «ліками» для подолання дисграфії, відсунути хворобу Альцгеймера (розв язання кросвордів вручну), клінічні дослідження довели позитивний вплив лікування каліграфічним письмом аутизму, дефіцита уваги, гіперактивності, гіпертонії, діабета, шизофренії, депресії, проблем орієнтування у просторі. Письмо - терапія, яка поєднує багато складових: швидкий аналіз інформації, форми, змісту, руху, концентрації, координації. У каліграфії важливо все – потрібно тримати поставу, людина має бути зосереджена. Та якщо колись у школах каліграфічному письму приділяли час, як мінімум - урок на день, то сьогодні його зовсім немає. Красиве письмо це не одне й те саме, що звичайний почерк. Почерк може розповісти про Ваш інтелект, хвороби, «почерк – це прояв особистості, це мова не руки, а мозку і тіла. За ним можна помітити приближення нервового зриву, суму та щастя». Графолог Марина Фоменко.
Навіщо каліграфічне письмо, чи варто його впроваджувати в школах, чи доцільно…?
Каліграфічне письмо з явилось в Японії у VІІ столітті на базі Китайських стилів. Це мистецтво потребує максимального зосередження та спонтанності виконання, воно є засобом медитації. Японські ідеограми позначають цілі поняття наділенні глибоким філософським змістом. У сучасній Японії використовують три основні системи письма: кандзі – ієрогліфи китайського походження, та дві азбуки – хірогана та катана. При частковому уражені лівої півкулі мозку люди читають на кандзі не використовуючи катана, при цьому права півкуля компенсує «недоробки» лівої півкулі.
У наш час шкільні прописи стали не цікаві дітям, а формування почерку має бути творчим процесом, а не технічним. При формуванні каліграфічного почерку, ми маємо не забувати про його вплив на здоров’ я дітей, яке являється спільною проблемою . Наша мета – забезпечити дітям можливість збереження здоров’ я під час навчання в школі та вдома, дати знання, вміння. Над уникненням труднощів в каліграфії працювало багато вчених: Д.БЕльконін, Н.М Красногорський, О.В Запорожець, Н.С Пантіной, М.І Лісін. З моменту коли дитина вперше взяла ручку, у домінантній півкулі мозку починає формуватися новий нервовий ценрт, який сприяє розвитку мовлення, мислення, таких якостей як уважність, спостережливість, охайність, дисциплінованість…
У процесі письма утворюються зв ’язки між елементами мови й рухами, потрібними для їх позначення на письмі. Складнішими та різноманітними стають сигнали, які йдуть з периферії до рухового аналізатору. Рухи руки гальмуються за інерцією, важкістю руки, протидії одягу, паперу…Цілий комплекс силових взаємодій заважає точному виконанню рухів при письмі, та на додачу ще небажання самої дитини охайно та каліграфічно писати. Не вміючи добре координувати рухи, пришвидшений темп письма, вікові психологічні особливості, слабкість дрібної моторики призводять до відхилень у зображені певного символу.
Великою можливістю для вдосконалення технічних і графічних навичок письма, піклування про фізичне і психічне здоров я дітей, підвищення рівня орфографічної грамотності, розвитку писемного мовлення є введення до навчальної програми годин каліграфії. Щоб навчання каліграфічному письму було успішним, систематичним і послідовним, слід домагатися правильного написання літер під час виконання будь яких письмових робіт, на будь яких уроках, та під час виконання домашньої роботи. «Зошит – це результат усього педагогічного процесу і одночасно всіх навичок, які сформувались в процесі навчання грамоті» - писав В. Сухомлинський.
Каліграфія допоможе оптимізувати дихання та духовну рівновагу. Здоров’ я залежить від обхвата ручки пальцями, правильного положення зап ’ястка та руки в повітрі при письмі, рухи ручкою тренують м’ язи рук, пальців, плечей, спини, ніг. *Копіювати підручник – примітивно та дуже просто, але цим не можна нехтувати, так як це навчить тривимірному баченню простора аркуша.
*Каліграфи живуть довше – факт доведений вченими.
* За даними статистики англійських шкіл з 222 дітей які йдуть до першого класу нормальна осанка через рік залишається лише у 5 дітей. 90% дітей з проблемами хребта, 20% з психічними порушеннями. Як вважали китайські мудреці – хребет людини магістральний шлях життєвої енергії, на якій тримається весь організм.
Під час сучасних експерементів та випробовувань впливу каліграфічного письма, встановлено підвищення швидкості реакції обох півкуль мозку, позитивний вплив на зорову увагу, швидкість сприйняття інформації, абстрактне мислення, як наслідок поліпшується короткочасна та образна пам’ ять.
Так чи потрібні уроки каліграфії у сучасних школах..?
Використані в статті джерела:
Матеріали NY Times.
Інтерв’ю з графологом Марією Фоменко, Нікою Чебаник опубліковані у Facebook
Twitter.
Telegram – https://t.me/kanalukraina
п