Кардинал РішельєПрипинив скликати Генеральні штати і обмежив права Паризького парламенту. У 1629 р. було прийнято «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони і фортеці. Боротьбу проти старої родовитої аристократії. Під загрозою смертної кари було заборонено дуелі — поєдинки між дворянами. Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління і зробив її залежною від короля. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях.
Джуліо МазарініПротекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвитку власної промисловості й торгівлі. За Мазаріні було успішно закінчено Тридцятилітню війну, Франція здобула панівне становище в Європі. Мазаріні запроваджував нові податки, що викликало незадоволення населення. Із цього скористалася аристократія, щоб повернути свої давні права. Цей рух отримав назву Фронда.
Жан-Батист Кольбер * Кольбер сприяв розвитку промисловості, підтримував торгівлю шляхом упровадження високого мита. Прокладалися нові дороги. Створювалися торговельні компанії (Ост-Індська та інші). До того ж Кольбера називали батьком французького флоту. Запроваджувалася чітка система звітності витрат і доходів. Було проведено реформу армії. У розпорядженні короля перебувала добре озброєна армія, яка налічувала 550 тис. воїнів, найчисленніша в тогочасній Європі. Було впорядковано судову систему. Однак король не схвалив планів Кольбера щодо скасування внутрішніх митних кордонів, поширення податків на дворян, зменшення кількості монастирів.
Людовік XIV(1643—1715 рр.) Уся вища судова влада належала королю. За таємним наказом Людовіка XIV дозволялося ув’язнити будь-кого без суду і відправити до паризької в’язниці Бастилії. Відносини з католицькою церквою Людовік XIV побудував на її повній залежності від короля. Нантський едикт 1685 р. було скасовано, кальвінізм заборонено, а 200 тис. гугенотів мусили залишити Францію. У зовнішній політиці Людовік XIV докладав чималих зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши землі сусідів. За 54 роки самостійного правління Людовіка XIV Франція впродовж 33 років вела війни.