Картки "Історичні діячі"

Симон Петлюра

            (1879–1926)

Автор статті «Війна і українці», член Української Центральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату, Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.).

 Голова Директорії УНР

(9травня 1919 —

10 листопада 1920)

Тарас Шевченко

(1814—1861)

Український поет, художник, автор  збірки «Кобзар» та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна». Громадський та політичний діяч, член Кирило-Мефодіївського братства.

Маркіян Шашкевич

(1811 — 1843)

Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Василь Стус

(1938–1985)

Поет, шістдесятник, учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду».

Микита Хрущов

(1894–1971)

Радянський державний діяч, перший секретар ЦК КПРС у 1953–1964, Голова Ради Міністрів СРСР (1958–1964). Член ЦК КП(б)У в червні 1938 — вересні 1952 року.

Андрій Шептицький

(1865 ­ 1944)

Церковний діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, «наділеної християнською душею».

Павло Скоропадський

(1873–1945)

Український державний і політичний діяч, генерал-майор, командуючий Першим українським корпусом, почесний військовий отаман Вільного козацтва,

гетьман Української Держави (1918 р.)

Василь-Костянтин

Острозький

(бл. 1526—1608)

Український православний князь, культурно-освітній діяч, засновник слов’яно-греко-латинської школи і друкарні в Острозі, противник Берестейської церковної унії.

Леся Українка

(1871—1913)

Українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Агатангел Кримський

(1871—1942)

Письменник, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

Сидір Ковпак.

(1887–1967)

Генерал-майор, учасник Великої Вітчизняної війни, командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизанів, яке здійснило Карпатський рейд (1943р.), автор спогадів «Від Путивля до Карпат».

Йосип Сліпий.

(1892-1984)

Церковний діяч, патріарх УГКЦ, звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.), звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист (1963р.).

Михайло Грушевський

(1866–1934)

 Історик, голова Наукового товариства ім.Т.Шевченка автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.

Богдан Хмельницький

(1595—1657)

Учасник козацько-селянських повстань 1630-х рр., керівник Національно-визвольної війни, засновник Української козацької держави, гетьман України у 1648—1657.

Микола Костомаров

(1817–1885)

Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.

Володимир Антонович

(1834–1908)

Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.

Євген Коновалець

(1891–1938)

Український військовий і політичний діяч, керівник Галицько-Буковинського куреня Українських січових стрільців, полковник Армії УНР, ініціатор створення і голова Української військової організації, перший голова Проводу Організації українських націоналістів.

Петро Могила

(1596—1647)

Митрополит Української православної церкви у 1632—1647 рр., який домігся офіційного визнання польським урядом православної церкви, упорядкування церковного життя, розвитку освіти (заснування Києво-Могилянської колегії)

Соломія Крушельницька

(1872—1952)

Співачка, солістка Львівського оперного театру, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін.,

Андрій Мельник

(1890–1964)

Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова

ОУН-М, після смерті

Є. Коновальця -голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності.

В’ячеслав Чорновіл

(1937—1999)

Правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору», Герой України

Олесь Гончар

(1918–1995)

Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) тощо.

Іван Мазепа

(1639–1709)

 Гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі статті 1687 р. з Московською державою, уклав таємний договір 1708 р. зі шведським королем Карлом XII з метою відродження незалежності України

Нестор Махно

(1888–1934)

Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху. У січні 1919 р. розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії і Антанти. З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. Махно вів боротьбу проти більшовицької влади

Микола Лисенко

(1842—1912)

Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

Григорій Сковорода

(1722—1794)

Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди.

Михайло Драгоманов

(1841–1895)

Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Петро Дорошенко

(1627—1698)

Гетьман Правобережної України у 1665—1676 рр., обраний 1668 р. гетьманом «обох берегів Дніпра», визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною

Володимир Винниченко

(1880-1951)

Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації», один із засновників УСДРП, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР.

Олександр Довженко

(1894–1956)

Кінорежисер, працював на Одеській кіностудії, Київській кінофабриці, створив фільми «Арсенал», «Звенигора», «Земля», «Поема про море», автор книги «Зачарована Десна».

Микола Міхновський

(1873—1924)

Громадсько-політичний діяч, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників;

Іван Котляревський

(1769-1838)

Письменник, зачинатель сучасної української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини».

Пайнтелемон Куліш

(1819–1897)

Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Кирило Розумовський

(1728—1803)

Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини.

Євген Петрушевич

(1863–1940)

Політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму, член Головної української (згодом Загальної української) ради, президент ЗУНР, після проголошення злуки УНР і ЗУНР — член Директорії, прихильник відновлення незалежності ЗУНР.

Сергій Параджанов

(1924—1990)

Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків», «Колір гранату» тощо; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення

Степан Бендера

(1909–1959)

Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів, противник польської політики «пацифікації», голова ОУН-Б, прихильник відновлення української державності

Іван Франко

(1856–1916)

Поет, член Наукового товариства ім. Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».

Павло Чубинський

(1839–1884)

 Етнограф, поет, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна…»

Петро Канашевич- Сагайдачний

(1570-1622)

Гетьман реєстрового козацтва, який очолив морські походи козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп, Кафу, брав участь у битві під Хотином.

Петро Порошенко

(1965 р .н.)

П’ятий Президент України (2014-2019). Був міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України, головою Ради Національного банку України.

Іван Дзюба

(1931 р. н.)

Літературознавець За гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) у 1972 р. був заарештований.

Михайло Вербицький

(1815-1870)

Український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»

Віктор Ющенко

(1954 р. н.)

Голова партії «Наша Україна» (2005–2013 рр.), третій Президент України (2005–2010 рр.), голова Національного банку України (1993–2000 рр.), Прем’єр-міністр України (1999–2001 рр.), лідер Помаранчевої революції.

Петро Григоренко

(1907 — 1987)

 Радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак.

Любомир Гузар

(1933-2017)

Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).

Леонід Кучма

(1938р.н.)

Український політик, Прем’єр-міністр України з 13 жовтня 1992 р. до 21 вересня 1993 р., другий Президент України (19 липня 1994р. — 23 січня 2005р.).

Левко Лук’яненко

(1927-2018)

 Правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки (1958 р.) й Української Гельсінської групи (1976 р.), автор книги «Сповідь у камері смертників», автор Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р.

Леонід Кравчук

(1934 р. н.)

Перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991—1994 рр.), Голова Верховної Ради України у 1990—1991 роках, Народний депутат України у 1990—1991 рр. та 1994—2006 роках, Герой України (2001 р.)

Кость Левицький

(1859—1941)

Один із засновників Української національно-демократичної партії,  керівник Головної української (згодом Загальної української) ради, засновник і голова Національної Ради у Львові.

Василь Симоненко

(1935–1963)

Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар українського відродження», автор збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння».

Дмитро Донцов

(1883–1973)

Український політичний діяч, публіцист, літературний критик, ідеолог українського націоналізму, голова Союзу визволення України, автор праць, у яких обґрунтував необхідність політичної незалежності України.

Володимир Вернадський

(1863-1945)

Автор вчення про ноосферу і біосферу. Один із засновників Української академії наук (1918) та її перший президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві.

Августин Волошин

(1874-1945)

 Науковець, професор математики і фізики, автор понад 40 книг, греко-католицький священик Мукачівської єпархії, 1938р. прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 р. став президентом цієї держави.

Ісмаїл Гаспринський

(1851-1914)

Кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Один з засновників пантюркізму. Модернізатор традиційної ісламської культури кримських татар.

Іван Миколайчук

(1941 — 1987)

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX»

Роман Шухевич

(1907–1950)

Член ОУН (з 1929 р.), один із організаторів Карпатської Січі — збройних сил Карпатської України (1938 р.), головнокомандувач УПА (1943—1950 рр.), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950 рр.).