|
|
|
|
Симон Петлюра (1879–1926) Автор статті «Війна і українці», член Української Центральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату, Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.). Голова Директорії УНР (9травня 1919 — 10 листопада 1920) |
Тарас Шевченко (1814—1861) Український поет, художник, автор збірки «Кобзар» та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна». Громадський та політичний діяч, член Кирило-Мефодіївського братства. |
Маркіян Шашкевич (1811 — 1843) Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова». |
Василь Стус (1938–1985) Поет, шістдесятник, учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду». |
|
|
|
|
Микита Хрущов (1894–1971) Радянський державний діяч, перший секретар ЦК КПРС у 1953–1964, Голова Ради Міністрів СРСР (1958–1964). Член ЦК КП(б)У в червні 1938 — вересні 1952 року.
|
Андрій Шептицький (1865 1944) Церковний діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, «наділеної християнською душею». |
Павло Скоропадський (1873–1945) Український державний і політичний діяч, генерал-майор, командуючий Першим українським корпусом, почесний військовий отаман Вільного козацтва, гетьман Української Держави (1918 р.) |
Василь-Костянтин Острозький (бл. 1526—1608) Український православний князь, культурно-освітній діяч, засновник слов’яно-греко-латинської школи і друкарні в Острозі, противник Берестейської церковної унії.
|
|
|
|
|
Леся Українка (1871—1913) Українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.
|
Агатангел Кримський (1871—1942) Письменник, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН. |
Сидір Ковпак. (1887–1967) Генерал-майор, учасник Великої Вітчизняної війни, командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизанів, яке здійснило Карпатський рейд (1943р.), автор спогадів «Від Путивля до Карпат».
|
Йосип Сліпий. (1892-1984) Церковний діяч, патріарх УГКЦ, звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.), звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист (1963р.). |
|
|
|
|
Михайло Грушевський (1866–1934) Історик, голова Наукового товариства ім.Т.Шевченка автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.
|
Богдан Хмельницький (1595—1657) Учасник козацько-селянських повстань 1630-х рр., керівник Національно-визвольної війни, засновник Української козацької держави, гетьман України у 1648—1657. |
Микола Костомаров (1817–1885) Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.
|
Володимир Антонович (1834–1908) Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.
|
|
|
|
|
Євген Коновалець (1891–1938) Український військовий і політичний діяч, керівник Галицько-Буковинського куреня Українських січових стрільців, полковник Армії УНР, ініціатор створення і голова Української військової організації, перший голова Проводу Організації українських націоналістів. |
Петро Могила (1596—1647) Митрополит Української православної церкви у 1632—1647 рр., який домігся офіційного визнання польським урядом православної церкви, упорядкування церковного життя, розвитку освіти (заснування Києво-Могилянської колегії) |
Соломія Крушельницька (1872—1952) Співачка, солістка Львівського оперного театру, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., |
Андрій Мельник (1890–1964) Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова ОУН-М, після смерті Є. Коновальця -голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності. |
|
|
|
|
В’ячеслав Чорновіл (1937—1999) Правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.), неодноразово засуджений, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України, автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору», Герой України
|
Олесь Гончар (1918–1995) Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» (1968р.) тощо.
|
Іван Мазепа (1639–1709) Гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі статті 1687 р. з Московською державою, уклав таємний договір 1708 р. зі шведським королем Карлом XII з метою відродження незалежності України
|
Нестор Махно (1888–1934) Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху. У січні 1919 р. розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії і Антанти. З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. Махно вів боротьбу проти більшовицької влади
|
|
|
|
|
Микола Лисенко (1842—1912) Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів. |
Григорій Сковорода (1722—1794) Просвітитель, філософ, поет, автор збірок «Сад божественних пісень», «Байки харківські», викладав поетику й етику в Переяславському та Харківському колегіумах, мандрував Україною, проповідуючи свої філософські погляди. |
Михайло Драгоманов (1841–1895) Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
|
Петро Дорошенко (1627—1698) Гетьман Правобережної України у 1665—1676 рр., обраний 1668 р. гетьманом «обох берегів Дніпра», визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною
|
|
|
|
|
Володимир Винниченко (1880-1951) Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації», один із засновників УСДРП, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР. |
Олександр Довженко (1894–1956) Кінорежисер, працював на Одеській кіностудії, Київській кінофабриці, створив фільми «Арсенал», «Звенигора», «Земля», «Поема про море», автор книги «Зачарована Десна». |
Микола Міхновський (1873—1924) Громадсько-політичний діяч, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників; |
Іван Котляревський (1769-1838) Письменник, зачинатель сучасної української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини». |
|
|
|
|
Пайнтелемон Куліш (1819–1897) Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада». |
Кирило Розумовський (1728—1803) Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини.
|
Євген Петрушевич (1863–1940) Політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму, член Головної української (згодом Загальної української) ради, президент ЗУНР, після проголошення злуки УНР і ЗУНР — член Директорії, прихильник відновлення незалежності ЗУНР. |
Сергій Параджанов (1924—1990) Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків», «Колір гранату» тощо; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр., заарештований і засуджений до тривалого ув’язнення |
|
|
|
|
Степан Бендера (1909–1959) Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів, противник польської політики «пацифікації», голова ОУН-Б, прихильник відновлення української державності |
Іван Франко (1856–1916) Поет, член Наукового товариства ім. Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя». |
Павло Чубинський (1839–1884) Етнограф, поет, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна…» |
Петро Канашевич- Сагайдачний (1570-1622) Гетьман реєстрового козацтва, який очолив морські походи козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп, Кафу, брав участь у битві під Хотином.
|
|
|
|
|
Петро Порошенко (1965 р .н.) П’ятий Президент України (2014-2019). Був міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України, головою Ради Національного банку України. |
Іван Дзюба (1931 р. н.) Літературознавець За гострі публіцистичні публікації й відкриті виступи на захист української інтелігенції, за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) у 1972 р. був заарештований. |
Михайло Вербицький (1815-1870) Український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»
|
Віктор Ющенко (1954 р. н.) Голова партії «Наша Україна» (2005–2013 рр.), третій Президент України (2005–2010 рр.), голова Національного банку України (1993–2000 рр.), Прем’єр-міністр України (1999–2001 рр.), лідер Помаранчевої революції. |
|
|
|
|
Петро Григоренко (1907 — 1987) Радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. |
Любомир Гузар (1933-2017) Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).
|
Леонід Кучма (1938р.н.) Український політик, Прем’єр-міністр України з 13 жовтня 1992 р. до 21 вересня 1993 р., другий Президент України (19 липня 1994р. — 23 січня 2005р.).
|
Левко Лук’яненко (1927-2018) Правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки (1958 р.) й Української Гельсінської групи (1976 р.), автор книги «Сповідь у камері смертників», автор Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р. |
|
|
|
|
Леонід Кравчук (1934 р. н.) Перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991—1994 рр.), Голова Верховної Ради України у 1990—1991 роках, Народний депутат України у 1990—1991 рр. та 1994—2006 роках, Герой України (2001 р.)
|
Кость Левицький (1859—1941) Один із засновників Української національно-демократичної партії, керівник Головної української (згодом Загальної української) ради, засновник і голова Національної Ради у Львові.
|
Василь Симоненко (1935–1963) Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар українського відродження», автор збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння».
|
Дмитро Донцов (1883–1973) Український політичний діяч, публіцист, літературний критик, ідеолог українського націоналізму, голова Союзу визволення України, автор праць, у яких обґрунтував необхідність політичної незалежності України. |
|
|
|
|
Володимир Вернадський (1863-1945) Автор вчення про ноосферу і біосферу. Один із засновників Української академії наук (1918) та її перший президент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві.
|
Августин Волошин (1874-1945) Науковець, професор математики і фізики, автор понад 40 книг, греко-католицький священик Мукачівської єпархії, 1938р. прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 р. став президентом цієї держави.
|
Ісмаїл Гаспринський (1851-1914) Кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Один з засновників пантюркізму. Модернізатор традиційної ісламської культури кримських татар. |
Іван Миколайчук (1941 — 1987) Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX» |
|
|
|
|
Роман Шухевич (1907–1950) Член ОУН (з 1929 р.), один із організаторів Карпатської Січі — збройних сил Карпатської України (1938 р.), головнокомандувач УПА (1943—1950 рр.), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950 рр.). |
|
|
|