Казка: "Кіт Вася" вправа м

Тема вправи

Зниження тривожності та формування емпатії в учасників із посттравматичним стресовим розладом засобами казкотерапії

 Назва

«Кіт Вася» 

Автор: Малуха Тетяна

 Мета

Сприяти формуванню емоційної чутливості, емпатії, здатності співпереживати та допомагати беззахисним, зокрема тваринам засобами анімалотерапії. Методика сприяє соціальній адаптації учасникам з ПТСР через сенсорну інтеграцію, уяву та міжособистісне спілкування.

 Інвентар

- Пісок або манна крупа 

- Кольоровий папір різної форми 

- Олівці (прості та кольорові) 

- Ножиці 

- Ілюстрації з казки

- Загадки про казкових героїв 

- Іграшка кота 

- Зображення природи та людей 

- Серветки, клей, фартухи (за потреби)

 Вікові рамки

12–18; 18–25 років

 Цільова аудиторія

Підлітки та молодь з ПТСР

Алгоритм роботи (науковий стиль)

Підготовчий етап

Вступна бесіда 

Фасилітатор створює безпечну атмосферу та ініціює діалог: 

«Чи зустрічали ви бездомних тварин?» 

«Чи хотіли б ви їм допомогти?» 

«Що відчуває тварина, коли опиняється сама?» 

Презентується іграшка котика, як центральний персонаж казки.

Читання казки

Учасники слухають казку про кота Васю. Після цього фасилітатор ставить запитання: 

Жив-був на світі маленький безпритульний котик. На ім’я Вася. Він був пухнастим, очі в нього були блакитні. Він мав окрас біло-сірий з чорними смужками.

Йому доводилося жити в парку  під деревом. Куди його викинули люди.

Коли він гуляв парком, він побачив попереду себе собак. Одна біла, а друга чорна. Які йшли йому на зустріч.

Оскільки Вася був маленьким він їх дуже злякався, та заліз на дерево. Але Вася не знав, що ці собаки добрі. І його не чіпатимуть. Коли Вася вже не бачив собак поблизу він вирішив злізти, але не зміг. Вася став сильно м’явчати просивши про допомогу. Поряд порком проходила родина, яка почула плач кошеняти. Вони пішли на звуки та побачили Васю. Тато поліз на дерево рятувати кошеня. Вони його нагодували і побачивши, що він такий маленький та безпомічний вирішили забрати його до себе. Отак у Васі з’явилася родина.

Питання для обговорення

«Чи був Вася щасливий у парку?» 

«Що йому допомогло знайти родину?» 

«Як ми можемо бути чуйними у житті?»

Сенсорна діяльність

учасники працюють з піском або крупою, моделюючи «парк», де жив Вася. Це сприяє зниженню тривожності через тактильне занурення.

Творча візуалізація

Із кольорового паперу вирізають фігури людей, дерев, тварин. Створюють сцену порятунку кота. Декорують малюнки або аплікації, асоціюючи себе з персонажами.

Індивідуалізація

Кожен створює «свій куток безпеки» — як родина для Васі. Визначає роль, яку він виконує у житті інших, через образне відображення.

Презентація

Учасники презентують свої роботи, озвучуючи думки Васі або родини. Розповідають про почуття та власні висновки. Учасники в більшості випадків з ПТСР уособлюють свій пройдений шлях через казку.

Рефлексія

Фасилітатор аналізує емоційний стан до/після заняття. 

«Які емоції виникли під час створення сцени?» 

«З ким із героїв ти себе ототожнюєш?» 

«Чи хочеш ти допомагати іншим — як родина допомогла Васі?»

 Заключна бесіда

«Як ви себе почуваєте після обговорення казкотерапії?» 

«Які моменти казки вам запам’яталися найбільше?» 

«Що для вас чуйність та відповідальність?» 

Фасилітатор підкреслює, що доброта має силу змінювати життя — навіть для пухнастого Васі — і що кожен може бути джерелом підтримки й захисту для іншого.

Висновки

Не всі, кого ми боїмося, є небезпечними. Вася злякався собак, хоча вони не мали наміру йому нашкодити. Часто наші страхи — це лише уява, а не реальність.

Допомога приходить, коли її найбільше потребуєш. Коли Вася опинився у скруті, його почули добрі люди. Це нагадує, що світ не байдужий — варто лише подати знак.

Кожен заслуговує на дім і любов. Навіть безпритульне кошеня, якому довелося пережити покинутість, знайшло свою родину. Це символ віри в другий шанс.

Добрі вчинки змінюють життя. Родина, яка врятувала Васю, не просто допомогла — вони стали його новим світом. Маленький акт доброти може мати велике значення.

Не суди за зовнішнім виглядом чи першим враженням. Собаки здавалися загрозою, але були добрими. Люди, які проходили повз, могли не звернути увагу — але вони почули і допомогли.