Казка "Країна Барвінкова"

Країна Барвінкова

  Діялось це в країні Барвінковій. У  цьому,  квітучому краї, де весною розквітали Проліски, Підсніжники, Медунки та Горицвіт, Ряст, водили таночки, грали в «Подоляночку» і «Просо» Лілеї; влітку співали хори Дзвіночків, витанцьовували Ромашки і Волошки, заплітали дівчатам блакитні та фіолетові кучері Кручені Паничі та сонячні Кульбабки, запрошували до школи Айстри, Чорнобривці та Жоржини; аж до самого передзим’я милували око Хризантеми та Морозець.

  І поселились тут  іноземні квіти. Вони були незвичайні, дуже красиві. Орхідеї пишались своїми тендітними пелюстками, Гербери вихвалялись перед Ромашками своїми величиною і розмаїттям кольорів, а Клематіси виштовхували із клумб Кручених Паничів. До школи уже запрошували височенні горді Гладіолуси.

  Між квітами почалися суперечки, і навіть доходило до бійок. Король Барвінок занепокоївся, зібрав своїх міністрів раду радити: «Як зміцнити країну Барвінкову? Як зарадити війні?»

  Тендітна Незабудка прибігла в сад і сповістила всім своїм подругам:

- Король Барвінок видав наказ про організацію конкурсу краси. Переможницю всі квіти слухатимуть і поважатимуть, а вона буде піклуватись і дбати про них.

  Квіти-учасниці конкурсу рушили до королівського замку. Але несподівано налетів триголовий Вітер-суховій. Рідна земля-мати напоїла корінці своїх дітей-квіток: Чорнобривців, Нагідок, Красольок, а Орхідея зі своїми подругами звикли, що їх поливає Людина. Раз дихнув Вітер-суховій – обпалив пелюстки Орхідеям, другий раз – зів’яли стебельця у Гербарій, третій – запеклися корінці-цибульки.

  Закружляв Вітер-Морозенко в країну Барвінкову – поморозив стебла квіток. А прийшла весна, корінці пустили стебельця, а цибульки вимерли.

  Довгою була дорога квітів до королівського палацу. Багато не дійшли до нього. Жаль стало квітам-переможцям посохлих і замерзлих учасниць. Побудували їм теплі будиночки зі скла, із штучними дощами, а самі розлетілися по країні Барвінковій, прикрасили її, заквітчали, розвеселили.