Казка вчить не лише як на світі жить, а й як запобігти екологічній катастрофі. Тому до вашої уваги сценарій казки на екологічну тематику «Всі ми діти Землі – і дорослі й малі», яка дасть змогу школярам зрозуміти основні екологічні проблеми сьогодення та стати джерелом формування елементарних екологічних понять.
Казка на екологічну тематику
«Всі ми діти Землі – і дорослі й малі»
Казка на екологічну тематику
«Всі ми діти Землі – і дорослі й малі»
Дійові особи: ведучий, ведуча, Мишка, дві жабки, Їжачок, Лисичка, Вовк, Ведмідь, Рись, люди – п’ятеро осіб.
Місце дії: ліс, галявина, на галявині дерева, кущі, квітнуть квіти, серед дерев – хатинка.
Ведуча:Двадцяте століття минуло
І двадцять перше настало
Давно людина на планеті
Господарем стала.
Творили люди, будували
Літати в космос навіть стали,
Навчились змінювать погоду!
І майже … знищили природу!
Чого вартий Чорнобиль один?
Вимерло безліч тварин
Ведучий: Важко стало на землі
Жити птахам, звірині.
Люди хворі теж страждають,
Ліки не допомагають!
Як же бути, що робити?
Як на світі далі жити?
Ось послухайте будь-ласка
казку.
Пісня «Ой хто ж винен?» (мелодія пісні «Виновата ли я»)
Учень 1: Минають дні, витікає вода,
Висихають океани…
А планета одна, вона гине сама,
Тільки рани, тільки рани…
Учень 2: Не каліч, не вбивай, не руйнуй
Ця планета для всіх,
Вона варта життя –
Ця планета твоя
Гине бідна земля.
Учень 3: Подивись на природу: сиротіє земля
Там руїни одні, так багато сміття
Зупинись, допомогу надай
Буде добре тоді, забуяє життя
Учень 4: В тій хатинці жив лісник,
Звірам він був помічник
Взимку він їх годував
Годівнички майстрував
Учень 5: Був він другом, був він братом
І для звіра і для птаха.
Та нажаль, життя не вічне…
Лісника того не стало,
І хатинка пустувала.
Учень 6: Якось зранку до хатинки
Мишенята пришкутильгали
Вигляд мали вони кепський
Щось під ніс собі пищали.
Мишка 1: (співає, пісня на мелодію «Зимний сон» із репертуару Алсу)
Народилася я маленькою мишкою,
На пшеничному полі жила,
Тільки раптом неждано-негадано
Біда до нас прийшла
В грунт постійно міндобрива сипали,
Вже нітратами вкрита земля.
І під добривами та пестицидами
Зникла нірка моя.
Мишка 2: Ой, яка хатинка славна!
І нікого в ній нема…
Як чистенько в ній і гарно!
Будем жити тут удвох.
Учень1: Мишки в хату перебралися,
Відійшли,полікувалися,
Де – цілющою травичкою,
Де – джерельною водичкою.
Учень 2: Стали жити поживати,
В хатці господарювати.
Учень 3:Через місяць до хатинки
Прямували дві тваринки.
Це були два жабенятка,
Зацікавила їх хатка.
Учень 4: Жабенятка були хворі,
Говорили дуже кволо,
Лапки ледь пересували
І до Мишок промовляли:
Жабка 1: Любі мишки, дорогенькі,
Будьте нам, як сестри рідненькі
Пожалійте нас бідолашних,
Жабеняток двох нещасних.
Жабка 2: У ставку ми проживали
Там хатинку свою мали,
Тихо, мирно ми жили,
Коли люди враз прийшли.
Жабка 1: Хімзавод побудували,
Воду в річці зіпсували,
Забруднили все довкола, -
Стали всі тварини кволі.
( Жабенята співають пісеньку на мелодію пісні « В травесиделкузнечик» )
Пісня жабенят.
Ми плавали у річці,
Стрибали у травичці,
Було нам дуже добре
І весело завжди.
Приспів:
Співали: «Ква – ква!»
Співали: «Ква – ква!»
Ми весело співали,
Співали: «Ква – ква!»
Співали: «Ква – ква!»
Співали день і ніч.
Нам сонечко світило
Та раптом все змінилось,
Брудною стала річка
І берег став брудним.
Приспів:
Співати: «Ква – ква! 2 рази
Ми весело не можем!
Ми хворі, «Ква – ква!»
Нам страшно, Ква – ква!»
Рятуйте, поможіть!
Жабка 1: Ви нас звідси не женіть
До хатинки нас впустіть.
Жабка 2: Друзями ми будем вам
Вік ми цього не забудем.
Мишка 1: Ну, заходьте дорогенькі,
Нагодуєм вас смачненьким,
Обігрієм, підлікуєм,
Від біди ми вас врятуєм.
Учень 1: І в хатині лісовій
Сміх лунає голосний
Жабки пісеньки співають
Любих мишок розважають.
Учень 2: Але якось із вікна
Бачить Мишка Їжачка
Йшов він дивною ходою
Ніг не чув вже під собою.
Весь облізлий і худий,
Хоч Їжак ще молодий.
Учень 3: Став сердешний на поріг
І звернувся він до всіх.
Я прийшов до вас, молю:
Не женіть ви сироту,
Поможіть і порятуйте,
Від хвороби полікуйте,
Я від добрив і нітратів
Ледь життя своє не втратив.
В хатку ви мене впустіть
У сім’ю свою прийміть.
Пісня Їжачка ( в стилі реп)
Дощ я любив, дощ я любив,
На прогулянку я під дощем ходив.
Якось іду на прогулянку знов –
Дощ кислотний раптом пішов!
Одразу навколо, одразу навколо
Все почорніло, ніби згоріло.
Трава і дерева, і квіти пропали,
Отруєні звірі! Що з нами стало?
Що ж далі буде? Як далі жити?
Де маю я голову прихилити?
Мишка: Ти, Їжаче, не хвилюйся,
Йди до хатки, підлікуйся.
Ми тебе не проженемо,
У сім’ю свою приймемо.
Учень: І в хатинці на узліссі
Не змовкають голоси.
Жабки й Мишки там співають
Їжачка все розважають.
Якось ближче до вечері
Чують звірі – стук у двері,
Просить хтось подать водички…
Це до них прийшла Лисичка.
Вся обідрана, змарніла,
Хутро все на ній згоріло,
Хвіст обсмалений висить,
Вся від холоду тремтить.
Лисичка: Браття – звірі, ви почуйте,
Від біди мене врятуйте!
Від пожежі ледь втекла.
Добре, що я вас знайшла.
( Слова Лисички під музичний супровід.)
Туристи якось в ліс прийшли,
Розклали вогнище вони,
Сміття порозкидали, банки.
В траві зеленій – биті склянки.
Від вогнищ ліс почав палати,
І звірі мусили тікати.
Я обпеклася, все болить.
Мене до хати ви пустіть.
Мишка: Не хвилюйся так, Лисичко,
Не сумуй ти так, сестричко.
Жабка: Ти родину тут знайшла.
Ми тепер твоя сім’я.
Їжачок: Підлікуймо! І знову
Будеш гарна і здорова!
Учень: І в хатинці невеликій
Чути спів, веселий сміх.
Тіснувато там звірятам
Але дім є в них усіх.
Учень: Якось вранці на узлісся
Хижі звірі підійшли.
Й зовсім мирно попросили,
Щоб в хатинку їх впустили.
( Вовк, Ведмідь, Рись – виходять.)
Вовк:Не женіть ви нас, звірята!
Порятуйте нас, малята!
Сумно нам на цьому світі,
Повмирали наші діти.
Ведмідь: Люди їх перестріляли,
З хутра шуб понашивали,
Хто живий залишився -
В зоопарку опинився.
Рись: Браконьєри нас полюють
У природі все руйнують.
Скільки знищено тварин –
Знає тільки Бог один.
Мишка: Не журіться, йдіть до хати!
Жабка 1: Раді всіх ми прийняти!
Жабка 2: Та прохання є до вас,
Щоб не з’їли ви всіх нас!
Вовк: Ні, звірята, ні, малята,
Ми не будем їсти вас,
Бо слабі ми й дуже хворі,
І нема зубів у нас.
Ведмідь: Від людей ми настраждались.
Скільки ж будуть зло робити?
В хащах, в лісі ми ховались
Більш нема нам де подітись.
Рись: Ми вам станем у пригоді:
Дім вміємо охороняти!
І разом будемо природі,
Як зможемо допомагати.
Ведуча 1:
І стали всі звірята
У хатці лісовій
Дружно поживати
В сім’ї новій.
Ведуча 2:
Та одного разу….
Ой, лишенько! Що ж буде?
Підходять до хатинки…
Звірята: Люди! Люди!Люди!
Ведмідь:
Не лякайтеся, звірята!
Разом ми – велика сила!
Нас тепер не залякати,
Щоб ті люди не робили!
Лисичка:
Та й люди вже замучені,
Отруєні й слабкі.
Самі себе скалічили
«Господарі» Землі.
Рись:
Осушили море й ріки.
Повирубували ліс.
А від труб, машин, заводів,
У повітрі смог завис!
Люди:
1. Ми просимо, звірята,
Послухайте, ви нас.
Прийшли сюди ми з миром,
Не проганяйте нас.
2. Від дій людських бездумних
Земля зазнала бід.
І на живій природі
Страшний лишили слід!
3. Нарешті зрозуміли
Усі розумні люди,
Що врятувати природу
Завтра вже пізно буде!
4. Треба всім нам дружно
Братись за роботу ,
Щоб зберегти для нащадків
Рідну нашу природу!
5. Щоб через тисячу років
Навесні розквітали квіти,
Щебетали пташки веселі
І сміялись здорові діти.
Хоровий спів (пісня на мелодію « От улыбки хмурых дней светлей» )
Пісня «Треба нам природу берегти»
Треба нам природу захищать:
Берегти річки і трави,і діброви,
Щоб в пустелі вік не доживать,
Щоб і люди, й звірі – всі були здорові.
ПРИСПІВ:
Тож давайте всі гуртом
Дружно візьмемось разом
За роботу! Друзі всі беріться з нами!
Птахів, звірів рятувать
І порядок пильнувать
У природі будем ми разом з вами.
Ведучий 1:
Планети нашої простори: тварини, квіти, ліс, рілля,
Гори високі, степ, море, все це жило, жила Земля.
Та людям влади захотілось,
Змінити пустелі і поля
Звернути ріки проти течій, і ось природа помира.
Ведучий 2:
Земле, люба моя! Схаменіться люди!
Як погубимо її – іншої не буде!
Матимо страшне майбутнє
Якщо не зрозуміти людям,
Що треба дім наш берегти.
Пісня «ХТО Ж ВИНЕН»
Ой хто ж винен у тім? Винні люди самі,
Що забруднені ріки й поля,
Що давно вже нема зелених лісів
Й від людей вже втомилась Земля.
І кислотні дощі, в озоні дірки, аміак і феноли в воді,
Гинуть трави й ліси,
Звірі, риби й птахи.
Люди хворі старі й молоді.
Катастрофи й війна, радіація й пил,
Та невже ми себе хочемо вбить?
Всі ми діти Землі – і дорослі й малі,
Й час настав вже це все припинить.
Нехай квітнуть сади й зеленіють гаї,
В стежці в’ється трава
І у Всесвіті хай процвітає наш дім,
Й щастям повниться кожна душа.
Використана література