Казка на екологічну тематику «Всі ми діти Землі – і дорослі й малі»

Про матеріал

Казка вчить не лише як на світі жить, а й як запобігти екологічній катастрофі. Тому до вашої уваги сценарій казки на екологічну тематику «Всі ми діти Землі – і дорослі й малі», яка дасть змогу школярам зрозуміти основні екологічні проблеми сьогодення та стати джерелом формування елементарних екологічних понять.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Казка на екологічну тематику

«Всі ми діти Землі – і дорослі й малі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Казка на екологічну тематику

«Всі ми діти Землі – і дорослі й малі»

Дійові особи: ведучий, ведуча, Мишка, дві жабки, Їжачок, Лисичка, Вовк, Ведмідь, Рись, люди – п’ятеро осіб.

Місце дії: ліс, галявина, на галявині дерева, кущі, квітнуть квіти, серед дерев – хатинка.

Ведуча:Двадцяте століття минуло

І двадцять перше настало

Давно людина на планеті

Господарем стала.

Творили люди, будували

Літати в космос  навіть стали,

Навчились змінювать погоду!

І  майже … знищили природу!

Чого вартий Чорнобиль один?

Вимерло безліч тварин

 

Ведучий:  Важко стало на землі

Жити птахам, звірині.

Люди хворі теж страждають,

Ліки не допомагають!

Як же бути, що робити?

Як на світі далі жити?

Ось послухайте будь-ласка

казку.

 

 

Пісня «Ой хто ж винен?» (мелодія пісні «Виновата ли я»)

 

Учень 1: Минають дні, витікає вода,

Висихають океани…

А планета одна, вона гине сама,

Тільки рани, тільки рани…

 

Учень 2: Не каліч, не вбивай, не руйнуй

Ця планета для всіх,

Вона варта життя –

Ця планета твоя

Гине бідна земля.

 

Учень 3:  Подивись на природу: сиротіє земля

Там руїни одні, так багато сміття

Зупинись, допомогу надай

Буде добре тоді, забуяє життя

 

Учень 4: В тій хатинці жив лісник,

Звірам він був помічник

Взимку він їх годував

Годівнички майстрував

 

Учень 5:  Був він другом, був він братом

І для звіра і для птаха.

Та нажаль, життя не вічне…

Лісника того не стало,

І хатинка пустувала.

Учень 6:  Якось зранку до хатинки

Мишенята пришкутильгали

Вигляд мали вони кепський

Щось під ніс собі пищали.

Мишка 1: (співає, пісня на мелодію «Зимний сон» із репертуару Алсу)

Народилася я маленькою мишкою,

На пшеничному полі жила,

Тільки раптом неждано-негадано

Біда до нас прийшла

В грунт постійно міндобрива сипали,

Вже нітратами вкрита земля.

І під добривами та пестицидами

Зникла нірка моя.

 

 Мишка 2:   Ой, яка хатинка славна!

І нікого в ній нема…

Як чистенько в ній і гарно!

Будем жити тут удвох.

 

Учень1: Мишки в хату перебралися,

Відійшли,полікувалися,

Де – цілющою травичкою,

Де – джерельною водичкою.

 

Учень 2: Стали жити поживати,

В хатці господарювати.

 

Учень 3:Через місяць до хатинки

Прямували дві тваринки.

Це були  два жабенятка,

Зацікавила їх хатка.

 

Учень 4: Жабенятка були хворі,

Говорили дуже кволо,

Лапки ледь пересували

І до Мишок  промовляли:

 

Жабка 1: Любі мишки, дорогенькі,

Будьте нам, як сестри рідненькі

Пожалійте нас бідолашних,

Жабеняток двох нещасних.

 

Жабка 2:  У ставку ми проживали

Там хатинку свою мали,

Тихо, мирно ми жили,

Коли люди враз прийшли.

Жабка 1: Хімзавод побудували,

Воду в річці зіпсували,

Забруднили все довкола, -

Стали всі тварини кволі.

 

( Жабенята співають пісеньку на мелодію пісні « В травесиделкузнечик» )

                              Пісня жабенят.

Ми плавали у річці,

Стрибали у травичці,

Було нам дуже добре

І весело завжди.

 

Приспів:   

 Співали: «Ква – ква!»

Співали: «Ква – ква!»

Ми весело співали,

Співали: «Ква – ква!»

Співали: «Ква – ква!»

Співали день і ніч.

 

Нам сонечко світило

Та раптом все змінилось,

Брудною стала річка

І берег став брудним.

Приспів:  

Співати: «Ква – ква! 2 рази

Ми весело не можем!

Ми хворі, «Ква – ква!»

Нам страшно, Ква – ква!»

Рятуйте, поможіть!

 

Жабка 1:  Ви нас звідси не женіть

До хатинки нас впустіть.

 

Жабка 2: Друзями ми будем вам

Вік ми цього не забудем.

Мишка 1: Ну, заходьте дорогенькі,

Нагодуєм вас смачненьким,

Обігрієм, підлікуєм,

Від біди ми вас врятуєм.

 

 

Учень 1:  І в хатині лісовій

Сміх лунає голосний

Жабки пісеньки співають

Любих мишок розважають.

 

Учень 2: Але якось із вікна

Бачить Мишка Їжачка

Йшов він дивною ходою

Ніг не чув вже під собою.

Весь облізлий і худий,

Хоч Їжак ще молодий.

 

Учень 3: Став сердешний на поріг

І звернувся він до всіх.

Я прийшов до вас, молю:

Не женіть ви сироту,

Поможіть і порятуйте,

Від хвороби полікуйте,

Я від добрив і нітратів

Ледь життя своє не втратив.

В хатку ви мене впустіть

У сім’ю свою прийміть.

 

                   Пісня Їжачка  ( в стилі  реп)

 

Дощ я любив, дощ я любив,

На прогулянку я під дощем ходив.

Якось іду на прогулянку знов –

Дощ кислотний раптом пішов!

Одразу навколо, одразу навколо

Все почорніло, ніби згоріло.

Трава і дерева,  і  квіти пропали,

Отруєні звірі! Що з нами стало?

Що ж далі буде? Як далі жити?

Де маю я голову прихилити?

 

Мишка:  Ти, Їжаче, не хвилюйся,

Йди до хатки, підлікуйся.

Ми тебе не проженемо,

У сім’ю свою приймемо.

 

Учень: І в хатинці на узліссі

Не змовкають голоси.

Жабки й Мишки там співають

Їжачка все розважають.

Якось ближче до вечері

Чують звірі – стук у двері,

Просить хтось подать водички…

Це до них прийшла Лисичка.

Вся обідрана, змарніла,

Хутро все на ній згоріло,

Хвіст обсмалений висить,

Вся від холоду тремтить.

 

Лисичка: Браття – звірі, ви почуйте,

Від біди мене врятуйте!

Від пожежі ледь втекла.

Добре, що я вас знайшла.

 

( Слова Лисички під музичний супровід.)

 

Туристи якось в ліс прийшли,

Розклали вогнище вони,

Сміття порозкидали,  банки.

В траві зеленій – биті склянки.

 

Від вогнищ ліс почав  палати,

І звірі мусили тікати.

Я обпеклася, все болить.

Мене до хати  ви пустіть.

 

Мишка:  Не хвилюйся так, Лисичко,

Не сумуй ти так, сестричко.

 

Жабка:  Ти родину тут знайшла.

Ми тепер твоя сім’я.

 

Їжачок: Підлікуймо! І знову

Будеш гарна і здорова!

 

Учень:  І в хатинці невеликій

Чути спів, веселий сміх.

Тіснувато там звірятам

Але дім є в них усіх.

 

Учень:  Якось вранці на узлісся

Хижі звірі підійшли.

Й зовсім мирно попросили,

Щоб в хатинку їх впустили.

 

( Вовк, Ведмідь, Рись – виходять.)

 

Вовк:Не женіть ви нас, звірята!

Порятуйте нас, малята!

Сумно нам на цьому світі,

Повмирали наші діти.

 

Ведмідь: Люди їх перестріляли,

З хутра шуб понашивали,

Хто живий залишився -

В зоопарку опинився.

 

Рись:  Браконьєри   нас полюють

У природі все руйнують.

Скільки знищено тварин –

Знає тільки Бог один.

 

Мишка:  Не журіться, йдіть до хати!

 

Жабка 1:  Раді всіх ми прийняти!

 

Жабка 2:   Та прохання є до вас,

Щоб не з’їли ви всіх нас!

 

Вовк:    Ні, звірята, ні, малята,

Ми не будем їсти вас,

Бо слабі ми й дуже хворі,

І нема зубів у нас.

 

Ведмідь:   Від людей ми настраждались.

Скільки ж будуть зло робити?

В хащах, в лісі ми ховались

Більш нема нам де подітись.

 

Рись:  Ми вам станем у пригоді:

Дім вміємо охороняти!

І разом будемо природі,

Як зможемо допомагати.

 

Ведуча 1:    

І стали всі звірята

У хатці лісовій

Дружно поживати

В сім’ї новій.

 

Ведуча 2:               

 Та одного разу….

Ой, лишенько! Що ж буде?

Підходять до хатинки…

 

Звірята:   Люди! Люди!Люди!

 

Ведмідь:                

 Не лякайтеся, звірята!

Разом ми  – велика сила!

Нас тепер не залякати,

Щоб ті люди не робили!

 

Лисичка:                 

Та й люди вже замучені,

Отруєні й слабкі.

Самі себе скалічили

«Господарі» Землі.

 

 

Рись:                  

Осушили море й ріки.

Повирубували ліс.

А від труб, машин, заводів,

У повітрі смог завис!

 

Люди:              

1. Ми просимо, звірята,

Послухайте, ви нас.

Прийшли сюди ми з миром,

Не проганяйте нас.

 

2. Від дій людських бездумних

Земля зазнала бід.  

І на живій природі                                          

Страшний лишили слід!                                    

3. Нарешті зрозуміли

 Усі розумні люди,

Що врятувати природу

Завтра вже пізно буде!

4. Треба всім нам дружно

Братись за роботу ,   

 Щоб зберегти для нащадків                           

Рідну нашу природу!                                      

5.  Щоб через тисячу років

Навесні розквітали квіти,                         

 Щебетали пташки веселі

І сміялись здорові діти.

Хоровий спів  (пісня на мелодію « От улыбки  хмурых дней светлей» )

     Пісня «Треба нам природу берегти»

Треба нам природу захищать:

Берегти річки і трави,і діброви,

Щоб в пустелі вік не доживать,

Щоб і люди, й звірі – всі були здорові.

 

ПРИСПІВ:

Тож давайте всі гуртом

Дружно візьмемось разом

За роботу! Друзі всі беріться з нами!

Птахів, звірів рятувать

І порядок пильнувать

У природі будем ми разом з вами.

 

Ведучий 1:  

 Планети нашої простори: тварини, квіти, ліс, рілля,

Гори високі, степ, море, все це жило, жила Земля.

Та людям влади захотілось,

Змінити пустелі і поля

Звернути ріки проти течій, і ось природа помира.

 

Ведучий 2:     

 Земле, люба моя! Схаменіться люди!

Як погубимо її – іншої не буде!

Матимо страшне майбутнє

Якщо не зрозуміти людям,

Що треба дім наш берегти.

 

 

         Пісня «ХТО Ж ВИНЕН»

Ой хто ж винен у тім? Винні люди самі,

Що забруднені ріки й поля,

Що давно вже нема зелених лісів

Й від людей вже втомилась Земля.

 

І кислотні дощі, в озоні дірки, аміак і феноли в воді,

Гинуть трави й ліси,

Звірі, риби й птахи.

Люди хворі старі й молоді.

 

Катастрофи й війна, радіація й пил,

Та невже ми себе хочемо вбить?

Всі ми діти Землі – і дорослі й малі,

Й час настав вже це все припинить.

 

Нехай квітнуть сади й зеленіють гаї,

В стежці в’ється трава

І у Всесвіті хай процвітає наш дім,

Й щастям повниться кожна душа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

  1.               Бевз М. Земля – наш спільний дім //Розкажіть онуку. – 2005. - №5-6. – С.2-4.
  2.               Коваленко Г. Діти і квіти – прикраса життя //Позакласний час. -2005.- №17. – С.43-47.
docx
Додано
17 березня 2018
Переглядів
8462
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку