Казка як засіб морального виховання дітей дошкільного віку

 

 

 

 

Казка як засіб морального виховання дітей дошкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

Казка як джерело морального виховання дитини дошкільника

Виховання морально-етичних норм у дітей дошкільного віку

Система роботи з казкою в закладі дошкільної освіти

Роль сім'ї у розвитку моральних чеснот дітей дошкільного віку

Висновки

Використана література

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Нoвa мoдeль ocвiти в Укpaїнi cпpямoвуєтьcя нa пpiopитeтний poзвитoк ocoбиcтocтi тa cтвopeння для цьoгo вiдпoвiдних умoв. У вихованні дітей дошкільного віку існує багато проблем і, серед них однією з найголовніших є така: як прищепити дитині, зберегти й посилити в ній відчуття причетності до родових, етнонаціональних ціннісних основ і водночас підготувати її до сприйняття та засвоєння найсучасніших інтелектуальних, технічних, технологічних і художніх здобутків людства.

Дошкільне дитинство – початковий період становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, суспільства в цілому, засвоюються моральні норми поведінки, важливі для особистісного розвитку. Тому саме цей період вважається найбільш сенситивним для розвитку дитини, виховних педагогічних впливів на неї.

За останні роки в Україні проблема морального виховання дошкільників привертає все більше уваги. При цьому роль педагога полягає в тому, щоб створити умови для включення дитини в активну розумову діяльність, здатності відбирати кращі моральні надбання минулого й сучасного; опанувати новітні технології роботи з дітьми з метою їх морального становлення.

Протягом  усієї  історії  людства проблеми  норми  моралі  хвилювали  найвидатніших мислителів. В. Сухомлинський зазначав, що народна  педагогіка  знає, що  дитині  посильне, і  що  не  посильне, бо  в  ній  органічно поєднується  життєва  мудрість. Немає людини, яку хоча б один раз не зачепила до глибини душі чарівна казка. Немає дитини, яку б не скорила задушевністю й веселістю, наївністю й мудрістю народна казка.

Казки і понині, як і багато поколінь тому, є найпотужнішим елементом стимуляції дитячої уяви. В казці закладено величезний естетичний потенціал, який проявляється в яскравому, романтичному зображенні казкового світу, в ідеалізації позитивних героїв, виразності образів. Колоритна, яскрава мова казок захоплює, викликає в уяві чудові образи, пробуджує  фантазію.

Казка стає грою навколо важливих речей, але не грою з важливими речами. Казка завжди повчальна, адже вона здатна ненав'язливо виховувати душу дитини. Факт виховного впливу казки на особистість дошкільника не викликає сумніву. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події та явища навколишнього світу, показує своє ставлення до добра і зла. Без казки немає в дитини ні мрії, ні чарівної країни, де збуваються всі бажання. Казка вчить жити. Казка здатна виліковувати.

 Згідно з  Базовим компонентом дошкільної освіти та програмою виховання  і  навчання дітей віком від двох до семи років «Дитина» життєво-компетентною, життєздатною можна вважати лише таку дитину, яка не тільки має належні знання, вміння, навички, але й усвідомлює їх сенс, прагне реально їх використати, радіє здобутому результату, діє доцільно із користю для себе та інших. Соціалізація дитини, особливо дошкільного віку, адаптація в соціум – одне з головних завдань у її вихованні, навчанні й розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Казка як джерело морального виховання дитини дошкільника

Процес виховання – це прилучення дитини до світу людських духовних цінностей. Особливої ваги сьогодні набувають такі загальнолюдські цінності, як гуманізм, патріотизм, честь, справедливість тощо. Моральні норми основні правила всякого людського співжиття, вироблені протягом тисячоліть морального розвитку суспільства, є складовою загальнолюдської моралі. Слід підкреслити її гуманістичну спрямованість: центром моралі є людина. З найдавніших часів усі ідеології і видатні мислителі зверталися до найціннішого в світі – людини, намагалися пізнати її суто людську ознаку -моральність.

Закладати основи моральності, виховувати моральні цінності слід з самого раннього віку, коли формуються характер, ставлення до світу, оточуючих людей. Одним із ефективних засобів морального виховання дошкільників є народна казка.

Казка – невичерпне джерело народної мудрості, один із найпопулярніших жанрів словесності. Перебуваючи сьогодні головним чином у сфері дитячого фольклору, вона зберігає архаїчні елементи, водночас плекає ідеали краси, доброти, милосердя, засуджує жадібність, корисливість і нечесність. Це жанр, що органічно поєднує нашарування різних історичних епох (від витворів первісного сприйняття дійсності до символічного й філософського переосмислення), розробляє надзвичайно цікаві сюжети.

Розглядаючи казку крізь призму її навчально-виховних можливостей можна твердити, що казка органічно увійшла в світ дитини, допомагає їй вчитися і вдосконалюватися, переносити у сферу реалій вимріяне і такі бажані дива, коли долаються будь-які труднощі й страхи, негативні імпульси.

Казки – один із найбільш популярних жанрівсеред дітей. На думку В.О. Сухомлинського, «казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі».

Під впливом казок у дошкільників виникають різноманітні почуття та переживання. Казки мають надзвичайну емоційну силу впливу на дітей, несуть у собі позитивний емоційний заряд, здатний викликати позитивні емоції. Захоплюючий зміст казки, самобутність дійових осіб, поєднання фантастики з реальністю, образність та експресивність мовлення мають великий емоційний вплив на дітей. Вона сприяє формуванню у дитини чітких морально-філософських, гуманістичних уявлень про навколишній світ, про те, що добро перемагає зло, яке завжди повертається до того, хто його скоїв, а за добрі вчинки завжди віддячують добром.

Казка потрібна кожній дитині як насущний, духовний хліб, який ніколи не приїдається. Адже казка зачаровує дитину образністю рідного слова, його красою, колоритністю персонажів, особливостями їх характеру, багатством природи. Характерне для казки торжество справедливості, перемога добра над злом викликають співчуття дитини, співпереживання.

О.В.Запорожець зазначав, що дітей не задовольняє невизначеність ситуації, коли не відомо, хто «хороший», а хто «поганий». Вони намагаються одразу виділити позитивних героїв, приймають їх позицію, негативно ставляться до всіх, хто їм заважає. Іноді навіть неживі предмети піддаються суворій критиці, якщо дитина не знаходить, кого можна звинуватити в тому, що трапилося. Казка не пропускає і не прощає своїм героям дій, які не відповідають їхньому образу. Ясна й нескладна характеристика позитивних та негативних героїв допомагає дітям розібратися у їх поведінці, визначити своє ставлення до них, дати адекватну оцінку їх вчинкам. Саме завдяки казкам, дошкільники мають змогу опанувати такими поняттями як Добро та Зло, радіти перемозі Добра над Злом.

На прикладах казкових героїв діти вчаться оцінювати свої дії та дії інших, порівнюють себе з казковими героями, радіють непереможній силі Івана-Побивана, переживають за долю Івасика-Телесика, Котигорошка. Позитивний герой казки завжди працьовитий, справедливий, відважний, шанує батьків, прислухається до їхніх порад, долає перешкоди, досягає поставленої мети, виступає носієм народної моралі. Якщо ж виявляє непослух, потрапляє в надскладні ситуації і долає надзвичайно багато перешкод.

 

 

 

 

Виховання морально-етичних норм у дітей дошкільного віку

Духовно-моральне виховання - це формування ціннісного ставлення до життя, що забезпечує стійке, гармонійний розвиток людини, що включає в себе виховання почуття обов'язку, справедливості, відповідальності та інших якостей, здатних надати високий сенс справах і думкам людини. Кожне суспільство зацікавлене в збереженні і передачі накопиченого досвіду, інакше неможливо не тільки його розвиток, а й саме існування. Збереження цього досвіду в чому залежить від системи виховання та освіти, яка, у свою чергу, формується з урахуванням особливостей світогляду і соціально-культурного розвитку даного суспільства. Духовно-моральне становлення нового покоління, підготовка дітей та молоді до самостійного життя - найважливіша умова розвитку держави. Дієвим засобом у вихованні моральних якостей особистості дошкільнят є казка.

Українська педагогіка ще понад сто років тому відгукувалася про казках не тільки як про виховному і освітньому матеріалі, але і як про педагогічному засобі, методі. Казки представляють багатий матеріал для морального виховання дітей. Недарма вони складають частину текстів, на яких діти осягають різноманіття світу.

Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без яких немислимо благородство душі, серцева чуйність до людського нещастя, горя, страждання. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казка благодатний і нічим не замінний джерело виховання любові до Батьківщини. Цікавий унікальний досвід цього педагога по створенню кімнати казок, де діти не лише знайомилися з нею, але й вчилися створювати, втілюючи в ній свої дитячі мрії [15].

Духовний заряд, накопичений народом тисячоліттями, може служити людству ще дуже довго. Більше того, він буде постійно зростати і стане ще більш могутнім. У цьому - безсмертя людства. У цьому - вічність виховання, що символізує вічність руху людства до свого духовному і моральному прогресу ».

Казка викликає протест проти існуючої дійсності, вчить мріяти, змушує творчо мислити і любити майбутнє людства. Складна картина життя представляється дітям у казці у вигляді простої, наочної схеми борються принципів, керуючись якою легше розібратися в самій дійсності.

Щоб дитина була готова до життя, щоб впевнено почував в цьому великому світі, необхідно озброїти його соціальними вміннями. Важливо, щоб дитина могла керувати своєю поведінкою, умів вибрати по відношенню до іншої людини найбільш підходящий спосіб поведінки, спосіб поводження з ним, виявляв гнучкість і творчість у виборі комунікативних засобів в процесі діалогу з іншими.

Необхідно навчити дитину вмінню бачити і розуміти іншу людину, розвивати здатність поставити себе на місце іншого і переживати з ним його почуття, уміння дієво відгукнутися на емоційний стан іншої. У казках черпається перша інформація про взаємини між людьми. Саме народні казки зберегли ту загальну людську мораль, яку, на жаль, сьогодні багато розгубили.

У народних казках відображені «унікальні традиції та досвід творчості». У всіх народних казках є морально - етичні принципи. Казка вчить жити. А інакше навіщо б наші предки витрачали дорогоцінний час на них? Без казки у дитини немає ні мрії, ні чарівної країни, де збуваються всі бажання. Казка дозволяє дитині та й дорослому пофантазувати. Хто є я? Яким би я хотів бачити себе? Як я сам бачу себе через чарівне дзеркало, що дозволяє розглядати все навколо не тільки очима а й серцем? Що б я зробив, володій чарами? Через казку дитина може зрозуміти закони світу, в якому він народився і живе.

Багато народні казки вселяють впевненість у перемозі правди, перемогу добра над злом. Основу для правильного спілкування з однолітками і дорослими потрібно закладати в дитинстві казки ж вчать нас не тільки життєвої мудрості, а й сміливості, мужності, вмінню встановлювати контакти [3].

Співчувають різні думки з приводу впливу казок на дитину. Виховую в ньому такі важливі якості, як сміливість, хоробрість, рішучість, ми повинні спиратися на багатовіковий досвід попередніх поколінь у використанні казки педагогічних цілях. Дитину потрібно привчати до подолання труднощів: оберігаючи його від реальності, яка далеко не ідеал, ми тільки створимо йому зайві проблеми. Виростаючи, він не зможе об'єктивно сприймати події, вирішувати послідовно виникаючі завдання, буде не рішучим, боязким або зануреним у себе людиною. Всього цього не важко уникнути, якщо на ранньому етапі розвитку аналізувати казкові твори разом з ним, з кожним новим прочитанням все більш ускладнюючи завдання. Практикуючи різні методи пояснення сенсу казки, можна домогтися її повного розуміння і свідомості малюком. А це означає, що у важкій ситуації вона послужить йому хорошою опорою в житті.

Важливою обставиною в розвитку дитини є повторне прочитання казки. Для дитини ця нова сходинка, по якій він піднімається на більш високий рівень духовного та інтелектуального розвитку. Так, діти, слухаючи казку день у день, переживають за героїв знову і знову. Але тепер їм важливі не стільки позитивні моменти казки скільки непомітні при першому прочитанні деякі подробиці сюжету і особливості характерів персонажів.

Таким чином, дитина вчитися акцентувати увагу на деталях, а образи казкових героїв при цьому наповнюються новим змістом, який з кожним разом ускладнюється і набуває рис дійсності. Якщо малюк просить ще раз перечитати вподобану йому казку, не бороніть, мабуть, він щось недостатньо добре зрозумів і йому хочеться розібратися в цьому. Треба пояснити цей момент.

Казка як засіб естетичного та пізнавального впливу гармонійно вписується в процес гри. Для малюка є головним розвиток сюжету, ситуації якого не використовує, або присутність героїв, визначають її характер. Можливо, в цьому випадку казку треба буде прочитати ще раз, більш докладно проаналізувавши важкі моменти, навчити малюка розуміти, навіщо людині потрібен сильний і благородний характер.

Привертають дитини в казках і чарівні здібності головних героїв: вміння літати, швидко переміщатися, перевтілюватися. Звичайно, в 3-5 років не можливо пояснити природу чарівництва, на даному етапі можна просто дати йому зрозуміти, що це- реалізація мрії. З часу чарівництво повинно перетворитися в свідоме прагнення досягти бажаної мети або унікальне розвиток особистих здібностей. Діти повинні засвоїти: щоб домогтися якихось результатів в житті, треба володіти не просто певними властивостями характеру, потрібно розвивати їх до досконалості. Цей процес не повинен носити приземлений характер, діяти треба за обставинами, беручи до уваги реакцію малюка.

Мабуть, з цієї ж точки зору не слід захищати дитину і від лякаючих описів страшних речовин, явищ, лиходіїв. Він повинен знати, що найвищому ступені зла може протистояти тільки більш витончена форма добра. Лише в такому випадку відбувається битва на рівних межу негативними і позитивними персонажами в казці і природна перемога останнього.

У кожній людині, дитині і в дорослому на рівні підсвідомості закладена прагнення відповідати загально прийнятим, встановленим століттями, способом і мислення і поведінки. Тому почуття і вчинки позитивного героя малюк відразу ж приміряє на себе. Проявляється це зазвичай спочатку зовні: він починає використовувати певні мовні звороти, характерні для цих героїв, потім вчинки цього персонажа перетворюються на особливості поведінки дитини, поступово стають його власними вчинками. Малюк починає усвідомлювати їх необхідність, він вже не може на добро відповісти злом, образити молодших і слабких, виробляються моральні критерії.

Моральне виховання дитини починається з того, що чує, бачить і що викликає відгук у його душі.

Казка має дуже велику роль у формуванні моральних якостей дитини. І з самого початку треба відзначити гендерний підхід казки. У гендерному відношенні всі казки допомагають сформувати чоловічі і жіночі риси характеру.

Наприклад, казки для формування чоловічих рис характеру - «Троє поросят», «Колобок». У них показаний метод боротьби для чоловіка. У казці «Троє поросят» дається успішний сценарій перемоги над переважаючим за силою противником, а в казці «Колобок» міститься найважливіше попередження про те, за яких умов можна зазнати поразки, про виконання правил безпеки. На цих казках можна пояснити хлопчикові типологію супротивника, сценарії боротьби з ним і перемоги. У протистоянні з одним супротивником потрібна сила, з іншим - обережність і завбачливість, з третім - надійна команда, з четвертим - тактична бесіда. Казки, з чоловічим характером, містять три важливих для хлопчика ідеї: по-перше - адекватне сприйняття реальності, по - друге - представлення про ворога і безпеки, по - третє - бажання перемогти ворога. Вони символічно дають хлопчикові знання стратегії і тактики в боротьбі з противником. Міцний захист, об'єднання сил, удача, знання, використання власного переваги та слабкі сторони супротивника - ось складові успіху. Все, що хлопчик запам'ятовує в дитинстві, накладає відбиток на його доросле життя. Казки формують в майбутніх чоловіках такі риси, як вміння протистояти труднощам, мужність, відвагу, безсмертя перед ворогом, повагу і любов до мами (жінки).

А от казки - «Маша і ведмідь», «Кривенька качечка», «Морозко», «Гуси лебеді» допомагають формувати жіночі риси характеру. У цих казках обов'язково присутній чоловічий персонаж. Героїня по різному будує з ним стосунки. Вона або вступає в боротьбу, або готує себе до щасливого шлюбу, або допомагає йому. Ці казки допомагають дівчинці осягнути сенс жіночності. У цих казках дівчинка отримує певні знання про життя героїнь. По - перше - знайти гідного партнера, тобто обрати краще. А вибір пов'язаний зі здатністю слухати своє серце, яке підкаже: хто - гідний, люблячий, відданий, готовий завжди прийти на допомогу. Приймати допомогу з вдячністю, і те, що ти будеш думати, здійсниться. По - друге - створити комфортне середовище, де вона почувається спокійно і захищено, де її сила примножується, щоб розуміти і дарувати любов, де вона може рости дітей - продовження роду. Саме любов, терпимість є основними проявами жіночності в народній культурі.

Але є казки, за допомогою яких ми можемо формувати моральні якості і у хлопчиків, і у дівчаток. Вони мають однакову кінцівку і обов'язково завершуються возз'єднанням героя й героїні - весіллям. Таким чином, казки є ефективним засобом формування моральних якостей особистості і національних рис характеру [7].

 

Моральні почуття дошкільнят формуються в єдності з етичною поведінкою. Важливо після прочитання казки, провести невелику бесіду з дитиною. Під час, якою ви зможете розкрити характер персонажів, дати оцінку їх діям, поговорити про позитивні і негативних його сторонах. Від вибору казок для прочитання, залежить, які моральні почуття ви зможете сформувати дитині.

Розвиток почуття поваги до старших органічно пов'язане з завданням виховання культури поведінки дітей по відношенню до оточуючих. Виховується звичка бути завжди ввічливим, готовність активно проявляти турботу про старших і молодших, дбайливо ставитися до результатів праці дорослих, до їх діяльності. Триває формування культури мови, моральних якостей (правдивості, чесності, скромності, терпіння, витримка, поступливість).

Важливим завданням виховання поведінки старшого дошкільника є формування колективних взаємин з однолітками - товариськість і гуманне ставлення до однолітків, співпраця і вміння колективно планувати діяльність, організованість і культура спілкування.

Виховання культури спілкування включає подальше освоєння дітьми правил ввічливості по відношенню до однолітків і формування культури спільної діяльності: ігрової, трудової, навчальної.

Виховання організованого поведінки передбачає формування у дошкільнят умінь свідомо виконувати правила поведінки, підкорятися загальним вимогам, встановленим в групі, діяти узгоджено, спільними зусиллями добиватися поставленої мети.

Виховання самостійності, яка повинна стати відмінною рисою поведінки дитини 6-7 років. Що передбачає: розвиток ініціативи, самоорганізації і самоконтролю, цілеспрямованості, довільного, вольового поведінки дітей у різних видах діяльності. Стимулом до прояву самостійності є позитивна оцінка вихователя, батьків; створення громадської думки, а також активно підтримуване педагогом і батьком прагнення старших дошкільників стати такими ж самостійними, як школярі [9].

Всі ці якості можна розкрити і сформувати на прикладі казок (подій, дій персонажів), адже казка - скарб знань, в ній зібрана народна мудрість. Звертаючи увагу на гендерні якості героїв, ви зможете виховати відважних, сильних, люблячих чоловіків і ніжних берегинь, в чиїх сім'ях пануватиме взаєморозуміння, любов і працьовитість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система роботи з казкою в закладі дошкільної освіти

Фантастичний казковий світ, наповнений чудесами і чарами, завжди приваблює дітей. Дитина з радість занурюється в нереальний світ, активно діє в ньому, творчо перетворює його. Але нереальним цей світ здається тільки нам, дорослим. Дитина ж сприймає все, що відбувається в казці, як реальність. Цього вимагає його внутрішній світ.

Перевтілюючись в казкових героїв, принців і в принцес, в чаклунів і фей, діти з набагато більшим ентузіазмом і задоволенням виконують завдання, ніж будучи просто Петром, Мішею, Галею, Танею.

Діти дуже люблять казки, тому, що в них - «природний простір їх безмежного потенціалу, тому що в них компенсується недолік дії в реальному житті, тому що в них запрограмована їх доросле життя». Через казки дитина отримує знання про світ, про взаємини людей, про проблеми і перепони, що виникають у людини в житті. Через казки дитина вчиться долати бар'єри, знаходити вихід з важких ситуацій, вірити в силу добра, любові і справедливості. У казкових сюжетах зашифровані ситуації і проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина. Наприклад, часто в казках головний герой має вибирати. Йому пропонують, як правило, три варіанти подальших дій. У реальному житті людина постійно стикається з проблемою вибору: від простого - що вибрати з одягу, до життєво важливого - як жити далі. На прикладі доль казкових героїв дитина може простежити наслідок того чи іншого життєвого вибору людини.

Для того щоб максимально ефективно використовувати казку з метою виховання моральних якостей дітей, необхідно знати особливості казки як жанру [11].

Багато казки вселяють впевненість у торжество правди, у перемозі добра над злом. Оптимізм казок особливо подобається дітям і підсилює виховне значення цього кошти.

Захопливість сюжету, образність і забавність роблять казки досить ефективним педагогічним засобом. У казках схема подій, зовнішніх зіткнень і боротьби вельми складна. Ця обставина робить сюжет захоплюючим і приковує до нього увагу дітей. Тому правомірно твердження, що в казках враховуються психічні особливості дітей, насамперед нестійкість і рухливість їх уваги.

Образність - важлива особливість казок, яка полегшує їх сприйняття дітьми, не здатними ще до абстрактного мислення. У героїв зазвичай дуже і яскраво показуються головні риси характеру, які зближують його з національним характером народу: відвага, працьовитість, дотепність тощо. Ці риси розкриваються і в подіях, і завдяки різноманітним художнім засобам, наприклад гіперболізації.

Образність доповнюється кумедністю казок. Мудрий педагог - народ виявив особливу турботу про те, щоб казки були цікавими. У них, як правило, є не тільки яскраві живі образи, а й гумор. У всіх народів є казки, спеціальне призначення яких - позбавити слухачів. Наприклад, казки - «перевертні».

Дидактизм є однією з найважливіших особливостей казок. Натяки в казках застосовуються саме з метою посилення їх дидактизму. «Діткам цінний урок» дається не загальними міркуваннями і повчаннями, а яскравими образами і переконливими діями. Той чи інший повчальний досвід як би поволі складається у свідомості слухача.

Робота з казкою має різні форми: читання казок, їх переказ, обговорення поведінки казкових героїв і причин їх успіхів або невдач, театралізоване виконання казок, проведення конкурсу знавців казок, виставки малюнків дітей за мотивами казок і багато іншого.

Коли дитина починає усвідомлювати себе й досліджувати устрій навколишнього Світу, у неї виникає безліч питань до дорослих. Часто дитячі запитання заганяють дорослих у глухий кут. Не так-то просто пояснити дитині, чому все відбувається так, як відбувається, і що таке «добре», а що таке «погано» [12].

Ознака справжньої казки – хороший кінець. Це дає дитині відчуття психологічної захищеності. Щоб не відбувалося в казці, все закінчується добре. Виявляється, що всі випробування, які випали на долю героям, були потрібні для того, щоб зробити їх більш сильними і мудрими. З іншого боку, дитина бачить, що персонаж, який зробив поганий вчинок, обов'язково буде покараний. А герой, який проходить через всі випробування, проявляє свої найкращі якості, обов'язково винагороджується. У цьому полягає закон життя: як ти ставишся до Світу, так і він до тебе!

Казка входить у життя дитини з самого раннього віку, супроводжує протягом усього дошкільного дитинства і залишається з нами на все життя. З казки починається знайомство зі світом літератури, зі світом людських взаємин і з усім навколишнім світом в цілому.

Казки підносять дітям поетичний і багатогранний образ своїх героїв, залишаючи при цьому простір уяві. Моральні поняття, яскраво представлені в образах героїв, закріплюються в реальному житті і взаєминах з близькими людьми, перетворюючись в моральні еталони, якими регулюються бажання і вчинки дитини.

Казка, її композиція, яскраве протиставлення добра і зла, фантастичні і певні по своїй моральної суті образи, виразна мова, динаміка подій, особливі причинно-наслідкові зв'язки і явища, доступні розумінню дошкільника, - все це робить казку особливо цікавою і хвилюючою для дітей, незамінним інструментом формування морально здорової особистості дитини.

Проживаючи казку діти вчаться долати бар'єри у спілкуванні, тонко відчувати один одного, знаходити пояснення різним емоціям, почуттям станам. Постійно використовувані казковими персонажами етюди-перевтілення на вираження і прояв різних емоцій дають дітям можливість поліпшити й активізувати виразні засоби спілкування; пластику, міміку, мова. Подорожі по казках пробуджують фантазію і образне мислення, звільняють від стереотипів і шаблонів, дають простір творчості [13].

Казка - це сьогодні, мабуть, один з небагатьох, що залишилися способів об'єднати дорослого і дитини, дати їм можливість зрозуміти один одного. Мета педагогів - дати дитині необхідну гаму переживань, створити особливе, ні з чим не порівнянне настрій, викликати добрі і серйозні почуття через сприйняття казок. Зробити так що б казка - була засобом емоційного занурення дитини в нову область знання.

Завдання щодо використання казки у роботі з дітьми дошкільного віку:

• інтеграція особистості дитини;
• психомовний розвитку;
• вдосконалення вербальної мови;
• розвиток вміння слухати навколишній світ, людей і себе у ньому;
• розвиток соціально-емоційної поведінки кожної дитини;
• розвиток креативного мислення, фантазії, уяви емпатії дитини;
• розширення свідомості та вдосконалення взаємодії з навколишнім світом;
• розвиток сенсомоторики як бази для розвитку мови, інтелекту;
• розвиток творчих здібностей дитини.

Як же читати (розповідати) казку дітям? Одна з головних умов розповіді казки - це емоційне ставлення дорослого до розповідали. При розповіді від педагога вимагається вираження справжніх емоцій і почуттів, так як діти дуже тонко відчувають перебільшення і фальш. Педагог під час читання або розповіді повинен стояти або сидіти перед дітьми так, щоб вони могли бачити його обличчя, спостерігати за мімікою, виразом очей, жестами, так як ці форми прояву почуттів доповнюють і підсилюють враження від прочитання [8].

Важливо не читати, а розповідати, так як необхідно бачити обличчя дитини, його жести, міміку, як вони змінюються в процесі слухання. Спостерігаючи за дитиною, можна помітити, які моменти його схвилювали.

По відношенню дитини до розповідати можна визначити ті чи інші психологічні проблеми, зрозуміти, що хвилює дитину в даний момент його життю. У ході розвитку сюжету співпереживання героям у дітей посилюється, з'являється емоційна оцінка подій. Цей процес викликає у багатьох дітей необхідність спілкуватися один з одним, ділитися своїми переживаннями і оцінками. Не слід робити дітям зауваження, закликати сидіти тихо. Це може перешкодити їм повноцінно переживати події казки і замаскує емоційні оцінки. Коли діти поводяться активно, висловлюються, радіють і віддаються печалі, їх емоції і спрямованість почуттів зазвичай не викликає сумнівів.

При використанні елементів лялькового театру маніпуляції з ляльками повинні бути попередньо відпрацьовані. Працюючи з ляльками, звуки мови повинні направлятися до глядачів, необхідно піклуватися про чітку дикції, про достатній силі голосу. Діючи з лялькою, треба стежить за тим, щоб її руху відповідали змісту вимовних реплік, їх інтонації. Голос мова повинні відповідати внутрішній характеристики персонажа [1].

Особливий сплеск емоції викликає спілкування персонажа казки з дітьми, коли він шукає у дітей підтримки, просить поради. Від імені героя, потрібно перетворювати складні ситуації педагогічні завдання, підводити до вирішення проблеми. Діти разом із героєм шукають альтернативні способи дії, сперечаються з ним або погоджуються пропонують свої рішення.

Для дитини дошкільного віку найбільш важлива інформація для розвитку та соціалізації повинна бути передана через яскраві образи. Найкраще цю роль виконують казкові і міфологічні історії, які використовували ще наші предки, займаючись вихованням дітей. До того ж казка певною мірою задовольняє трьох природні психологічні потреби дитини дошкільного віку:

• Потреба в автономності. У кожній казці герой діє самостійно протягом всього шляху, робить вибір, приймає рішення, покладаючись тільки на самого себе, на власні сили.
• Потреба в знаннях і досвіді. Герой виявляється здатним долати найнеймовірніші перешкоди.
• Потреба в активності. Герой завжди активний, знаходиться в дії: кудись йде, когось зустрічає, комусь допомагає, з кимось бореться, від когось тікає.

Результатом задоволення цих потреб є формування цілого ряду якостей особистості: малюк вчиться прояву доброти, уваги, співчуття, співпереживання; опановує здатністю помічати зміни настрою, емоційного стану іншої; вчиться вибирати адекватні ситуації способи спілкування та взаємодії з іншими дітьми.

Щоб дитина повністю прожила, відчула казку, потрібно, щоб вона була відображена у всіх видах діяльності дитини, щоб вона жила у ній якийсь час. Використовуючи казкові сюжети, казкові мотивації в різних видах діяльності, можна успішно розвивати творчий потенціал дітей дошкільного віку.

Казкові образи дають певні відомості про навколишній світ, тобто мають пізнавальне значення. Потрібно пробудити у дітей національну самосвідомість дати відчути їм національний ідеал. Багато інформації містять дитячі малюнки, виконані після прослуховування казки, перегляду вистави. Уважно вдивляючись у них, аналізуючи їх тематику, змісту, характер зображення, засіб виразності і так далі, можна дізнатися, хто з героїв казки викликав у дітей найбільший емоційний відгуку, сподобався більше всіх; яким уявляють собі діти той чи інший казковий персонаж і так далі [10].

Таким чином казка, може стати сильним емоційним стимулом, що живить дитячу творчість, джерелом нових художніх вражень дітей. Чим інтенсивніше емоційний вплив, якій казка справляє на дітей, тим цікавіше і різноманітніше їхні малюнки.

Усвідомлення дітьми закономірностей цього жанру дозволить перейти до наступного етапу роботи - твору казок. Педагог може розповісти, що є не тільки люди, які добре переказують, але і ті, хто самі їх складають - казкарі. Дошкільнята, як правило, із задоволенням і активно відгукуються на пропозицію вихователя стати казкарями, придумувати свої казки. Однак уміння самостійно вигадувати зв'язкові, закінчені казкові сюжети формується не відразу. Потрібно вчити дитину прийомам творчості: обмірковування задуму, образів, логічному розгортанню сюжету, завершенню його і багато чому іншому.

З досить багатого арсеналу методики навчання розповідання вихователь може відібрати те, що здається йому найбільш цікавим, доцільним, близьким його педагогічному досвіду. Підсумками роботи по цій темі стане свято казки, де діти виступлять у ролях оповідачів, казкарів покажуть інсценування знайомих казок. Знайомство з казками можна завершити й по-іншому - «виданням» збірки «Наші казки», куди увійшли б найкращі казки дітей і кращі дитячі малюнки до них.

Особливе значення для розвитку процесу уяви мають сюжетно- рольові ігри. Казка і гра - найвірніший і найкоротший шлях до дитячого розуму й серцю. За допомогою гри і казки значно легше прищепити дитині певні навички, навчити ладити з іншими дітьми і дорослими.

Керівництво педагога під час гри, як правило, не носить навчального характеру. Діти активно занурюються в ігрову атмосферу, у світ казок, де імпровізаційне творчість вихователя і дитини неминуче.

Аналізуючи нинішній стан проблеми впливу казки на емоційний розвиток дітей дошкільного віку, можна констатувати, що більша увага приділяється розвитку однієї сфери - інтелектуальному розвитку дитини.

Великі можливості казки для гармонізації емоційної сфери і корекції поведінки дитини дошкільного віку. Сприйняття казок робить сильний вплив на процес формування моральних уявлень, створює реальні психологічні умови для формування соціальної адаптації дитини. У всі часи казка сприяла розвитку позитивних міжособистісних відносин, соціальних умінь і навичок поведінки, а також моральних якостей особистості дитини, які визначають внутрішній світ дитини.

 

 

 

 

 

 

 

Роль сім'ї у розвитку моральних чеснот дітей дошкільного віку

 

Співпраця  з  родиною є  невід’ємною  складовою будь-якої  роботи  з  дошкільниками, а тим більше з формування моральних чеснот. Адже саме сім'я  є тим фундаментом, в якому починають закладатися цеглинки  прекрасного.

Приємно вражає той факт, що не тільки вихователі, а й батьки наших дошкільнят не просто читають своїй малечі казки, а пам’ятають про обговорення, пояснюють незрозуміле, що дає змогу дитині засвоїти уроки, які згодом доведеться розв’язувати самостійно.

Батьки дуже рано починають навчати своєї дитини, по суті примушуючи його до інтелектуальних зусиль, до яких він не готовий ні фізично, ні морально. Тоді як для дитини дошкільного віку найважливіше розвиток внутрішнього життя, насичення її емоційної сфери, почуттів. В даний час казка, як і інші цінності традиційної культури, помітно втратила своє призначення.

Саме тому, до роботи по ознайомленню з казкою, потрібно залучити і батьків. Батьки разом з дітьми придумують казки, малюють до них ілюстрації. Спільна творчість батько з дітьми, створює атмосферу довіри, свободи спілкування, задоволеності, забезпечує максимально вільний емоційний контакт дітей один з одним і педагогом їх взаємна довіра, емоційну розкутість і так далі. Все це в кінцевому підсумку веде до творчого розкріпаченню, до створення яскравих, неповторних, індивідуальних образів [9].

У відповідність з роботою по перспективному плану і з лексичними темами систематично, щотижня батькам необхідно надавати рекомендації з опрацювання, по прочитанню конкретної казки. Проведені консультації, відкриті заняття дають можливість батькам у необхідний момент допомогти своїй дитині впоратися з труднощами, якими б вони не були.

 

 

Наріжним каменем у роботі щодо використання  казки у моральному  вихованні  дитини-дошкільника є просвітницька  робота з батьками, об’єднання  зусиль педагогів та батьків. Традиційними стали такі види роботи з батьками: виставки творчих індивідуальних та колективних робіт  «Казка  вчить  як  на  світі  жить», «Казка  в  гості  завітала», «Казковий  урок до мистецтва душі  крок»; виготовлення саморобних ілюстрованих книжок морально-етичного характеру на зразок «Правила поводження у нашій групі», «Казковий калейдоскоп моральних правил для кожної дитини» тощо; бесіди для батьків «Виховання  та  навчання казкою», «Казка як засіб регуляції аморальної поведінки дитини»; консультації «Казка, яка породжує бесіду», «Формування розуміння добра та зла засобом казки», «Розвиток  мовленнєвої  творчості  у  сім’ї  під  час  роботи  з  казкою»; домашні відвідування; фоторепортажі, фотофакти, фотогазети, які  розповідають  батькам про  життя  дітей  в  групі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Сприйняття казки має сприяти підвищенню у дитини впевненості в собі, у своєму майбутньому, а не лякати його. У будь-який час спільне читання казок дають багато і маленькому, і дорослій людині допомагають їм зблизитися душею.

Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним час припровадженням. Казку можна використовувати як спосіб зняття тривоги у дитини. Завдання виховання дітей казками досить складна. Треба врахувати ряд моментів, пов'язаних з особливостями вашої дитини. У казці закладена багатовікова народна мудрість. У казках завжди перемагає добро, а зло повинно загинути. Це дуже важливо у вихованні дітей на казках.

Моральне виховання дитини можливо через всі види народних казок, бо моральність споконвічно закладена в їх сюжетах.

Формуючи моральні уявлення у дитини в старшому дошкільному віці, ми забезпечуємо становлення в майбутньому такої особистості, яка поєднуватиме в собі духовне багатство, істинні моральні якості і моральну чистоту. Основною метою виховання, заснованої на обраному нами пріоритеті загальнолюдських цінностей, є формування відчуває, думаючого і люблячого і активної людини, готового до творчої діяльності в будь-якій області.

За словами філософа і педагога І.А. Ільїна: «Казка будить і полонить мрію, вона дає дитині перше почуття героїчного - почуття випробування, небезпеки, зусилля і перемоги: вона вчить його споглядати людську долю, складність світу, відмінність правди від кривди. У казці народ зберіг своє бачення, своє страждання, свій гумор і свою мудрість »[13].

 

 

 

 

 

Використана література

1. Аверін, В.А. Психологія дітей і підлітків: Учеб. Посібник В.А. Аверін.- 2-е видання, перероб.- СПб., 2010
2. Алексеева М.М., Яшина Б.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят: Учеб. посібник для студ. вищ. і середовищ, пед. навч. Закладів.- М., 2012
3. Архангельскій, Л.М. Ціннісні орієнтації та духовний розвиток особистості.- М., 2012
4. Бабушкіна А.П. Історія російської дитячої літератури.- М., 2012
5. Батуріна Г.І., Кузіна Т.Ф. Народна педагогіка у вихованні дошкільнят.- М., 2012
6. Белобрикіна, О.А. «Казка брехня, та в ній натяк ...»//Йдеться і спілкування. Популярне посібник для батьків і педагогів/О. А. Белобрикіна - М., 2011.
7. Божовіч Л.І. Про духовному розвитку і вихованні дітей/Л. І. Божович//Питання психології.- М., 2011
8. Бородіч А.М. Методика розвитку мовлення дітей - М., 2012
9. Буре, Р.С. Розвиток теорії та методики виховання моральних якостей у дітей Р.С. Буре, Л.Д. Костелова - М., 2012
10. Васільева, З.П. Мудрі заповіді народної педагогіки: Нотатки журналіста. З.П. Васильєва.- М., 2012
11. Волков Г.Н. Етнопедагогіка.- М., 2012
12. Гербова В. Розвиток мови в дитячому садку. Програма та методичні рекомендації для занять з дітьми 2-7 років.- М., 2 010
13. Ільін І.А. Про духовному розвитку і вихованні дітей.- М., 2012
14. Короткова, Л.Д. Духовно-моральне виховання засобами авторських казок/Л.Д. Короткова.- М., 2011
15. Ліхачев Б.Т. Педагогіка: Курс лекцій.- М., 2011
16. Мухіна, В. С. Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство, отроцтво.- М. 2011
17. Тіхеева Є.І. Розвиток мови дітей (раннього та дошкільного віку) - М., 2012
18. Ушакова О.С., Струнина Е.М. Розвиток мови дітей 6-7 років/М .. 2010
19. Харламов І.Ф. Моральне виховання школярів.- М., 2011

 

Додаток

Конспект заняття для дітей середнього дошкільного віку

«На гостини до Півника і Мишенят»

Мета:  вчити дітей уважно слухати казку, емоційно сприймати її образний зміст, оцінювати моральні якості і вчинки героїв, зв’язно, послідовно переказувати казку за мнемотаблицею, передавати діалоги персонажів, користуватися вербальними та невербальними  засобами виразності у грі – інсценівці за сюжетом казки, розуміти і пояснювати зміст прислів'їв; розвивати вміння працювати з казкою:  виходити із ситуації що склалася внаслідок зміни сюжету та характерів героїв, придумувати нову назву до казки; виховувати працьовитість, бажання допомагати, працювати дружно, злагоджено.

Обладнання та матеріали: ляльки театру рукавичок, шапочки (півник, мишенята), колосок, іграшкова мітла, миска з пиріжками, мнемотаблиця до змісту твору, хустка, довга спідниця, безрукавка, окуляри для образу бабусі – казкарки, книжка – казка «Колосок», казкова скриня,  готове солоне тісто коричневого кольору, дощечки, вологі та сухі серветки.

Підготовка педагога: підбір прислів'їв  до змісту казки, підготовка  обладнання та матеріалів, написання плану – конспекту.

 

                                           Хід заняття

Вступна частина

Вихователька переодягнена в  бабусю – казкарку заходить до кімнати, вітається з дітьми:

                                Добрий день, мої малята,

           Дівчаточка і хлоп’ята.

           Завітала я до вас,

           Казочки настав вже час.

 

Відчиню казкову скриню -                      В казку цю ми зазирнемо,

В мандри казка враз полине,                  Пораду добру в ній знайдемо.

В гості прийде до малят,                         Казочка моя повчає -

До малят, до дошкільнят.                        Це малята добре знають.

 

Основна частина

 

Казкарка відчиняє скриню і дістає звідти книжку – казку «Колосок»:

К.: - Сьогоднішня наша казка називається «Колосок», погляньте, будь ласка, на обкладинку і назвіть головних героїв казки (Мишенята і півник).

К.: - А давайте з ними познайомимось! (Дістає з скрині ляльок театру рукавичок).

   Це півник Золотисте горлечко, а це мишенята Круть і Верть (Казкарка заходить за ширму).

К.: - Завіса відкривається казка починається! (Розповідає казку у супроводі показу лялькового театру).

 

1. Бесіда за змістом твору.

Казкарка проводить бесіду з малятами щоб зрозуміти чи усвідомили вони текст.

- Чи сподобалася вам казочка? Як звуть мишенят, півника?

- Хто з героїв знайшов колосок? Хто його обмолотив, змолов на муку, наліпив пиріжків?

- А чим займалися у цей час мишенята?

- Чи пропонували вони півнику свою допомогу?

- Як повели себе мишенята, коли пиріжки були вже готові?

- Що їм на це відповів півник?

 

2. Переказ казки за мнемотаблицею (діти, сидячи на стільчиках, ланцюжковим методом переказують казку. Таблиця є візуальним орієнтиром. У разі виникнення труднощів у когось із дошкільнят вихователь звертається по допомогу до інших вихованців або навідними запитаннями допомагає сам).

 

3. Проводиться гра – інсценівка  за мотивами казки (ролі розподіляються за бажанням дітей).

 

4. Проводиться дидактична гра «Оціни вчинок».

Мета: вчити дітей проводити порівняльний аналіз характерів, моральних якостей героїв, підбирати й вживати в мовленні якісні прикметники на їх означення (працьовитий, ледачі, справедливий, самовпевнені, нахабні тощо) ; розвивати вміння аргументувати свою відповідь, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, висловлювати оціночні судження; виховувати працелюбність, вміння відповідати за свої вчинки, робити правильні рішення в ситуаціях морального вибору, шанувати чужу працю.

Хід гри

Дітям пропонуються ситуації морального вибору в епізодах взятих з казки.

Вони повинні оцінити вчинок героя, висловивши свою думку що до його поведінки і того, як змінилася б ситуація аби він вчинив інакше.

К.: - Малята  хто з героїв казки вам більше сподобався і чому? (Відповіді дітей.)

    - Чи гарно вчинили мишенята не схотівши допомагати півникові? (…) 

    - Яку пораду виможете дати мишенятам з приводу їхньої поведінки? (…)

    - Чому півник, не зважаючи на байдужість мишенят, продовжив працювати над колоском? (…) 

    - Чи  вчинили б ви саме так? (…)

    - Хто, на вашу думку, вчинив  правильно, а хто ні? (…)

    - Оцініть  вчинок  мишенят  у  заключній  частині  казки ? 

    - Чому  мишенята повилазили з-за столу? Чому їм стало соромно? Поясніть свій вибір. (...)

    - Скажіть, чи правильно вчинив півник не пригостивши мишенят пиріжками? Чому? (…)

5. Проводиться вправа «Гарні вчинки кожної дитинки».

Казкарка просить дітей розповісти які гарні вчинки вони зробили останнім часом. Їх хтось прохав про послугу, чи вони самостійно прийняли таке рішення. Чи отримав хтось з дітей за це винагороду чи похвалу? Які емоції відчували в той час малята?

 

6.Бесіда за змістом прислів'їв до казки.

К.: - Малята, послухайте-но, які влучні вислови я підібрала до нашої казки для кого з героїв вони підходять:

• «Без охоти нема роботи» (мишенята).
• «Хто працює – той і урожай збирає» (півник).
• «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі» (мишенята).

     - Як ви розумієте значення цих прислів'їв? (Відповіді дітей.)

     - Можливо хтось з вас ще знає подібні вислови («Без труда нема плода», «Хто не працює – той не їсть» тощо).

7. Творча робота з казкою.

К.: - Діти, а уявіть собі, як змінилася б казка, якби колосок знайшли  мишенята, а не півник?(…)

Орієнтовні моделі розвитку подій у казці:

• вони стали б працьовитими і разом із півником змолотили на току колосок, віднесли б його до млина, розтопили піч, нарубали дров, замісили тісто, напекли пиріжечків  і всі дружно ними поласували.
• герої казки разом напекли пирогів і пригостили ними всіх своїх друзів і знайомих.
• Круть і Верть запропонували півнику посадити зернятка і виростити чудовий врожай, щоб не один раз напекти пиріжків.

К.: - А чи змінилася б назва казки зі зміною сюжету та характерів мишенят?(Відповіді дітей.)

     - Можливо так, а можливо й ні. Чи можна залишити стару назву «Колосок» або «Півник і двоє мишенят»? (…)

    - А як по-новому можна було б назвати нашу казку? (…)

Варіанти назв:

• «Працьовиті мишенята Круть та Верть і півник  Золотисте горлечко».
• «Як півник і мишенята знайшли колосок».
• «Поле з колоска».
• «Як мишенята і півник друзів пирогами частували».

 

Заключна частина

 

8. Вихователь спонукає дітей до виведення морального правила. «Мозковий штурм».

К.: - Чудову казочку, мої маленькі, ви сьогодні послухали.

     - Що корисного для себе ви взяли з цієї пригоди, чому навчилися? (Варіанти дітей.)

     - Давайте всі разом складемо основне правило, що випливає з нашої казки (Варіанти відповідей дітей).

К.: - Не звикай з чужої праці

       Солоденьким  ласувати,

Бо того гірка розплата

Буде потім частувати!

        Іноді таке буває

З тим, хто лінощі плекає.

Праця ж нам допомагає

Знайте, дітки, хто не знає -

Хочеш їсти калачі –

Не сиди на печі!

 

8. Проводиться продуктивна діяльність тістопластика «Наліпимо пиріжечків»

К.: - Що ж, мої  любі, ми з вами чудово попрацювали, то ж давайте наостанок пригостимо одне одного і нашого півника Золотисте горлечко смачними пиріжками. А чи покличемо ми мишенят? Я думаю, що після сьогоднішнього заняття вони все зрозуміли і більше не будуть лінуватися.

Діти разом із казкаркою ліплять пиріжки, «пригощають» своїх друзів і героїв казки.

Додаток

Конспект підсумкового заняття з морально-етичного виховання для дітей середнього дошкільного віку «Мандруємо у казку»

 

Мета:

• перевірити вміння дітей впізнавати казки за описом героїв, ілюстраціями та уривками з тексту; розгадувати загадки про персонажів казок, самостійно розігрувати епізоди знайомих творів;

• закріпити знання про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби казки (зачин, розгортання подій, кульмінація, кінцівка);
• формувати вміння самостійно пропонувати варіанти початку (зачину) казки та її кінцівки, вживати образні поетично-художні вирази, відтворювати характери героїв, складати казки "по-новому" із запропонованими героями за схемою або самостійно;
• спонукати дотримуватися композиційної структури при складанні казок, відтворювати їх сюжет, застосовуючи різні види театрів, використовувати засоби художньої виразності;
• виховувати любов до казки, бажання бути маленькими казкарями.

Обладнання: ілюстрації до обраних для гри казок, шапочки, маски, елементи костюмів, атрибути казкових героїв, валіза, програмові види театрів, декорації, карта-схема, театральна ширма, "Книга пригод" (приз), кольорові фішки, скринька.

Попередня робота: читання казок, робота над змістом, розгляд ілюстрацій, обігрування епізодів, моделювання за сюжетами казок, малювання схем, інсценізації, драматизації казок, робота з різними видами театрів.

Бібліографія:

1. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення [текст] / Н.Гавриш - // Дитячий садок. - 2001. - № 22 - 24 -С.3-11.

Підготовка вихователя до заняття:

• підбір ілюстрацій, уривків казок, малювання схем, викладання моделей до обраних казок;
• підбір загадок про казкових героїв;
• підбір речей, атрибутів казкових героїв для гри "Чарівна валіза";
• підготовка театрів, шапочок, масок, елементів костюмів;
• планування та малювання карти - схеми подорожі;
• написання конспекту заняття.

 

Хід заняття

Вихователь. Малята, ви любите мандрувати? Сьогодні я пропоную вам відправитись у незвичайну подорож. Це буде мандрівка сторінками ваших улюблених казок. А щоб вам цікавіше було мандрувати давайте розділимось на дві команди. Яка з команд буде спритнішою, кмітливішою, та й отримає наш головний приз - оцю нову, чудову, ілюстровану збірку казок під назвою «Книга пригод». Згодні?

Діти діляться на дві команди за кольорами жетонів, які вони витягують із чарівної скриньки, обирають капітанів.

Вихователь. А мандрувати ми будемо ось за цією картою (вихователь демонструє карту - схему). То ж сміливіше вирушаємо у дорогу!

Вихователь. Згідно карти першим нашим завданням є гра «Впізнаємо казку».

Проводиться дидактична гра "Впізнаємо казку"

Мета: перевірити вміння дітей впізнавати казки за ілюстраціями, схемами, моделями; розвивати логічне мислення, пам'ять, мовлення.

Хід гри: вихователь по - черзі кожній з команд показує у першому турі гри по 2 - З кольорові ілюстрації знайомих казок; у другому – по 1 - 2 схеми, а у третьому – по 1 - 2 моделі з геометричних фігур. За вірно відгадану й названу казку кожна команда отримує жетони відповідного кольору (перша - червоні, друга - сині), які потім потрапляють у загальну скриньку. У разі неправильної відповіді, команді суперників надається можливість отримати додаткові жетони вірно, назвавши казку.

Вихователь. Наступне завдання, мабуть, буде для вас дуже легким - потрібно відгадати загадки про казкових героїв та назвати у яких казках вони зустрічаються. При цьому слід пам'ятати, що правила залишаються такими ж, як і в попередньому завданні. Тому потрібно бути дуже уважними і кмітливими аби не втратити свої жетони.

•   Хвіст, як ниточка, само, як калиточка, а очі, як сім'я (мишка).

"Рукавичка", "Теремок", "Ріпка", "Гуси - лебеді", "Казка про розумне (дурне) мишеня", "Як кущик і павучок віддячили мишці".

•     Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок, куций хвостик, довгі вуса, я усіх - усіх боюся (зайчик).

"Зайчикова хатка", "Ай - болить","Рукавичка", "Теремок", "Заєць - сонько", "Заєць і їжак", "Пан Коцький", "Колобок", "Як зайчик грівся вночі проти місяця", "Зайчик і горобина", "Коза - дереза", "Плутанина".

•     Шия довга, хвіст зелений, борода - як маків цвіт. Ходить він по садку і співа: "Ку - ка - рі - ку!" (півник).

"Зайчикова хатка", "Про півника та курочку", "Колосок", "Котик та півник", "Зимівля звірів", "Умій почекати".

•    Прийшла кума з довгим віником на бесіду із нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід (лисичка).

"Лисичка - сестричка", "Ай - болить", "Плутанина", "Зайчикова хатка", "Про півника та курочку", "Котик та півник", "Рукавичка", "Теремок". "Двоє жадібних ведмежат", "Лисиця і журавель", "Лисичка - сестричка і вовк - панібрат", "Лисичка і рак", "Пан Коцький", "Колобок", "Лисиця і глечик".

•      Сірий хвостище, лапи - лапища, зуби - зубища по лісу блукають, поживи шукають (вовк).

"Вовк і семеро козенят", "Червона шапочка", "Про півника та курочку", "Рукавичка", "Теремок", "Зимівля звірів", "Цап та баран", "Троє поросят", "Розумний козел", "Лисичка - сестричка і вовк - панібрат", "Пан Коцький", "Колобок".

•    Буркотливий, вайлуватий ходить лісом волохатий. Одягнувся в кожушину, мед шукає і малину. Літом любить полювати, а зимою - міцно спати (ведмідь).

"Три ведмеді", "Телефон", "Теремок", "Марійка і ведмідь", "Двоє жадібних ведмежат", "Пан Коцький", "Колобок".

Вихователь. Молодці малята, добре впоралися з цим завданням, та наступне буде дещо складнішим, бо для його виконання знадобиться ваше вміння не лише відгадувати казки, а й розповідати та розігрувати їх за допомогою різних видів театрів.

Проводиться дидактична гра "З якої казки епізод?"

Мета: уточнити рівень вмінь дітей розрізняти та називати казки за уривками з тексту, самостійно розігрувати невеличкі епізоди казок за допомогою різних видів театрів. Розвивати пам'ять, мовлення, поетичний слух, мислення.

Хід гри: в першому турі гри вихователь зачитує уривки знайомих казок по - черзі кожній з команд. Правила гри зберігаються. У другому турі дітям пропонується за допомогою довільно вибраного театру показати епізод задуманої казки команді суперників.

Зразки уривків: "Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком та й посадили туди, а самі знов пішли по грибки."

"Рукодільниця тим часом усе в будинку прибрала, пішла до кухні, наварила їсти, дідусів одяг полагодила і білизну залатала. Старий прокинувся, був усім задоволений. Потім вони сіли обідати, обід був чудовий, і особливо смачне було морозиво, яке сам дідусь приготував."

"Наловив дід риби повен віз. їде додому й бачить: лисичка згорнулась калачиком і лежить на дорозі. Дід зліз із воза, підійшов, а лисичка не ворухнеться, лежить, наче мертва."

"Пішли старі в город і почали снігову доньку ліпити. Замість очей їй дві голубі намистинки вставили, з червоної стрічечки ротик. Така гарна вийшла донька. Дивляться на неї дід та баба не надивляться, милуються не намилуються."

"Мишенята тільки й знали, що співали та танцювали, крутились та вертілись. А півник, тільки починало світати, схоплювався, спочатку всіх піснею будив, а потім брався за роботу."

"Привіз дід її додому, а рано, на другий день, посилає старшого сина пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став доганяти, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається..."

Вихователь. А зараз свою спритність та кмітливість мають нам довести капітани команд. Гравці теж можуть брати участь у змаганні капітанів допомагаючи їм підказкою.

Ми починаємо конкурс капітанів "Найкращий знавець".

Дітям пропонується пригадати, які казки починаються з слів "Жили — були...", якими ще словами може розпочинатися казка (був собі, давним — давно це було, одного разу), а якими вона закінчується (тут і казочці кінець, а хто слухав молодець, і стали вони жити — поживати, лиха не знати, добра наживати, а ви думайте — гадайте та розуму наживайте, от вони живуть і хліб жують).

Вихователь. Чудово впорались з завданням наші капітани завдяки підтримці команди, а зараз на нас чекає не менш цікаве завдання - гра "Хто є хто?" Вам потрібно буде швидко та влучно підібрати другу половинку до слова - назви казкового героя запропонованого мною. Правила гри й досі є незмінними.

Варіанти художньо — поетичних виразів: лисичка — сестричка, кума, півник - гребінець, вовчик - братик, зайчик - побігайчик, пострибайчик, вуханчик, ведмідь — набрід, клишоногий, мишка - сіроманка, шкряботушка, жабка - скрекотушка, кабан - іклан, бичок - третячок.

Вихователь. Молодці, ви були дуже уважні, вправні, гарно працювали, то вже й відпочити час, а зробити це я вам пропоную в ось який незвичайний спосіб - давайте на хвилинку уявимо себе героями різних казок, що зустрілися на веселій зеленій галявині.

Проводиться рухливо-імітаційна гра "Зустріч казкових героїв на чарівній галявині",вправи на релаксацію

Вихователь. Погляньте, друзі, поки ми з вами відпочивали тут з'явилася якась дивна валіза. Цікаво, хто ж її загубив, кому вона належить? Давайте відчинимо її і за знайденими там речами спробуємо визначити володаря .

Проводиться гра - вправа "Чарівна валіза"

Перелік можливих варіантів речей: чашки трьох ведмедів, червоні чоботи, червона шапочка, мило та рушник, шапочка лікаря, мішок, кошик, відеречко, глечик, сірники, телефон, пір'ячко тощо.

Вихователь. Погляньте на карту - ось і добігла кінця наша мандрівка. Чи сподобалась вона вам? А зараз давайте визначимо команду - переможця нашої вікторини (Вихователь разом із дітьми рахує жетони, розбивши їх на групи по 10).

 

Додаток

Розвиток мовленнєвої творчості дітей

у сім'ї під час роботи з казкою

Діти, які спілкуються вдома українською мовою, на четвертий рік життя мають істотний словниковий запас, певною мірою опановують мовленнєві та граматичні навички.

Якість володіння рідною мовою залежить від:

0. рівня культури того мовленнєвого середовища, у якому перебуває дитина;
1. уваги, яку приділяють батьки розвитку мовлення дитини;
2. загального розвитку малюка.

У роботі з дітьми рекомендується використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші та  оповідання українських письменників. Усе це є не­вичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення словникового запасу і разом із тим сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття лю­бові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв. Використання фольклорних матеріалів, народних традицій сприятиме вихованню доброти, чуйності, лагідності, чемності.

Спілкуючись із дітьми вдома, батьки повинні ви­являти зацікавленість до всього, чого навчають малят у дитячому закладі, підтримувати, заохочувати, при­щеплювати цікавість до українського слова. Робота над розвитком мовлення  дітей — це вдосконалення звуковимови, збагачення словникового запасу, розви­ток граматичних умінь, умінь спілкуватися між собою (вести діалог), а також зв'язно, послідовно розповідати про побачене, почуте. Дорослим необхідно виявля­ти інтерес до розповідей дітей, заохочувати до них. Уміння розповідати дає дитині велике задоволення, поліпшує її настрій, зміцнює віру в свої сили. Діти дуже люблять слухати розповіді не тільки дорослих, але й своїх товаришів. Практика підтверджує, що діти-розповідачі користуються серед своїх товаришів великою повагою.

Навчити дітей розповідати — це важливе завдання як дитячого садка, так і батьків. Уміння зв'язно і по­слідовно розповідати відіграватиме неабияку роль у шкільному навчанні. Адже успішно навчатися — це означає вміти послідовно викладати засвоєні знання, що тісно пов'язані з розвитком логічного мислення. Ли­ше в результаті систематичного, планомірного навчан­ня та вправляння діти зможуть навчитися розповідати.

На 5-му році життя діти мають розповідати за до­помогою вихователя відомі їм казки та оповідання, а також учитися розповідати про те, що їх цікавить.

Важливим завданням для розвитку мовленнєвої творчості дітей є вміння переказувати. Уже в старшій групі діти переказують відомі їм казки та коротенькі оповідання. Твори для переказів потрібно добирати не­складні, з цікавим змістом, художні, написані образно і зрозумілою дітям мовою. Переказуючи літературний твір-казку, оповідання, дитина збагачує свою мову, глибше усвідомлює зміст твору, його образи. Дуже добре переказують діти народні казки про тварин. Казка захоплює їх своєю художньою мовою, дієвістю, повторенням виразів, розмов, пісеньками («Колобок», «Рукавичка», «Коза-Дереза») 

Які ж вимоги ставляться до переказу?

Дитина повинна переказувати зміст твору, не про­пускаючи істотних деталей, правильно розуміти смис­лове значення його провідної ідеї. Якщо на це не звер­тати уваги, дитина звикне поверхово сприймати зміст творів і часто в подальшому його спотворюватиме.

Хочеться сказати ще кілька слів про художні тво­ри, з якими знайомимо дошкільнят. Спочатку варто добирати такі казки, які ви можете не читати, а пе­реповідати дітям. Це дасть змогу бачити очі дітей, їхню реакцію на вашу розповідь. Хіба, весь час дивлячись  у книжку, допоможеш собі мімікою, жестами? Не уривайте свій переказ перекладом чи поясненням, адже так порушується цілісне сприймання твору. Не переймайтесь через те, що дитина щось не розуміє: окремі незнайомі слова звучатимуть в її свідомості немовби чарівна музика, збуджуватимуть цікавість, стимулюватимуть процес пізнання.

Розповівши чи прочитавши казку, завжди слід ста­вити заздалегідь продумані запитання, щоб з'ясувати, чи зрозуміла дитина зміст твору. Запропонуйте дитині переказати казку комусь із рідних чи друзів. Стежте за мовою дітей, за правильністю побудови речень, за тим, щоб вони не пропускали істотних деталей. Самостійне придумування казок сприяє розвитку творчих здібно­стей дітей, що є одним із важливих завдань виховання молодого покоління. Підготовча робота до таких само­стійних розповідей проводиться з чотирирічного віку. Дітей навчають описувати іграшку, картинку, пере­казувати відому їм казку, невеликі літературні твори, придумувати оповідання самостійно. Тема казки має бути близькою дітям, пов'язаною з їхніми інтересами, захоплювати їх. Лише за цієї умови активно працює творча думка дітей, вони пригадують різні події та ситуації з власного досвіду, комбінують їх, створюють нові. Під час цієї роботи розвивається мовлення дітей. Для того щоб дитині було легше складати казку або оповідання, дорослому слід підказати різні варіанти розвитку подій у своїх казках. Наприклад, пропоную­чи дитині тему «За грибами, ягодами», слід зазначити: хто пішов до лісу? Для чого вони (діти) пішли до лісу? Що з ними трапилось? Кого зустріла дівчинка, коли повернулася назад додому? Хто їй допоміг?

Дуже корисно, коли дорослий розповідає початок казки, а дитина придумує її кінцівку. Діти люблять вигадувати кінцівки відомих їм казок. Наприклад, коли Лисичка хотіла з'їсти Колобка, то поламала зуби, адже він котився по стежині на сонечку і засох.

Для створення казки потрібно не лише вміти ви­значати ті завдання, що постають перед персонажами у нових умовах, але й бачити шляхи їх розв'язання. Рівень знань дорослого щодо прийомів та методів твор­чої діяльності має бути досить високим.

Для того щоб фантазуючи навчитись змінювати казку, характер героїв, спосіб мислення, дії, зовніш­ність, слід навчитись роботи сміливі припущення, абстрагуватись.

Роботу з перетворення казки слід будувати за про­понованою схемою. Перш за все слід коротко відновити зміст казки, визначити основні риси характеру персо­нажів, особисті якості, суттєві дії в перебігу сюжету, спосіб дій. Потім, прийнявши один із запропонованих варіантів оновлення характеристик персонажів, зро­бити припущення:

3. до чого призведуть вчинки героїв;
4. які події можуть відбутися внаслідок тих чи ін­ших змін;
5. як може змінитися сюжет казки;
6. які нові проблеми постануть перед персонажами;
7. які нові можливості з'являться в них через зміну їхніх особистих якостей (розумових, духовних, фізичних), щоб змінити ситуацію на краще, знайти вихід зі скрутного становища.

Готуючись до створення нової казки, визначте: які риси героїв подобаються, а які — ні; які вчинки героїв уважаються гідними наслідування, а які — ні. Поміняйте місцями добрих та поганих персонажів або уявіть якісь зовсім незвичайні ситуації для сюжету казки. До цієї серйозної роботи можна залучати дру­зів, сестру або братика. Створювати казку — це цікава справа для всіх!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Музична опера за мотивами української народної казки

«Солом’яний бичок» для дітей середньо-старшого дошкільного віку

 

Програмовий зміст:

• учити  співати пісні, різні за характером музики;
• розвивати драматичні здібності , мовлення , фантазію та уяву дітей,
• збагачувати духов­ний світ дошкільнят;
• прищеплювати почуття згуртованості, взаємоповаги;
• виховувати доброту, доброзичливість, взаємодопомогу, поважне

   ставлення один до одного та любов до прекрасного: поезії, музик 

• створити гарний веселий настрій.

 

Попередня робота: 

•  читання укр. народної казки «Солом'яний бичок», бесіда за змістом.
•  розучування пісень, танців;
•  робота над образами персонажів (характерними особливостями).

 

Обладнання:

атрибути та декорації: дерева, кущи, піч, стіл, страви для казкових героїв, костюми, шапочки для  персонажів казки.

 

Підготовка педагога: підбір костюмів, атрибутів, розучування сценарію.

 

Репертуар:

Обробка Я.Степового «Український танок»,  мелодія української народної пісні «Жила-була бабця», мелодія української народної пісні «Несе Галя воду», мелодія української народної пісні «Ой, під вишнею», мелодія української народної пісні «Їхав козак за Дунай», мелодія української народної пісні «Ой, джигуне», мелодія української народної пісні «Ой, у гаю при Дунаю», мелодія української народної пісні «Ой, дівчина, шумить гай», танок «Гопачок» українська народна мелодія обробка В.Ладижця.

 

Використана література:  

1. Гарбузова, О. Заспіваймо казку Солом’яний бичок [Текст] / О.Гарбузова //Дитячий садок .– 2008 .– № 25-26 .– С.26-29.

2.  Ладижець, В. Гопачок [Текст] / О.Ладижець // Розкажіть онуку.– 1999.– №11-12.– С.20.    

 (Зала прикрашена як хата: у куточку - піч, лави по обидва боки від неї, столи . У іншому куточку, що зображає вулицю, стоїть криниця . Діти під музику заходять до зали та сідають на свої місця).

 

Разом діти співають (на мелодію «Український танок»).

Жили були баба з дідом. Були небагаті.

Дід порався у дворі, а бабуся в хаті.

Баба зранку до вечора пряла — сліпили очка,

Та одного разу каже:

Баба співає (на мелодію «Жила-була бабця»).

— Зроби, діду, ти, бичка. Хай не буде молочка.

Зроби його із соломи, Добре посмоли бочка.

Дід співає (на мелодію «Несе Галя воду»).

— Здивувала ти мене, нічого робити.

Сперечатися з тобою — себе не любити.

Бичок (на мелодію «Ой, під виш­нею»).

— Мене дід зробив з соломи та смолою посмолив.

 Буду їм тепер служити, тільки б вистачило сил.

Дитина (на мелодію «Ук­раїнський танок»).

Встала вранці баба та мичок набрала

І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина  Прийшла до криниці, сіла близь водиці

Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,

На бичка з соломи глядить, примовляє:

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).

Казала, казала, поки задрімала.

А із лісу ведмідь вийшов, в нього шуба рвана.

І побачив він бичка, до нього звертає,

Познайомитися хоче та його питає:

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Я бичок-третячок по траві гуляю.

Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).

Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.

Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина  (на мелодію «Українсь­кий танок»).

І почав він з бичка смолу оддирати

Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.

Потягнув бичок ведмедя додому — до хати,

Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой,  під вишнею»).

Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.

Ось ведмедя забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).

Прокинулась баба, а бичка немає.

Продирає очі, та на себе лає.

І побігла додому, що робить не знає.

Ну-м, а вдома радий дід Бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).

Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.

Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.

Сідаймо вечеряти та лягаймо спати.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Швидко ніч минає, ранок заступає.

Сонце з неба світить, землю зігріває.

Дитина  Встала вранці баба та мичок набрала

І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина  Прийшла до криниці, сіла близь водиці

Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом усі  Сама пряде-пряде і часу не гає.

На бичка з соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі  (на мелодію «Український танок»).

 Казала, казала, поки задрімала.

А із лісу вовчик вийшов, в нього шуба рвана.

І побачив він бичка, до нього звертає,

Познайомитися хоче та його питає:

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Я бичок-третячок по траві гуляю.

Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

 Якщо ти солом'яний, смолою посмалений,

Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).

І почав він з бичка смолу оддирати

Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.

Потягнув бичок вовчка додому — до хати,

Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.

Ось вовка забирай та у льосі заховай.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Прокинулась баба, а бичка немає.

Продирає очі та на себе лає.

І побігла додому, що робить не знає.

Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).

Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.

Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.

Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Швидко ніч минає, ранок заступає.

Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина  Встала вранці баба та мичок набрала

І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина  Прийшла до криниці, сіла близь водиці

Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,

На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі  (на мелодію «Український танок»).

Казала, казала, поки задрімала.

А із лісу лиска вийшла, в неї шубка рвана.

І побачила бичка, до нього звертає,

Познайомитися хоче та його питає:

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Я бичок-третячок по траві гуляю.

Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Лисичка (нам мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).

Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.

Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Почала вона з бичка смолу оддирати

Та зав'язла у смолі — лапу не відняти.

Потягнув бичок лисичку додому — до хати,

Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.

Ось лисицю забирай та у льосі заховай.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Прокинулась баба, а бичка немає.

Продирає очі та на себе лає.

І побігла додому, що робить не знає.

Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).

Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.

Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.

Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Швидко ніч минає, ранок заступає.

Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина  Встала вранці баба та мичок набрала

І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина  Прийшла до криниці, сіла близь водиці

Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,

На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).

Казала, казала, поки задрімала.

А із лісу зайчик вийшов, в нього шуба рвана.

І побачив він бичка, до нього звертає

Познайомитися хоче та його питає:

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу­мить гай»).

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Я бичок-третячок по траві гуляю.

Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шумить гай»).

Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.

Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

І почав він з бичка смолу оддирати

Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.

Потягнув бичок зайчика до хати,

Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).

Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.

Зайчика забирай та у льосі заховай.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Прокинулась баба, а бичка немає.

Продирає очі та на себе лає.

І побігла додому, що робить не знає.

Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).

Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.

Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).

Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.

Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Швидко ніч минає, ранок заступає.

Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина  Якось дід наш ніж узяв та почав гострити.

   Звірі, що сиділи в льосі, почали просити.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).

Ой, не ріж нас, діду, Не губи звірини.

Обійдешся якось ти і без кожушини.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

Зате буде у тебе багато тваринок.

Ми відкриємо тобі дорогу на ринок.

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).

А як будуть грошенята, все собі ти купиш.

З бабою модно одягнешся, ніж з нас шкуру злупиш.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).

А ведмедик клявся, Клявся-присягався.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунаю»).

 Пусти, діду, до лісочка —  принесу тобі медочка.

Пусти, діду, до лісочка —  принесу тобі медочка. 

Разом усі мелодію «Український танок»).

А вовчик клявся, Клявся-присягався.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

  Пусти, діду, до села, буде отара.

Пусти, діду, до села, буде отара.

Разом усі  (на мелодію «Український танок»).

А лисичка клялась, клялась-присягалась.

Лисичка співає на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю».

Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.

Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.

Разом усі  (на мелодію «Український танок»).

А зайчисько клявся, клявся-присягався.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу­мить гай»).

Пусти, діду, до лісу — я намиста принесу.

Пусти, дідую до лісу — я намиста принесу.

Дитина  (на мелодію «Український танок»).

Прокидаються уранці, а в дворі у них баранці.

Курки, гуски, індики, та ще меду вулики.

Дитина  Все прикрашено стьожками, красивими сережками.

На столі лежить, як тісто, гора доброго намиста.

Дитина  Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.

Разом усі   Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).

Якщо жінка мудра й в неї добра вдача,

То ніколи не спіткає тебе неудача.

Разом усі  (на мелодію «Український танок»).

А бичок на сонці стояв та дивився,

Поки на живого не перетворився.

Бе-бе-бе-бе, Ко-ко-ко-ко,

Га-га-га-га, Колди-болди.

Виконується танок  «ГОПАЧОК»