Кейс – метод, кооперативне навчання, як один із методів діяльнісного підходу у навчанні

Кейс – метод, кооперативне навчання, як один із методів діяльнісного підходу у навчанні Підготувала вчитель географії Енергодарської гімназії №5 Баженіна А. М. Баженіна А. М.

Діяльнісний підхід Діяльнісний підхід до навчання — це не сукупність окремих освітніх технологій чи методичних прийомів. Це методологічна основа, на якій створюють різні системи навчання зі своїми конкретними технологіями, прийомами й теоретичними особливостями. Діяльнісний підхід — це спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей танаскрізних умінь особистості; застосування теоретичних знань на практиці;формування здібностей до самоосвіти й командної роботи; успішна інтеграція в соціумі та професійна самореалізація.

Діяльнісний підхід Ученими досліджено поняття «діяльність», її структурні компоненти, їхні властивості й умови взаємодії основних елементів системи. Для реалізації діяльнісного підходу в навчанні побудова змісту предмета й добір методики навчання мають забезпечувати зв’язок між способами діяльності учасників педагогічного процесу й засвоєними знаннями, формуванням теоретичного мислення, розвитком розумових сил і здібностей учнів і вчителів. Сучасні потреби суспільства, упровадження нового Державного стандарту загальної середньої освіти потребують організації освітнього процесу через особистісно зорієнтований, компетентісний, діяльнісний та проблемний підходи. Їх реалізацію забезпечують інтерактивні методи та прийоми кооперативного навчання, технології розвитку критичного мислення, проблемне навчання, метод проектів, кейс – метод та інші. Моїм дослідженням в самоосвітньої роботі являється один із методів інтерактивних технологій – це метод –кейс. Кейс–метод – інтерактивні технології кооперативного навчання – розвиток географічної компетентності учнів.

Історія виникнення Використання цього методу розпочалося у навчальній системі США ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року саме там було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

Кейс в Україні В Україні даний метод став поширюватись тільки у другій половині 90-х років ХХ ст., як пізнавальна акселерація у процесі вивчення природничих наук.

Цілі кейс-технологій:аналіз інформації (самостійно та у складі групи);пошук ключових проблем запропонованого завдання;пошук відомостей, які необхідні для вирішення завдання;пошук та оцінка альтернативних шляхів розв’язання завдання;обрання найкращого рішення і складання плану дій.

Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах. Це „сукупність умов та обов’язків, що описують конкретні, реальні обставини на даному етапі”. Кейс, це завжди моделювання життєвої ситуації.

Основні етапи кейс – метода:пред’явлення кейсу вчителем;індивідуальне вивчення кейсу кожним членом групи;розробки варіантів індивідуальних рішень;обговорення варіантів індивідуальних рішень в кожній підгрупі;підготовка до обговорення і дискусії.

Кейс – це події,які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній групі, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень. Таким чином, ситуаційна вправа або кейс– це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:

глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;пробудити    інтерес,    підігріти  зацікавленість,    заохотити мислення та дискусію;отримати додаткову інформацію, поглибити знання;  переконатися у поглядах;розвинути   і   застосувати   аналітичне   і   стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;поєднати    теоретичні    знання  з    реа-ліями    життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.

Цінність кейс-методу полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти. Як інтерактивний, кейс-метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, що були отримані на попередніх заняттях, розвиткові навичок аналізу та критичного мислення, зв’язку теорії та практики

Основні елементи кейсу: Анатомія кейса Середовище: Де відбуваються події в кейсі. Тема: Про що йде мова у кейсі. Питання: Які піднімаються питання у кейсі. Дані: Яка інформація подається у кейсі. Розв’язок   кейса:   який   вимагається   стиль   мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний -аналітичний, дивергентний – творчий). Аналіз   кейса:   результат,   який   необхідно   досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей). Час: необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).

Функціонально-діяльнісна модель кейс-методу{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Етапи роботи з кейсом. Зміст діяльностіПідготовчий. Створення кейсу і запитань для його аналізу; підготовка методичного забезпечення роботи з кейсом. Організаційний. Об'єднання учнів в групи (по 4-5 учнів. Ознайомлення учнів з матеріалами кейсу. Установно-мотиваційний Постановка мети та конкретизація завдань кейсу. Навчально-діяльнісний. Обговорення проблеми кейсу в групах. Вироблення групового розв’язання проблеми. Узагальнювально-підсумковий. Спільне обговорення результатів, підбиття підсумків, оцінювання.

Структура кейсу1. Сюжетна частина: ситуація – випадок, проблема, історія з реального життя; контекст ситуації: хронологічний, історичний, особливості дії або учасників ситуації; коментарі до ситуації. 2. Методична частина: запитання та завдання для роботи з кейсом. 3. Інформаційна частина: додатки.

Вимоги до змісту кейсукейси повинні бути правдивими, реалістичними, але не обтяженими деталями; за тематикою пов’язаними з матеріалом, що вивчається; ‒ кейси мають передбачати розгляд проблем, з якими стикаються люди в конкретних умовах; матеріалом для створення кейсу можуть бути проблемні реальні ситуації, цікаві історичні факти, літературні та медіа-матеріали; ‒ кейси мають зацікавити учнів важливими для них питаннями, підкреслювати їх значущість і необхідність вирішення; ‒ кейси повинні вдосконалювати практичні навички; спрямовувати учнів на пошук відповідних шляхів, можливих реакцій на різноманітні ситуації; ‒ кейси можуть бути представленими на паперовому носії, а також у мультимедійному відео-форматі. Обсяг кейсів – від кількох речень до кількох сторінок.

Класифікація кейсі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Тип кейсу. Зміст кейсу. Мета створення. Навчальновиховна мета кейсу. Практичний. Життєві ситуаціїПізнання, розуміння життя. Тренінг поведінки. Навчальний. Навчальні (умовні) ситуаціїРозуміння наукових характерних ситуацій. Аналіз, дослідження. Науководослідний. Дослідницькі ситуаціїСтворення моделей ситуаціїДослідження, проектування

Існують наступні типи кейсів: Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час викладення навчального матеріалу, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома. Кейс-вправа – надає учню можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.кейс-випадок; кейс-вправа; кейс-ситуація;

Типи кейсів Кейс-ситуація – класичний   кейс,   що   вимагає   від  учня   аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”. Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Схема роботи над кейсом-ситуацією:1.  Аналіз – пошук причин появи симптомів2.  Виявлення справжньої причини3.  Пошук варіантів рішення4.  Вибір оптимального рішення5.  Реалізація6.  Контрольppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_xppt_xxshearppt_x

Правила створення кейса: визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис. Н/д: «Що робить певна людина?», « У неї є такі-то достоїнства, такі-то недоліки»;описується    ситуація    (симптоми);вказуються елементи антуражу. Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю.

Методичною метою застосування кейс-методу може бути:  ілюстрація до теорії; чисто практична ситуація; і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила учнів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень. Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі.

Особливості застосування Кейс-метод  застосовується нарівні з іншими методами викладання. Чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної. Методичною метою застосування кейс-методу може бути  ілюстрація до теорії, чисто практична ситуація, а також їх поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.

Кейс-метод Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити у навчальному кабінеті такі умови, які б дозволили розвинути в учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність.

Приклади кейсів практичного типу. Основним завданням практичного кейсу є застосування учнями набутих знань для розв’язання життєвої ситуації, формування навичок поведінки в даній ситуації та розвитку здатності до реальної професійної діяльності. Тема «Антарктида» (7-й клас). Збираючись у подорож до Антарктиди, туристи вивчили особливості клімату цього суворого материка і з'ясували, що будівництво споруд, у тому числі і туристичних баз, відбувається з урахуванням вітрів, які дмуть на материку. Запитання 1. Які вітри і звідки дмуть в Антарктиді? 2. Що переносять ці вітри? 3. Які особливості будівництва споруд в Антарктиді?

Тема «Сільське господарство» (9-й клас) Ви як фермер плануєте розвивати рослинництво на одній із територій країни, але знаєте, що умови для ведення сільського господарства різні: на півночі України (Поліссі) зволоження надмірне. Далі на південь і схід поширюється слабо посушлива і посушлива зони, де для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідне зрошування земель. Завдання Обчисліть значення коефіцієнта зволоження для міст Рівного і Дніпра, якщо середньорічна кількість опадів у них становить відповідно 700 і 500 мм, а середньорічна випаровуваність – 650 (у Рівному) і 800 (у Дніпрі). 2. Встановіть, який тип зволоження характерний для території кожного міста. 3. Визначить сільськогосподарські культури, які можна вирощувати у Рівненській та Дніпропетровській областях, враховуючи коефіцієнт зволоження.

Приклади кейсів навчального типу. Навчальний кейс, на відміну від практичного, не обов’язково відображає реальність життя. Головним у такому кейсі є навчальні та виховні задачі, що допускають елемент умовності описаної ситуації. Тема «Вітер» (6-й клас). Під час відпочинку на узбережжі Чорного моря між Марічкою та Андрійком виникла суперечка. Марічка стверджувала, що в жаркий сонячний день на березі моря прохолодніше, ніж вночі, тому днем перебувати біля моря комфортніше. Андрійко заперечив Марічці: «Ні, Марічко, вночі прохолодніше, адже сонечко не світить. Тому краще ходити до моря вночі, а днем відсипатися». Запитання Хто з двох дітей правий, Марічка чи Андрійко? Надайте обґрунтовану відповідь.

Тема «Літосфера» (6-й клас)Під час вивчення теми «Літосфера» учні дізналися, що шведські і норвезькі рибалки споконвіку прив’язують свої човни до закріплених на березі металевих кілець. Проте, у дітей виник подив, що у багатьох місцях такі кільця розміщені на висоті 2- 6 м над рівнем моря. – Я можу пояснити це, – сказав Олег, – Але мені цікаво, де ще, крім Скандинавського півострова, зустрічається це явище? – Я знаю де, о про це я дізналася з передачі «Орел і Решка», – промовила Ярослава. Запитання 1. Чому в дітей виникло здивування відносно висоти закріплення на березі металевих кілець?2. Свідченням чого є таке розміщення кілець?3. Що дізналася Ярослава з телепередачі «Орел і Решка», і де таке явище зустрічається, крім Скандинавського півострова? Приклади кейсів науково-дослідного

Приклади кейсів науково-дослідного типу. Необов'язковість реальної ситуації характерна й для науково-дослідних кейсів. Основне завдання такого кейсу зводиться до формування в учнів навичок наукового дослідження. Домінування в кейсі дослідницької функції дозволяє використовувати його в учнівському проектуванні. Тема «Гідросфера» (6-й клас) Учні 6-го класу після уроку географії на перерві продовжили дискусію на тему: «Айсберг – це красиво чи небезпечно?». «Айсберги – це прекрасні об’єкти для вивчення та спостереження», – стверджувала Марічка. «А для великих кораблів вони представляють небезпеку», – впевнено стояв на своєму Андрійко. Учитель, у підтвердження його слів, навів факт: «Одна з найжахливіших морських катастроф відбулася в ніч 14 квітня 1912 року, коли "Титанік" зіткнувся з айсбергом. Внаслідок цього загинуло 1513 людей». Завдання - Щоб визначити, хто правий у цій дискусії, підготуйте відповіді на запитання: – Що таке айсберг? – Як утворюються айсберги, до яких широт їх можна зустріти? – Чи можливе господарське використання айсбергів? Якщо так, то яким чином? – Яку небезпеку несуть у собі айсберги?

Тема «Африка» (7-й клас) Ви – менеджер туристичного бюро. У пошуках нових туристичних маршрутів натрапили на статтю про казкову пустелю Наміб, яка унікальна своїми ландшафтами, кліматом, флорою та фауною і вирішили запропонувати своїм клієнтам подорож до цього місця. Завдання 1. З метою розвитку професійної компетентності як менеджера туристичного бюро дослідить унікальність пустелі Наміб та причини її виникнення. 2. Запропонуйте рекламу подорожі до пустелі Наміб. 3. Складіть правила поведінки туристів під час мандрівки пустелею Наміб.

Тема «Африка» (7-й клас) Під час проведення аналізу води африканського озера Чад дослідники здивувалися, бо виявили, що у безстічному озері вода слабосолона. Завдання 1. Дайте відповідь, яким чином поповнюються запаси води в озерах. 2. З'ясуйте, як пов’язані між собою стік і солоність озерної води. 3. Поясніть, чому в озері чад вода слабосолона? 4. Обчисліть, скільки солі міститься в озері Чад, якщо його площа – 1350 км 2 , солоність – 3,5 ‰, середня глибина – 1,5 м.

Тема «Рельєф України» (8-й клас) Сашко, вивчаючи фізичну карту України, відзначив, що Дніпро проходить майже по середині країни. А Дмитро зауважив, що правий і лівий береги річки мають неоднаковий рельєф: на правому березі розташована Придніпровська височина, а на лівому – Придніпровська низовина. Запитання 1. Поясніть, який існує зв'язок між тектонічною будовою і рельєфом? 2. Які тектонічні структури розміщені на Правобережжі та Лівобережжі Дніпра? 3. Чому на правому березі Дніпра розташована Придніпровська височина, а на лівому березі – Придніпровська низовина?

Тема «Транспорт України» (9-й клас) Іван підготував інформацію про те, що на Сумщині є вже три маршрути, якими прямує комфортабельний автобус на рейках, здатний розвивати швидкість до 120 км на годину. Автобус польського виробництва може перевозити 169 пасажирів. 195-кілометрову відстань від Сум до Харкова автобус долає трохи більше, ніж за три години, а це значно швидше від іншого сухопутного транспорту. Запитання 1. Які основні показники характеризують роботу всіх видів транспорту? 2. Які з них найоб’єктивніше відображають його ефективність? 3. Чому залізничний транспорт є найбільш розвинений в Україні? 4. Назвіть недоліки та переваги залізничного транспорту.

Роль вчителя Роль вчителя при використанні кейс-методу суттєво відрізняється від традиційного: він передає свої повноваження учням, його керівна роль зводиться до мінімуму. Втручання вчителя в роботу учнів повинно бути обмеженими, воно зводиться лише до регулюючої функції, вчителю відводиться роль спостерігача. Учнів обов’язково треба підбадьорювати, відмітити сильні і слабкі сторони рішень. При використанні кейс-методу оцінки в балах не виставляються, а лише оцінюється рівень участі учнів в роботі.

Висновок. Використання кейс-методу відкриває широкий простір, для творчості, самостійності, розвиває практично мислення, уміння аналізувати інформацію, формулювати і розв’язувати проблеми, а також формує життєві компетентності. Завдяки застосуванню діяльнісного підходу, учні застосовують свої знання не тільки теоретично але і в дії , що дуже важливо для розвиток ключових компетентностей танаскрізних умінь особистості.

Дякую за увагу!