Формування ключових та предметних компетентностей учнів на основі діяльнісного підходу на уроках географії

Формування ключових та предметних компетентностей учнів на основі діяльнісного підходу на уроках географії Підготувала вчитель географії Енергодарської гімназії №5 Баженіна А.М.

Чому сьогодні перед педагогами постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу? Напевне, тому, що лише «суха» теоретична обізнаність не дає можливості сучасній людині в повній мірі реалізувати себе у суспільстві. В наш час особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно аналізувати проблемну ситуацію, використовуючи свої знання, знаходити цікаве (нестандартне) рішення проблеми, брати відповідальність за прийняття рішення. У набутті різностороннього досвіду і полягає основа компетентнісного підходу в освіті.

Переорієнтація процесу навчання школярів на компетентнісну освіту передбачає досягнення конкретних практичних результатів у розвитку сучасного учня. Знання, уміння і навички, що набувають учні в школі, є важливими. Поряд з цим актуальності набуває поняття компетентності учня, яка визначається багатьма чинниками, оскільки саме компетентності є індикаторами, що дозволяють визначати готовність учня до життя, його подальшого особистого розвитку і до активної участі в житті суспільства.

Методика викладання має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, уміння виконувати експеримент, різноманітні види самостійних робіт, уміти  спостерігати, самостійно отримувати й переробляти інформацію, уміло володіти інформаційно-комунікативними технологіями.

Метою сучасної географічної освіти є створення особистості, яка володіє просторово-географічними знаннями, культурно-географічними ціннісними орієнтирами; особистості, яка пов`язує своє майбутнє у географічному середовищі на основі взаємодії з природою, тобто –  формування компетентної, обізнаної особистості з активною громадською позицією. Тому сьогодні навчальний процес має бути спрямований на досягнення ключових та предметних компетентностей.

Значимість теми компетентнісного підходу в курсі географічної освіти обумовлена рядом інноваційних напрямів. По – перше, система географічних знань створює фундаментальну базу для практичної діяльності особистості за різними напрямками. По – друге, існує реальна можливість формування ключових компетентностей, уміння використовувати можливості навколишнього середовища та суспільства. По – третє, даний підхід забезпечує відповідну структуру інтеграції знань - від інформації до прогнозування різних сторін діяльності особистості та суспільства. По – четверте, процес навчання має чітко виражений дослідницький характер, орієнтований на особистість, що постійно навчається, самовдосконалюється.

Користуючись структурою компетентностей за О. Пометун, серед ключових компетентностей, що формуються при вивченні географії можна зазначити наступні: - інтелектуальну; - інформаційну; - мовленнєву; - соціальну; - комунікативну; - загальнокультурну ; та компетентність саморозвитку. Серед предметних компетентностей слід виділити: - логічну; картографічну; аксіологічну; краєзнавчу та інші. Вони спрямовані на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню, розміщення природних ресурсів, населення  та господарства, розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі та світі.

Вчені вивели формулу компетентності, яку  вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу. Компетентність мобільність знань гнучкість методу критичність мислення

У вивченні географії значимим вважаю такий підхід, що сприяє розвитку критичного аналізу, формує власну думку щодо подальшого розмірковування над усвідомленням висновків, передбачень, прогнозувань результатів, пошуку істини. Урок, як основна форма навчального процесу, орієнтований на формування компетентностей. Досвід переконує, що реалізація компетентностей здійснюється у процесі творчої діяльності,  співпраці, співтворчості, співробітництві  вчителя та учнів і приносить успіх. У цьому плані запроваджую  розроблений алгоритм.

Алгоритм дій  з упровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчання

У своїй діяльності розвиваю різні групи компетентностей у школярів, а саме: Формуючи інформаційну компетентність – використовую завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків; стимулюю роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти, наукові журнали, мережа Інтернет); консультую учнів як працювати з підручником, картою, легендою, нагадую плани характеристик географічних об’єктів; формую вміння школярів складати плани, схеми, робити висновки та узагальнення; залучаю школярів до краєзнавчої роботи, дослідницької та пошукової діяльності; організую екскурсії .

Комунікативна компетентність – провожу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (конференції, семінари); залучаю учнів до створення та захисту індивідуальних та групових проектів; використовую на уроках інтерактивні методи (метод ПРЕС, «мозковий штурм», «мікрофон»); заохочую учнів до вживання географічної термінології та вивчення географічної номенклатури.

Розвиваючи мовленнєву компетентність, використовую завдання: надати усну або письмову характеристику об’єктів, явищ, подій; скласти таблицю або схему чи побудувати відповідь на основі схеми, таблиці; навчитися висловлювати власну думку, формулювати й захищати власну позицію; складати різні типи планів характеристик географічних об’єктів; готувати доповіді, реферати, складати тези, розгорнутий та опорний конспекти й будувати відповідь на цій основі

Полікультурна компетентність – під час вивчення країн світу використовую на уроках різноманітні матеріали, які свідчать про досягнення культури країн (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв); використовую випереджувальні завдання з метою створення учнями візитних карток – презентацій країн світу; стимулюю учнів до опрацювання питань полікультурного характеру в періодиці.

 Компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета; залучаю учнів до самостійного опрацювання літератури; розвиваю уміння працювати з текстом, картою; залучаю дітей до самостійного складання структурно – логічних схем, таблиць; здійснюю обов’язковий зворотній зв’язок в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів, проектів, презентацій; залучаю учнів активно готуватися до участі в олімпіадах.

Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати проблеми,працюючи індивідуально та в групах;  заохочую ініціативу учнів; залучаю учнів до складання ребусів, віршів, реклам; залучаю учнів до підготовки і проведення міських змагань “Кучугури” серед учнів 8-их класів, природничого квесту «Природа нашого міста» серед учнів 6-х класів, участі у дослідницько-пошуковій діяльності (експедиціях «Малі річки – моєї Батьківщини», «Птах року» та інших конкурсах).

Картографічна компетентність – навчаю учнів орієнтуватися у географічному просторі; працюю над формуванням вмінь роботи з картами,  умінь визначати географічне положення об’єктів, аналізувати розміщення природних умов та ресурсів, населення та господарства окремих країн та світу; провожу картографічні розминки, групові змагання біля карти.

Розвиваючи інтелектуальну та логічну компетентність, допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;  привчаю їх працювати над  встановленням  логічних зв’язків,  прослідковувати головну думку; намагаюсь якомога  частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; привчаю учнів думати та діяти самостійно. На уроках даю змогу учням зрозуміти, що кожна людина, знайде своє місце сьогодні, якщо навчиться знаходити шляхи, що необхідні для реалізації її життєвих планів.

Враховуючи вимоги сьогодення, навчаю дітей не просто мислити, а критично, осмислено вести пошук істини. Серед різноманітних  засобів  навчання особливу увагу приділяю роботі із схемами – моделями різної модифікації: -          вивчення особливостей понять, явищ , процесів; -          встановлення взаємозв'язків між об’єктами дослідження; -          здійснення класифікації об’єктів;проведення узагальнення навчального матеріалу; -          реалізація теоретичних методів дослідження на основі порівняння та зіставлення. У    системі базових компетентностей значиме місце віддаю соціальні компетентності

  Головним у даному виді діяльності є використання учнями текстової, картографічної інформації у нестандартних умовах, переведення її у знакову, символічну систему. Вважаю доцільним запровадження наступності, структурного ускладення вивченого матеріалу в схемах – моделях та тезаурус – схемах.    Практикую на уроках створення та аналіз проблемних ситуацій, що підвищують не тільки пізнавальний інтерес,  але й активізують творчий пошук  школярів.

6 клас . Тема уроку. Геологічна історія Землі та тектонічні структури.           Як відомо, протягом геологічного літочислення спостерігалися значні зміни природних умов. Завдання – дослідження , яке пропоную  провести учням самостійно,- порівняння природних умов материків протягом геологічного літочислення та визначення причин відмінностей. Перше над чим працюють учні – це аналізують різні джерела географічних знань(текст підручника, таблиці,  тематичні карти). Друге – виділяють особливості природи кожної епохи. Третє – аналізують причини змін природи . Четверте – встановлюють закономірності   між зміною кліматичних умов на суходолі і морях, виділяють наявність тектонічних процесів. П’яте – визначають чинники, що обумовили відмінності природніх умов різних материків. Шосте – роблять  висновок по проблемі дослідження.

7 клас. Тема уроку. Тектонічна будова та рельєф Південної Африки.  Проблема: Чому на території західної частини Південної Америки знаходяться гори, а східна частина країни – рівнинна ?   Працюють дві групи, які аналізують картографічний матеріал,  текст підручника,  ведуть зіставлення та порівнюють не тільки форми поверхні, але й досліджують умови їх утворення,  формування   тектонічної будови.  Другий підхід до розв’язання проблеми.           Визначити значимість сучасних наукових досліджень щодо формування поверхні на рівні науковця, практика та учня.      У процесі дослідження діти роблять висновок про те, настільки важливо на сучасному етапі розвитку Землі знати та розуміти тектонічні процеси, причини природних катастроф їх вплив на умови життя населення.       На шляху  аналізу проблеми використовую  пошуковий метод, який об’єднує проблемні та  творчі завдання. Важливість його в тому, що спосіб розв’язання проблеми учням не відомий і вони співпрацюють на рівні учень – учень та вчитель – учень.

9 клас. Тема уроку. Мінеральні ресурси світу та України.  Проблема. Чому Африка маючи багаті мінеральні ресурси, являється країною з низьким рівнем економічного розвитку?          Для її вирішення запроваджую систему запитань по Блуму:  відтворення інформації , аналіз, дослідження зв’язків, встановлення логічної структури та      творче вирішення проблеми.         У  плані формування соціальних компетентностей використовую  дослідницький метод – МЕТОД НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ .  

9 клас. Тема уроку. Видобування паливних ресурсів.  Проблема. З'ясувати перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфах Чорного та Азовського морів. Які проблеми з цим пов'язані.  У ході дослідження учні мають можливість, перш за все, бачити природні комплекси та їх компоненти, встановити  взаємозв’язки між ними, слідкувати за змінами, що відбуваються під дією зовнішніх сил. У співпраці з учнями, під час проведення дослідження, аналізуємо  матеріали досліджень   з різних точок зору: кліматолога, гідролога, еколога, геолога.

Дякую за увагу!