Кейс-урок «Хліб» для учнів 6 -7 класів

Кейс-урок « Хліб»

для учнів 6 -7 класів

Мета:

•  навчальна: сформувати уявлення про особливості будови рослин, що використовуються в хлібопеченні, ознайомити з місцем та умовами зростання «трьох хлібів людства», розкрити особливості технології хлібопечення, систематизувати знання про історію хліба;
• розвиваюча: розвивати вміння і навички роботи в команді, вчити самостійно здобувати знання з різних джерел інформації та робити висновки, розвивати здатність до самоосвіти;
• виховна: виховувати пізнавальний інтерес учнів, товариськість і взаємодопомогу.

Обладнання: дидактичний матеріал, презентація, відео, різні види та сорти борошна, вода, карта світу.

Хід уроку

Організаційний момент. Перед тим, як розпочати наш урок, я вам хочу розповісти легенду про індіанського вождя, який відправив своїх синів на вершину гори зі словами: «Ідіть, поки вистачить сил. Хто втомиться, може повернутися додому, але нехай кожен мені принесе гілочку з того місця, де він звернув з дороги».

Незабаром перший повернувся і простягнув гілочку кактуса. Вождь усміхнувся: «Ти не перетнув пустелю, ти навіть не був біля підніжжя гори».

Другому юнакові, який приніс гілочку  полину, вождь сказав: «Ти був біля підніжжя, але навіть не намагався почати сходження». Третій, з гілочкою тополі, навіть заслужив похвалу: «Ти дістався джерела».

Подібне заохочення чекало й четвертого хлопця. П’ятому, який приніс гілку кедра, вождь схвально кивнув: «Ти був на півдорозі до вершини».

Останній юнак прийшов з порожніми руками, але обличчя його світилося радістю. Він пояснив, що був там, де не ростуть дерева, зате бачив море. Вождь не тільки повірив йому, але й віддав найбільшу данину визнання: «Тобі не потрібна гілка-символ. Перемога сяє в твоїх очах, звучить у твоєму голосі. Це одна з вершин у твоєму житті. Ти бачив гору у всій її величі».

     Ми сьогодні також здійснимо шість забігів, щоб піднятися на вершину гори «Знань». Мені дуже хочеться, щоб після уроку ви пішли з такими самими сяючими очима, але для цього потрібна ваша працелюбність. Отже, вперед!

Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності учнів

Яка інформація мене тут чекає?

1. Як і де з’явився хліб?
2. Які рослини є хлібними?
3. Які є види хліба?
4. Що таке «три хліби людства»?
5. Які особливості хлібопечення?
6. Як обчислити, скільки коштує хліб?
7. Як вшановують у світі хліб ?

10 розгорток з предметів, явищ та практик:

Історія

Географія

Економіка

Біологія

Кулінарія

Хімія

Українська мова

Культура

Ентимологія

 Дієтологія

Вступ

Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче золото на Землі – хліб.

Певно, чули ви про це

І не раз такі слова:

Хліб потрібно шанувати,

Хліб – усьому голова.

     Де б ви не накривали на стіл, яких би страв не наготували, всі старання будуть марні, якщо забудете про хліб. Всі ласощі з часом набридають. Хліб – ніколи! Щороку 16 жовтня відзначається Всесвітній день хліба, який було започатковано у 1945 році. Цей день — данина поваги тому, без чого здавна не обходиться майже жодна трапеза у світі, професійне свято пекарів та ще один привід привернути увагу людства до проблем голоду, злиднів і недоїдання у світі.

Кейс 1 Етимологія

Українське слово хліб (біл. і рос. хлеб, дав.- рус. хлѣбъ, пол. chleb, чеськ. chléb, словац. chlieb, в.-луж. chlėb, н.-луж. klěb, болг. хля́б, мак. леб, серб. хљѐб, хлѐб, словен. chlѐb, староцерк.-слов. хлѣбъ) походить від прасл. *хlěbъ. Припускається праслов'янське запозичення з прагерм. *hlaiba- («хліб», «паляниця», «вимішаний у діжі хліб»), пор. гот. hlaifs («хліб»), дісл. hleifr, давн-англ. hlāf, давн.в-нім. hleib, leib («хліб, хлібина»), нім. Laib («коровай»), які зіставляються з грец. χλίβανος («посуд для випікання хліба»). Окрім того, існує думка, що це спільно успадковане з індоєвропейської прамови слово, однак об'єднати слов'янські і германські форми в одній праформі (пра-і.є. *(s)klōibh-) досить важко. Ще менше підстав для припущення про європейське запозичення з урало-алтайського або з іншого джерела; зіставлялося з груз. halli («смажене зерно») — множина xlebi.

Саме давнім грекам ми зобов'язані самим словом "хліб". На думку лінгвістів, воно походить від грецького слова "клібанос" (горщик спеціальної форми, в якому грецькі майстри випікали хліб). Від слова "клібанос" у стародавніх готів було утворено слово "хлайфе", яке перейшло у мову стародавніх німців, як "хлайб", російську як "хлєб", естонську — "лейб", а українську — "хліб".

Завдання

Цікаво, а що означає слово «хліб»?

Виписати з тлумачних словників значення слова «хліб».

Підсумки:

1) Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно.

2) Хліб – це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.

3) Хліб – це зернові сільськогосподарські рослини.

4) Існують і переносні значення цього слова.

– Хліб – це харчі, прожиток.

– Хліб – це заробіток, засіб існування.

Кейс 2. Історія

 Коли ж уперше хліб опинився на столі у людини?

 Вперше хліб з'явився на Землі ще понад 15 тисяч років тому. Життя наших предків у ті далекі часи було геть нелегким. Головною турботою була турбота про їжу. У пошуках їжі вони і звернули увагу на злакові рослини. Довгий час люди вживали в їжу зерна в сирому вигляді, потім навчилися розтирати їх між каменями, отримуючи крупу, й варити її. Так і з'явилися перші жорна, перше борошно, перший хліб...

     Між іншим, перший хліб мав вигляд рідкої каші. На той час людина вже навчилася видобувати вогонь і застосовувала його для приготування їжі. У процесі експериментів хтось виявив: якщо підсмажені зерна роздрібнити та змішати з водою, каша виходить набагато смачнішою тої, яку він їв із сирих зерен. Це і стало другим відкриттям хліба. І саме відтоді наші далекі пращури з густої зернової каші стали випікати прісний хліб у вигляді коржа.

Завдання

1. Яка історія хліба в Стародавньому Єгипті?
2. Виробництво хліба у Стародавній Греції та Римі.
3. Хліб у Київській Русі.
4. Хліб по-східному: Османська імперія.

Кейс 3. Біологія.

Сійся-родися, жито, пшениця і всяка пашниця.

Хлібні (зернові) культури – це група рослин, зокрема родини злаків, гречкових і амарантових, які вирощують для отримання зерна, що використовують для їжі. Зернові злаки поділяють на хлібні (пшениця, жито, ячмінь, овес) та просоподібні (кукурудза, просо, рис, сорго, чумиза).

Тонконогові (Poaceae), або Злакові (Gramineae), — родина класу Однодольних рослин, яка налічує більш ніж 500 видів. Це одно-, дво- та багаторічні трави, які поширені по всіх континентах (крім Антарктиди).

Коренева система, як і у всіх однодольних, мичкуватого типу.

Мають стебло - соломину. Пагін часто є кореневищем. Злаковим властивий інтеркалярний ріст (пагін складається з вузлів та меживузлів). Листки лінійні, з паралельним жилкуванням, сидячі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріз).

Квіти дрібні, анемогамні, в основному двостатеві. Суцвіття тонконогових, як правило, — складний колос (у культурної кукурудзи жіноча квітка — складний початок, а чоловіча квітка — волоть).

Квітка злакових складається з двох лусок, має трипроменеву симетрію. Маточка одна з двома приймочками. Тичинок 3 або 6.

Плід — зернівка, горішок або ягода (у бамбуку). Хімічний склад:

зерно хлібних зернових містить багато вуглеводів (60—80 % у перерахунку на суху речовину), білків (7—20 % на суху речовину), ферменти, вітаміни комплексу В (B1, B2, B6), PP і провітамін А, чим і визначається їхня висока поживність для людини і цінність для кормового використання.

Середній хімічний склад основних видів зерна (г/100 г зерна

Завдання

1. Які злаки, крім хлібних, важливі для людства?
2. Визначити систематичне положення пшениці та кукурудзи.
3. У чому полягає відмінність між озимою та ярою пшеницею?

Кейс 4. Географія

Основа рослинництва - зернове господарство. Зернові культури займають майже 1/2 оброблюваної території, вони є основним джерелом рослинних білків у харчуванні. Щорічно збирається близько 2 млрд. т на рік зернових. Майже 4/5 світового виробництва припадає на три основні «хліби людства» - пшеницю, рис і кукурудзу.

Пшеницю вирощують у помірних та субтропічних поясах Європи, Австралії, Азії та Північної Америки. Найбільшими виробниками цієї культури є Китай, США, Індія, Росія, Франція, Канада, Україна та ін.

Рис поширений у районах мусонного клімату (Східна, Південно-Східна та Південна Азія). Основні виробники — Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Таїланд. Найбільшим експортером є США.

Кукурудза має значення як зернова і як фуражна (кормова) рослина, це теплолюбна та посухостійка рослина, яка вирощується в теплих зонах помірного поясу, субтропічному та тропічному поясах. Провідні країни за виробництвом кукурудзи: США (понад третину), Китай, Бразилія, Аргентина, Мексика, Україна.

Завдання

1. Позначити на карті райони вирощування «трьох хлібів людства».
2. Для чого ще в с/г використовують рисові поля, окрім вирощування рису?
3. Охарактеризуйте хлібні культури в Україні, позначте райони їх вирощування на карті.
4. Чому, відпочиваючи в Туреччині, не скуштуєш чорного хліба?

Кейс 5. Біотехнологія.

 Запах хліба — один із найбагатших і найскладніших за своїм складом. Виникає він при взаємодії понад шістдесяти ароматичних елементів.

Технологія приготування хліба.

Виготовлення хліба виробів включає такі операції:

• підготовка сировини до виробництва — перемішування, просіювання борошна, розчинення масла, розчинення солі у воді, підготовка заквасок;
• заквашування — це процес додавання газоподібної речовини в тісто перед випічкою, щоб отримати більш легкий хліб. Більшість хліба готується на дріжджовому тісті;
• замішування опари;
• замішування тіста, його бродіння;
• формування хлібобулочних виробів — поділювання, округлювання, закатування тіста;
• вистоювання (ферментація), щоб тісто остаточно збільшилося в об'ємі (стало пухкішим)
• випікання;
• охолоджування.

Завдання

1. Урівняйте реакцію спиртового бродіння, яка проходить під час заквашування тіста

2. Які речовини використовують для заквашування тіста, окрім дріжджів?

Кейс 6. Українська мова.

Завдання:

Гра “Розсипанка”. Завдання: з поданих слів скласти приказки.

Земля а матінка батечко хліб (Земля – матінка, а хліб – батечко.)

Сестриця паляниця хлібові (Паляниця – хлібові сестриця.)

Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.)

Кейс 7. Економіка

 На початку жовтня українські пекарі спрогнозували — зростання вартості пшениці, підвищення цін на інгредієнти для виробництва хліба, упаковку, а також падіння гривні  можуть призвести до подорожчання хліба. З початку року вартість пшениці зросла на 40%, що неминуче призводить до зростання цін на борошно, яке становить до 50% від собівартості хліба. Крім того, тільки за останній місяць на 30% зросли ціни на цукор, з початку року на 50% подорожчала соняшникова олія. Також  не менше, ніж на 20% подорожчали упаковка, енергоносії, логістичні послуги. Через девальвацію гривні зросла вартість імпортних комплектуючих для хлібопекарського обладнання. Тому потрібно вже найближчим часом готуватися до вкрай непопулярної міри — підвищення цін на хліб.

Завдання

Порахуйте ціну хліба, випеченого за таким рецептом: вода — 250 мл, дріжджі сухі — 6 г, сіль — 5 г, цукор — 20 г, борошно — 600 г, олія — 40 мл. Якщо на сьогодні вартість борошна 1кг. – 16 грн., цукор 1 кг. – 26 грн., соняшникова олія 1л. – 60 грн., сіль 1 кг. – 7 грн., вода 1 л.– 20 коп., дріжджі 6 г – 3 грн.

Кейс 8. Дієтологія

Незважаючи на світову популярність, хліб часто вважають нездоровою, шкідливою їжею, що викликає товстіння. Порівняно з іншими продуктами на кшталт фруктів та овочів, хліб має мало поживних речовин. У ньому багато калорій та вуглеводів, але мало білків, жирів, вітамінів та мінералів. Хоча багато чого залежить від складу самого хліба. Наприклад, цільнозерновий хліб може містити більше клітковини, а з пророслого зерна – бути багатшим на бета-каротин, вітаміни С та Е. Цільнозерновий хліб може знижувати ризик серцевої хвороби, діабету, ожиріння.

 Втім, важливо пам'ятати і про те, що зловживати хлібом (як і будь-яким іншим продуктом) не варто. Хлібобулочні вироби варто обмежити 5-10% раціону людини. Інакше ризикуємо зробити своє харчування незбалансованим. Дитині достатньо 1 шматочка хліба на добу, дорослій людині — 3-4-х. Збільшити дозу до 5-6 шматочків можна за умови великих фізичних навантажень.

Завдання

Хліб шкідливий чи корисний? І який варто обирати?

Кейс 9. Кулінарія.

     Для отримання пухкого і пористого хліба, необхідно, щоб у борошні був високий вміст клейковини. Клейковина або глютен (лат. gluten — клей) — група запасаючих білків, виявлених в насінні злакових рослин, особливо пшениці, жита, вівса і ячменю. Клейковина має велике значення в хлібопекарській промисловості, її вміст у борошні є чинником, що визначає такі характеристики тіста, як пружність при змішуванні з водою, і служить критерієм визначення якості борошна.

Для того, щоб визначити вміст клейковини в борошні, потрібно вмочити пальці руки у воду, потім взяти невелику частину борошна між пальці і спробувати їх роз’єднати. Якщо клейковини багато, борошно між пальцями буде тягнутися, а якщо мало – пальці будуть легко роз’єднуватися.

Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання — формовий і подовий; від рецептури — простий і поліпшений.

Завдання

1. Визначити, в якому із запропонованих зразків борошна більше клейковини.
2. Користуючись QR кодом спекти хліб.

Кейс 10. Культура.

      З давніх часів українці називають хліб "святим", "Божим даром", "батьком", "годувальником", "головою", "розпорядником". Про хліб і його святість в Україні складено багато приказок і прислів'їв: "Хліб на столі — Бог у хаті", "Не ми хліб носимо, а хліб нас", "Хліб житній — батько рідний", "З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша", "Нема хліба без роботи, а роботи без хліба" та багато інших. Жодну важливу подію на  теренах України неможливо уявити без обрядового хліба. І сьогодні існує багато видів обрядового хліба, який приурочували до різних дійств та свят. Це і коровай, і святкові калачі та бублики, жайворонки, паски, калита, масничні вареники, весільний дивень та різдвяний книш.

Завдання

Знайти назви хліба в різних культурах світу ( коровай (Україна, Росія, Білорусь), бейгл (США),

брецель (Німеччина), бріош (Нормандія, Франція), наан (Індія), тандир-нан (Середня Азія), лаваш (Кавказ), юха (Азербайджан), маца (Ізраїль), піта (Близький Схід), піца (Італія), тортилья (Мексика),

флатбрьо (Норвегія), фолар (Португалія), французький багет (Франція),чіабата (Італія)).

Рефлексія (підсумок)

«Плюс – мінус – цікаво»

  Рефлексію можна провести усно біля дошки, де вибірково учні висловлюють свою думку, або індивідуально (під час такої роботи школярі працюють самостійно).

Принцип: Запропонувати учням, заповнити табличку з трьома стовпчиками.

У графу «+» записуються факти, що викликали позитивні емоції та зацікавили.

У графу «–» учні виписують тезисно те, що з теми уроку їм залишилося незрозумілим.

У графу «?» позначається те, про що йшлося на уроці, однак учню хотілося б дізнатися про це більше.