Київська держава наприкінці Х – першій половині ХІ століття.

Київська держава наприкінці Х – першій половині ХІ століття.

Русь-Україна – європейська держава доби Середньовіччя

Мета уроку: вивчати державотворення на території сучасної України в добу Середньовіччя; розвивати навички аналізу, класифікації та систематизації навчального матеріалу, емоційний інтелект учнів; виховувати почуття патріотизму, національної гідності, інтерес до вивчення історії українського народу як частини європейської спільноти; формувати компетенції  громадянина України і європейської спільноти.

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. Створення емоційної атмосфери уроку.

Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож у часі. Ми знову занурюємось у атмосферу звитяжного лицарства і становлення наших державних та національних цінностей у добу найвищого розквіту Київської держави кінця Х – першій половині ХІ століть. Протягом уроку за правильні відповіді ви будете отримувати частинку скарбів Київської держави, які наприкінці уроку перетворяться на вашу оцінку за урок. Запишемо тему уроку (слайд):

 

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Які події в історії Руси-України відбувались у зазначені роки?

972 – Смерть князя Святослава

988 – Хрещення Русі

1037 – початок будівництва собору Святої Софії у Києві

ІІІ. Опрацювання матеріалу уроку.

Слово вчителя. Сьогодні ми повторимо матеріал, який вивчали протягом теми. Метою нашого сьогоднішнього уроку буде узагальнити вивчений матеріал і знайти відповідь на проблемне питання (слайд:

 

 

 

Для цього нам потрібно пригадати визначення поняття «Імперія»

Відповідь учня. Це велика монархічна держава, що має у своєму складі приєднані або підкорені території, на чолі якої стоїть імператор. Приєднані території контролюються силою, політичним співробітництвом, економічною, соціальною чи культурною залежністю.

Учитель. Саме ці ознаки імперії нам потрібно знайти у Київській державі кінця Х – початку ХІ століть.

Для того, щоб досягти мети уроку, ми повинні пригадати, які видатні особи брали участь у державотворчих процесах Русі-України у цей період. Пропоную дати відповідь на питання: «Чиє крісло?»

Відповідь учнів.

1. Внутрішня політика князя Володимира.

Яких заходів вжив князь Володимир для зміцнення влади київського князя у Київській державі?

(Ліквідував правління родоплемінної знаті та посадив намісниками своїх синів)

Виконати завдання на дошці зі стікерами: за допомогою підручника сформувати пари між назвами удільних князівств та іменами синів князя Володимира, що стали правителями цих територій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді двох учнів (один – зачитує уривок літопису, другий – працює зі стікерами на дошці):

Про внутрішню політику Володимира Великого з «Повісті минулих літ». Було ж у нього 12 синів. І посадив Вишеслава в Новгороді. Ізяслава – в Полоцьку, Святополка – в Турові, а Ярослава – в Ростові. Коли ж помер старший Вишеслав у Новгороді, посадив у ньому Ярослава, а Бориса – в Ростові, а Гліба – в Муромі, Святослава – в Древлянській землі, Всеволода – у Володимирі, Мстислава – у Тмутаракані. І мовив Володимир: «Не добре, що мало градів біля Києва», і почали ставити гради по Десні, т о Острі, і по Рубежу, І по Сулі, і по Стугні І почав набирати мужів кращих від слов'ян, і від кривичів, і від чуді, і від в’ятичів, і ними заселив гради, бо була війна з печенігами, і воював з ними.

Слово вчителя. Князь Володимир продовжував політику своїх попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських племен, які не увійшли до складу Русі або відпали в попередні роки.

Які території було приєднано до Київської держави за часів правління Володимира Великого? Які наслідки і історичне значення мали ці зміни?

Відповіді учнів.

Розширюючи територію своїх володінь, Володимир відчутно відсунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі волинян та хорватів. Було повернуто «червенські міста». На півночі київський князь мав вихід до Балтійського моря. Тож у часи князювання Володимира Великого завершилося формування території Київської Русі: визначилися й закріпилися її державні кордони, які здебільшого збігалися з етнічними межами східних слов’ян.

Червенські міста. (Учень зачитує уривок із літопису)

Літопис: «Пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх – Перемишль, Червен, Волинь та інші городи, які й до сьогодні під Руссю».

Відповіді учнів. Учні занотовують у зошит схему «Завоювання Володимира Великого»

Робота з картою (територія Русі-України за правління князя Володимира)

2. Хрещення Русі.

Учень 1 читає вірш Олександра Олеся «Хрещення Володимира Великого» із збірки «Княжа Русь Україна».

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад,

Попід липами густими

 Стали ідоли уряд

 

Ідол Велеса, Перуна

Ось Сварожич, там Стрибог

А за ними найщедріший

Найласкавіший Дажбог.

Перед кожним тиха жертва

Тліє полум’ям блідим,

І іде, летить угору,

Як молитва, сизий дим.

Вчитель: Про які історичні події розповідають ці рядки із вірша Олександра Олеся «Хрещення Володимира Великого»?

Відповідь учня. Щоб об’єднати землі України-Руси спільною ідеологією, князь Володимир зібрав ідолів слов’янських земель на горі біля княжого міста, яка має історичну назву Старокиївська гора (Каркея).

Учень 2 читає продовження вірша.

Задивився Володимир

Потонув в своїх думках,

І шукають його очі

Правди в синіх небесах.

«Хто – Христос? Чого навчав він?

І хотів добра чи зла,

І чому хрестову віру

Мудра Ольга прийняла?»

І скликає Володимир

На нараду мудреців…

І послав він їх пізнати

Кожну віру і богів.

І до кожної країни

Їдуть княжі посланці…

Роздивились, все пізнали

І вернулись мудреці.

І сказали: «Ми пізнали

Віру кожної землі,

Та найліпша – віра грецька,

Не забути нам її».

Що розповідає літопис про ці події?

І ще одна загадка: вгадайте. Хто під маскою?

Відповідь учнів.

Учень 4 читає напам’ять продовження вірша Олександра Олеся «Хрещення Володимира»

І послам своїм щасливий

Володимир відповів:

«Я давно уже, бояри,

Охреститися хотів.

Я візьму за жінку Анну,

Доню грецького царя, –

Як волхвів, до Царгороду

Все вела мене зоря».

А як греки не схотіли

І відмовили йому,

Став він військом облягати

Грецький Корсунь у Криму.

Не злякались корсуняни

Зачинились і сидять.

Досить в них води і хліба,

Ждуть вночі, а вранці сплять.

 

Учень 5 продовжує читання напам’ять вірша

Та гадає Володимир:

«Я їх викличу на бій,

Хай три роки тут простою,

Але Корсунь буде мій!

Час ішов. Сміялись греки,

Бо пожива в них була,

Аж летить колись до князя

З міста пущена стріла.

Українець Анастазій

Написав на тій стрілі:

«В місто йде вода по трубах,

Знищ негайно їх в землі».

Без води скорились люде.

Володимир переміг

І з листами посилає

В Царгород послів своїх:

Учень 6:

«Царю! Зважся ти на мене

Заміж видати сестру,

Коли ні, – як взяв я Корсунь,

Царгород твій заберу».

І у Корсунь переможно

Повернулися посли,

І усюди по дзвіницях

В місті дзвони загули.

Охрестився Володимир

І з княгинею назад

Повертається у Київ

До покинутих палат.

 

 

Учень 7 зачитує уривок з літопису

«Повість минулих літ» про хрещення киян. «І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І приволікши його, вкинули його у Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде»… А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі – до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стоячи молитви творили.»

Які наслідки для Київської держави мало хрещення князя Володимира?

Відповіді учнів.

Щоб виплекати могутню імперію, – а саме такий намір мав Володимир, – він мусив подбати про ідеологічне обґрунтування свого володарювання. За часів Київської Русі уособленням держави був її володар. Отож, аби зміцнити державу, київський князь повинен був подбати про свій авторитет у підлеглих землях. За давніх часів право володарювати вважалося дарованим богами. Вважалось, що володарі мають божественне походження. Подібних уявлень дотримувалися й наші предки. За умов панування язичницьких культів Володимир наражався на небезпеку постійного спротиву племен, що поклонялися кожне своєму богові й корилися освяченому тим богом правителю. Київський князь знищив племінні князівські династії, проте залишалися боги… І вони вустами волхвів намовляли люд до непокори київському князю. Саме тому Володимирова держава була несумісна з язичницьким багатобожжям. Для всієї держави мусив бути єдиний Бог, який своєю волею надав право володарювати київському князеві. Це ідеологічне уявлення красномовно засвідчене в давньому літературному творі: «Жінкам голова муж, а мужам – князь, князям – Бог».

Прийняття християнства на Русi справило величезний вплив на подальший розвиток держави. Унаслідок запровадження християнства в Київській державі було зміцнено владу київського князя, навколо Києва тісніше згуртовано різноплемінні території, покладено край породженим місцевими язичницькими віруваннями настроям замкненості й відокремленості від інших територій. У міждержавному житті наслідки впровадження християнства виявилися у встановленні рівноправних відносин з християнськими країнами, передусім з Вiзантією.

Запровадження християнства посприяло й розвитку архітектури та живопису, золотарства та музики, освіти.

3. Київ часів Володимира Великого.

Педставлення постеру. Місто Володимира 10 га, Верхнє місто.

Виконати завдання. Правильні відповіді виписати у зошит.

4. Зовнішня політика.

Яку зовнішню політику проводив Володимир Великий?

Відповідь учня. Із сусідніми державами князь Володимир використовував як військову силу, так і дипломатичні контакти. Двічі київського князя відвідували посли папи римського (у 988 та 991 рр.). У 994 та 1000 рр. посольства Володимира їздили до Рима. Відбувалися неодноразові обміни посольствами з Німеччиною

Що таке «Змієві вали»?

Відповідь учня. Для захисту південних, східних і західних кордонів держави від половців князь Володимир повелів збудувати дерево-земляні укріплення – «Змієві вали», що становили єдину систему оборони.

 Що таке «шлюбна дипломатія»?

Відповідь учня. Шлюбна дипломатія – це встановлення зв’язків між країнами за допомогою укладення шлюбів між представниками правлячих династій.

З якими правлячими європейськими династіями поріднились члени родини князя Володимира?

Відповідь учня. Пасинок князя Володимира Святополк був одружений з дочкою польського короля Болеслава Хороброго, а син Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Одна дочка князя Перемислава була одружена з угорським королем Владиславом Лисим, а друга – Предслава – із чеським королем Болеславом Рудим.

Висновки. В історію Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни.

Територія Русі на кінець князювання Володимира досягла 800 тис. квадратних кілометрів і загалом відповідала межам розселення східнослов’янської спільноти.

Перетворення Володимира Великого зміцнювали центральну владу й політичну єдність держави.

Укріплення кордонів і налагодження добросусідських відносин з європейськими державами створили сприятливі умови для політичного і економічного розвитку Русі-України.

5. Ярослав Мудрий.

Учитель. І ще одна видатна особистість. Продовжимо нашу гру «Хто в кріслі?»

 

Слово вчителя. Доба правління Ярослава Мудрого стала періодом розквіту і найвищого піднесення Русі-України.

Пригадайте, яку видатну перемогу здобув князь Ярослав під стінами Києва?

Відповідь учня. У 1036 печенізькі орди подолали південні укріплення і прорвались до стін Києва. Дружина Ярослава здобула пермогу. Князь назавжди відігнав печенігів від Києва і помстився їм за смерть свого діда, князя Святослава, а на місці бою, за легендою, було закладено собор Святої Софії.

Давайте пригадаємо, як формувалось правове поле Київської держави?

Відповіді учнів. Ще за часів князя Володимира розпочалась правова реформа, коли було запроваджено «Устав земляний» – перші на Русі правові норми, які існували в усній формі. За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі-України «Правда Ярослава». Його норми захищали людське життя, приватну власність, передбачали штрафи за приниження людської гідності. В Київський державі не було смертної кари. «Правда Ярослава» мала 18 статей і стала основою «Руської правди» – першого писемного збірника законів України-Руси.

Учитель. Ярослав Мудрий продовжив традиції, закладені батьком у зовнішній політиці, а саме – шлюбну дипломатію. Свою сестру Марію Добронегу він видав заміж за польського короля Казимира І, а сина Ізяслава одружив із дочкою польського короля Мешка І, Святослав – із принцесою Одою, дочкою графа Леопольда з Німеччини. За європейських правителів вийшли заміж також дочки князя: Анастасія – за угорського короля Андрія І, Єлизавета – за норвезького короля Гарольда ІІІ Суворого, Агата – за англійського короля Едварда Вигнанця.

Повернемося до загадок нашого уроку. Хто під маскою?

Представлення постеру.

Чиє крісло?

Відповідь учнів

.

Слово вчителя. Митрополита Іларіон вирізнявся талантом письменника. Назвіть найвідоміший твір цього автора, яка думка стверджується у ньому?

Відповідь учня. Найвідоміший твір митрополита Іларіна – «Слово про закон і благодать». У цьому творі стверджувалась самостійність держави та її церкви.

Слово вчителя. З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язаний розквіт культурного життя. Слідом за своїм батьком, князем Володимиром, він піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Резиденцією київського митрополита став Софійський собор. При церквах і монастирях працювали школи.

Київська держава стала справжньою культурною скарбницею. Давайте пригадаємо, які скарби мала Русь-Україна наприкінці Х – на початку ХІ століть.

Учитель: Ось такі скарби були в державі Володимира Великого. Давайте поговоримо про скарби Ярослава Мудрого.

Учитель: Уявімо себе у Києві часів Ярослава Мудрого. Давайте послухаємо діалог князя із Сильвестром, що наглядав за переписувачами книжок при княжому дворі.

Учні розігрують сценку

Ярослав: «То скільки ж книг сьогодні вже готові. І чи багато почали писати?»

Сильвестр: «Готові 5 книжок, великий княже: "Злотая цєпь», «Слова СВЯТИХ отців», «Кузьми Индикоплова мандрування». Ця книга дуже рідка й дорога. «Діяння Дігєнія Акріла» і «Шестоднів» болгарського попа».

Ярослав: «Великий труд, спасибі мудрий отче. Корисних книг замало ще у нас, і добрій книзі більше я радію, ніж золоту в коморі».

 

Учитель: Пропоную відгадати наступну загадку.

Учитель: Літопис зазначає, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів і сам їх перекладав.

Можемо зробити висновок, що Київська держава була справжньою духовною скарбницею. Пропоную зібрати пазли і назвати культурні об’єкти, що зображені на них.

Робота в групах. (пазли)

ІІІ. Підсумки уроку.

Підсумувавши все, про що ми сьогодні говорили. Маємо дати відповідь на проблемне питання уроку.

Відповіді учнів. Київська держава кінця Х – початку ХІ мала всі ознаки імперії: міцну централізовану владу князя, приєднані території, що утримувались у покорі силою княжої дружини, політично (єдині кордони), економічно (торгівля і грошова одиниця), ідеологічно (християнська віра) і культурною єдністю.

Домашнє завдання. Підготувати цікаві факти про зображення, з якими ви склали пазл.