Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

УРОК

Тема.      Київська держава за наступників Ярослава Мудрого.

Мета: ознайомити з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого, сформу­вати уявлення про міжусобні війни між Ярославичами, їх причини, характер і наслідки, значення для подаль­шого розвитку історичних подій, сформувати уявлення про кочовиків-половців, значення боротьби з ними русь­ких князів, розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, що відбувалися, робити висновки, вдосконалю­вати вміння працювати з текстом історичних докумен­тів, аналізувати та порівнювати їх, розвивати вміння працювати з історичною картою, виховувати інтерес до історії Київської держави, повагу до історичних пам’я­ток та до історичного минулого української землі.

Навчально-методичне забезпечення.

1. Підручники .
2. Навчальні посібники.
3. Карти, атласи .
4. Дидактичні матеріали .

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Вид заняття: лабораторне заняття.

Структура уроку

 І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

 ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Боротьба за київський престол після смерті Ярослава Мудрого.
2. Половці — нові вороги Київської держави.
3. «Правда Ярославичів».
4. З’їзд князів у Любечі (1097 р.). Його історичне значення.

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

ІV. Підсумковий етап.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

 Самостійна робота за завданням*.

Заповнити пропуски у визначеннях понять.

Варіант І

... — це управитель всього господарства князя.

... — це зубожілий селянин, що продав себе боярину за гроші при свідках.

Полюддя — це... .

… — це основне заняття населення, яке відігравало головну роль господарстві Київської держави ( Русь – Україна)

Варіант IІ

… — це селянин, що потрапив у залежність до боярина, беручи в нього позику («купу») грошима, зерном, худобою.

… — це збирач оброку, данини для князя.

Ряд — це ... .

... –  це натуральний податок у Київській Русі.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Боротьба за Київський престол після смерті Ярослава Мудрого.

Репродуктивна бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Згадайте, у якому році помер Ярослав Мудрий?

2. Які землі знаходилися у Київській державі на момент смерті Ярослава Мудрого?

3. Пригадайте імена синів Ярослава Мудрого.

4. Назвіть принцип престолонаслідування, що існував тоді у Київській державі.

Робота з історичним джерелом.

Опрацювати текст джерела і визначити який саме принцип престолонаслідування встановив Ярослав Мудрий.

«У рік 6562 (1054 р.). Представився великий князь руський Ярослав. А коли він ще був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе стіл свій, Київ, найстаршому синові ... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ.

І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу...

Сам же Ярослав був слабий... Отож приспів Ярославу кінець життя, і віддав він душу свою богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту...»

Колективна робота за завданнями і запитаннями.

1. Опрацювати та порівняти логічні схеми «Принципи престолонаслідування в Київській державі».

Принцип престолонаслідування в Київській державі, що діяв до 1054 р.

Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

 2. З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу?

 3. Показати на схемі стрілками землі, які належали спадкоємцям Ярослава Мудрого.

4. Яка руська земля належала кожному зі спадкоємців Ярослава Мудрого?

Самостійна робота за контурною картою.

Знайти на карті атласу розташування земель, що належали спадкоємцям Ярослава Мудрого, і показати їх на контурній карті.

Робота над формуванням історичних понять.

 Учитель дає визначення терміну «тріумвірат», яке учні записують в зошити.

Тріумвірат — спільне правління трьох найвищих службових осіб. Закріплюється це поняття при складенні схеми «Тріумвірат на усі за часів Ярославичів».

Зразок схеми.

 Робота з історичним джерелом.

 Учні зачитують документ  і відповідають на запитання.

«У рік 6575 (1067). Розпочав війну Всеслав полоцький, син Брячиславів, і зайняв Новгород. Ярославичі ж троє, — Ізяслав, Святослав, Всеволод, зібравши воїв, рушили на Всеслава, коли була велика зима, і прийшли до Мінська. Та мінчани заперлися в городі, і брати ці взяли Мінськ, посікли чоловіків, а жінок і дітей забрали в добичу і пішли до (річки) Немиги. Всеслав також рушив насупроти. І, зібравшись на Немизі місяця березня в третій день, пішли вони одні проти одних. А був сніг великий, і сталася січа люта, і впали многі (у битві). І одолів Ізяслав, Святослав, Всеволод, а Всеслав утік.»

 Запитання.

1. Хто з князів, судячи з документу, виступив проти Ізяслава Ярославича?

2. Чому, на вашу думку, це сталося?

 Робота над формуванням історичних понять.

 Учитель ознайомлює учнів з визначенням поняття «міжусобні війни», записуючи його на дошці, учні записують в зошитах.

 Самостійна робота за завданням.

 Опрацювати текст підручника, підготувати відповіді на запитання:

1. Про яке повстання проти київського князя ви дізналися?

2. Коли відбулося це повстання? Які наслідки воно мало?

2. Половці — нові вороги Київської держави.

 Робота над формуванням історичних понять.

Учитель ознайомлює учнів з поняттям «половці», записуючи його на дошці, учні записують визначення поняття в зошитах.

Робота з історичною картою.

Учитель окреслює на карті місце розташування половців. Учні працюють з атласами і контурними картами.

 Реферативне повідомлення учня.

 (Учень робить коротку доповідь на тему «Нові вороги Київської держави — половці».)

 Дорогі друзі! Я хочу розповісти вам про нову загрозу, яка насувалася на землі Київської Русі за правління Ярославичів. З середини XI ст. на східних кордонах Київської держави з’являється новий небезпечний ворог — половці, кочові племена тюркського походження. В господарській діяльності половців переважало скотарство. Це був дуже войовничий народ, який здійснював грабіжницькі напади на сусідів, брав участь у міжусобних війнах. Половецькі загони часто чинили набіги на київські землі, грабували їх. Це приносило велике лихо Київській державі. Вважаю, моя розповідь допоможе вам краще зрозуміти, якою небезпечною силою були половці.

 Робота з історичним джерелом.

 Учні зачитують документ, аналізують його, потім обговорюють.

 «У рік 6576 (1068 р.). Прийшли іноплемінники нп Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І коли настала ніч, рушили нони одні проти одних.

 За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці...

 Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли на торговище і вчинили віче, і сказали, пославши (послів) до князя: «Ось о половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними*.

 Але Ізяслав цього не послухав»

 Аналітична бесіда за запитаннями.

1. З яких причин, на вашу думку, руські князі потерпіли поразку на р. Альті?

2. Як ви думаєте, чому кияни звернулися по допомогу до князя? Якою була роль князя в Київській державі?

3. Що послужило причиною запрошення на київський стіл саме Всеслава, князя половецького?

3. «Правда Ярославичів».

 Учитель пропонує учням розгадати криптограму з назвою збірника законів «Правда Ярославичів» і стисло розкриває зміст цього документа.

 Евристична бесіда за запитаннями.

1. Пригадайте, коли і ким вперше в Київській державі було введено збірник законів.

2. Пригадайте, як захищалося життя можновладців у «Руській Правді».

3. 3 яких причин, на вашу думку, зросли розміри штрафів за посягання на феодальну власність та життя феодала?

4. У «Правді Ярославичів» було до певної міри обмежено свавілля землевласників до залежних селян. Про що це свідчить?

5. Який можна зробити висновок, співставивши «Руську Правду» і «Правду Ярославичів»?

6. Права яких верств населення, на вашу думку, відстоював новий збірник законів?

4. З’їзд князів у Любечі (1097 р.). Його історичне значення. Робота з історичним джерелом.

Учні опрацьовують документ і відповідають на запитання.

«У рік 6605 (1097). Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василька Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війка донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів (уділ); Давид, і Олег, і Ярослав — Святославів (уділ); іншим хай будуть городи, які їм роздав Всеволод; Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а     Тербовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руська». І, поцілувавшись, пішли вони до себе»           [18, с. 46].

Запитання.

1. Назвіть князів, що були учасниками Любецького з’їзду.

2. Які рішення було прийнято на з’їзді?

3. Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень?

Самостійна робота за контурною картою.

1. Позначити кордони земель Київської держави за Ярославичів.

2. Відмітити розташування половців.

3. Окреслити руські князівства, що були безпосередніми сусідами половців.

4. Підписати, кому з князів належали ці землі.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Підсумкова бесіда за запитаннями.

1. Які нові юридичні норми закріплювала «Правда Ярославичів»? Про що це свідчить?

2. Якими були наслідки повстання 1068 р.?

3. Які події послужили причиною скликання з’їзду князів у Любечі 1097 р.?

4. Чи були рішення з’їзду князів виконані? Які з рішень залишилися невиконаними?

5.     Назвіть князів, які об’єдналися в 1100 р. для спільної боротьби проти половців. Чи була боротьба об’єднаних сил руських князів вдалою?

ІV. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

 Учитель оцінює активність учнів на уроці.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Заповнити хронологічну таблицю.