"Київська держава за Ярослава Мудрого"

КЗ «Широківська школа №1 ЗСО»

 

 

 

Розробка уроку

на тему:

«Київська держава Ярослава Мудрого»

 

                                                                                                         Підготувала:

                                                                                                вчитель історії

                                                                                                 Єременко А. А.

 

 

 

 

Тема уроку: Київська держава Ярослава Мудрого.

Мета уроку: розкрити особливості внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Мудрого, охарактеризувати його як великого культурного та історичного діяча; навчити визначати роль і місце особи в історії; пояснити зміст термінів і понять «міжусобна боротьба», «Руська правда», «лавра», «митрополія», «митрополит», «дипломатія»; розвивати вміння аналізувати документи; виховувати повагу до видатних діячів минулого.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Київська держава XI-XIII ст..», ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал.

Основні терміни і поняття: «міжусобна боротьба», «Руська правда», «лавра», «митрополія», «митрополит», «дипломатія».

Основні дати та події:

• 1019-1054 рр.- князювання Ярослава Мудрого в Києві;
• 1019 р. – битва на р. Альта;
• 1036 р. – розгром князем Ярославом печенігів під Києвом;
• 1037р. - спорудження Софійського собору;
• 1051 р. – перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир.

Персоналії: Володимир Великий, Святополк Окаянний, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець, Мстислав, Ілларіон.

Очікувані результати.  Після цього уроку учні:

• вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи;
• навчаться визначати роль і місце особи в історії;
• навчаться аналізувати документи;
• вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;
• навчаться проводити власні дослідження, розробляти свої проекти.

 

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Міжусобна боротьба після смерті Володимира між його синами.
2. Державна діяльність Ярослава. Розбудова Києва. Церковне й культурне життя.
3. «Руська правда» – перший звід давньоруського права.
4. Зовнішня політика князя.
5. Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу.

VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.

VII. Домашнє завдання.

І.  Організаційний момент. Привітання вчителя,виявлення відсутніх на уроці.

II. Актуалізація опорних знань.

 На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо вивчати історію становлення Київської держави (Руси-України) та її правителів – декількох ми вже вивчили, тому пропоную їх згадати. Проведемо гру.

Дидактична гра «Знайди пару»

(проведення гри, використовуючи роздатковий матеріал: картки з іменами князів, картки з відомостями про князів)

1. Походить із східнослов’янського племені полян. На старокиївській горі ­засновує місто Київ, яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу. (Кий)

2. Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київської держави. Прийняв титул кагана. Здійснив походи на Візантію. Перший київський князь, який прийняв християнство. (Аскольд)

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Смерть його залишається загадкою для істориків. (Олег)

4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Поширив владу на Тмутараканське князівство. Збільшив збір данини з населення. Під час збору полюддя і знайшов свою смерть. (Ігор)

5. Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство. (Ольга)

6. Його називали  «князем­робочичем» у великокнязівській родині та серед бояр. Бо матір’ю його була знатна полонянка - дочка древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги ключницею. (Володимир)

7. Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами. (Святослав)

(Учні в хронологічній послідовності розміщують картки на дошці)

У такій послідовності ми розглядали перших правителів Київської держави. Перейдемо до вивчення нового матеріалу.

(оголошення теми і мети уроку)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Історія часто надає прізвиська історичним діячам, які характеризують його діяльність, правління. Ми знаємо Святослава Хороброго, Володимира Великого, Карла Мартела. Чому за Ярославом в історії закріпилося імя «Мудрий»? -  це буде нашим проблемним запитанням, на яке наприкінці уроку ми дамо відповідь.

IV. Вивчення нового матеріалу.

На дошці будуємо «Схему державної діяльності Ярослава Мудрого».

1. Утвердження на київському престолі Ярослава Мудрого.

Терміни і поняття.

Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.

У 1015 році син Володимира Великого князював у Новгороді (робота з картою). Цього ж року він відмовився платити данину Києву. Батько – князь Володимир власноруч хотів покарати непокірного сина і спланував похід на Новгород, але не зміг – неочікавно помер. Відомо, що у Володимира було 12 синів.

 Вправа «Синтез думок»

Після смерті батька – київського князя, як мали б розвиватись події? (спонукати учнів застосувати новий термін і поняття «міжусобна боротьба»)

Розповідь вчителя.

Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол — Святополком і Ярославом — відбулася навесні 1019 р. на річці Альті та завершилася перемогою Ярослава. (робота з картою)

Владу в Києві захопив Святополк, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Святополком, Мстиславом, Борисом, Глібом, Святославом спалахнула міжусобна боротьба – Борис, Гліб, Святослав загинули (їх було вбито за наказом Святополка). Проти вбивці братів виступив Ярослав – його підтримали новгородці, варяги, а Святополка – печеніги.

1018-1019 рр. – Святополк вирушив на Київ з печенігами.

1019 р. – на р. Альта в переяславських землях Ярослав розгромив Святополка. (робота з картою)

Вправа «Синтез думок»

Історик М. Грушевський писав: «Святополк… був тепер оголошений окаянним братовбивцею (якби залишився переможцем, то з часом, певно, забули б усі злодіяння його, як забули криваві справи перших років його батька)».

1)  Чому літопис оголошує саме Святополка винним за міжусобиці в країні?

2)  Як ви розумієте визначення «окаянний»?

3)  Висловіть власну думку щодо морального боку братовбивчих воєн.

4) Поміркуйте, чому саме Ярославу вдалося вийти переможцем у боротьбі за владу після смерті Володимира. Які чинники цьому сприяли?

Розповідь вчителя.

1023 р. – проти Ярослава виступив Мстислав із Тмутаракані (не прийняли його кияни).

1024 р. – Листвинська битва, біля Чернігова брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру (утворився дуумвірат – правління двох осіб). Київ з Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям – за Мстиславом. (робота з картою)

1036 р. – Ярослав після смерті Мстислава став одноосібним правителем.

(протягом розгляду нового матеріалу на дошці поповнюється схема)

Робота з історичним джерелом.

З 1019 року київським князем остаточно утвердився Ярослав. Його брат Мстислав Володимирович правив у Тмутаракані. Його дружина перемогла військо Ярослава, але Мстислав звернувся до брата: «Сідай у своєму Києві, ти старший брат, а мені хай буде ця сторона Дніпра». Уклали вони мир і розділили вони землю руську по Дніпру. Ярослав став правити в Києві, а Мстислав – у Чернігові. 1036 р. Мстислав помер. І усі руські землі об’єдналися тепер під владою Ярослава. 3-й учень: На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів – печенігів. Син продовжив діяльність батька зі зміцненням південних кордонів держави і почав будувати міста по Росі, серед них – Юр’єв, Корсунь, Треполь.

1)  Яким чином Ярослав урегулював питання правління зі своїм братом Мстиславом?

2)  Співправління Ярослава і Мстислава називають дуумвіратом. Дайте визначення цього поняття.

3)  З’ясуйте, коли та за яких обставин Ярослав став одноосібним правителем Русі. (Після смерті Мстислава в 1036 р.)

2.   Державна діяльність Ярослава. Розбудова Києва.

Внутрішня політика Ярослава Мудрого

(робота з підручником)

Однією частиною внутрішньої політики є розбудова Києва. Ярослав продовжив справу батька – укріплення на Півдні від печенігів. «Ставив міста» по Росі.

 Учні мають  оголосити кілька тез, наприклад:

1) За часів Ярослава Мудрого територія Києва збільшилася в декілька разів;

2) споруджено нові оборонні вали, башти, дерев’яна фортеця, Золоті Ворота;

3) навколо Києва були збудовані велетенські земляні вали завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м і завтовшки 30 м, перед якими були викопані глибокі рови, заповнені водою;

4) будував храми і церкви.

(до схеми на дошці додаються матеріали та ілюстрації)

Робота з історичним джерелом. Нестор-літописець

«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини».

Вправа «Синтез думок»

Церковне й культурне життя

Ярослав Мудрий приділяв велику увагу церкві, намагаючись забезпечити незалежність церковної ієрархії від Візантії, сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію. Так, за сприяння Ярослава Мудрого 1051 р. було обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон. Того самого року, сповіщав літописець, чернець Антоній заклав Печерський монастир – у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя. У цей час засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини, що стали важливими культурними осередками, де писалися літописи, відкривалися школи іконописання. Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала в прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок.  За сприяння князя в Києві розпочалася робота над перекладами грецьких та інших книг церковнослов’янською мовою, було укладений літописний звід. Згодом такі майстерні з’явилися і в інших містах Русі. А ще в Софійському соборі зберігалися найцінніші книжки. У Софії Київській навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях.

Літописець: «1037 року Я.Мудрий зібрав писців багато, і переклали вони з грецької на словенську мову і письмо. І написали вони багато книг, і славу цим здобули… Ярослав мав любов до книг, багато переписав їх, і зібрав у церкві Святої Софії».

Цікаво знати

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні вважається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її так і не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі. Можливо, вона  була пограбована або захована під час штурму монголами Києва в 1240 р., що тривав 10 тижнів. У підземних коридорах собору, розташованих на глибині 6 метрів, знайдено напис: «Аще кто найде сей ход, тот найде великий клад Ярослава». Проте жодної книги там не було, а напис виявився підробкою. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор.

Після смерті Ярослава Іларіон, позбавлений митрополичого сану, міг забрати з собою до Печерського монастиря чимало церковних книг. Не менш імовірно, що бібліотека захована в Звіринецьких печерах неподалік Видубицького монастиря, який був одним із центрів літописанняІсторики-аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М. Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва.

Вправа «Синтез думок»

3. «Руська правда» – перший звід давньоруського права.

 (до схеми на дошці додаються матеріали та ілюстрації)

За правління Ярослава була створена «Руська правда» — найвизначніша збірка стародавнього руського права.

Робота з текстом підручника.Учні зачитують статті.

Вправа «Синтез думок»

Чому закон установлює різну оплату за вбивство людини?

Чому в «Руській правді» немає таких покарань за вбивство, як смертна кара або ув’язнення?

Поміркуйте, яке значення мало впорядкування законодавства та створення першої збірки давньоруських законів Ярославом Мудрим.

 (до схеми на дошці додаються матеріали та ілюстрації)

ЗАВДАННЯ «Оживи картинку»

 Учні розглядають ілюстрацію «Суд Ярослава»

Дійові особи:

1. Ярослав Мудрий;
2. Нестор Літописець;
3. бояри.

Учні за бажанням обирають ролі і одягають костюми, відтворюють сюжет, зображений на картині. (Бояри висувають звинувачення про крадіжку коней. Нестор Літописець зачитує статті. Князь виносить вирок, розглядається два варіанти сюжету – один із свідками, інший – без них.)

Вправа «Синтез думок»

4. Зовнішньополітична діяльність Ярослава.

Аналізуючи зовнішньополітичну діяльність князя Ярослава, учитель звертає увагу на те, що вона відзначалася послідовністю й миролюбністю, а також сприяла зміцненню міжнародного становища Давньоруської держави, зростанню її авторитету.

Робота з історичним джерелом. Нестор-літописець

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину… А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати… І так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні.

1)  Про яку битву йдеться в наведеному джерелі? Коли вона відбулася?

2)  Як наведена ілюстрація відображає описані події?

(робота з картою)

Терміни і поняття.

Міждинастичні шлюби – шлюби представників правлячих династій.

Цікаво знати

Існує думка, що в Я.Мудрого була ще одна дочка – Агата, що стала дружиною Едуард Вигнанця, спадкоємця англійського престолу, який утік на Русь від Кнута Великого.

Вчитель    Ранок після 20 лютого 1054 р. на Русі вже починався без князя Ярослава. Помер князь у досить похилому для того часу віці – у 76 років. Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть і донині в Софійському соборі, а сам храм Святої Софії є вічним пам’ятником великому князю. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. По смерті Ярослава Мудрого залишилися п’ять синів, між якими розгорнулася боротьба за владу.

Літописець: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

5. Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

Оцінка здійснюється за складеною на уроці схемою державної діяльності Ярослава Мудрого.

V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу.

1. Назвіть якомога більше тверджень, що характеризують правління Я.Мудрого

- Розбудова Києва.

-Укладення збірника норм давньоруського права — «Руська правда».

- Розквіт давньоруської культури (освіта, літописання (перший літописний Київський звід 1039 р.), література, архітектура, мистецтво тощо).

- Заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі; існування бібліотек у Білгороді, Чернігові, Переяславі та інших містах.

- Збереження цілісності імперії, намагання повернути втрачені землі й приєднати

-  1036 р. — розгром печенігів.

- Установлення дружніх відносин із Францією, Угорщиною, Німеччиною, Норвегією, Швецією, Англією (укладення династичних шлюбів, Ярослава називали «тестем Європи

- Складення заповіту, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння — уділи; запропонована система успадкування влади передбачала належність влади групі князів-родичів, пов’язаних між собою васально-ієрархічними відносинами; київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата.

2. Дидактична гра «Знайди пару»

(проведення гри, використовуючи роздатковий матеріал: картки з датами і подіями)

• 1019-1054 рр.- князювання Ярослава Мудрого в Києві;
• 1019 р. – битва на р. Альта;
• 1036 р. – розгром князем Ярославом печенігів під Києвом;
• 1037р. - спорудження Софійського собору;
• 1051 р. – перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир.

VI. Підсумки уроку.

Учні, аналізуючи діяльність, правління князя Ярослава Мудрого, підтверджують значення його прізвиська.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати  параграф підручника та дати відповіді на запитання після нього.