Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке та Волинське князівства

Цілі уроку

• Поглибити знання учнів про період феодальної роздробленості Київської Русі.
• Ознайомити з політичним і культурним розвитком Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств.
• Формувати вміння аналізувати історичні події, порівнювати їх та робити висновки.
• Розвивати комунікаційні навички через групові та індивідуальні завдання.

Обладнання

Підручник, карти «Київська держава у ІХ—ХІ ст.», «Роздробленість Київської держави», презентація, атласи, словники історичних термінів.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Ось кілька влучних цитат і висловів, які можуть доповнити тему роздробленості Київської держави:

1. Михайло Грушевський:
   "Кожне князівство жило власним життям, прагнучи до самостійності, але це роздроблення стало причиною занепаду цілості Київської держави."
2. Літопис Руський (про князівські міжусобиці):
   "Біда від землі нашої, що крамола постала, а не згода між князями!"
3. Митрополит Іларіон (про єдність):
   "Не множити розбрат, а з’єднатися духом і правдою на благо землі нашої."
4. Народна мудрість:
   "Де згода в родині, там і мир у країні."
5. Володимир Мономах (з "Повчання дітям"):
   "Бережіть землю Руську, миром і любов’ю скріплюйте її, бо тільки згода може втримати державу від загибелі."
6. Михайло Грушевський:
   "Князі ставали суперниками, а не союзниками, кожен шукав сили у власному князівстві, що розколювало велику Русь."
7. Слова з літопису:
   "І почали князі воювати один одного, і не стало миру на землі Руській."
8. Іван Крип’якевич:
   "Політична роздробленість Русі стала основою її культурного розквіту, але й головною причиною її ослаблення перед зовнішніми загрозами."
9. Георгій Вернадський:
   "Віддаленість та ізольованість окремих князівств зробили неможливим об’єднання в єдину силу перед лицем ворогів."
10. Староруська приказка:
    "Коли кожен тягне в свій бік, човен не рушить вперед."

Учитель: I. Організаційний момент

Доброго дня, діти! Кожного уроку ми відкриваємо чарівний сувій час, який переносить нас у величну епоху Київської держави. Це час могутніх князів, героїчних воєнів, мудрих бояр і працьовитих ремісників. Ми крок за кроком  досліджуємо шлях від єдиної держави до її розпаду на окремі князівства, розглядаємо важливі процеси та знайомимося з найвизначнішими діячами того часу.

"Але перш ніж розпочати, подумайте: якби ви могли обрати роль у цьому суспільстві — князя, боярина, ремісника чи селянина — ким би ви були? І що ви зробили б для зміцнення нашої держави? Запам’ятайте ці думки, адже сьогодні ми спробуємо перенестися в ті часи та поглянути на події очима їх учасників."

"Отже, налаштовуємося на подорож у минуле. Записуємо тему уроку й починаємо!"

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Київська держава була однією з найбільших і найсильніших держав свого часу. Проте згодом вона розділилася на окремі князівства. Як ви вважаєте, чому це сталося? Що могло об’єднати чи розділити ці землі? Давайте обговоримо.

Запитання для обговорення:
1. Чому великі держави часто розпадаються?

Відповідь: Великі держави часто розпадаються через внутрішні суперечності, різницю в інтересах різних частин держави, а також через відсутність єдиного лідерства або слабкість центральної влади. У великих країнах часто з’являються сильні локальні лідери або групи, які хочуть більше незалежності або мають свої власні інтереси. Це може призвести до конфліктів, боротьби за владу, що й веде до розпаду.

Приклад: Коли клас розподіляється на групи і кожна має свої цілі, наприклад, одна хоче грати в футбол, а інша — займатися навчанням, без загального керівництва можуть виникнути суперечки, і результатом стане «розпад» класу, бо кожен йде своєю дорогою.

2. Чи можна було уникнути роздробленості Русі?

Відповідь: Технічно уникнути роздробленості Київської Русі можна було б, якби князі були більш єдині в управлінні або якщо б центральна влада була сильнішою. Якщо князі і бояри більше співпрацювали між собою, щоб задовольняти інтереси різних земель, можливо, вдалось би зберегти єдність. Однак, через постійні конфлікти між ними та слабкість центральної влади, об'єднання стало складним завданням.

Приклад: Уявіть, якщо в класі кожен учень хоче бути старостою або контролювати свою частину проекту без співпраці з іншими, це призводить до того, що кожен працює сам по собі і в результаті не виходить єдиного результату.

3. Яку роль відіграли князі та бояри у цьому процесі?

Відповідь: Князі та бояри відігравали ключову роль у роздробленості Русі-України. Князі прагнули до більшої влади і автономії для своїх князівств, а бояри, які були сильними місцевими аристократами, підтримували своїх князів, що сприяло посиленню локальних інтересів і розділеності. Вони не могли або не бажали домовлятися про спільне управління, тому кожен князь і його оточення намагалися захистити свої інтереси.

Приклад: Уявіть, що в команді є кілька лідерів (князів), кожен з яких хоче, щоб його ідеї стали основними. Бояри — це ті, хто підтримує одного лідера і допомагає йому отримати більше влади, навіть якщо це призводить до конфлікту з іншими лідерами. Без єдиної підтримки від усіх, команда може розпастися на кілька груп.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Почнемо з причин політичної роздробленості Київської держави.

1. Причини роздробленості:
   - Великі розміри території ускладнювали управління.
   - Розвиток феодального землеволодіння привів до створення вотчин.
   - Ослаблення економічних зв’язків через натуральне господарство.
   - Часті напади кочовиків.
   - Відсутність чіткого порядку спадкування престолу.

Вправа: "Роздробленість Київської держави: Причини та їх наслідки"

Інструкція:

1. Прочитайте перелік причин роздробленості Київської держави.
2. Ознайомтесь із кожною причиною та подумайте, як кожна з них могла вплинути на процес розпаду держави.
3. Визначте, яка з цих причин була найбільш важливою для роздробленості, а яка — менш значущою.
4. Обговоріть у групах, як ці причини взаємопов’язані між собою та як кожна з них могла сприяти посиленню інших.

Теми для обговорення:

1. Чому великі розміри території ускладнювали управління?
2. Як розвиток феодального землеволодіння (створення вотчин) вплинув на політичну ситуацію?
3. Яким чином економічні зміни, зокрема перехід до натурального господарства, сприяли роздробленості?
4. Як часті напади кочовиків могли посилити внутрішні конфлікти?
5. Як відсутність чіткого порядку спадкування престолу вплинула на стабільність держави?

Завдання для учнів:

1. Прочитати кожну з причин і скласти коротке пояснення, як саме вона могла призвести до розпаду Київської держави.
2. Обговорити в групах, як ці фактори могли діяти одночасно та взаємодіяти, посилюючи один одного.
3. Заповнити таблицю, в якій учні мають оцінити кожну причину за важливістю (від 1 до 5, де 1 — найменше важлива, а 5 — найважливіша причина).

Таблиця для заповнення:

орієнтована відповідь :

Підсумок: Після виконання вправи кожна група повинна обговорити, які фактори сприяли роздробленості більше, а які — менше. Це допоможе глибше зрозуміти складність процесу розпаду Київської держави  і побачити, як багато факторів діяло одночасно.

2. Робота з картою:
- Знайдіть на карті Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське  та Галицьке князівства.
- Позначте їхні столиці та сусідів.
- Визначте, яке князівство було найбільшим за територією.

IV. Групова робота

Учитель: Тепер ми обєднаємось в  групи, і кожна група дослідить одне з князівств.
- Група 1: Київське князівство.
- Група 2: Чернігівське князівство.

- Група 3: Переяславське князівство
- Група 4: Галицьке князівство.
- Група 5: Волинське князівство.

Ваше завдання:
• Вивчити матеріал у підручнику та знайти додаткові факти у картах.
• Підготувати звіт за планом:
  а) Політичний центр і столиця.
  б) Основні досягнення та правителі.
  в) Географічне положення та сусіди.
• Представити звіт у формі короткої презентації.

Звіт за планом для кожного князівства

1. Київське князівство

• а) Політичний центр і столиця:
  Столиця князівства — Київ, який був головним політичним, економічним і культурним центром Київської Русі.
• б) Основні досягнення та правителі:
  • За часів Ярослава Мудрого Київ став центром освіти, релігії та міжнародної дипломатії.
  • Побудовано Софійський собор, створено перший звід законів — «Руську правду».
  • Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, що зміцнило міжнародні зв’язки Русі.
• в) Географічне положення та сусіди:
  Розташоване на Правобережжі Дніпра, на перетині важливих торгових шляхів. Сусіди: Чернігівське князівство, Переяславське князівство, степові кочовики.

2. Чернігівське князівство

• а) Політичний центр і столиця:
  Столиця — Чернігів, друге за значенням місто Київської держави після Києва.
• б) Основні досягнення та правителі:
  • Правили князі Святослав Ярославич і Олег Святославич.
  • Побудовано Спасо-Преображенський собор — архітектурна перлина доби.
  • Місто було важливим центром торгівлі та ремесел.
• в) Географічне положення та сусіди:
  Розташоване на Лівобережжі, на річці Десна. Сусіди: Переяславське князівство, Новгород-Сіверське князівство, половці.

3. Переяславське князівство:

а)Політичний центр і столиця

Переяславське князівство виникло як частина Київської держави. Його столицею було місто Переяслав, розташоване на річці Трубіж (притока Дніпра). Переяслав був важливим політичним, культурним і оборонним центром, особливо в період між XI та XII століттями.

б)Основні досягнення та правителі

• Правителі:
  • Серед найвідоміших князів – Володимир Мономах, який правив у Переяславі до того, як став великим князем київським. Він залишив помітний слід у розбудові князівства.
  • Інші відомі правителі: Ярослав Святославич, Ростислав Всеволодович.

в)Досягнення:

Розвиток оборонних споруд: У Переяславі було зведено потужні укріплення, які захищали місто від нападів кочовиків, зокрема печенігів і половців.

Культурний розвиток: У місті діяли монастирі, школи та скрипторії. Переяслав був важливим центром освіти та духовного життя.

Релігія: Заснування єпископської кафедри, що зміцнило роль міста як релігійного центру.

Економіка: Завдяки вигідному географічному положенню князівство було важливим торговим вузлом.

г) Географічне положення та сусіди

• Географічне положення:

Переяславське князівство розташовувалося у центральній частині Київської держави, на південному сході від Києва.

Його територія охоплювала сучасні Київщину, Черкащину та частину Полтавщини.

Через князівство проходили важливі торгові шляхи, що з’єднували Русь із Візантією та країнами Сходу.

Сусіди:

• На заході – Київське князівство.
• На півночі – Чернігівське князівство.
• На півдні – степові кочовики (печеніги, половці).
• На сході – території, що були під контролем кочових племен.

Переяславське князівство виконувало роль «передового рубежу» Русі-України в боротьбі проти степових народів і залишило вагомий внесок у розвиток державності та культури.

3. Галицьке князівство

• а) Політичний центр і столиця:
  Столиця — Галич, центр політичного життя Галицького князівства.
• б) Основні досягнення та правителі:
  • Правив Ярослав Осмомисл, який зміцнив князівську владу, розширив територію до пониззя Дунаю.
  • Розвинено міжнародну торгівлю, укріплено дипломатичні зв’язки з Угорщиною та Польщею.
  • Побудовано Успенський собор.
• в) Географічне положення та сусіди:
  Розташоване на заході сучасної України. Сусіди: Польща, Угорщина, Волинське князівство.

4. Волинське князівство

• а) Політичний центр і столиця:
  Столиця — Володимир (нині Володимир-Волинський).
• б) Основні досягнення та правителі:
  • Утворено міцну династію Мономаховичів.
  • Роман Мстиславович об'єднав Волинь і Галичину в єдину державу у 1199 році.
  • Підтримували розвиток культури і торгівлі.
• в) Географічне положення та сусіди:
  Розташоване на заході, межувало з Галицьким князівством, Польщею, Литвою.

V. Рольова гра

Учитель: Щоб краще зрозуміти життя в часи Русі, уявіть себе одним із мешканців того періоду. Оберіть роль і підготуйте промову:
- Князь (описати свої здобутки).
- Боярин (розповісти про свої володіння).
- Ремісник (пояснити свою роль у суспільстві).
- Купець (розкрити значення торгівлі).
- Селянин (описати своє повсякденне життя).

1. Князь

"Я — князь Ярослав Осмомисл, правитель Галицького князівства. Моя мудрість і далекоглядність укріпили кордони держави.
Під моїм керівництвом Галицьке князівство розширилося до пониззя Дунаю, що зробило нас важливим центром торгівлі.
Я укріпив дипломатичні зв’язки з Угорщиною та Польщею, забезпечивши мир і процвітання нашого народу.
Моїми досягненнями є розвиток культури, побудова храмів, таких як Успенський собор у Галичі. Я бачу своє завдання в тому,
щоб залишити сильну, культурно багату державу для майбутніх поколінь."

2. Боярин

"Я — боярин, представник знаті Галицько-Волинського князівства. У моїх володіннях — великі вотчини, де працюють ремісники,
селяни та воїни. Це земля, що забезпечує продовольство, а також ресурси для розбудови князівства.
Моя сила та вплив дозволяють мені брати участь у вирішенні важливих політичних питань на князівських вічах.
Разом із іншими боярами я підтримую стабільність у державі та її захист від ворогів. Наші землі — основа могутності князівства!"

3. Ремісник

"Я — ремісник, майстер своєї справи. Мої руки створюють усе, що потрібно для життя: від глиняного посуду до складної зброї
для наших воїнів. Мої вироби цінуються не тільки в нашому князівстві, але й далеко за його межами.
Купці з різних земель купують мій товар і везуть його в інші країни, прославляючи наш край.
Моя праця є серцем економіки князівства, адже без ремісників неможливо уявити повсякденне життя нашого народу."

4. Купець

"Я — купець, який щоденно подорожує торговими шляхами «з варяг у греки». Моя робота — це не лише продаж товарів,
але й об’єднання народів і культур. Я привожу до Київської Русі прянощі, шовк, метали та дорогоцінності,
а везу звідси наші славнозвісні хутра, мед і віск. Завдяки торгівлі наші князівства стають багатими,
а народи — ближчими один до одного. Моя праця — це ключ до економічного процвітання та добробуту країни."

5. Селянин

"Я — селянин, основа нашого суспільства. Щодня я працюю на землі, вирощуючи хліб, городину та доглядаючи худобу.
Моя праця важка, але вона забезпечує їжею мою родину і наш край. Я знаю свою землю, її потреби та дари.
Хоч я не володію багатствами, як бояри, і не подорожую, як купці, я пишаюся тим, що моя праця годує воїнів, князів та ремісників.
Моя любов до землі — це те, що робить нас сильними і витривалими навіть у найскладніші часи."

VI. Підсумки уроку

Квіз для перевірки:
1. Назвіть основні причини роздробленості Русі-України.
2. Які князівства розташовувалися на території сучасної Західної України?

Виконати онлайн вправи за посиланням :

1. https://wordwall.net/uk/resource/29302882/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
2. https://wordwall.net/uk/resource/10760757/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Учитель: Сьогодні ми побачили, що кожне князівство Русі-України було унікальним, зі своїми особливостями та здобутками. Дякую за активність і співпрацю!

VII. Домашнє завдання

3. Опрацювати матеріал підручника, переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=FZjcxz0ySJA
   2. Підготувати коротке есе: «Як я бачу об’єднання Русі-України в сучасному контексті».